У ніч проти 21 липня 2023 року російські війська вкотре обстріляли Одесу, пошкодивши при цьому генконсульство КНР. Китай стримано прокоментував цей інцидент, зазначивши, що уважно стежить за розвитком ситуації, підтримує контакти із зацікавленими сторонами та готовий вжити всіх необхідних заходів" для забезпечення безпеки китайських установ та громадян в Україні", заявив представник МЗС КНР.
Водночас у Китаї, вперше після вторгнення РФ, перебував з візитом високопосадовець. Як повідомляє Reuters з посиланням на джерело, знайоме з ситуацією, у Піднебесній побував заступник міністра економіки України Тарас Качка, зустрівся з віце-міністром торгівлі Китаю Лін Цзі.
"Українська сторона активізує зусилля щодо забезпечення безпеки підприємств в Україні, що фінансуються Китаєм", – заявив Тарас Качка. Лінг Джі, своєю чергою, висловив зацікавленість китайської сторони у розширенні імпорту "якісних сільгосптоварів з України".
Не агресор, але у відносинах
Розігрів інтересу світової спільноти до Китаю відбувається в умовах, коли КНР за умовчанням вважається прихильником Росії у конфлікті з Україною, хоча офіційний Пекін намагається утримати позицію над ситуацією.
Було кілька спроб підштовхнути КНР до чіткішого позиціювання. З одного боку, санкції США. З іншого, днями CNN повідомляє, що радник президента Франції із зовнішньої політики Еммануель Бонн заявив про постачання Китаєм військової техніки до РФ для використання в Україні. А керівник Секретної розвідувальної служби Великої Британії (МІ16) Річард Мур прямо заявив: "Коли Путін вторгся в Україну, китайці дуже чітко підтримали росіян", – пише Politico. А електронну поштову скриньку посла США в Китаї зламали китайські хакери, повідомляє The Wall Street Journal. Міністр ВМС США Карлос Дель Торо заявив днями, що багатонаціональні військові навчання, розпочаті в Австралії, посилають сигнал Китаю – союзники Америки співпрацюють для захисту своєї безпеки та демократичних цінностей, підкреслює AR.
Але саме Китай, у союзі з Туреччиною, здатний вплинути на Росію з метою відновити "зернову угоду", в якій зацікавлений, вважає Bild.
І, звісно, постає питання, чи впливає і як саме Китай на Україну та позиціювання нашої країни у світі.
Тільки інтереси
Вплив Китаю є величезним, але опосередкованим (непрямим), розповів Vesti.ua президент Українського інституту політики Руслан Бортнік: "Попри те, що Китай є найбільшим торговим партнером України, на українську політику зсередини він не впливає, це не в його принципах. Водночас Китай впливає на Україну через фінанси та свої взаємини зі США та Росією. Тим самим він серйозно впливає на ситуацію навколо України".
На відміну від деяких інших держав, Китай не монетизує свій економічний вплив на політичний, надаючи перевагу роботі з владою та бізнесом, зазначив експерт, та й ідеологічно близьких партій в Україні немає.
"У нього немає ставок, немає більш менш дружніх політичних сил, крім, звісно, українських лібералів, більша частина яких проамериканські", – додав він. – Водночас Китай дивиться на Україну як на країну, що володіє величезними ресурсами й дуже вигідно розташована на перетині торгових шляхів".
Небезпечна зона
Обсяг експорту української продукції до Китаю становив близько 20 млрд доларів США (на рік), але з початком війни Пекін схильний сприймати Україну як потенційно вибухонебезпечну зону, де може зародитися глобальний геополітичний конфлікт, здатний завдати шкоди китайським інтересам у всьому світі, звернув увагу Руслан Бортнік.
І цю шкоду вже завдано. Як розповів Vesti.ua політолог Олексій Буряченко, у Китаю є види на Україну в плані вибудовування "Шовкового шляху" ("Один пояс – один шлях" – ініціатива міжнародного співробітництва від Сі Цзіньпіна, можна сказати, одна з його візитних карток як політика).
"Те, що Україна Китаю небайдужа, стало зрозумілим уже під час війни після спілкування Володимира Зеленського із Сі Цзіньпінем. Мало того, окрім економічних аспектів взаємин двох країн з'явилися геополітичні перспективи, оскільки, як ми знаємо, Китай запропонував своє бачення завершення війни", – наголосив експерт.
Світовий посередник
На думку Олексія Буряченка, попри те, що світова спільнота взяла "в роботу" мирний план українського президента (що логічно), свій варіант дозволить Китаю просувати на світовій арені свій образ посередника-миротворця, виходити на контакти з політичними елітами як геополітичний гравець. І хоча Україна і не є головною, але, як мінімум, входить до топ-3 геополітичних пріоритетів Китаю.
"Враховуючи те, що Китай погодив українського посла, очікую на покращення в цьому плані. До речі, український бізнес, який змушений через вторгнення РФ змінити місцеперебування, переїжджає також і до Китаю. Звісно, у Польщі – це близько 40%, а в Китаї лише 5%, але, з урахуванням віддаленості Китаю, це позитивний сигнал", – зазначив Олексій Буряченко.
Стримувач Росії
Як не парадоксально, Китай може відігравати роль і "стримувача" Росії щодо України. Офіційний Пекін уже дав зрозуміти, що не схвалює блокаду Чорного моря та експорту українських зернових. "Якщо "зернова угода" не буде відновлена, Китай змушений буде закуповувати дорожчі зернові, що призведе до дестабілізації у низці країн Середньої Азії та Африки, яким він допомагає і де зміцнює свій вплив. Слід пам'ятати, що Китай заявив про підтримку територіальної цілісності України та відновлення її у міжнародно визнаних кордонах. Звісно, це відбувається на тлі загострення ситуації з Тайванем, але в геополітичному протистоянні з РФ Китай діє в межах позиції західних країн. Росія для нього, максимум, – ситуативний партнер та джерело ресурсів, не більше", – пояснив Олексій Буряченко. Тому шанси і на відновлення "зернової угоди", і на інші зрушення на користь України з подачі Китаю є гарними, вважає експерт.
Інформаційна стіна
Однак досі Китай у своїй інформаційній сфері блокує українську точку зору на причини війни, а домінує російський погляд на ситуацію в Україні, заперечує провідний співробітник Інституту історії НАН України Андрій Мартинов.
"Україна намагається долати цей "інформаційний мур", але цей процес повільний та довгий. Китай продовжує вважати Україну сферою впливу Заходу, що Пекін не влаштовує, як і, за підсумками саміту у Вільнюсі, розширення форм співробітництва НАТО з Японією та Республікою Корея (Південна Корея). На користь Китаю – "заморожування" війни в Україні, наслідки якої уповільнюють вихід китайської економіки з рецесії, спричиненої епідемією. Тому Пекін послідовно засуджує будь-які дії, які сприяють ескалації війни", – розповів експерт.
