Сьогодні США, українські еліти та частина європейських країн прагнуть обмежити участь Китаю в мирних переговорах, остерігаючись зростання його впливу в регіоні та його ролі в повоєнному відновленні України. Особливо жорстку позицію займають антикитайські кола в американському істеблішменті та серед європейських союзників.
Незважаючи на наявність дипломатичних контактів з Китаєм, українські політичні еліти також схильні до антикитайської позиції. Це пов'язано як з економічними зв'язками Китаю з Росією, так і з тиском США. Однак, якщо Китай вирішить активно включитися в переговорний процес і подальше відновлення регіону, постане питання про час і форми його участі.
Китай міг би запропонувати своє економічне участь, причому зробити це публічно, щоб вплинути на громадську думку в Україні та інших країнах. Варіанти його участі могли б включати фінансову підтримку України, надання своїх технологічних потужностей і будівельних компаній для повоєнного відновлення.
Крім того, Китай міг би виступити посередником в енергетичній торгівлі між Росією та Європою, наприклад, викупивши частки в українських газотранспортних та інших інфраструктурних компаніях або запропонувавши створення міжнародного консорціуму по відновленню України.
Також Китай міг би запропонувати не миротворчі війська, а місію спостереження та використання своїх технологічних рішень для дистанційного моніторингу лінії фронту. Це може включати дрони, системи спостереження та відправку цивільних спеціалістів для їх обслуговування. Хоча ідея введення китайських миротворчих військ може виглядати привабливою для міжнародної спільноти, її реалізація представляється політично складною для самого Китаю.
Китаю важливо не лише діяти за кулісами, але й робити свої ініціативи більш публічними. Це необхідно для формування позитивного сприйняття його пропозицій в українському, європейському та американському суспільстві. Для цього Китай міг би активніше публікувати свої ініціативи в ЗМІ, демонструючи їх потенційну користь.
Китай також міг би запропонувати Україні кредити на відновлення, передові технології, будівельні компанії та ресурси в обмін на постачання української сільськогосподарської продукції та розвиток двосторонньої торгівлі. Однак, щоб зайняти місце за столом переговорів, враховуючи позиції США та Росії, Китаю слід запропонувати щось у сфері безпеки. Можливо, йому варто виступити з ініціативами щодо гарантій безпеки для України, спираючись на досвід Швейцарії або Австрії.
Будь-яке завершення війни вимагає чітких гарантій безпеки для України, і українське керівництво активно до цього прагне. США, у свою чергу, намагаються перекласти це питання на Європу, тоді як Росія також вимагає гарантій власної безпеки. Китай міг би запропонувати варіант компромісу, який враховував би інтереси всіх сторін, включаючи міжнародно визнаний нейтральний статус України, що мало б історичні прецеденти в європейській політиці.
Руслан Бортнік
