П'ятниця 13-е. Рада втратила депутатів і "спіткнулася" на "Енергоатомі"

У п'ятницю, 13 січня, Верховна Рада розпочала позбавлення мандатів депутатів, які колись перебували у фракції ОПЗЖ. Треба зауважити, що фракція ОПЗЖ саморозпустилася, а діяльність однойменної партії заборонив суд. У зв’язку з цим депутати вже кілька тижнів збирають підписи під законопроектом про позбавлення депутатських мандатів усіх колишніх депутатів від фракції ОПЗЖ.

Паралельно з цим у середу, 11 січня, стало відомо, що президент України позбавив громадянства України чотирьох таких депутатів. Так, у парламенту з'явилися підстави позбавити цих депутатів мандатів. Відповідні проекти ухвал були зареєстровані 12 січня.

Як повідомляє у своєму Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк, вранці у сесійній залі виникла дискусія щодо регламенту роботи (тобто, в якій черговості розглядати порядок денний ВР).

Коаліція наполягала на розгляді інших питань порядку денного, а потім переходити до позбавлення мандатів. Питання принципове, тому що якби поставили в "хвіст", був би ризик нестачі голосів. З третьої спроби та після блокування трибуни перемогла позиція інших фракцій та груп, що засідання треба розпочинати саме з цього питання.

У результаті через втрату українського громадянства депутатських мандатів було позбавлено:

  • Віктора Медведчука (320 "за"),
  • Тараса Козака, (317 "за")
  • Андрія Деркача, (314 за),
  • Ріната Кузьміна. (219 "за").

Ще один депутат, Андрій Аксьонов, втратив мандат за власним бажанням, оскільки раніше написав заяву. Його намір схвалили 294 парламентарі.

Отже, колишня фракція ОПЗЖ втратила за один день п'ять депутатів.

Бойко всіма руками "за"

Що цікаво, рішення позбавити мандатів колишніх соратників привітав екс-співголова ОПЗЖ Юрій Бойко. На його думку, це "правильне рішення".

Реакція Юрія Бойка зрозуміла: він намагається відмежуватися від найбільш токсичних постатей та сформувати новий образ, перезавантажити свою політичну кар'єру з метою зберегти перспективи на наступний виборчий цикл.

Загалом депутатський корпус недорахувався вже 10 парламентаріїв, нагадав Давид Арахамія. Хоча, на думку деяких, процес йде повільно, натомість законно конституційно, підкреслив він.

"Буде ще більше… Такий спосіб довший, ніж нам самим хотілося б. Натомість не дає колаборантам шансів на заперечення", – пояснив Давид Арахамія.

Кадрові втрати не позначаться на працездатності Верховної Ради, запевнила його соратниця щодо фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук. Головне, щоб було 226 депутатів для ухвалення рішень.

Ігри з громадською думкою

Рішення щодо мандатів ОПЗЖ було ухвалено, як вважає політолог Руслан Бортник, багато в чому під тиском громадської думки, перш за все, найбільш радикального крила в партії "Слуга народу", а також фракції "ЄС".

"Позбавлення депутатів мандатів – це спроба відреагувати на громадський тиск, зокрема, критику партію влади за троє, що вона нічого не робить. Також це демонстрація того, що партія влади не веде жодних змов за лаштунками, і ті люди, які не працюють сьогодні на Україну, мають бути покарані", – наголосив він. 

І ще важливий момент: йдеться про працездатність парламенту. Голоси депутатів екс-ОПЗЖ (групи "Відродження України" та "Платформа за мир") часто стають вирішальними на тлі бойкотування ініціатив влади іншими політичними силами, а також нестачі голосів усередині самої фракції "Слуга народу". 

"Тому вони дуже потрібні Офісу президента. Тому ось така гра з громадською думкою з метою не допустити повного вигнання людей з ОПЗЖ, що може призвести до блокування парламенту та його нефункціональності. А це, своєю чергою, загрожує серйозними проблемами управління для президента та його команди", – вважає Бортник.

