Після двох днів пленарної роботи депутати пропонують повернутися і переголосувати два закони про соціальну сферу. Що в них, і чому парламентарі наполягають на камбеку, дізнавалися Vesti.ua.
Три спроби для двох законів
Відпрацювавши два пленарні засідання, депутати вирішили скасувати деякі рішення. Йдеться про два закони про соціальну сферу. До Верховної Ради внесено відразу три проекти постанов про скасування голосувань.
Перший. "Про скасування рішення Верховної Ради України від 21.09.2022 року про прийняття у другому читанні та загалом як закону України проекту закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді та запровадження нових активних програм на ринку праці". Проект запропонований народними депутатами Михайлом Волинцем, Юлією Тимошенко, Михайлом Цимбалюком.
Другий. Внесено тією самою групою авторів. "Про скасування рішення Верховної Ради про прийняття у другому читанні та в цілому проекту закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України".
Третій. Внесено народним депутатом Вікторією Гриб. “Про скасування рішення Верховної Ради про прийняття у другому читанні та в цілому проекту закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України”.
Злиття фондів
Таким чином, одразу два проекти постанов оспорюють прийняту 21 вересня 2022 року Верховною Радою нову редакцію Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України”. Суть новацій - в об'єднанні з 1 січня 2023 року Фонду соціального страхування і Пенсійного фонду, причому адміністративно ПФУ частково поглине Фонд соцстраху, оскільки останній працюватиме на базі мережі ПФУ.
На думку автора, цей крок скоротить витрати на керування двома фондами. Михайло Папієв у пояснювальній записці зазначає, що 2020 року сума непогашеної позики з Держказначейства ПФУ перевищила 9 млрд грн. Відрахування розподілятимуться за пайовим принципом, тоді як, згідно з чинним законодавством, за кожним видом соціального страхування затверджується окрема частина ЄСВ з формуванням окремих бюджетів, що підвищить прозорість руху коштів.
Економія, на думку автора, дасть 2-3 млрд грн на рік. У серпні та вересні, ще коли закон був законопроектом, навколо нього спалахнула дискусія. З одного боку, голова профільного парламентського комітету Галина Третьякова стверджувала, що завдяки новаціям жорсткіше контролюватиметься цільове витрачання коштів у системі соціального страхування. Більше того, скоротяться строки виплат, при цьому зберігаються, а в деяких випадках зростають усі пенсійні та страхові виплати, а також соціальні послуги, що фінансуються Фондом соціального страхування, стверджувала вона.
Проте різко проти законопроекту виступив заступник голови Федерації профспілок України Володимир Саєнко. На його думку, озвучену у ЗМІ у серпні 2022 року, таким чином просто хочуть “підлатати” дефіцитний ПФУ за рахунок бездефіцитного Фонду соцстраху. При цьому "чорна діра" дефіциту ПФУ загрожує Фонду соцстраху поглинанням, занепокоєний Саєнко, що може призвести до призупинення виплат за лікарняними і декретними відпустками - наймасовішими соціальними платежами з Фонду соцстраху, а також за іншими платежами. Наприклад, із санаторно-курортного лікування.
Урізано статті видатків
Народний депутат Вікторія Гриб висловлює лише процедурні претензії до прийняття цього документа: не було його постатейного розгляду.
Народні депутати Юлія Тимошенко, Михайло Волинець і Михайло Цимбалюк мають розгорнуті претензії і по суті. "Ухвалений закон спрямований на знищення фундаментальних засад системи загальнообов'язкового соціального страхування в Україні. Ним змінюються організаційні та правові засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян України… У прийнятому законі відсутні положення про формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і від нещасних випадків на виробництві та професійних хвороб", - йдеться у пояснювальній записці до проекту постанови про скасування результатів голосування за закон.
Зокрема, не передбачається оплата санаторно-курортного лікування після перенесених хвороб і травм, зменшено на 22% розмір другої допомоги на поховання, не передбачено страхові витрати на медичну і соціальну допомогу за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування, не передбачено забезпечення потерпілих на виробництві допоміжними засобами реабілітації.
Нові механізми працевлаштування
Ще одним проектом постанови оспорюється реформа системи зайнятості та виплат, закладена в урядовому законопроекті, співавтором якого на етапі доопрацювання зазначена Галину Третьякову. Як і попередній, проект цього закону розроблено ще 2021 року. Пояснювальна записка підписана на той час першим віце-прем'єром Олексієм Любченком. Основні зміни такі:
- терміни і розміри виплат допомоги з тимчасового безробіття безпосередньо залежать від трудового стажу;
- запроваджується фінансове стимулювання роботодавців (компенсація ЄСВ та інші формати) за працевлаштування деяких категорій населення, зокрема молоді та осіб за 5 років до пенсійного віку.
