Американські ігри з допомогою Україні: коли вибори заважають національним інтересам

7 лютого Сенат Сполучених штатів (Верхня палата Конгресу), може ухвалити законопроект з додатковою допомогою для України. Але рішення може бути зірване. УНІАН дізнавався, чи є надія на позитивний для України результат.

Проблема з виділенням Україні допомоги від США почалася ще задовго до проваленого торік в грудні відповідного голосування. Активні розмови про доцільність допомоги Україні розпочалися після складної контрнаступальної операції Сил оборони. Вже наприкінці літа в Сполучених штатах почали з’являтись маніпуляції на тему того, що Вашингтону не вигідно підтримувати Україну. Натомість аргументи про те, що більшість виділених коштів залишається в межах США, а країна навіть заробляє на цьому, не дуже істотно вплинула на американських виборців.

Хвилю "хейту" вдало підходив екс-президент США Дональд Трамп. Фактично, він почав будувати свою передвиборчу програму на міграційній кризі. Згодом почалися маніпуляції стосовно того, що США не можуть захистити власні кордони (йдеться, знову ж таки, про міграцію), то "чому ж Вашингтон турбується за безпеку інших країн".

Розуміючи, що голосування за допомогу Україні буде складним, було ухвалено рішення подати законопроект пакетом "надзвичайних додаткових засобів". В 111 млрд об'єднали допомогу Україні, Ізраїлю, Індо-Тихоокеанському регіону та для боротьби з торгівлею фентанілом.

Втім, голосування за цей законопроект 6 грудня 2023 року Сенат провалив. Тоді аргументом республіканців стала відсутність у проекті плану для розв’язання проблеми з незаконними мігрантами. Згодом Сенат пішов на канікули, а рішення по законопроекту перенесли на 2024 рік. 

Демократи йдуть на поступки, але Трамп цьому не радий

Після проваленого голосування, між американськими партіями продовжилася дискусія стосовно виділення Україні допомоги. Демократи врешті-решт погодилися піти на поступки конкурентам і посилити кордон між США та Мексикою. Здавалося б, проблема розв’язана і можна спокійно голосувати за новий законопроект. Але…

"Білий дім готовий до конструктивних рішень, в Сенаті зробили все можливе, аби вийти на компромісне рішення. Але це Сенат. А головна проблема буде не там, а в нижній палаті Конгресу. Ми знаємо, що там ситуація зовсім інакша. Це стосується і внутрішніх проблем всередині республіканської парті", – пояснює голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

І дійсно, Трамп продовжив розгойдувати човен. Він назвав новий законопроект "жахливим" і закликав ухвалити окремий закон про кордон та імміграцію, без прив'язки до іноземної допомоги.

"Тільки дурень або радикальний лівий демократ голосуватиме за цей жахливий законопроект про кордон, який надає право на закриття кордонів тільки після 5 тисяч прийомів на день, коли в нас уже є право закрити кордон зараз, що необхідно зробити", - написав Трамп у Х. 

Трамп назвав новий законопроект "жахливим" і закликав ухвалити окремий закон про кордон та імміграцію, без прив'язки до допомоги Україні / фото REUTERS
Трамп назвав новий законопроект "жахливим" і закликав ухвалити окремий закон про кордон та імміграцію, без прив'язки до допомоги Україні / фото REUTERS

Таку позицію підтримали і його представники. Наприклад, спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що двопартійний законопроект Сенату про безпеку американського кордону "ще гірший, ніж очікувалося" і пригрозив його "поховати".

"Майк Джонсон діє з позиції Трампа. А Трамп сьогодні проти будь-якого компромісу з Білим домом стосовно кордону з Мексикою. Мені здається, що і стосовно допомоги Україні в Трампа схожа ситуація. Він діє за логікою: чим гірше буде для Байдена, тим краще для Трампа. І, на жаль, ми стали ще більшими заручниками цієї ситуації, ніж були у минулому році", – зазначає Фесенко. 

