У міжнародному науковому журналі Ukrainian Policymaker* (https://www.ukrpolitic.com/17-1/) опубліковано наукову статтю “Global Strategic Loneliness as a New Factor in International Politics: Lessons from Ukraine and Challenges for Europe to U.S.
24 лютого 2022 року російські війська увійшли на територію України з рф, білорусі та анексованого Криму. З раннього лютневого ранку по всій країні гриміли вибухи та канонади. Почалася велика війна. Протягом чотирьох років ставлення до країни-агресора поступово змінювалось. Також мінявся наш світогляд.
Головним і фундаментальним результатом війни 2022-2026 років стало збереження України своєї державності, керованості та базової інституційної цілісності. Незважаючи на масштабні руйнування, колосальні військові та економічні втрати, країна залишалася повноцінною державою з відносною політичною стабільністю, хоча й у негативній тенденції, з невизначеними перспективами, високими військово-політичними та соціа
В червні 1939 року міністр закордонних справ Польщі Юзеф Бек, виступаючи в Сеймі, зірвав овації фразою: «Ми в Польщі не знаємо поняття миру будь-якою ціною». Це було красиво, пафосно і... абсолютно безвідповідально. Бек щиро вірив, що дипломатичний гонор, помножений на «паперові» гарантії Лондона та Парижа, зупинить хижаків. Історія «почула» його дуже швидко: з 1 по 17 вересня 1939 року польська державність була стерта з карти танковими клиньями з одного боку та «освободительным походом»- з іншого.
Женевський раунд переговорів, як і очікувалося, не призвів до відчутного прориву в мирному процесі. Сторони обмежилися підтвердженням і готовністю продовжувати діалог, що вже є позитивним сигналом, але не було зближення позицій з ключових стратегічних питань. Обговорення були переважно технічними.
Як повідомляє Студия Руслана Бизяева: Український політолог Руслан Бортник, аналізуючи внутрішньополітичну ситуацію, виділив дві групи всередині влади: «партію мобілізації» та «партію реалістичного підходу (реалістів)». До останньої, за його словами, можна віднести, зокрема, керівника ГУР Кирила Буданова, колишнього керівника ОП Андрія Єрмака та голови Миколаївської ОВА Віталія Кима.
Вранці в середу, 11 лютого, український інформаційний простір сколихнула гучна новина: президент Володимир Зеленський готується вже незабаром оголосити про дату виборів та референдуму стосовно миру в Україні. Принаймні, про це пишуть журналісти видання Financial Times із посиланням на низку українських та європейських чиновників.
На початку нового раунду переговорів в Абу-Дабі (4-5 лютого 2026 року) залишаються найскладніші питання для досягнення мирних угод щодо України: питання територій (виведення українських військ з Донецької області) та питання гарантій безпеки для України. Нинішня дипломатична конфігурація демонструє, що кожна зі сторін досі переслідує власну ідею миру, прагнучи укласти угоду, яка буде сприйматися як їхня перемога.
Завтра, 5 лютого 2026 року, спливає термін дії СНО-III, і це закриває останню «страховочну сітку» стратегічної стабільності між США та Росією.
Навіть до формального закінчення договір вже був у багатьох аспектах роззброєний політично. Після призупинення в 2023 році зупинилися обміни даними та інспекції — тобто зникла прозорість, заради якої такі угоди взагалі укладаються.
