Відібрати не значить успішно використовувати

Паралельно з війною в Україні йдуть складні процеси економічного перерозподілу, які не помітні для рядових громадян. Майже 4 місяці тому владою було прийнято рішення про переобрання в своє управління низки великих компаній (фактичну націоналізацію на період війни). Ці рішення аргументувалися потребами й викликами національної безпеки, які ніби не задовільнять приватні власники.

В листопаді 2022 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила рішення про примусове відчуження у власність держави акцій ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ", ПрАТ "Запоріжтрансформатор". "Укрнафти" видобуває майже 90% нафти в Україні та є одним із найбільших власників АЗС. ПАТ "Укртатнафта" володіє найбільшим нафтопереробним заводом країни, розташованим у Кременчуці. Загалом йшлося про рішення про відчуження активів майже на $1 мільярд. (За оцінками Forbes, нинішня загальна вартість цих активів – $956,5 млн. До війни вони коштували у 2,5 рази більше).

Націоналізовані підприємства передали до управління Міністерства оборони. Тепер на всіх підприємствах, які перейшли в повне управління держави, працюватимуть тимчасові адміністрації, які виконуватимуть передусім мобілізаційні завдання.

Як зазначив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, націоналізовані підприємства мають забезпечувати оборонні потреби держави у воєнний час. Працюючі компанії отримають більше замовлень та гарантій від держави, а діяльність зупинених підприємств буде відновлено, та їх працівники повернуться до виробничого процесу.

Фактично «націоналізовані» підприємства перебували у різному стані. Зокрема, "Укрнафта" (чистий прибуток – 4,3 млрд грн.) після початку вторгнення РФ станом на березень продовжувала видобуток нафти та газу, але зупинила роботу двох газопереробних заводів. Згодом видобуток дещо скоротився, більше половини переробки припадало на "Укртатнафту" (чистий прибуток - 42,3 млн грн.) (Кременчуцький НПЗ), який постраждав внаслідок трьох ракетних ударів у квітні-травні. У ході війни Кременчуцький НПЗ визнано пошкодженим більш ніж на 40%, що еквівалентно його повному руйнуванню. При цьому заправні станції компанії продовжували працювати.

Але за час, що пройшов від цього безспецедентного рішення вже можна зробити певні висновки.

Наприклад, "Укрнафта" й "Укртатнафта" (де ключовим акціонером були Держава й І. Коломойський), яких звинувачували в відмові постачати нафтопродукти української армії, так і не запрацювали «по-новому» для потреб ЗСУ. Якщо ж подивитися уважно, то виявиться що Укртатнафта» лише за перші 6 місяців війни поставила ЗСУ 60 тисяч тон палива, а у «Укрнафти» ніколи не було контрактів на постачання пального із МОУ, адже вона займалася передусім видобутком нафти.

Натомість, трансфером через Міністерство оборони, без конкурсу, ці компанії були передані в управління такому собі Сергію Корецькому (менеджеру заправок WOG). За інформацією ЗМІ палива ЗСУ від цього більше отримувати не стали, зате активно й за дуже низькими цінами розпродається майно компаній - запаси мазуту, дивні речі відбуваються на станціях заправки та митниці від її імені. А головне що зростає заборгованість перед бюджетом. Зате заробітна плата у нового менеджера зараз становить 3,2 млн гривень на місяць. Більша ніж у Президента України чи Головнокомандуючого ЗСУ разом взятих. І навряд чи ця ситуація залишається поза увагою влади. Швидше за все навпаки, хтось в високих кабінетах керує цією схемою розграбування компанії.

При цьому треба розуміти, що це не «компанія Коломойського» (хоча без законного права захисту власності будь-кого у нас не буде існувати економіки), а компанія Держави Україна. Так є зараз, й так було раніше. Адже 50%+1 акції «Укрнафти» навіть до націоналізації належали і належать державній компанії НАК «Нафтогаз України». Саме ДЕРЖАВНА компанія «Нафтогаз» формувала Наглядову раду та Правління «Укрнафти»… а потім, як заявляє Р. Шурма, не постачала в державні Збройні Сили України пального? Так може з «Нафтогазу» розпочати?

Ну що подивимося далі, на інші компанії, як вони працюють після «тимчасової націоналізації», на кого, і хто наразі ними керує?

 

 

Руслан Бортнік

директор Українського інституту політики 

Аналитические материалы УИП

  • СИТУАЦИЯ В УКРАИНЕ: 15 – 22 мая 2024 года.
  •  СИТУАЦИЯ В УКРАИНЕ: 1 – 8 мая 2024 года.
  • 800 дней украино-российской войны.
  • СИТУАЦИЯ В УКРАИНЕ: 18– 24 апреля 2024 года.
  • СИТУАЦИЯ В УКРАИНЕ: 3 – 10 апреля 2024 года.
  • Новая концепция РПЦ или "лицензия" на уничтожение Украинского государства.
  • СИТУАЦИЯ В УКРАИНЕ: 6 – 13 марта 2024 года.
  • СИТУАЦИЯ В УКРАИНЕ: 21 – 28 февраля 2024 года.
  • СИТУАЦИЯ В УКРАИНЕ: 1 – 7 февраля 2024 года.