Фактор Трампа: як політичні амбіції переважають національні інтереси

Насправді допомога США Україні вигідна й самому Вашингтону - як з геополітичної, так і з економічної точки зору. Стосовно першого – США можуть порівняно безболісно знекровити одного з головних конкурентів, Росію. І таким чином гарантувати безпеку іншим європейським країнам, які є членами НАТО (адже, в разі конфлікту, США вже особисто будуть втягнуті у війну з РФ).

Стосовно економічної складової, більша частина американської допомоги Україні залишається в США. Адже гроші, закладені в законопроекті, йдуть на виробництво зброї на території Сполучених штатів. Крім того, війна в Україні принесла США мільярди доларів прибутків й через те, що інші українські партнери, передаючи застарілі одиниці зброї Україні, почали більше зброї для себе закуповувати у Штатів.

Втім, це все не стало для Трампа  аргументом для продовження допомоги Україні (на думку експертів, саме він є головним фактором відсутності цієї допомоги).

"Україна – не проблема для цього голосування. Головна проблема – це небажання республіканців протрампістського крила сприяти будь-якій успішній зовнішній політиці Байдена, бажання підірвати його зовнішню та внутрішню політику. З точки зору національної політики США, провал цього голосування для країни є геть ірраціональним. У США зараз починають робити багато речей, які не відповідають їх власним національним інтересам. Радше йдеться про політичні амбіції та емоції", – зазначає політолог Руслан Бортнік. 

На думку Володимира Фесенка, зараз, на  тлі політичних баталій, навіть американські інтереси відійшли на другий план: "Те, що у Трампа ігнорують навіть власні безпекові інтереси – очевидно. До того ж, йдеться не лише про міжнародні безпекові інтереси, ролі США в Європі. В цьому безпековому законопроекті навіть передбачені гроші для проведення безпекових операцій в Червоному морі, більше ніж 2 мільярди. Але Трамп робить ставку на інше. Його не хвилюють зовнішні провали, його хвилюють результати виборів. І це небезпечно, адже він виключно заради електоральних інтересів піддає ризику національні інтереси США".

Спроби України та союзників переконати США 

Враховуючи це все, Україна та ключові союзники, як от Британія, спробували переконати владу США пришвидшитись у розв’язанні цього питання. Так, Володимир Зеленський незадовгого до нового року відвідав Сполучені штати, де намагався особисто поспілкуватись з конгресменами про виділення Україні допомоги. Незадовго до цього, в США їздив міністр закордонних справ Британії. А екс-прем'єр Сполученого королівства Борис Джонсон в січні навіть висловив слова підтримки в бік Трампа і заявив, що екс-президент має вчинити розумно й стати на бік України.

Фесенк зазнчив, що  шанси на вдале для України голосування ще є / фото president.gov.ua
Фесенк зазнчив, що  шанси на вдале для України голосування ще є / фото president.gov.ua

Втім, все це не переконало ані Трампа, ані його союзників. Вони й надалі продовжують виступати "проти" голосування за допомогу Україні, знаходячи нові й нові аргументи. 

"Україна хоч і багато спілкувалася з республіканцями, але це не відбувалося із Трампівським крилом. На жаль, коли влітку почалися розмови про ймовірну перемогу Трампа на виборах, ми пропустили момент встановлення з ним комунікації", – вважає Руслан Бортнік. 

"Торік і Зеленський, і Кемерон приїжджали до США, спілкувалися з конгресменами. Переконували, що треба обов'язково проголосувати за підтримку України. Кемерону відповіли у стилі: "Ми тебе, Кемерон, звісно поважаємо. Але це наші внутрішні розбірки. Річ не в Україні". Це їхня позиція зараз, вони зациклені на внутрішньополітичній боротьбі", – каже Фесенко. 

Виділення допомоги: чого очікувати від рішення Сенату? 

Прогнози українських та міжнародних експертів у цьому питанні стримані. Наприклад журналіст Financial Times Гідеон Рахман днями написав, що виділення американської допомоги Україні цього року "стає все менш імовірним".