Але це ще не кінець гри, бо у Верховній Раді збираються підписи депутатів під законопроектом про позбавлення депутатських мандатів усіх парламентарів від екс-ОПЗЖ. І ця тема залишиться в інформаційному порядку денному, його, як таран, використовуватиме, зокрема, Петро Порошенко. Однак перспективи ухвалення такого закону, з урахуванням висновків Венеціанської комісії щодо закону про люстрацію, є туманними. Якщо його й буде ухвалено, прогнозує Руслан Бортник, то в такому вигляді, який не загрожуватиме нинішньому складу парламенту. Крім цього, закон зворотної сили не має і, найімовірніше, поширюватиметься на відносини, що виникли вже після його ухвалення.

Питання "Енергоатому" відклали

Інші питання порядку денного Верховна Рада не відпрацювала. З трьох економічних проектів депутати змогли почати розглядати лише один.

Ідеться про законопроект №8067 корпоратизації НАЕК "Енергоатом" шляхом трансформації в акціонерне товариство, всі 100% акцій якого викуповує держава і вони підлягають приватизації. У пояснювальній записці зазначається, що у такий спосіб Україна виконує свої міжнародні зобов'язання та підвищує інвестиційну привабливість НАЕК.

Однак не всі депутати з цим погоджуються. Дмитро Разумков вважає – це спроба "протягнути" приватизацію НАЕК "Енергоатом", на чому робота і застопорилася.

Більше подробиць розповів Ярослав Железняк: затягнули розгляд проекту редагуванням, тому голосування очікується на наступному пленарному засіданні.

Законопроект про трансформацію "Енергоатому" Верховна Рада, найімовірніше, ухвалить, вважає Руслан Бортник, оскільки є зобов'язання України перед міжнародними партнерами. Однак сам факт постановки питання про трансформацію НАЕК "Енергоатом" у той час, коли об'єкти перебувають під обстрілом, виглядає, м'яко кажучи, дивно, звертає увагу експерт.

"Багато депутатів сприймають цей законопроект як спробу "грабувати на пожежі", оскільки в умовах воєн проводити серйозні трансформації енергетичного об'єкта – це виглядає невчасно, виходячи з якихось комерційних інтересів. Незрозуміло, чому з цим треба поспішати і до чого, зрештою, це призведе. Тож дуже складно зібрати голоси. Водночас у цьому законопроекті можуть бути зацікавлені наші західні партнери, які хочуть посилити свою присутність, вплив та контроль за "Енергоатомом" через формати спостережних рад та інші, які спричиняють трансформацію в АТ. Дискусія продовжується, причому дворівнева: між Офісом президента та міжнародними партнерами, з одного боку, та між Офісом президента та народними депутатами, з іншого", – зазначає Руслан Бортник.

Однак, експерт не виключає, що проект все ж таки буде ухвалений, але трохи не в тому вигляді, в якому хотілося б міжнародним партнерам.

Аналитические материалы УИП

  • СИТУАЦИЯ В УКРАИНЕ: 26 января – 1 февраля 2023 года
  • Кадровое переформатирование украинской политики и резня заместителей
  • СИТУАЦИЯ В УКРАИНЕ: 11 – 18 января 2022 года
  • О современной Глобализации и причинах российско-украинской войны
  • ИТОГИ 2022 ГОДА ДЛЯ УКРАИНЫ: ВОЙНА, ПОЛИТИКА, ОБЩЕСТВЕННОЕ МНЕНИЕ, ЭКОНОМИКА, МЕЖДУНАРОДНАЯ СИТУАЦИЯ, СОЦИАЛЬНЫЕ ТРАНСФОРМАЦИИ
  • Состоятся ли в Украине выборы в условиях военного положения?
  • СИТУАЦИЯ В УКРАИНЕ: 7 - 14 декабря 2022 года
  • Роль ЕБРР в восстановлении украинской экономики: как повысить эффективность помощи
  • СИТУАЦИЯ В УКРАИНЕ: 23 – 30 ноября 2022 года