На практиці це виглядатиме так: маючи до 3 років стажу, безробітний може претендувати на допомогу у вигляді 50% від середньої зарплати, від 3 до 6 років – 55%, максимально отримають особи зі стажем від 24 до 30 років – 75%. Терміни виплати допомоги з безробіття теж прив'язуються до стажу: до 3 років стажу – 180 календарних днів, понад 30 років – 360 календарних днів. Максимальний термін виплат з безробіття сумарно – 720 днів.
Резиденти “Дія-Сіті” зможуть претендувати лише на мінімальну допомогу. Якщо громадянин двічі протягом двох років втрачає роботу, термін виплати допомоги не рахується заново, а підсумовується.
На думку Любченка, такі заходи дають змогу заощадити близько 3,1 млрд грн на рік при витратах на додаткові програми та гарантії працевлаштування 219,3 млн грн.
Стажу більше, виплат – менше
Претензії до цього закону мають Юлія Тимошенко, Михайло Цимбалюк і Михайло Волинець. Посилаючись на порушення Регламенту Верховної Ради вони вимагають скасувати результати голосування. По суті прийнятого, головна претензія – закон скорочує розмір допомоги і тривалість її виплати та збільшує термін стажу, необхідний для її отримання.
Наприклад, для мінімальної виплати необхідно буде на 1 місяць більше стажу (не 6, а 7 місяців), розбивка тривалості виплат залежно від стажу скорочує тривалість, оскільки чинне законодавство гарантує виплати протягом 360 днів у межах двох років. І вдвічі (з 180 до 90 днів) скорочується термін виплат допомоги з безробіття для молоді.
Посилення безглуздя
Центри зайнятості в Україні багато років не виконують свою роботу, розповів експерт Vesti.ua аналітичного центру “Українська фабрика думки” Юрій Гаврилечко, прийнята реформа робить їх існування і зовсім безглуздим.
“Перша базова функція - страхова, тобто, виплачувати застрахованій особі гроші у разі втрати роботи, друга – пошук цієї найбільш придатної роботи, і третя – адекватна перекваліфікація у разі, якщо в регіоні пошуку спеціальність безробітного не затребувана, і йому треба перекваліфікуватися, – пояснив експерт. - По суті, прийняті зміни до нинішнього законодавства роблять сенс існування нинішньої системи зайнятості не зрозумілим – вона навіщо? Грошей ти не отримуватимеш, працевлаштовувати тебе не збираються, перекваліфікувати теж. Там передбачено програми симулювання, а не стимулювання. Кінцева мета – не платити гроші безробітним і зняти відповідальність з держави за їхнє працевлаштування”.
Коментуючи злиття двох соціальних фондів (пенсійного і страхування), Юрій Гаврилечко нагадав, що наприкінці минулого століття Україна взяла на себе зобов'язання перед міжнародною спільнотою створити п'ять соціальних фондів поза держбюджетом, щоб уряд не міг використати їхні кошти не за цільовим призначенням.
На сьогодні, за його словами, у нас не було створено, зокрема, фонд медичного страхування, і шанси на його створення мізерні. Якщо він все-таки і з'явиться, то, з високою ймовірністю, у структурі держбюджету. Водночас об'єднанням двох фондів (ПФУ і Фонду соцстраху) Верховна Рада перекладає на ПФУ всі зобов'язання зі страхування найманих працівників.
“Чесно кажучи, це не вкладається ні в логіку, ні в здоровий глузд, тому що завдання ПФУ - виплачувати тим, хто досягнув страхового випадку (пенсійного віку) і далі не працюватиме, пенсії. Тобто ПФУ не може мати відношення до працюючих осіб. По суті, знищується Фонд соцстрахування, послугами якого скористатися буде важче, суттєво проблематичнішим для безробітних стане доступ до послуг центрів зайнятості та отримання допомоги. Паралельно з цим уряд у проекті держбюджету-2023 передбачає безробіття на рівні 28,2%. На мою думку, досягнення такого рівня безробіття, найімовірніше, буде прямим наслідком у тому числі прийнятих цих двох законопроектів”, - вважає Гаврилечко.
Види на ухвалення
І оскільки прямої трансляції засідань Верховної Ради на даний час немає, сказати точно, що там відбувається при голосуванні, важко, вважає експерт, тому претензії до процедурних моментів з боку народних депутатів зрозумілі.
Але шанси на скасування результатів голосування невеликі, вважає президент Українського інституту політики Руслан Бортник. На його думку, український політикум потихеньку приходить до тями від шоку внаслідок збройної агресії РФ і починає думати про майбутнє.
“Звичайно, ми розуміємо, що ймовірність “відкотити” такі голосування є сумнівною, тому ці проекти (щодо скасування результатів голосувань), швидше, маркери політичного позиціонування у політичній боротьбі. Депутати розуміють, рано чи пізно вибори відбудуться, і зараз важливо зайняти якісь політичні ніші, залишитися помітними для виборця. Я прогнозую, що чим далі буде війна від Києва, тим більше буде у Києві політики, тим більше – публічних захисників громадських інтересів”, - вважає він.