"Трамп і його прихильники, очевидно, готові ризикнути перемогою Росії, якщо це хоч трохи збільшить шанси Трампа на перемогу над президентом Джо Байденом у листопаді. Можливо, він буде навіть радий українській поразці - якщо вона трапиться до президентських виборів і дасть йому змогу робити свої улюблені заяви про слабкість і провал адміністрації Байдена", - пише Рахман.

Втім, на думку Фесенка, шанси на вдале голосування ще є: "Поки що надія залишається, адже навіть у республіканській партії чимало друзів України, які спробують знайти компроміси для відновлення допомоги. Але ситуація з США не така райдужна, як з виділенням допомоги від ЄС. Адже з останнім більшість експертів прогнозували, що рішення буде. Там навіть запасні сценарії були. По США, на жаль, такої впевненості немає. Хотілося б, щоб сталося диво, і Джонсон виніс на голосування це питання. Те, що в Сенаті знайшли компроміс – це добре. Частина республіканців там готова йти на компроміси. Але позиція Трампа інша, і Майк Джонсон, на жаль, підтримує позицію Трампа". 

"Як серед демократів, так і серед республіканців немає сильних протиріч стосовно виділення допомоги Україні. Обидві сторони вважають, що Україні потрібно виділяти допомогу", – зазначає Бортнік і додає, що рішення може бути ухвалене, якщо сторони забудуть про внутрішню політику.

Проте, на його думку, питання допомоги Україні залишиться у порядку денному навіть у разі проваленого голосування: адже за цим стоїть геополітичний інтерес – уникнення серйозної кризи для європейської безпеки, а також внутрішня історія – завантаження військово-промислового комплексу США. Врешті, навряд повз останню тему пройдуть американські лобісти.

Нікіта Шендеровський

новини УкраїниСШАвійна в УкраїніДональд Трампвійськова допомога Україні

google newsУНІАН в Google News

АНДРІЙ ПОПОВ

Як Україна та штучний інтелект "захоплюють" світ, показав форум у Давосі / Ілюстрація REUTERS
Як Україна та штучний інтелект "захоплюють" світ, показав форум у Давосі / Ілюстрація REUTERS

Глобальні тренди-2024: як Україна та штучний інтелект "захоплюють" світ

19:51, 04.02.2024

16 хв.2051

Підводимо підсумки Давосу безпосередньо з учасниками форуму, які розповіли нам про настрої елітарної "тусовки", що керує світом, та про "холодний душ" для українців.

Вітаємо у новій епосі під назвою "Глобальна невизначеність". Її проголосили на 54-му Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) у Давосі, що завершився 19 січня. Людство вступає у новий незрозумілий етап свого розвитку, а Україна стала одним з каталізаторів цього транзиту. Другим каталізатором став… штучний інтелект, який "захопив" цього року Давос.

УНІАН зв’язався з учасниками форуму, які по прибутті до України розповіли нам про "хімію" за лаштунками Давосу та публічні тренди, що впливатимуть на світ найближчі десятиліття. З нами враженнями поділилися президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков та президент Фонду "Східна Європа" Віктор Лях.

Від "Скайнету" до клімату – про що говорили публічно

Найцікавіше, як завжди, проходило не публічно, але саме панельні дискусії формували порядок денний та "дороговкази" для кулуарних обговорень. Про що ж говорили представники великого бізнесу та топ-політики з трибун поважного ВЕФу?

"На форумі цього року було два головних тренди. Перший – це штучний інтелект (ШІ) і його вплив на великі гроші, а другий – глобальна безпека та нестабільність. Давос це, по суті, і є "історія" про великі гроші та про велику політику, як дві сторони одного явища", - стверджує Геннадій Чижиков.

На вулицях Давосу вже чекають, коли наступить "завтра" / Фото Геннадій Чижиков
На вулицях Давосу вже чекають, коли наступить "завтра" / Фото Геннадій Чижиков

Багато хто чекав, що ШІ стане "паличкою-виручалочкою" від усіх світових проблем.

