Лідери Китаю Сі Цзіньпін та Росії Володимир Путін провели зустріч в КНР, під час якої Сі Цзіньпін заявив про необхідність посилення стратегічної координації. На тлі світової нестабільності Пекін намагається продемонструвати міцність зв’язків із Москвою. Про це пише «Комерсант Український» з посиланням на CNN, Reuters та Bloomberg.
За даними CNN, під час зустрічі з Путіним Сі назвав відносини з Росією “острівцем спокою серед хаосу”.
“Міжнародна ситуація характеризується переплетінням турбулентності та трансформації, тоді як односторонні гегемоністські тенденції процвітають”, – сказав Сі.
Він додав, що у зв’язку з цим Китай і Росія повинні посилити свою “всебічну стратегічну координацію”.
Китайський лідер прямо торкнувся теми американо-ізраїльської війни проти Ірану, заявивши, що її “якнайшвидше завершення” допоможе зменшити збої в енергопостачанні, ланцюгах поставок і торгівлі.
“Не можна зволікати з повним припиненням війни, відновлення бойових дій ще менш бажане, а продовження переговорів особливо важливе”, – сказав Сі.
Про “напруженість” у світі та важливість “співпраці” РФ і КНР говорив і Путін.
“У нинішній напруженій ситуації на міжнародній арені тісний зв’язок Росії та Китаю особливо затребуваний… Наша співпраця у зовнішньополітичних справах – один із головних стабілізуючих факторів на міжнародній арені”, – заявив глава Кремля.
Також Путін, який розв’язав і веде більш ніж 10-річну війну проти України, традиційно брехав, що нібито відстоює повагу до суверенітету та демократії.
“Разом із китайськими друзями відстоюємо культурно-цивілізаційне різноманіття та повагу до суверенного розвитку держав, прагнемо до побудови більш справедливого демократичного світоустрою”, – заявив глава РФ.
Він також напросився на саміт Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва, який заплановано на листопад.
“Нарощуємо координацію в ООН, БРІКС, “групі двадцяти” та на інших майданчиках. Продовжимо активну взаємодію з Шанхайською організацією співпраці. Упевнений, що разом гідно відзначимо цього року 25-річчя ШОС, яка стала прекрасним прикладом справедливого вирішення проблем та сприяння інтеграції у великому спільному регіоні. Повністю підтримуємо діяльність китайського головування у форумі Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва в поточному році. І зі свого боку хотів би підтвердити готовність взяти участь у саміті цього формату в Шеньчжені в листопаді цього року”, – заявив Путін.
Також ЗМІ пишуть, що Росія і Китай домовилися про продовження Договору про добросусідство, дружбу та співробітництво.
CNN нагадує, що за весь час перебування при владі Путін і Сі зустрічалися понад 40 разів.
“Для Сі прийом глав США та Росії – двох країн, що застрягли в конфліктах, – протягом кількох днів є справжнім подарунком, оскільки він прагне зміцнити репутацію Китаю як глобального впливового гравця”, – підкреслює CNN.
За підсумками переговорів сторони підпишуть близько 40 документів.
Енергетика в центрі повістки
Росія в 2025 році залишалася найбільшим постачальником енергоносіїв до Китаю – вона поставила КНР 101 млн. тонн нафти, а також 49 млрд. кубометрів трубопровідного і зрідженого природного газу.
За словами Володимира Путіна, Росія продовжує надійно постачати енергоресурси, незважаючи на кризу на Близькому Сході, тоді як Китай залишається відповідальним покупцем. Москва домагається подальшого розширення енергетичного партнерства, зокрема через будівництво газопроводу “Сила Сибіру – 2” , який має пройти через територію Монголії.
Путін також зазначив, що економічна співпраця двох країн зберігає високу динаміку, незважаючи на несприятливі зовнішні чинники. За його словами, товарообіг між країнами за останні 25 років зріс у 30 разів і вже кілька років впевнено тримається понад 200 млрд. доларів. Пріоритетними напрямками співпраці Путін назвав промисловість, сільське господарство, транспорт та високі технології.
Одне з головних питань – ціна російського газу для Китаю
Напередодні візиту до Сі Цзіньпіна Володимир Путін знизив ціну на газ для Китаю до мінімуму за 6 років. У макропрогнозі Мінекономрозвитку РФ до 2029 року, на який посилається агентство Reuters, у 2027 році постачання в КНР газопроводом “Сила Сибіру” здійснюватиметься по 223,9 долара за 1000 кубометрів – найнижчою ціною з 2021 року. У порівнянні з попереднім макропрогнозом МЕР ціна газу для КНР на трирічний період знизилася приблизно на 7%, зазначає Reuters.
У свою чергу агентство Bloomberg з посиланням на співрозмовника, близького до держконцерну “Газпром”, повідомило, що російський монополіст зробив Китаю дуже вигідну пропозицію щодо ціни газу, але китайська сторона не висловила готовності просувати проєкт будівництва газопроводу “Сила Сибіру-2” . Прогрес на переговорах залежить виключно від Сі, і поки немає жодних ознак того, що Росії вдасться легко досягти угоди, зазначило джерело Bloomberg.
Джерело, знайоме з ситуацією, у розмові з британською газетою Financial Times (FT) засумнівалося в тому, що Китай і Росія зможуть домовитися, оскільки КНР, як і раніше, хоче закуповувати газ за ціною, порівнянною з рівнем на внутрішньому російському ринку, тобто в п’ять разів нижче за ту, яку Китай платить зараз – 250 доларів. За словами співрозмовника FT, у Пекіні також вважають, що споживання газу з великою ймовірністю досягло піку, і не захочуть брати на себе такі довгострокові зобов’язання.
