Днями нардеп від "Євросолідарності" Олексій Гончаренко опублікував пост про можливі перестановки та відставки на ключових державних посадах. Зокрема, йдеться про найбільш актуальні під час війни посади глави СБУ, МВС і Міноборони. Окрім того, нардеп згадав питання виборів, яке в публічному просторі активно обговорюється протягом усього літа. Розбираємося, чи можемо ми побачити найближчим часом гучні відставки та наскільки актуальні плітки стосовно виборів.
Малюка – в МВС, Верещук – у Міноборони
Одна із заяв нардепа Гончаренка стосувалася можливих перестановок у МВС. Нагадаємо, зараз міністерство очолює Ігор Клименко. На його місце, за словами Гончаренка, може прийти глава СБУ Василь Малюк. Досить символічна зміна, адже обох призначили на їхні теперішні посади в один день. Втім, за словами політолога Володимира Фесенка, така перестановка найближчим часом малоймовірна.
"Малюк чудово виконує роботу на своїй посаді і "згори" ним задоволені. Питання щодо очільника МВС гостро стояло після смерті попереднього міністра. Втім, зараз є людина, що якісно виконує свою роботу на цій посаді. Такі чутки могли з'явитися через те, що деяким людям незручна його робота. Втім, наскільки мені відомо, зараз такі розмови про заміну Клименка не ведуться", – зазначає Фесенко.
Плітки про відставку того чи іншого міністра з'являються регулярно. Втім, навіть гучні заяви на офіційному рівні не завжди означають дії. Ось, наприклад, що напередодні призначення Малюка та Клименка говорив глава фракції "Слуга народу" про іншу, не менш важливу в умовах війни, посаду:
"Олексій Резніков у межах уряду переводиться на посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості для посилення військово-промислового співробітництва, що абсолютно логічно, враховуючи його експертизу щодо "Рамштайну" та необхідність "підняти" міністерство, яке повинно робити більше".
На той момент ішлося про те, що новим міністром оборони стане чинний голова ГУР Кирило Буданов. Як бачимо через півроку, відставка Резнікова не відбулася. Щоправда, зараз про можливу зміну міністра оборони заговорили знову.
У багатьох ЗМІ з'явилася інформація про те, що Захід рекомендує на цю посаду призначити жінку. Офіційно про прізвища не йдеться, але в ЗМІ називають головного кандидата – Ірину Верещук. Підлила олії у вогонь і вона сама, коли в інтерв'ю РС, на запитання, чи погодилася б вона обійняти посаду міністра оборони зараз, Верещук відповіла, що "виконає будь-яку волю президента та уряду" і має "скіли, які дозволять ухвалювати рішення і брати на себе відповідальність".
Щоправда, через кілька днів, витримавши театральну паузу, вона цю інформацію спростувала, написавши в своєму Telegram-каналі: "Деяких моїх "фанів" дуже стурбували чергові чутки про мене в контексті можливих перестановок у Міноборони... Про мій перехід до Міноборони не йдеться. Працюю там, де я є".
За словами Фесенка, кандидатура Верещук дійсно згадується під час обговорення нової людини на посаду міністра оборони України. Втім, рішення на її користь поки що немає. На запитання, чи можемо ми взагалі очікувати на зміну міністра оборони найближчим часом, політолог відповідає: "Ця тема дійсно робоча. Про неї говорять давно, але ключова проблема в тому, що не має гідного, на думку керівництва держави, кандидата. Дійсно, розглядався варіант про відправку Резнікова послом у Велику Британію, коли Зеленський звільнив попереднього. І це дійсно була б цікава кандидатура, враховуючи дипломатичні навички та зв'язки Резнікова. Але повторюю, ключова проблема тут у тому, що наразі немає заміни пану Резнікову".
Одне з найгарячіших питань, яке протягом останнього часу з'явилося в публічному просторі – можлива заміна прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля. Серед імовірних кандидатів називають доволі успішного на своїй посаді міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Окрім того, розмови йдуть і про віце-прем'єра Кубракова та посла України в США Оксану Маркарову.