"Виявилося, що штучний інтелект несе непередбачуваність – як у позитивному, так і у негативному ключі, але питання регулювання ШІ форум залишив без відповідей, - розповідає він. – Для "великих грошей" ключовою темою були нові можливості технологічного розвитку, а для політиків – загрози тих же технологій. І, звісно, всіх цікавили ризики, які перешкоджають розвитку: політичні, економічні, кліматичні".

З тим, що публічна розмова була присвячена, у першу чергу, ризикам, каже й Віктор Лях.

"Було розуміння, що світ оговтується від пандемії, і економічна активність набирає обертів. Зростання світової економіки прискорилося до 4% за 2023 рік. Головним трендом у цьому контексті був стриманий оптимізм щодо відновлення виробництв та ланцюгів поставок, - згадує експерт. – Але є фактори, які відновленню перешкоджають. Це – глобальна безпека, зміни клімату та технологічні загрози. Люди, які планують світову економіку на найвищому рівні, основну увагу приділили саме оцінці ризиків".

Чи варто українцям перейматися через зміни клімату? У Давосі прийшли до висновку, що ні.

"Згадувалися дослідження, відповідно до яких підвищення температури помітно вплине на ситуацію у сільському господарстві – особливо на півдні нашої країни. Але це відступає на другий план з огляду на військові загрози", - каже пан Лях.

А ось вплив клімату на інші країни може дійсно стати руйнівним.

"У 2024 році очікують підвищення загальної температури на 1,5 градуси. Це деякі експерти розглядають як "точку неповернення" щодо кліматичних процесів, які загрожують масштабними катаклізмами всій планеті. Підвищення рівня моря - це загроза самому існуванню деяких країн, хоча на Україну це менше вплине", - продовжує пан Лях.

Більшість опитаних вважає, що найближче десятиріччя буде "штормовим" або "турбулентним", а на перше місце серед короткострокових ризиків вийшов ШІ / Інфографіка УНІАН, джерело Global Risks Report 2024 / World Economic Forum
Більшість опитаних вважає, що найближче десятиріччя буде "штормовим" або "турбулентним", а на перше місце серед короткострокових ризиків вийшов ШІ / Інфографіка УНІАН, джерело Global Risks Report 2024 / World Economic Forum

Втім, головною ідеєю стала підготовка "до того, що вважалося неможливим" в усіх галузях. Тому, наприклад, деякі фахівці пропонували готуватися до поки що невідомої "пандемії Х".

"Це не означає, що вона скоро настане. Але коли вона все ж настане, людство, держави та бізнес повинні бути готові. Те ж саме з кліматом, безпекою. Це відкриває нові можливості – перш за все, технологічні. Що я оцінюю як позитив та прогресивне зрушення", - впевнений Віктор Лях.

Як бачимо, публічно називали багато ризиків. А яка темою була головною у кулуарах?

"Світовий поліцейський" пішов на лікарняний

Публічно на форумі казали про "глобальну невизначеність", а за лаштунками – шукали винного, "киваючи" у бік США, де незабаром мають відбутися вибори.

"Офіційно говорили про кризи по всьому світі, а неофіційно найбільше обговорювали саме вибори у США, через які світ і стає все більше нестабільним. Говорили, що раніше були один-два "арбітра" чи "поліцейських", які наводили порядок у світі. Але зараз світ залишився без жодного", - розповідає про настрої за лаштунками світової політики та бізнесу Геннадій Чижиков.

За його словами, головною претензією елітарної "тусовки" до Вашингтону було те, що Штати дуже запізнюються з вирішенням локальних криз, які, якщо їх не вирішувати, й формують "глобальну невизначеність".

"Говорили, що "світовий поліцейський" повинен діяти не коли криза вже сталася, а ще на етапі загрози. Цього не сталось, що й спричинило нестабільність. Всі на Давосі хотіли дізнатись: відсутність "поліцейського" – це вже новий тренд чи лише тимчасові незручності? Куди поділися G20 та G7? Де всі великі країни, які мали б теж докладати зусиль для нормалізації ситуації у світі? Це і є тренд про "глобальну невизначеність", - пояснює президент ТПП.

На думку пана Чижикова, рішень щодо вирішення проблем на форумі не знайшли, але вже добре, що всі проблеми об’єднали в одну. Саме цього добивалася українська дипломатія починаючи з 24 лютого 2024 року.

