У сучасному світі, де глобальна торгівля стикається з викликами протекціонізму та геополітичних напруг на тлі оголошеної 47им президентом США спрямованості на застосування політики всебічних торгівельних обмежень, Китай активно розвиває ініціативи, спрямовані на посилення економічної інтеграції у глобальні світові логістичні потоки.
Однією з таких ініціатив є створення «Морського Шовкового шляху» як частини масштабної програми «Один пояс, один шлях», яка відновлює давні торгівельні маршрути, поєднуючи Азію, Європу та Африку і суходільна діяльна якого була завершена в 2023 році.
Ключовою відправною точкою цього шляху було обрано острівну провінцію Хайнань, що розташована в Південно-Китайському морі. Завдяки своєму стратегічному положенню, природним ресурсам і амбітним реформам, Хайнань поступово перетворюється на глобальний хаб торгівлі, інвестицій та інновацій, спираючись на такий логістичний проєкт, як Порт вільної торгівлі (далі – Порт), який розпочав свою роботу 18 грудня 2025 року.
Історичний контекст і стратегічне положення
Ідея розбудови Морського Шовкового шляху має корені в давніх торгівельних маршрутах, які з’єднували Китай з країнами Південно-Східної Азії, Індії та Африки ще за часів династії Хань (II ст. до н.е.). Сьогодні Хайнань, як найбільша спеціальна економічна зона Китаю площею понад 35 000 км² (порівнянна з розміром Бельгії), відновлює цю роль. Острів розташований на перетині морських шляхів, через які проходить 60-70% імпорту та експорту Китаю, роблячи його критичним вузлом для логістики в регіоні АСЕАН, Індії та Африки.
Це позиціювання робить Хайнань не просто логістичним хабом, а стратегічним інструментом для контрольованої економічної відкритості в умовах глобальної фрагментації торгівлі. Він сприяє диверсифікації торгівельних шляхів, зменшенню залежності від традиційних маршрутів і протидії західному протекціонізму.
Острів стає мостом для торгівлі з Південно-Східною Азією та регіоном Великої затоки Гуандун–Гонконг–Макао, фокусуючись на пріоритетних секторах: туризм, сучасні послуги та високотехнологічні галузі. Хайнань – це відповідь Китаю на глобальну фрагментацію торгівлі. Коли частина світу закривається, Китай створює контрольовану, але гнучку модель відкритості.
Порт вільної торгівлі Хайнаню - сучасна основа Морського Шовкового шляху
1 червня 2020 року Центральний комітет Комуністичної партії Китаю та Державна рада оприлюднили генеральний план будівництва Хайнаньського порту вільної торгівлі. Головна мета – перетворити острів на високорівневий порт вільної торгівлі з глобальним впливом до середини ХХІ століття з перспективою подальшого розвитку.
Офіційний запуск Порту відбувся 18 грудня 2025 року, збігшись із завершенням острівних митних операцій. Це ознаменувало перехід від моделі зони вільної торгівлі до повністю інтегрованої системи, з акцентом на вільніший вхід зарубіжних товарів, розширення «нульового тарифу» та покращення бізнес-середовища. Центральним елементом є спеціальний митний нагляд з моделлю «двох ліній»:
-
Хайнань – світ: для зовнішньоторговельних операцій, переважно в режимі porto franco (охоплює близько ¾ всіх товарних позицій, що ввозяться до Китаю);
-
Хайнань – материковий Китай: для квазітразитних та внутрішньоторгівельних операцій, для яких діють стандартні імпортні правила, але якщо вони перероблені на острові з доданням щонайменше 30% вартості (наприклад, через обробку чи складання), вони можуть входити безмитно. В такий спосіб відбувається стимулювання локальне виробництво та ланцюги постачань.
Ця модель перетворює острів на певний гібрид єдиної зону спеціального митного контролю та вільної економічної зони. Водночас, Порт, через особливості його статусу та функціонування, позиціонується як лабораторія для тестування ринкової лібералізації, свободи даних та податкової конкуренції під наглядом партії, з метою протидії санкціям і посилення резистентності ланцюгів постачань.
Переваги для торгівлі та міжнародної співпраці
Запропоновані моделі роботи роблять Хайнань привабливим для глобальних гравців за наступними напрямками:
-
Інвестиції та доступ на ринок;
-
Фінансові потоки;
-
Мобільність та цифрова торгівля;
-
Логістика.
