Політолог Руслан Бортник заявив, що рішення влади та кінець війни залежить від настроїв українського суспільства, а воно досі не вирішило, чого хоче і на що готове піти заради цього, повідомляє Politeka.

Апеляція Путіна до «ядерного фактору» в контексті необхідності перепідписання угоди СНВ-III, ймовірно, була сприйнята у Вашингтоні як спроба говорити «з позиції сили» і викликала негативну політичну реакцію та «зворотну тягу» — атаку на репутацію і приниження цієї «сили». 

Коли президент на зустрічі з фракцією казав про можливі «складні рішення» — тут передусім йшлося про тиск на депутатський корпус і парламент.

Таким чином президент давав депутатам зрозуміти — не хочу використовувати слово «погрожував» — що в разі відсутності консолідації влади, відсутності ефективності функціонування парламенту, який все більше дестабілізується, влада може піти на жорсткі рішення, на непопулярні рішення. Тому, передусім це адресувалося депутатському корпусу, адже навіть лише половина фракції прийшла на зустріч з президентом.

Досягнення КНР у боротьбі з бідністю за часів головування Сі Цзіньпіна, включаючи заходи щодо скорочення бідності та ініціативи для запобігання поверненню до бідності

Останніми днями увага світових ЗМІ була прикута до подій у Китайській Народній Республіці. Там впродовж 31 серпня-1 вересня відбувся великий та історичний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), а 3 вересня також пройшов помпезний військовий парад на честь 80-річчя перемоги Китаю у Другій світовій війні. 

Політолог Руслан Бортник заявив, що ми розуміємо, чому Україна хоче в ЄС, але постає питання, чому росія не проти, адже за її згодою криється не добродушність, а вигода, повідомляє Politeka.