"Всі виклики світовому порядку поєдналися у 2024 році в одне питання, що є знаковим. Безпека України була центральною темою цієї дискусії", - запевняє пан Чижиков.

З ним згоден і Віктор Лях.

"Дуже відчувалася невпевненість у майбутньому. Бо у півсвіту (а особливо на Заході) у 2024 році відбуватимуться вибори. Обирати будуть 4 мільярди виборців. Було багато побоювань, чи витримає демократія у світі цей виклик, - пригадує він настрої у Давосі. – Форум зафіксував слабкість наявних антикризових механізмів і змусив всіх учасників зосередитись на пошуку нових інструментів та технологій. "Нове" в усіх галузях – від реформування ООН до регулювання штучного інтелекту. Це головний висновок ВЕФ".

Експерт також відзначає нове сприйняття світовими елітами ролі України та українського спротиву.

"Щодо світової безпеки головним питанням була якраз російсько-українська війна. Багато хто боявся, що ключові гравці про Україну забудуть на фоні конфліктів на Близькому Сході, але можу сказати, що цього не сталося. Тема залишилася центральною", - впевнений пан Лях.

Світ поглянув на Україну "іншими очима"

Питання російсько-української війни, конфліктів у Центральній та Східній Азії, а особливо Китаю і Тайваню, вже "у 90% виступів" обговорювалися як єдиний глобальний процес, який перешкоджає відновленню світової економіки і торгівлі.

"Всі ці конфлікти дестабілізують глобальну безпеку, заважають відновленню світової економіки. Тому глобальний бізнес зацікавлений у адаптації до цих проблем і, врешті-решт, у їх вирішенні, - продовжує пан Лях. – Більше того, ключовим стало сприйняття реальності, що допомога Україні - це не благодійність для "бідних та нещасних", а інвестиції у спільну інфраструктуру безпеки, про що прямо заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг".

Український сніданок у Давосі, де присутні топ-посадовці / Фото Геннадій Чижиков
Український сніданок у Давосі, де присутні топ-посадовці / Фото Геннадій Чижиков

Цивілізований світ відходить від тези "не треба провокувати Росію" та починає пошук дієвої відповіді на загрози Кремля та авторитарних країн.

"Найяскравішу метафору навів міністр оборони Латвії, який порівняв напад на Україну зі зґвалтуванням, - згадує експерт. – Коли "жінку" ґвалтують, оточуючі лише дивляться на це, а замість допомоги, кажуть їй: "Не треба ескалації, не провокуй, поводься смирно". На цьому форумі дійшли до висновку, що це не вихід. Що це хибна політика, і що потрібні інші рішення".

Учасники форуму зрозуміли, що кожен відчує вплив цієї "глобальної невизначеності". Навіть "нейтральні" країни.

"Наші колеги з Заходу, а особливо з "глобального Півдня", лише почали підходити до розуміння загроз Кремля, - продовжує Віктор Лях. – Саудівська Аравія та інші азійські країни є тепер постійними учасниками дискусії щодо глобальної безпеки, що підіймає статус дискусії на найвищий рівень. Бо тепер це питання для всього людства, а не лише для України чи Заходу. Те, що тепер світовим лідерам зрозуміло, хто є перешкодою для глобальної економіки – це, на мій погляд, головний наш здобуток від Давосу".

За словами президента Фонду "Східна Європа", питання буде наповнюватися конкретикою на більш вузьких конференціях, таких як Мюнхенська. Всі виступаючі погодилися, що допомога Україні повинна бути довгостроковою. Це позитив для нас.

"Але розчаруванням було обговорення практичних заходів – особливо щодо допомоги США. Стало зрозуміло, що рішення буде затягуватись через протиріччя. Я впевнений, що допомога врешті-решт буде надана, проте поки що суперечки продовжуються", - розводить руками Віктор Лях.

Україна як каталізатор змін

Український спротив спричинив "тектонічний зсув" у ментальності світових еліт. Що вже є великим досягненням. З цим згоден і Геннадій Чижиков.

