Америка залишається головним військовим та геополітичним партнером України. Водночас відносини між Києвом та Вашингтоном після приходу до влади адміністрації Дональда Трампа залишають бажати кращого.
Останнім часом в українському політичному середовищі ходили чутки, що Білий дім у випадку серйозного погіршення комунікації з Банковою здатен навіть ввести санкції проти української влади. Особливо це питання актуалізувалося після сумнозвісної суперечки в Овальному кабінеті.
І ось нардеп Ярослав Железняк фактично підтвердив, що такі плани в американської адміністрації як мінімум були, а можливо є і зараз. За словами народного обранця, після сварки Володимира Зеленського і Дональда Трампа останній разом із командою роздумував про введення санкцій проти українських посадовців. Депутат посилається на свої джерела і на інформацію українських ЗМІ.
Що відомо про цю ситуацію? Проти кого в Україні Трамп був готовий ввести санкції? Чи можливий такий розвиток подій зараз в контексті погіршуючихся відносин між Києвом та Вашингтоном? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Санкційні списки США: сотні прізвищ?
Новини Партнерів
Поминальні дні скасовуються: українцям заборонили йти на цвинтарі
Героїчний вчинок Папи Франциска за день до його смерті
Ще раз зазначимо, що гіпотетичне введення санкцій США проти України не є виключно ідеєю Железняка. Про можливість такої ситуації як мінімум ходили чутки, а політичні експерти аналізували цей сценарій, хоча і в якості малоймовірного. Однак на рівні представника парламенту про такі речі сказали вперше.
За словами Железняка, президент США обмірковував санкційні обмеження по двох списках. Мотив був досить простим: змусити Україну підписати угоду стосовно ресурсів та надр.
У першому списку нібито було 17 осіб. Серед них — керівник ОП Андрій Єрмак, колишній помічник президента Сергій Шефір, кінопродюсер Артем Колюбаєв, бізнесмен та продюсер Тимур Міндіч та інші. Тобто йдеться про переважно непублічних людей, які, як вважається, близькі до Зеленського та Єрмака.
У другому списку натомість було, за словами Железняка, аж 279 прізвищ. Серед них — усе керівництво ОП, усі міністри, ключові депутати від партії «Слуга народу», колишні партнери Зеленського по бізнесу та навіть колеги по студії «Квартал 95». Тобто загалом йшлося про близько 300 осіб.
Цікавий момент, на який звернув увагу нардеп: у всіх списках відсутнє прізвище голови фракції «СН» Давида Арахамії. Через це в ОП нібито підозрювали, що політик причетний до складання цих самих списків.
Железняк впевнений, що питання можливих санкцій не є конспірологією чи вигадкою. За його даними, українська влада після конфлікту в Овальному кабінеті вже готувалася до введення обмежень з боку США. Зокрема, навіть обговорювалося, як платити зарплату міністрам та їхнім заступникам, якщо станеться щось подібне.
Стосунки між Україною та США: за півкроку від прірви?
Згадаємо, як загалом розвивалися відносини між Києвом та Вашингтоном після того, як до влади знову прийшов Дональд Трамп. А розвивалися вони переважно в негативному ключі.
Адже спершу новий американський лідер заявив, що необхідно якнайшвидше завершити війну компромісами. Це викликало різке несприйняття української влади. Далі Трамп та його близьке оточення називали Зеленського «диктатором», закликали до виборів, тощо. Зрештою після публічної сварки в Овальному кабінеті здавалося, що відносини з США близькі до критичної точки за весь час двосторонньої комунікації.
В Україні, схоже, це зрозуміли та пішли на поступки і послаблення риторики. Зеленський приніс вибачення, а також погодився на повне припинення вогню, на що Росія, в свою чергу, відповіла відмовою. Здавалося, що між Вашингтоном і Києвом встановився певний хиткий баланс, націлений на конструктив, однак в останні тижні все знову явно прямує до ескалації.
Спершу вчергове почалися проблеми з угодою стосовно українських ресурсів. Її нова редакція була занадто жорсткою, і Київ на це не погодився. Зараз тривають консультації та обговорення, що явно викликає роздратування Трампа, який прагнув швидко підписати документ.
Далі президент Зеленський дав гучне інтерв'ю телеканалу CBS News. Це медіа відоме своєю відверто ворожою до Трампа аджендою. Голова держави розповів про те, що в Америці багато «російських наративів» і що Москва сильно впливає на інформаційну політику США.
Це вивело з себе американського лідера. Він не критикував Зеленського напряму, однак одразу після виходу передачі дуже жорстко накинувся на телеканал. Зокрема, пообіцяв звернутися в суд та позбавити CBS News ліцензії. Також згодом він фактично назвав президента України «некомпетентним» та подав інформацію таким чином, ніби саме Зеленський почав війну проти РФ.
Заяви українського президента прокоментував і віцепрезидент США Джей Ді Венс. В одному з інтерв'ю політик заявив, що з боку Зеленського є «абсурдом» розповідати американському уряду про російські наративи, адже США підтримують та забезпечують Україну.
