Сьогодні у Києві відбувається другий саміт «Кримської платформи». Через повномасштабну війну з РФ він проводится в онлайн-форматі. Цього року «Кримська платформа» стала справді глобальною, а її географія розширилася.
У ній беруть участь близько 60 країн та міжнародних організацій, серед яких близько 40 осіб на рівні президентів та прем'єр-міністрів.
До столиці України вже приїхав президент Польщі Анджей Дуда, а Генсек НАТО Єнс Столтенберг, канцлер ФРН Олаф Шольц, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо та глава уряду Японії Фуміо Кісіда беруть участь онлайн. Генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Буріч виступить на саміті «Кримської платформи». Вона розповість про підтримку, яку організація надає Україні, і, зокрема, торкнеться проблем із правами людини у Криму.
Навіть під час війни треба думати про звільнення Криму
Перший заступник глави МЗС України Еміне Джапарова повідомила, що під час саміту планують обговорити роль тимчасово окупованого Криму не лише у війні РФ проти України, а й у підриві безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та провокуванні Росією глобальної продовольчої кризи.
Також обговорюватиметься спільна реакція України та світу на грубі порушення росіянами прав людини на півострові, які після 24 лютого лише збільшилися. І посилення політики невизнання російської анексії Криму. Також у фокусі саміту буде використання Росією тимчасово окупованого Криму для повномасштабного вторгнення до України.
Як зазначив глава МЗС України Дмитро Кулеба, рішення провести другий саміт «Кримської платформи» навіть під час війни є принциповим.
- Ми хочемо надіслати дуже чіткий сигнал: навіть якщо, теоретично, ворог знову стоятиме під Києвом, ми все одно плануватимемо деокупацію Криму. Дуже важливо зрозуміти: хоч би як було складно, ми завжди повинні думати стратегічно – настане час, коли ми деокупуємо свої території. І саміт «Кримської платформи» – це сигнал саме про це, – наголосив міністр.
Йдеться про повагу до кордонів
Напередодні саміту Кулеба також зазначив, що цей формат – не лише про Крим, але "загалом про справедливість, міжнародне право, повагу до кордонів та дотримання принципу територіальної цілісності".
Нагадаємо, що «Кримську платформу» було створено рік тому з метою консолідації міжнародних зусиль для деокупації Криму, захисту прав та свобод населення півострова, а також для посилення безпеки в Європі та на глобальному рівні.
Перший, установчий, саміт «Кримської платформи» пройшов 23 серпня 2021 року в Києві. Він став переговорним майданчиком України щодо деокупації Криму. У ньому взяли участь представники 47 держав та міжнародних організацій, які схвалили спільне міждержавне рішення про те, як діяти для припинення анексії та повернення Криму.
Його учасники ухвалили декларацію, в якій засудили порушення прав людини в Криму, мілітаризацію півострова, перешкоджання судноплавству через Керченську протоку, зміну демографічної структури півострова шляхом переселення громадян РФ до Криму.
Також держави-учасниці саміту домовилися створити "Міжнародну Кримську платформу як консультативний та координаційний формат з метою мирного припинення тимчасової окупації".
Думка експерта
Вадим Карасьов, політолог:
– Проведення «платформи» – це дуже важливий тактичний і навіть стратегічний момент. По-перше, він показує, що Україна реально розглядає деокупацію Криму, про що свідчать і військові дії на півдні. Наша мета – відновлення територій зразка 1991 року, і Україна не здаватиметься. Спочатку Херсон, а потім – Крим. Саміт також дещо підбадьорює Захід, де спостерігається певна втома від війни в Україні. Тому цей саміт наразі набуває не лише дипломатичного змісту, а сьогодні це вже військово-стратегічний захід. Це дуже важливе зміщення пріоритетів та стратегічних акцентів.
Руслан Бортник, політолог:
- Проведення «Кримської платформи» важливе для України з погляду кількох аспектів. Таким чином Україна показує, що вона не відмовляється від переговорів щодо статусу Криму і самого півострова. З іншого боку, вона може бути важливою як тиск на Росію в умовах ведення бойових дій. Вони поступово перекидаються на територію Криму, і він стає ареною протистояння. Тобто з'являються підстави для переговорів щодо майбутнього статусу півострова та тиску на Росію. Крім цього, «Кримська платформа» може сприяти запровадженню нових санкцій проти Росії.