Іноземні інвестиції можуть входити в сектори за межами "негативного списку" з режимом, подібним до вітчизняних компаній. Корпоративний податок знижено до 15% у пріоритетних галузях (туризм, хай-тек, послуги), з планами розширення на всі сектори до 2035 року. Спрощення руху транскордонних капіталів через спеціальні рахунки та валютні регуляції дозволяє обходити потребу «прив’язки» торгівельних операцій до обрахунків у лише у доларах чи євро. Безвізовий режим для громадян 86 країн та пілотні схеми безпеки даних для міжнародних потоків – роблять острів хабом цифрової торгівлі. У свою чергу, два основні порти (Хайкоу для генеральних вантажів і Янпу для глибоководних контейнерів) та аеропорти (Хайкоу Мейлань і Санья Фенікс) забезпечують швидке сполучення з материком (наприклад, рейс Хайкоу–Гуанчжоу триває годину).
Всі ці ініціативи посилюють торгівельну співпрацю з АСЕАН та Індо-Тихоокеанським регіоном, пропонуючи альтернативу традиційним хабам як Сінгапур чи Дубай. Хайнань стає клапаном «безпеки» для обходу санкцій і пілотом для високостандартних угод, таких як Всеосяжна та прогресивна угода про Транстихоокеанське партнерство (ВПТТП).
Власне виробництво замість імпорту готової продукції
Подальший розвиток Хайнаню базується на економічній доктрині щодо збільшення власного високотехнологічного виробництва на противагу залежності від імпорту готової продукції, а подібне виробництво неможливо поза зростанням енергонасиченості інфраструктури регіону. З метою забезпечення майбутніх потужностей переробки, Китайська національна ядерна корпорація (CNNC) підписала угоду з урядом Хайнаню для розвитку чистої енергії. Атомна електростанція Чанцзян виробляє 9-10 млрд кВт-год електроенергії щорічно, покриваючи 25% потреб острова. Технології CNNC, включаючи інтелектуальні системи інспекції, не лише забезпечують надійність митних операцій, підкріплюючи роль Хайнаню в Морському Шовковому шляху, а й створюють основу для енергозабезпечення майбутніх виробничих потреб острова.
Хайнань, як відправна точка морського Шовкового шляху, символізує амбіції Китаю в побудові відкритої економіки. Через Порт острів не лише відновлює історичні торгівельні шляхи, але й створює модель для майбутньої глобалізації: баланс між відкритістю, контролем і стійкістю. До 2035 року поточна модель набуде економічної та інфраструктурної «зрілості» з вільними потоками капіталу, людей і даних, а до середини століття – здійснюватиме глобальний вплив на світові логістичні та торгівельні шляхи.
Для України та інших країн це відкриває можливості для торгівельної співпраці в секторах хай-тек, туризму та зеленої енергії. Але саме Україні варто уважно придивитися до досвіду Хайнаню та особливостей функціонування системи «двох ліній», оскільки це може бути корисним для створення та розвитку спеціалізованих економічних зон в нашій державі з пріоритетом на їхню енергонезабезпеченість та формування виробничих кластерів для створення продуктів з високою доданою вартістю.
Морський Шовковий шлях – це вже не лише китайський проєкт. Це частина ширшої перебудови світової економіки. Світ рухається до багатополярності. Логістичні маршрути диверсифікуються. Країни шукають баланс між відкритістю і безпекою. В цьому контексті Хайнань демонструє нову модель розвитку через сінергію: контрольована лібералізація + технологічна автономія + енергетична стійкість.
Географічно Україна є природним мостом між Азією та Європою. Після відновлення портової інфраструктури Чорного моря (Одеса, Чорноморськ, Південний) Україна може стати західною точкою нового морського коридору: Хайнань – Індійський океан – Суецький канал – Чорне море – ЄС. Тож за певних умов Україна, після перемоги, може інтегруватися в цю архітектуру не як периферія, а як активний європейський вузол нового морського коридору.
Гаврилечко Юрій,
кандидат наук з державного управління,
доцент кафедри бізнесу, адміністрування та права
ЗВО «Університет Трансформації Майбутнього»
