Розмови про те, що Залужний після відставки бачить себе в політичному житті країни, почалися вже дуже давно. Ще з літа 2022 року окремі ЗМІ та Telegram-канали писали про певну конфліктність між генералом і політичним керівництвом країни. Останнє нібито побоювалося політичних амбіцій Залужного – особливо коли той зареєстрував власний благодійний фонд.
В останні місяці ці розмови лише посилилися. Потім сталася, мабуть, одна з головних політичних подій в Україні за останні два роки: головкома все-таки звільнили. І тепер практично всі експерти в один голос стверджують, що Залужного чекає блискуча політична кар'єра.
Але чи насправді політичне майбутнє «залізного генерала» є таким безхмарним? Усі знають його сильні сторони — а що на рахунок слабких? І чи піде все-таки екс-главком у політику? Спробуємо розібратися.
Політик Валерій Залужний: хто він?
Спочатку відзначимо беззаперечний факт: рейтинги Залужного зараз фактично найвищі в країні. Різні соціологічні опитування демонструють, що він або на рівні з президентом Зеленським, або вище, причому відчутно. Наразі в залежності від дослідження Залужний має від 85-87% до божевільних 94% підтримки. Умовна «Партія Залужного» відразу набирає понад 30% і гарантовано перемагає на парламентських виборах.
Це навіть не «золота акція», це свого роду "джокер" в рукаві, який з легкістю перемагає будь-яку карту в політичній колоді. Цікаво, що все це чимось нагадує діючого главу держави Володимира Зеленського та його партію «Слуга народу» в 2019 році.
Проте основна проблема Залужного полягає в тому, що українці загалом зовсім не знають, хто він такий. Простий приклад: давайте спробуємо самі для себе відповісти на базові питання про цю людину. Мова не про офіційну біографію, а про чисто політичні речі.
Які політичні погляди Залужного? Що він думає про ситуацію в економіці? Які реформи він би проводив? Яким він бачить місце України в геополітичному контексті? Чи підтримує він європейську інтеграцію та вступ до НАТО? Чи керується він демократичними, європейськими цінностями? Який він у якості політичного менеджера? Чи має він досвід управління державою та елементарну політичну грамотність?
Подібних питань можна задати ще дуже багато. Але знайти на них відповіді буде дуже складно. І це — одна з основних проблем екс-головкома на його потенційному політичному шляху: він сьогодні як «кіт у мішку» і «темна конячка».
У політичній науці існує такий метод, як SWOT-аналіз. Його суть досить проста: у тому чи іншому проєкті виділяються сильні сторони, слабкі сторони, можливості та загрози, а з результатів робиться певний загальний висновок. Застосуємо цю практику щодо Валерія Федоровича.
Залужний: сила та слабкість, можливості та загрози
Отже, сильні сторони Залужного:
-
надзвичайно високі рейтинги довіри, велика впізнаваність та повага серед українців;
-
образ «живої легенди», героя російсько-української війни, рятівника держави в найкритичніший момент;
-
політичний архетип «батька-отамана», простого військового з народу, генерала із залізним стержнем, захисника та «батька нації»;
-
значні пізнання у військовій справі, унікальний досвід дворічної війни з однією з найсильніших армій світу;
-
підтримка значної частини армії;
-
«тефлоновість» — до Залужного поки що не «прилипає» жоден негатив.
Слабкі сторони Залужного:
-
повна необізнаність у державному управлінні;
-
відсутність команди, політичної програми, чіткої артикуляції політичних поглядів;
-
потенційно — авторитарні тенденції через військовий образ мислення.
Можливості для Залужного:
-
падіння рейтингів чинної влади = зростання рейтингів Залужного;
-
здатність швидко набрати політичну вагу в країні за грамотної технологічної роботи;
-
можливість акумулювати навколо себе всю опозицію (політичну, фінансову, медійну, виборчу).
Загрози для Залужного:
-
гіпотетичний компромат та публічне медіа-кіллерство з боку влади («міни», які вже закладалися в ЗМІ — «здача Півдня», «алкоголізм», «зрада дружині»);
-
відсутність виборів — як наслідок, неможливість реалізації свого електорального потенціалу.
Як бачимо, сильних сторін і можливостей у генерала набагато більше, ніж слабкостей та загроз. При першій же можливості та бажанні ексголовком може відносно легко перемогти всю нинішню політичну еліту, як це колись зробив президент Зеленський. Будь-який досвідчений політтехнолог стовідсотково віддав би руку на відсіч за можливість попрацювати з Залужним на виборах, адже його перемога майже гарантована.
Але в цій силі полягає і головна слабкість генерала: виборів в країні немає і поки що не планується. Є варіант, підсилившись політично, адміністративно та медійно, кулуарно запропонувати Зеленському свого роду децентралізацію влади та формування широкої коаліції. Проте до цього, здається, ще далеко — і навіть не факт, що Залужний взагалі на це піде.
Адже звільнений головком досі не робить ніяких політичних заяв та взагалі поки що поводить себе доволі тихо, мирно та спокійно веде. При цьому йому явно і системно створюють публічний образ: є інформація, що декілька досить відомих політтехнологів працюють з Залужним як мінімум з осені 2023 року.
Проте сам генерал, за деякими чутками, в розмовах з оточенням визнавався, що після відставки хотів би... зайнятися здоров'ям та почати викладацьку діяльність. Можливо, втім, що це спеціально запущена дезінформація для його опонентів і що вже найближчим часом ми побачимо медійну активність звільненого головкома.
Підсумовуючи, можна зробити наступний висновок. Хоче того Залужний чи ні, але звільнення остаточно перетворило його на впливову політичну фігуру, на нового «джокера» української політики. Рейтинги генерала сьогодні такі, що конкурувати з ним надзвичайно складно для будь-якого потенційного конкурента. А от як Валерій Федорович скористається цим потенціалом і скористається взагалі — поки що велике питання.
Микита Трачук, політолог УІП, для Українського Інституту Політики
