"Мінськ-3" чи троянський кінь? Навіщо в Київ їдуть Шольц, Макрон та Драгі

Вже 23-24 червня має відбутися саміт ЄС, на ньому, як очікується, буде оголошено статус кандидата на вступ до Євросоюзу для України. Напередодні, 17 червня, Єврокомісія оголосить, чи готова наша країна до статусу. Оголошенню цих висновків і передує дуже важливий візит до Києва лідерів одразу трьох європейських країн, які не можна назвати великими єврооптимістами щодо України – йдеться про Німеччину, Францію та Італію. Цей вояж експерти називають важливим, навіть "наріжним", але очікувань позитивних звершень від нього небагато.

Їдуть "валяти Шольца"

Усі троє встигли "відзначитися" висловлюваннями та діями, які в Києві вважали, м'яко кажучи, дивними. Місяць тому президент Франції Емманюель Макрон закликав у розмові з Володимиром Зеленським "зберегти обличчя" президенту РФ. Про це розповів сам український президент, уточнивши, що пропозиція Макрона зводилася до поступок щодо суверенітету України. Німецький канцлер Олаф Шольц, попри десятки розданих обіцянок, не погодив передачу Україні важкого озброєння, або ж "валяв Шольца", як цей феномен уже встигли іронічно прозвати у Києві. А італійський прем'єр Маріо Драгі обіцяє нам підтримку, але саме його країна пропонує "мирний план" щодо вирішення конфлікту, в якому замість міжнародних гарантій безпеки, запрошених Києвом на переговорах у Стамбулі, звучить ідея узгодження мирного договору між Україною та Росією, оминаючи інших гарантів. 

"Лідери приїдуть разом, щоб засвідчити підтримку трьох найбільших європейських країн Володимиру Зеленському", – пише італійське видання La Stampa, яке, до речі, першим повідомило про візит. Показово, що прес-служби Олафа Шольца та Емманюеля Макрона не стали підтверджувати спільний візит до Києва. А МЗС Польщі взагалі висловило "занепокоєння" цілями цього візиту. Враховуючи вищезгадані дивацтва, можна очікувати, що "стара Європа" справді вимагатиме від України серйозних поступок.

"Це – "троянський кінь", всі троє спробують "впарити" Україні мирний план, внаслідок якого ми можемо залишитися без частини нашої території, – вважає політолог Микола Давидюк. – Якщо вони приїдуть і скажуть: віддайте, мовляв, росіянам Херсон, Маріуполь і Харків, то їх ніхто й слухати не буде, але важливо, щоб вони відчули атмосферу всередині країни: нехай поїдуть у Бучу, а краще – до Гуляйполя, де йдуть бої, може, краще зрозуміють, з ким по дві години сидять на телефоні та кого захищають".

Тривожні дзвінки

Очікування української сторони від візиту висловив президент у вихідні в інтерв'ю німецькому каналу ZDF:

  1.  Надання військової підтримки Україні Німеччині.
  2.  Особиста підтримка Олафа Шольца, висловлення впевненості у тому, що Україна отримає у червні статус кандидата (а потім зможе стати повноцінним членом ЄС).
  3.  Вибір урядом Німеччини правильної сторони у війні та відмова від "балансування". А радник голови ОП Олексій Арестович в інтерв'ю німецькому таблоїду Bild сказав прямо: є побоювання, що до Києва везуть план капітуляції. 

"Я боюся, що вони спробують домогтися “Мінська-3”. Вони скажуть, що ми повинні закінчити війну, яка провокує продовольчі й економічні проблеми, що росіяни та українці вмирають, що ми повинні зберегти обличчя Путіна, що росіяни припустилися помилки, що ми повинні їх пробачити та дати їм шанс повернутися до світової спільноти", – сказав Арестович.

Загалом розмова розпочнеться на підвищених тонах. Ефект спробували згладити у Німеччині – там заявили про створення "реєстру активів", що має підвищити ефективність санкцій проти РФ. Проте водночас ФРН відмовилася від ідеї повної націоналізації колишнього німецького підрозділу "Газпрому" – Gazprom Germania. Місцеві ЗМІ пишуть, що Шольц стурбований, адже "рішення може дратувати Путіна". 