Росія та Китай: курс на глибшу інтеграцію
Останні роки демонструють помітне зближення між Росією та Китаєм — як у політичній, так і в економічній площині. Політолог Руслан Бортник вважає, що світ спостерігає «подальшу синхронізацію російської і китайської політики», яка поступово формує нову модель міжнародних відносин. У коментарі «Комерсант Український» він заявив, що обидві держави мають спільну стратегічну мету — «зменшення ролі США» та руйнування однополярного світу.
Як акцентував політолог, сьогодні Москва і Пекін дедалі активніше поглиблюють співпрацю в різних сферах. Йдеться не лише про дипломатичну підтримку, а й про посилення економічної взаємозалежності.
“Мова йде про безвізові режими, про посилення туризму, про посилення взаємної залежності китайської економіки від російських енергоносіїв і російської економіки від китайського продукції машинобудування, китайських технологій. І проходить подальша синхронізація, поступове злиття Китаю і Росії в більш органічну, єдину політичну і соціальну систему. Звичайно, цей процес займе, якщо він продовжиться, ще десятиліття”, – зазначив Бортник.
Експерт наголошує, що Росія також зацікавлена у використанні Китаю як «торгівельного вікна» для виходу на світові ринки.
“І подальше злиття поступово ми спостерігаємо. Загалом, якщо подивитися конкретику, то Росія намагається от зараз отримати довготривалі контракти на поставку енергоносії в Китай, використовуючи момент, коли ціни на російські енергоносії найвищі. Намагається зафіксувати і отримати контракти на 10-20 років більше, а також залучити китайські інвестиції в розбудову енергетичної інфраструктури, наприклад, в побудову тої ж самої сили “Сили Сибіру-2″” – сказав Бортник.
Попри це, Пекін намагається уникати прямого образу союзника Кремля. Китай не хоче брати на себе наслідки російської агресії проти України та ризикувати власною репутацією чи економічними зв’язками із Заходом. Саме тому офіційний Пекін обережно формулює свою позицію щодо війни та санкцій. Однак фактичне зближення двох держав продовжується.
На думку експерта, важливою складовою цього процесу є ідеологічна та соціальна інтеграція. Обидві країни активно формують позитивний образ одна одної всередині власних суспільств. Показовим став дозвіл китайської влади Путіну виступити на центральному китайському телебаченні зі зверненням до громадян КНР. Бортник називає це «елементом поглиблення соціальної інтеграції».
“І те, що китайці, наприклад, дозволили Путіну виступити по центральному китайському телебаченні зі зверненням до китайського народу, це навіть не елемент переговорів, це якраз елемент ось такого подовження, поглиблення соціальної інтеграції, і намагання і Росії, і Китаю створити максимально позитивний образ один одного всередині своїх суспільств”, – переконаний політолог.
Для Путіна підтримка Китаю має особливе значення. Вона дозволяє демонструвати силу як міжнародній спільноті, так і внутрішнім політичним елітам у Росії. Кремль прагне показати, що саме через Путіна зберігається стратегічний зв’язок із Пекіном.
Китай, своєю чергою, отримує від співпраці з Росією власні вигоди. Якщо раніше Москва розглядалася переважно як сировинна база, то тепер Пекін бачить у ній ще й геополітичний інструмент. За словами Бортника, Китай використовує Росію як «найбільш агресивну, радикально налаштовану частину глобального півдня», яка готова відкрито протистояти Заходу.
“Китай вже використовує Росію не лише як сировинну базу, але використовує Росію як найбільш агресивну, радикально налаштовану частину глобального півдня, яка готова воювати з Заходом, якщо Китай її в цьому буде підтримувати”, – резюмував експерт.
Візит Трампа у КНР
Менш ніж тиждень тому, 14 травня, Сі Цзіньпін провів у Пекіні переговори із президентом США Дональдом Трампом. Поїздка Дональда Трампа в Китай стала першим візитом президента США в країну з 2017 року. Американська сторона розраховувала на відчутні домовленості, які могли б зміцнити позиції глави Білого дому на тлі внутрішнього політичного порядку денного. Однак, як зазначають учасники переговорів, істотного прогресу досягнуто не було.
Під час зустрічей у Пекіні обговорювали торговельні відносини та можливі економічні угоди, однак підходи сторін помітно відрізнялися.
Трамп робив акцент на швидких результатах і конкретних угодах, тоді як Сі Цзіньпін говорив про довгострокову стабілізацію відносин між країнами.
Китайський лідер, за твердженням співрозмовників Reuters, запропонував нове визначення двосторонніх зв’язків як “конструктивну стратегічну стабільність”, відмовившись від колишньої риторики про стратегічну конкуренцію.
Окрема увага на переговорах приділялася ситуації навколо Ірану. Незважаючи на обговорення, США не отримали від Китаю додаткових зобов’язань щодо впливу на Тегеран.
Американська сторона заявила про схожий погляд на необхідність стабілізації ситуації, проте конкретних кроків погоджено не було.
Істотним елементом переговорів стала тема Тайваню. За словами Трампа, Сі Цзіньпін заявив про свою позицію проти незалежності острова і попередив про можливі наслідки в разі ескалації.
Сі та Путін дедалі більше позиціонують себе як авангард нового міжнародного порядку на тлі занепокоєння щодо нинішнього світового устрою під час другої президентської каденції Трампа.