На думку політолога Руслана Бортніка, відставка Шмигаля може стати позитивним поштовхом як для рейтингів "Слуги народу", так і для всієї країни.
"Як технократичний прем'єр міністр, Шмигаль нині вичерпав свій потенціал і ресурс. Сьогодні на порядку денному стоїть питання вже відновлення. І тут є свої лідери, які могли б цим зайнятися значно якісніше. Той же Федоров, Юлія Свириденко, Шурма, Камишін. Молодше покоління не просто технократів, а людей – сучасних людей, а не таких сірих, хоч і вкрай лояльних до Офісу президента технократів, як Шмигаль. Відставка прем'єр міністра може відбутися вже цієї осені. І головне завдання нового прем'єра – підготуватися до проєктів з відновлення України", – пояснює Руслан Бортнік.
Іншої думки політолог Володимир Фесенко. За його словами, відставка Дениса Шмигаля – питання "не на часі": "Кожних півроку ми чуємо одне й те ж саме – "тривають розмови про відставку Шмигаля". Але, попри ці розмови, пан Шмигаль наступного року можу поставити рекорд за перебуванням на посаді. Нагадаю, попередній належить Миколі Азарову. Так, зараз є певна критика в його бік, але його вважають гідним кандидатом для цієї посади".
За словами Фесенка, якщо відставка Дениса Шмигаля й можлива, то тільки після проведення парламентських виборів.
А вибори тут до чого?
Розмова про вибори триває з весни цього року. Про неї згадав, зокрема, й пан Гончаренко, заявивши: "Не секрет, що в ОП думають про вибори. Терміни різні. Але є основне уявлення, що вибори мають відбутись в проміжку між кінцем весни та початком осені 2024-го".
Зараз про вибори пишуть часто й багато. Що дивно, враховуючи офіційну позицію влади – до кінця війни виборів не буде. Цю інформацію, до слова, нам раніше підтвердив й депутат від "Слуг народу" Максим Бужанський:
"Це політичні спекуляції. Здається, президент уже неодноразово говорив, що вибори будуть після закінчення війни. Наше завдання – вистояти та перемогти, і нічого не змінилося. Вибори тільки після війни".
Втім, як кажуть у народі, диму без вогню не буває. За нашою інформацією, деякі партії дали "відмашку" місцевим політикам готуватися до майбутніх виборів. Формат і приблизну дату виборів їм поки що не повідомили, але попередили, що варто тримати руку на пульсі та починати роботу з електоратом.
"Зараз у президента дуже високий рейтинг. І опозиція побоюється, що може прогавити цей момент, коли оголосять вибори. Більшість опозиційних представників не мають шансів на перемогу. Що найбільш парадоксально, ці чутки з'явилися навесні після заяви генсеку Ради Європи про те, що "демократія важливіше війни". Опозиція сприйняла це як анонс виборів і почала готуватися", – пояснює Фесенко.
Водночас, на думку політолога, виборів цього року точно не буде. Цього року не будуть, а от наступного…
"Коли вибори відбудуться зараз, ніхто не знає навіть нагорі. Втім, враховуючи те, що Конституція напряму не забороняє проведення виборів у період воєнного стану, ймовірність проведення виборів є. Фактично, зараз почалася дискусія навколо цього. Чи набуде вона більш офіційного характеру? Можливо. Але поки що важко сказати".
Втім, за словами Фесенка, якщо підготовка до виборів і розпочнеться, то це відбудеться завчасно і більшість українців це побачить: "Якщо підготовка розпочнеться, то ми побачимо нові законопроекти у ВР. Зокрема, насамперед це питання про внесення змін до закону про воєнний стан і можливість проведення виборів. Також, це зміни до виборчого кодексу. Ну й, звісно, гроші. Якщо гроші на вибори закладуть на наступний рік, то це буде серйозним сигналом".
