Після 22 червня можуть відновитися мирні переговори між Україною та Росією.
Така дата обрана тому, що до 22 червня сторони виконують ті домовленості, які були досягнуті під час другого раунду переговорів в Стамбулі. Мова йде про обмін тілами і захопленими особами до 25 років, старше 60 років, поранених, тяжкохворих, тощо. Мають бути виконані ці умови. І після відкриється потенційна можливість діалогу і дорога для визначення наступного раунду переговорів. І, можливо, вже на наступному тижні ми почуємо якусь певну дату і місце проведення наступного раунду переговорів.
Переговори, як ми бачимо, зараз йдуть паралельно з війною. Це є наслідком розвалу свого часу Мінського переговорного процесу. Це демонстрація крайньої недовіри між сторонами, особливо з боку Росії до України і Заходу. Оскільки Росія вважає, що будь-яка зупинка бойових дій буде грати на руку Україні і повториться ситуація з Мінськими угодами.
І, швидше за все, в такому треку ми будемо знаходитися і надалі. Час від часу ескалації, ракетно-бомбові чи ракетно-дронові удари, а також зміни ситуації на фронті – все це буде впливати на переговорний процес, який буде незмінний щонайменше до осені цього року.
При цьому перспективи успіху у цих переговорах залишаються, але, на жаль, така вірогідність є достатньо малою. Україна і Росія не спроможні йти одна одній на глибокі поступки, і навіть припинення вогню може бути досягнуте лише фактично за рахунок поступок США. Ці переговори сьогодні залишаються в ручному управлінні лідерів і значно залежать від їхніх амбіцій, в меншій мірі навіть залежать від громадської думки, в більшій мірі від амбіцій. Тому і продовження чи припинення війни, як і досягнення миру, може бути досить раптовим і неочікуваним для суспільств.
Руслан Бортнік