Нарешті, позавчора Верховна Рада у форсованому режимі проголосувала за продовження воєнного стану до 6 серпня. Причому зробила це аж за декілька тижнів до дати завершення чинного тримісячного терміну дії цього правового режиму. Багато хто з експертів вважає, що таким чином Зеленський продемонстрував Трампу і його команді свою принципову невіру в швидке завершення війни та припинення вогню до Великодня або ж до 8-9 травня.
Підсумовуючи все вищесказане — ми бачимо, як відкрито і публічно відносини між США та Україною знову поступово псуються. Київ не бажає йти на ті компроміси, яких хоче Вашингтон. Останній же в обличчі Трампа в принципі не схильний до компромісів, оскільки перебуває у сильній позиції та небезпідставно вважає, що йому мають підкорятися.
У цьому контексті якесь радикальне загострення вже найближчим часом здається дуже вірогідним сценарієм. Для цього потрібен лише формальний привід, а він знаходиться завжди.
Думки експертів
З питанням про те, чи можливі санкції США проти українського керівництва, ми звернулися до політичних експертів. Політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік вважає за необхідне розділяти формальні та неформальні обмеження.
Стосовно неформальних — за його словами, частина української еліти вже стикнулася з ними: американці зараз активно «копають» під вітчизняних політиків та перевіряють інформацію про їхні статки в Україні та за кордоном. А от формальні санкції — вже менш вірогідний, хоча й не неймовірний сценарій.
«Поки що такий сценарій виглядає малоймовірним, хоча повністю його виключити не можна. І ті чутки про санкції, які є сьогодні, можуть розповсюджуватися якраз і американською адміністрацією, і українською опозицією — як інструмент тиску на українську владу… Що стосується формальних санкцій, то таке можливо лише при крайньому загостренні стосунків між Білим домом і Банковою. Наприклад, у випадку зриву підписання угоди про корисні копалини, зриву мирного процесу, тощо. Ось тоді такого роду санкції дійсно можливі. Важливо розуміти, що вони однозначно запустять вкрай гостре політичне протистояння між владою і опозицією, і швидше все призведуть до проведення в Україні виборів або до зміни влади іншим шляхом — наприклад, через нову парламентську більшість. Але все ж таки поки що це виглядає малоймовірним», — впевнений Руслан Бортнік.
Політолог, директор центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов не згоден з позицією попереднього спікера. На його думку, введення персональних санкцій проти представників української влади є цілком імовірним сценарієм. Досить можливо, що ми побачимо його реалізацію вже в найближчі тижні.
«Судячи з усього, після голосування за воєнний стан у Верховній Раді, яке є демонстрацією такого собі «середнього пальця» Трампу, слід очікувати відповідного кроку президента США. При цьому у трампістів, на відміну від демократів, які десятиліттями створювали мережу впливу на український політикум і правоохоронні структури, починаючи від депутатів і закінчуючи міністрами — у них такої інфраструктури впливу немає. У них дефіцит інструментів впливу на українську політику. А що вони можуть зробити? Вони дійсно можуть включити механізм персональних санкцій. І не виключено, що першим «прилетить» саме по найближчому оточенню президента, по представникам силових структур, судів тощо. Це як крок у відповідь і попереджувальний постріл одночасно», — каже Золотарьов.
На думку експерта, чекати довго не доведеться. Подібні речі можуть статися швидко і раптово. Саме на це натякав і депутат Железняк.
«Ще раз підкреслюю: проблема Трампа і його команди полягає у тому, що в них немає опорних фігур в українській політиці. Відповідно, їм нічого не залишається, окрім як включати механізми силового тиску. Деякі наші політики наївно вважають, що якщо їхні капітали сховані в холодних криптогаманцях, то рука американської Феміди не дотягнеться. Це величезна помилка. Також слід розуміти, що цей інструмент не переслідує конкретні результати, такі як підписання ресурсної угоди чи перемир'я на фронті. Це перш за все інструмент примусу до хорошої політичної поведінки. Сполучені Штати явно не розглядають Банкову як рівноправного партнера. Трампісти бачать Зеленського та його команду як тих, хто намагається виступити хедлайнерами проєкту «Антитрамп». І з цим вони будуть боротися», — резюмував Андрій Золотарьов.
В якості висновків варто зазначити, що не дивлячись на складність роботи із Дональдом Трампом, США досі залишаються ключовим союзником України в цій війні. Один на один проти Кремля Київ не вистоїть. А європейські партнери більше обговорюють та обіцяють, ніж роблять.
Тому навіть під час складних політико-дипломатичних маневрів варто «не втрачати голову», тримаючи її холодною, аби не зруйнувати станом на зараз хай і не найкращі, але все одно критично важливі відносини з Америкою. Як би сильно комусь не подобався Дональд Трамп і його політика — таких людей все одно краще мати в друзях. Або хоча би не мати їх у списку ворогів.
