Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 24 липня розпочав триденний візит до Китаю, де у перший день провів у Гуанчжоу переговори з міністром закордонних справ Китайської Народної Республіки Ван Ї.
За офіційним повідомленням українського МЗС, “сторони обговорили імовірні шляхи припинення російської агресії та можливої ролі Китаю у досягненні сталого і справедливого миру”.
Цей візит уже став скандальним, адже перша ж інформація, яка з’явилася за його мотивами, була про те, що Кулеба заявив про готовність до перемовин з росією. Як виявилося, спочатку ця інформація поширювалася не без допомоги російських ЗМІ, тож невдовзі довелося випускати оновлення з уточненнями міністра. Фінальна версія слів Кулеби звучить так:
“Україна готова вести переговори з росією. Проте переговори повинні бути раціональними, мати практичне значення і бути орієнтованими на досягнення стійкого миру. Переконаний, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Китаю, а роль Китаю як глобальної сили миру є важливою”.
Візит Кулеби до Китаю відбувся на тлі дипломатичної активності різних держав і політиків щодо врегулювання російсько-української війни. І позиція Китаю (на відміну від, наприклад, позиції Угорщини) є дуже важливою і однією з ключових. Тож Кулеба, стверджують численні коментатори, поїхав до Китаю з чіткою метою – не допустити поширення китайсько-російсько-бразильського “мирного плану”.
“Мета візиту дуже прозора. Україна після першого Глобального саміту миру зрозуміла, що без позиції Китаю ми програємо країнам Глобального Півдня, щонайменше. Тому сьогодні, очевидно, поставлене завдання знайти порозуміння з Китаєм. Саме тому і звучали заяви про готовність до мирних перемовин, на чому наполягає Китай”,
– сказав у ексклюзивному коментарі Комерсанту українському політолог Руслан Бортник.
За його словами, саме тому Кулеба повторив, що Україна продовжує дотримуватися принципу єдиного Китаю.
“Саме тому звучали заяви, що Україна дотримується принципу єдиного Китаю. Таким чином, наша країна сподівалася, що Китай застосує дзеркальну термінологію і підтвердить територіальну цілісність України, тобто він не буде визнавати російський статус окупованих територій”,
– вважає політолог.
За словами Кулеби, китайський міністр погодився, що Україні потрібен саме “справедливий і сталий мир”. У комюніке, оприлюдненому китайським МЗС, ці слова ідуть в парі зі згадкою про китайсько-бразильські “мирні ініціативи”.
“Україна надає великого значення думці Китаю та уважно вивчила «консенсус із шести пунктів», досягнутий Китаєм і Бразилією щодо політичного врегулювання української кризи. Україна бажає і готова до діалогу та переговорів з Росією. Звичайно, переговори мають бути розумними та предметними, спрямованими на досягнення справедливого та міцного миру”,
– повідомили в МЗС КНР за результатами зустрічі.
Як стверджує економічний експерт Олег Пендзин, Україна повинна шукати точки дотику з Китаєм, адже без КНР практично неможливо примусити росію до перемовин.
“Китай є нашим великим торговельним партнером. З Китаєм однозначно треба дуже серйозно рахуватися з точки зору української формули миру, тому що без Китаю, на мій погляд, це є неможливо. Тільки спільним фронтом можна сьогодні примусити рф сісти за стіл перемовин на українських умовах”,
– сказав Пендзин в ексклюзивному коментарі Комерсанту українському
Візит Кулеби до Китаю на запрошення китайської сторони безумовно є знаковим і перспективним. Однак в українсько-китайських стосунках усе тільки починається, вважають експерти.
“В будь-якому разі, цей візит – певний крок вперед, в ньому більше позитиву, аніж негативу. Він може завершитися політичними домовленостями на рівні глав держав. Поки що це намагання синхронізувати позиції і спроба провести розвідку боєм”,
– стверджує Руслан Бортник.
Певні досягнення, звісно, є. Коментатори навіть звертають увагу, що під час офіційних заходів та промов у Китаї кілька разів назвали Україну “дружньою державою”, чого раніше не було. Тож варто продовжувати роботу з налагодження стосунків з КНР.
“Побачимо, як зміниться політика і підхід України до мирного врегулювання, чи Україна буде враховувати китайсько-бразильські мирні пропозиції до врегулювання. Побачимо, чи візьме участь Китай у другому глобальному саміті миру, і чи буде мирна конференція, організована Китаєм, і чи візьме, в свою чергу, в ній участь Україна. Це будуть маркери того, чи вдалося досягнути певних домовленостей, синхронізувати позиції, чи ні”,
– резюмував Руслан Бортник.
“Формула миру”
11 жовтня 2022 року президент України Володимир Зеленський озвучив лідерам країн (G7) “формулу миру” для подолання російської загрози. Вона включає в себе 10 пунктів:
- Радіаційна та ядерна безпека.
- Продовольча безпека.
- Енергетична безпека.
- Звільнення всіх полонених і депортованих.
- Виконання Статуту ООН, відновлення територіальної цілісності України та світового порядку.
- Виведення російських військ з України і припинення бойових дій.
- Повернення справедливості.
- Протидія екоциду.
- Недопущення ескалації.
- Фіксація закінчення війни.
Генеральна асамблея ООН схвалила резолюцію з українською формулою миру у 2023 році, напередодні першої річниці російського повномасштабного вторгнення. Проти неї голосували 7 держав: росія, білорусь, КНДР, Сирія, Еритрея, Малі та Нікарагуа. Серед тих, хто “утримався”, були Китай, Індія, Іран, Казахстан, Пакистан, Вірменія. Глава МЗС рф Сєргєй Лавров заявив, що росія не вестиме переговори на основі “формули миру” Зеленського.