Менш ніж за місяць, 17 серпня, росіяни планують випустити у широкий прокат фільм "Свідок", де буде показано їхню інтерпретацію трагедії в Бучі (російська пропаганда, нагадаємо, заявляє про інсценування масових вбивств українців). Крім того, в мережу потрапили кадри зі зйомок російського фільму про Майдан 2013 року, який також, найімовірніше, слідуватиме їхньому погляду на події.
В Україні ж на цьому тлі розгорнулася широка дискусія про виділення грошей (близько 400 млн грн) на вітчизняний кінопродукт, яка, зважаючи на все, закінчилася відставкою профільного міністра Ткаченка та перенаправленням коштів на потрібні армії.
Отож, виникає відчуття, що на фронті кінопропаганди настає саме Росія. Тим більше український фільм про події у Бучі вийде лише наступного року.
Vesti.ua з'ясовували, чи це може зашкодити Україні, і чи є сенс займатися контрпропагандою в кіно.
На кого розрахований російський фільм про Бучу
"Звісно, у Канаді, Польщі чи країнах Балтії вони не зможуть показати цю картину. Але є Латинська Америка і навіть деякі європейські країни, де це можливо показати і їхній глядач це сприйме. Мало того, коли ми їздили на Берлінале презентувати нашу майбутню картину, нам сказали, що росіяни дуже активно у них просувають свої картини та серіали. Коли українська думка не представлена, то ті, хто бачить лише один бік, починають вірити в те, що їм показують. Так що на багатьох ця картина може вплинути. Тим більше, що по трейлеру видно, що знято її досить якісно і грошей у неї вкладено досить багато", – каже сценарист та продюсер українського фільму "Буча" Олександр Щур.
Попри те, що над "Свідком" працювали невідомі широкій закордонній аудиторії актори та режисер, трейлер фільму виглядає відносно якісним.
Якийсь іноземний скрипаль приїжджає напередодні великомасштабного вторгнення до Києва з концертом і потім із великими труднощами вибирається з України. За сюжетом він стикається з українськими та російськими військовими, де перші показані вкрай неприємно. Українських солдатів зображено катами, а трагедія у Бучі показана як велике українське інсценування. Мало того, у картині йдеться про те, що Україна готувалася напасти на Росію. Загалом, все зроблено за лекалами російської пропаганди та "підтверджує" слова Лукашенка, який збирався всім показати, звідки "на Білорусь готувався напад". Однак, у це цілком може повірити масова аудиторія – як самі росіяни, так і люди інших країн, які не цікавляться тим, що відбувається зараз в Україні.
Чи потрібний український фільм про Бучу
З весни цього року в Україні знімається свій фільм "Буча", ось тільки з першого дня, як з'явився перший трейлер, дуже багато українців повстали проти нього. Закиди зводилися до того, що не можна хайпувати на історії, яка принесла багато горя. А крім того, фільм про війну потрібно знімати лише через роки після її закінчення.
"Часто автори подібного кіно хочуть просто хайпанути на тих трагедіях, що трапилися, але цей хайп вони делікатно називають промоушеном або просуванням свого кіно. Але фактично вони однаково хочуть виїхати на хайпі", – каже сценарист Андрій Бабік.
До того ж багато українців, серед яких достатньо медійних персон, вважають, що зараз взагалі не час знімати художні фільми, лише документалки та жодних комедій. Зокрема таку позицію озвучував Ігор Кондратюк. Він активно підключився до хейтерів державного проекту, в межах якого було відібрано 53 кінопроекти, на які у сумі виділять 400 мільйонів гривень. Кондратюк навіть закликав продюсера та шоумена Юрія Горбунова повернути 33 мільйони гривень, які він отримав чи отримає на зйомки комедійного серіалу.
Проте українську картину "Буча" вже знято, і зараз вона перебуває на стадії постпродакшену.