"Українська делегація та виступ президента Зеленського, де він розповідав про небезпеку для всього світу, отримали багато уваги світової спільноти. Особливо цікавила всіх наша формула миру. Бо всіх турбує як завершити російську агресію, - каже він. – Ми бачимо, що наша позиція стала домінуючою. Питання України та нашого спротиву було центральним у дискусії про глобальну безпеку, бо є найбільш показовим індикатором слабкості "світового поліцейського".

Світ увійшов у епоху війн між державами, а не з терористами чи сепаратистами. "Стараннями" Кремля, Європа та Африка обійшли у цьому антирейтингу Близький Схід. Інфографіка УНІАН, джерело Global Risks Report 2024/ World Economic Forum
Світ увійшов у епоху війн між державами, а не з терористами чи сепаратистами. "Стараннями" Кремля, Європа та Африка обійшли у цьому антирейтингу Близький Схід. Інфографіка УНІАН, джерело Global Risks Report 2024/ World Economic Forum

Геннадій Чижиков додає "барв" щодо настроїв за лаштунками.

"Ми побачили перехід від "квітково-букетного" періоду до сталих довгострокових відносин між Україною і світовими елітами. Навіть до "родинних відносин", як я відчув це у кулуарах, - ділиться враженнями президент ТПП. – Однак, ми звикли до "подарунків" та уваги, продовжуємо цього вимагати, а світ нам каже замислитись про стратегічний розвиток та економіку, з чим він і готовий нам допомагати".  

За його словами, світові лідери, як офіційно, так і у неформальних розмовах, пропонували нам чітко сформулювати, що нам потрібно з точки зору військової та економічної безпеки. Нам також порадили змінити позиціонування у світі, яке б показувало можливості розвитку, а не лише війну та руйнування.

"Наші представники приїхали для розмов про підтримку у війні, а від нас вимагали конкретних планів щодо відбудови галузей економіки та ВПК, бізнесових пропозицій. Це для нас стало "домашнім завданням", - пояснює пан Чижиков. – Нам потрібно зрозуміти, що світ буде нам допомагати й далі, але тепер це буде не на емоціях, а усвідомлено та прагматично. І тільки якщо ми самі матимемо план змін та конкретні пропозиції, які посилюватимуть нашу безпеку".

На його думку, проблемою є те, що українське суспільство сформувало собі "інформаційну бульбашку", у якій і й перебуває вже третій рік.

"Ми не розуміємо процесів, які відбуваються у світовій політиці і економіці, що мене дуже бентежить. Бо я не хочу, щоб Україна стала ізольованим "європейським Афганістаном", зоною постійної нестабільності. Нам не можна втрачати зв’язок з реальністю та відсторонюватись від глобальних процесів та дискусій", - каже пан Чижиков.

Дійсно, а з чим поїхали на Давос українці, і як себе там відчували?

Дім з привидами минулого

"Український дім" у Давосі став найбільш відвідуваним за весь час участі України у ВЕФ. Принаймні, такі враження були у наших співбесідників. Але чи змогла цією увагою скористатись українська офіційна делегація та всі наші неофіційні представники?

"Кількість президентів та топ-посадовців була безпрецедентною. Але там була інформація переважно про війну. Ми не пропонували нічого нового з точки зору технологій чи бізнесу. Нам вкрай не вистачало конкретних пропозицій і фахівців на форумі, - каже Геннадій Чижиков. – Ті ж дискусії та презентації щодо нових технологій та ШІ – нас там не було. Хоча нам є що запропонувати. Знаю, втім, що декого з експертів не випустили з України через обмеження по мобілізації".

На його думку, головна проблема, що ми майже не цікавимось тим, що відбувається у світі і не тому не слідуємо світовим трендам.  

"Виходиш з Ukrainian house і довкола бачиш стенди Meta, Bloomberg, інших компаній, які пропонують якісь інновації. Всі говорили про величезні зміни в економіці, науці, а ми лишилися за межами цих дискусій. За межами світового прогресу. Виживаємо. Тільки наше виживання залежить від технологій", - впевнений пан Чижиков.

