У мирний час публічна політика часто сприймається як свого роду технологічний процес. Це, в широкому сенсі, налагоджений механізм розробки, ухвалення та впровадження політичних рішень, що забезпечує стабільний розвиток держави і суспільства.
24 лютого 2022 року російські війська увійшли на територію України з рф, білорусі та анексованого Криму. З раннього лютневого ранку по всій країні гриміли вибухи та канонади. Почалася велика війна. Протягом чотирьох років ставлення до країни-агресора поступово змінювалось. Також мінявся наш світогляд.
У міжнародному науковому журналі Ukrainian Policymaker* (https://www.ukrpolitic.com/17-1/) опубліковано наукову статтю “Global Strategic Loneliness as a New Factor in International Politics: Lessons from Ukraine and Challenges for Europe to U.S.
24 лютого 2022 року російські війська увійшли на територію України з рф, білорусі та анексованого Криму. З раннього лютневого ранку по всій країні гриміли вибухи та канонади. Почалася велика війна. Протягом чотирьох років ставлення до країни-агресора поступово змінювалось. Також мінявся наш світогляд.
Головним і фундаментальним результатом війни 2022-2026 років стало збереження України своєї державності, керованості та базової інституційної цілісності. Незважаючи на масштабні руйнування, колосальні військові та економічні втрати, країна залишалася повноцінною державою з відносною політичною стабільністю, хоча й у негативній тенденції, з невизначеними перспективами, високими військово-політичними та соціа
В червні 1939 року міністр закордонних справ Польщі Юзеф Бек, виступаючи в Сеймі, зірвав овації фразою: «Ми в Польщі не знаємо поняття миру будь-якою ціною». Це було красиво, пафосно і... абсолютно безвідповідально. Бек щиро вірив, що дипломатичний гонор, помножений на «паперові» гарантії Лондона та Парижа, зупинить хижаків. Історія «почула» його дуже швидко: з 1 по 17 вересня 1939 року польська державність була стерта з карти танковими клиньями з одного боку та «освободительным походом»- з іншого.
Женевський раунд переговорів, як і очікувалося, не призвів до відчутного прориву в мирному процесі. Сторони обмежилися підтвердженням і готовністю продовжувати діалог, що вже є позитивним сигналом, але не було зближення позицій з ключових стратегічних питань. Обговорення були переважно технічними.
Як повідомляє Студия Руслана Бизяева: Український політолог Руслан Бортник, аналізуючи внутрішньополітичну ситуацію, виділив дві групи всередині влади: «партію мобілізації» та «партію реалістичного підходу (реалістів)». До останньої, за його словами, можна віднести, зокрема, керівника ГУР Кирила Буданова, колишнього керівника ОП Андрія Єрмака та голови Миколаївської ОВА Віталія Кима.