"У жовтні картина остаточно буде готова, а на річницю початку війни чи визволення Бучі ми організуємо прем'єру. Окрім цього подаватимемося на відбір Берлінського кінофестивалю, який відбувається у лютому. Але стверджувати, що ми потрапимо до конкурсної програми, неправильно. Тим більше, що на таких форумах, що у Берліні, що у Каннах чи Венеції, не люблять такі теми. Однак якщо навіть ми не потрапимо до конкурсу, нам дадуть можливість орендувати кінотеатр та зробити фестивальну подію поза конкурсом", – каже Щур.
Протидіяти російській пропаганді в кіно можна лише пропонуючи свої фільми про війну, вважає продюсер. Тому, за словами Щура, їхнє завдання потрапити якщо не до конкурсної, то хоча б глядацької програми основних фестивалів. Крім того, домогтися того, щоб цей фільм купили такі великі міжнародні стрімінги як Netflix або Amazon. Але успіх багато в чому залежить від якості картини.
Важливо, що картина "Буча" знімалася за донати, і від держави автор проекту не отримав жодної копійки.
На думку продюсера Бучі, питання про те, хто має фінансувати патріотичні фільми, дуже делікатний. З одного боку, має бути максимально прозора система фінансування таких конкурсів. З іншого – у нас є достатньо прикладів, коли було витрачено мільйони гривень на зйомки фільмів, але вони не принесли ні прибутку, ні фестивальних нагород. Є, за словами продюсера, й інший шлях – у Європі було створено фонд підтримки української культури, який виділяє один мільйон євро на рік.
"Але чомусь лише один мільйон. Це якраз робота нашого Міністерства культури домогтися того, щоб було виділено більше, і потім знімати картину на ці гроші, щоб потім не було закидів, що не на те витрачаються держкошти", – вважає Щур.
Хоча, навіть якби ці гроші були, все одно немає впевненості в тому, що у нас знімуть фільм, який може конкурувати із закордонними фільмами. Поки що є лише один успішний приклад – це "Мавка".
Проте противників українського пропагандистського кіно виявилося чимало. І на думку наших політтехнологів ця хвиля хейту зараз більше на руку нашим ворогам, які, знімаючи такі картини, розширюють коло своїх прихильників в інших країнах і зміцнюють всередині Росії думку, що вони на "білій стороні".
"Під час війни пропаганда завжди насамперед орієнтована на високий рівень мобілізованості своїх громадян і прибічників. Російський фільм про Бучу на українську чи західну громадську думку не вплине. Але на союзників Росії, скажімо, в Африці, так. Першими цей інструмент почала використати нацистська Німеччина. Чому він настільки ефективний? Тому що фільм створює завершену повноцінну картину. І глядачеві все одно, що ця інформація спотворена. І телевізійні новини – це лише шматочки інформації. Отож в Україні є сенс знімати контрпропагандистські фільми. І я, до речі, вважаю, що звинувачення на адресу Ткаченка у тому, що він виділив гроші на кіно, обґрунтовано. Але ці картини мають бути зняті на нормальному кінематографічному рівні. Крім цього, вони мають бути адекватні запиту суспільства та спиратися саме на нього. Нам не можна зараз знімати картини для насолоди творців, що часто відрізняється від бажань суспільства", – каже політолог Руслан Бортнік.
Також, на думку політологів, ця проблема виникла зокрема й через те, що влада або не вміє або навіть не здатна протистояти хейту у соцмережах й іноді готова піти на поводу у мас.
"Крики у соціальних мережах це крикливство. Але влада виявилася не готовою до того, щоб нормально пояснити, навіщо вкладаються гроші в ці серіали. Особисто я вважаю, що Україні потрібно знімати пропагандистські фільми і для внутрішньої, і для зовнішньої аудиторії, а для орієнтованих на росіян – навіть більше. Тому що війна виграється не лише за допомогою військово-технічного та військово-тактичного мистецтва", – каже політолог Вадим Карасьов.