Він наполягає, що ми повинні стати "чимось на зразок Ізраїлю", який війну зміг поєднати з технологічнім та економічним розвитком. Бо навіть якщо активна війна завершиться "завтра або через рік", то "холодна війна" з РФ залишиться "назавжди", адже іншого сусіда ми собі обрати не зможемо.

"Спиратись вічно на закордон теж не зможемо. Потрібно створювати своє. В нас вже є унікальний досвід, якого більше ні у кого у світі немає. Бо ми отримали передові технології з усього світу і маємо практичний досвід їх використання, - стверджує президент ТПП. – Це гарна основа для розвитку. Оскільки до нас прикута увага, то ми повинні використовувати її, щоб просувати свої пропозиції, розробки, ідеї – військові, технологічні, навіть культурологічні".

Одна з панельних дискусій в "Українському домі" у Давосі / Фото Віктор Лях
Одна з панельних дискусій в "Українському домі" у Давосі / Фото Віктор Лях

А що ж відчували ті, хто представляв Україну у світі?

"Втому. У мене виникла аналогія з марафоном. Дистанція марафону 42 кілометри. Перші 10 кілометрів люди біжать з ентузіазмом, роблять селфі та розважаються. На середині дистанції вони відчувають втому, а за 10 кілометрів від фінішу, який марафонці називають "стіна плачу", бо останні сили тебе вже полишають, люди думають: "Навіщо я взагалі побіг?!", - ділиться він своїми думками.  

На кінець 2023 року ми були "десь на 25 кілометрі дистанції", а у 2024 році підходимо "до межі у 32 км – до "стіни плачу".

"Але це потрібно пройти. Бо потім відкривається "друге дихання" і, врешті-решт, ви дістаєтеся фінішу. Тут саме головне розуміти, що через це проходить і наш ворог, в якого теж є "стіна плачу", - підбадьорює пан Чижиков. – Для нас головне - це працювати над мотивацією, економікою та стратегією, щоб "друге дихання" все ж відкрилося".

Саме про це нам натякали на ВЕФ.

"Це нам і казали – що починається складний період. Вони готові нас підтримати, щоб цю "стіну плач" подолати разом. Але нам також казали про реформи економіки, про зміни бюджетної політики, про наше "домашнє завдання", без якого "другого дихання" не буде взагалі. За це я і люблю Давос – він як "холодний душ". Змушує замислитись", - каже Генадій Чижиков.

Про пошук нового, як головний для нас тренд 2024 року, каже і Віктор Лях.

"Це головний позитив форуму. На ньому багато держав, компаній та фахівців розширили свої горизонти, щоб якось підготуватись до того, що вважалося неможливим. Це підхід "Think unthinkable" (в перекладі з англійської: думайте про немислиме), який запропонував екс-телеведучий з BBC Нік Гоінг. Ми повинні готуватись до того, чого ніхто не очікує. Це сприятиме розвитку", - каже президент Фонду "Східна Європа". І саме у галузі нових технологій світ та Україна бачать вихід з усіх криз, що вже є, або що настануть найближчим часом.

Саме у пошуках нових рішень пройде 2024 рік для світу і для нас. Бо це наше "домашнє завдання". Україна залишиться символом спротиву (що теж непогано), але повинна ставати ще й повноцінним гравцем на ринку технологій – як військових, так і бізнесових.

Своїм спротивом ми вже змогли вплинути на світогляд тих, хто приймає глобальні рішення. Ми вже змінили світ. За цей успіх ми буквально платимо кров’ю. Тому його потрібно розвивати, створюючи свій порядок денний та нові сенси для всієї планети. Нам не можна "зачинятися" у власній інформаційній "бульбашці" і знов поринати у внутрішні протиріччя. Нам потрібно підтримати глобальні тренди та запропонувати свої рішення в усіх галузях.

Глобальна невизначеність несе багато ризиків. Але, разом з тим, й можливості для тих, кому вже нема чого втрачати.

 

Андрій Попов

Аналитические материалы УИП