"Є й інші тривожні дзвіночки: у США через постачання в Україну запаси озброєнь на складах (тих же "Стінгерів" і "Джавелінів") закінчаться через 2-3 місяці. Про "обіцянки-цяцянки" від Німеччини всі чули, а з тією зброєю, яку вже поставлено та планується до постачання, нам буде складно перейти у контрнаступ навіть у вересні", – переконаний Максим Ялі, професор кафедри міжнародних відносин НАУ. 

Ще один "дзвіночок" він вбачає у пропозиції Вашингтона до Молдови надати "особливий статус" Придністров'ю – приблизно про те саме йдеться у Мінських угодах. 

"Зважаючи на невиразні виправдання лідерів ЄС і США, нас дуже скоро умовлятимуть на компроміси з Путіним, обґрунтовуючи це неможливістю надати нам необхідну кількість озброєнь, щоб уникнути ще більших територіальних втрат", – підсумував експерт.

"Плюшки" від ЄС

Політологи, опитані Vesti.ua, вважають дуже ймовірним, що три західні лідери будуватимуть пропозицію до України на базі "італійського" плану (тобто без участі країн-гарантів).

"Вони планують переконати Володимира Зеленського піти на перемир'я або хоча б на будь-які переговори з Путіним, погодившись на його умови в обмін на економічну допомогу та надання перспектив щодо кандидатства у члени ЄС. А також інші "плюшки", – каже Vesti.ua політолог, голова Фонду "Українська політика "Кость Бондаренко. – Втім, підсумки візиту свідомо провальні, адже всі ці три країни перебувають в опозиції до Великої Британії". Британія, як відомо, посідає позицію війни до переможного кінця.

Про вимогу поновити режим переговорів із РФ говорить і голова Українського інституту політики Руслан Бортник: "На базі італійських пропозицій або "стамбульського" плану України – будь-який із варіантів. Друга вимога – забезпечити контроль над використанням грошей, які надходять від ЄС, насамперед йдеться про антикорупційні структури". 

Представники західних грантових організацій вже кілька місяців тому озвучили головні вимоги: призначити нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (процес було зупинено ще до початку війни); запустити роботу міжнародних експертів щодо відбору членів органів судового самоврядування. Днями до Києва приїжджала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн – саме такі висновки вона передала владі, тож, на думку Бортника, ЄС зацікавлений ще й у забезпеченні переорієнтації "вертикалі" зі США на Євросоюз.

Цікаво також, які "плюшки" матимуть змогу забезпечити європейські лідери. Перша з них очевидна – статус кандидата на членство в ЄС, що дозволить зміцнити українську владу (буде найпотужнішим символом для президента Зеленського, дасть надію суспільству); будь-який інший статус (а такі ідеї теж є) дасть зворотний ефект. Також кандидатство відкриє доступ Києву до фінансування. 

"Європейці – страшні бюрократи, у них усі витрати розписані на роки вперед. На Україну вони планували витратити 6 млрд євро за 7 років, – каже Бортник. – А статус кандидата надасть нам пряме фінансування за програмою кандидатства, яке свого часу Польща отримала від ЄС 80 млрд євро – Україна зможе розраховувати і на вагомішу суму”.

У будь-якому разі домовленості між Києвом та європейськими лідерами будуть. Про це говорить і Володимир Зеленський ("приїзд Шольца до Києва не повинен обмежитися спільним фото"), це підтверджують експерти. 

"Київ просто не може ні про що не домовитися і від усього відмовитись", – вважає Руслан Бортник.

Аналитические материалы УИП

  • СИТУАЦИЯ В УКРАИНЕ: 16-22 июня 2022 года
  • Российское вторжение: 100 дней войны в Украине.
  • Ситуация в Украине: 26 мая – 1 июня 2022 года
  • Ситуация в Украине: ключевые тренды 19 - 25 мая 2022 года
  • Текущая ситуация в Украине (12 -18 мая 2022 года)
  • Когда закончится война в Украине?
  • Ситуация в Украине: ключевые тренды
  • Ситуация в Украине и мире приближается к определению Новой мировой войны
  • Выборы во Франции: Макрон победил Ле Пен при поддержке 58,5% избирателей