Кількома днями раніше президентка польської логістичної групи CSL Лаура Головач заявила, що заборона на перевалку українського зерна стала болючим ударом для польської економіки. Тонни продукції в транзиті забезпечували завантаження вантажоперевізників, портів і терміналів, а зараз інфраструктура простоює. Головач підкреслила, що потрібно чітко розділяти транзит, який приносить прибуток польським господарствам, і заборону на ринковий доступ української продукції.
Що стоїть за цією заявою та як на аграрному секторі двох держав відбилися торішні акції протесту фермерів, які сколихнули Польщу, розбирався «Комерсант Український».
Компанія CSL зазначає: імпорт зерна з України призупинено понад рік. В результаті термінали пустують, з їх експлуатацією пов’язані істотні витрати, а над персоналом нависла загроза скорочення. При цьому такі країни, як Румунія, Німеччина або Туреччина, зберігають транзит української продукції через свої порти, але не допускають її виходу на внутрішній ринок, що забезпечує їм доходи та не загрожує місцевим фермерам.
Українське зерно у Польщі: Варшава вимагає обмежити на імпорт, але залишити законним транзит
Згідно з офіційними заявами міністерств Польщі, транзит українського зерна дозволений за умови використання системи контролю (наприклад, SENT), пломбування вагонів і дотримання алгоритмів контролю на кордоні та в портах. Проблема полягає не в законності транзиту, а в тривалих затримках на митниці та обмеженій транзитній інфраструктурі.
Міністерства України та Польщі ще у березні 2023 року погодили в митно-сервісні процедури для прискорення перевалки зерна: обов’язкове опломбування транспорту, контроль декларацій і механізм NCTS для відстеження прибуття вантажу по ланцюжку. Також сторони домовилися переорієнтувати логістику так, щоб зерно залишало територію Польщі без затримок, навіть при збереженні заборони на внутрішній обіг.
Однак Головач і представники галузі відзначають, що Польща фактично програє в логістичному суперництві перед Румунією, Німеччиною і Туреччиною. Хоча Україна продовжує активно експортувати зерно, країни Скандинавії та Балкан будують порти та логістичні точки (наприклад, Констанца), де транзит не завдає удару по місцевому ринку і приносить прибуток переробникам і перевізникам.
Економічний ефект і ризики для польської економіки
У Варшаві не приховують: ситуація з українською агропродукцією прямо впливає на сектор TSL (транспорт, складування, логістика) Польщі. Від представників усіх трьох галузей надходять повідомлення про простої, порожні склади та скорочення замовлень. Якщо транзит залишиться заблокованим, це може призвести до економічної стагнації в прикордонних регіонах і падіння валового продукту країни, особливо в умовах післякризової європейської економіки.
Читайте також: Польські перевізники та порти зазнають збитків через припинення транзиту українського зерна
Польща і Україна: чи варто розривати логістичну й торгівельну співпрацю?
Зважаючи на “порядок денний”, «Комерсант Український» поспілкувався з вітчизняними експертами, щоб дізнатися їх думки та прогнози щодо “аграрного питання” між двома країнами.
За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, політичні рішення несуть значні економічні втрати. Він нагадав ситуацію навесні 2024 року, коли польські фермери перекривали дороги, блокуючи український агроекспорт. Водночас польські переробні підприємства — молочні та тваринницькі — публічно заявляли про зацікавленість у співпраці. Вони саме нарощували власне перероблення й експортували продукцію з доданою вартістю, використовуючи українські ресурси. Таке партнерство дозволяло польським компаніям не просто постачати сировину, але й отримувати вигоду на рівні кінцевого продукту.
Якщо дивитися на наших сусідів, таких як, наприклад, Румунія, вони дуже правильно використовують можливості розвитку своєї інфраструктури, експортуючи українську продукцію, створивши певні обмеження присутності на території Румунії українського зерна, — зазначив Марчук.
Однак румуни мають власну значну виробничу базу — кукурудза, пшениця, соняшник, — тож ефективно використали можливість підсилити транзитну роль на європейському ринку. У Польщі ж результат обернувся відчутними економічними втратами, насамперед для галузей, що залежать від співпраці з українськими аграрними компаніями.
Логістика — ключ до стабільності агроекспорту
Марчук вважає, що Україна не може повністю замістити потужності західних портів і логістичних коридорів, але формування додаткових напрямків (особливо у напрямку Західної України) могло б стати резервним рішенням. У партнерстві з польськими інфраструктурними операторами можливо організувати альтернативні маршрути, які сприятимуть диверсифікації постачання й зменшенню ризиків залежності від основних портів (наприклад, Одеси). Саме така стратегічна логістична гнучкість могла б підсилити конкурентні можливості аграрного сектору.
Натомість політолог Руслан Бортник в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» наголосив, що амбіції не повинні переважувати економіку.
Насправді поляки, мені здається, не до кінця ще усвідомлюють, хоча ми, звичайно, вдячні польському народу, польській державі, які допомагають нам найбільше з усіх, але мені здається, що все-таки вони не до кінця усвідомлюють, наскільки Україна й українці вигідні та принесли наскільки користь польській економіці, — пояснив Бортник.
Експерт наголосив, що за різними оцінками, до 2–5% ВВП Польщі “дають” українці, що працюють у різних галузях на трудовому ринку країни. Тому не дивно, що наслідком обмеження торгівлі стала вже помітна стагнація на деяких галузях польської економіки.
І замість того, щоб проводити якусь концентраційну політику, ця ситуація нам показує, що нам навпаки треба максимально перевідкриватися один одному, знімати всі бар’єри, які існують, та спільно розвивати й Україну, й Польщу, — підсумував політолог.
Уроки та перспективи для бізнесу та держави
Для аграрних бізнесів України потужна партнерська мережа з Польщею — це взаємна вигода у вигляді каналів перероблювання, спільних інвестицій, транзитної інфраструктури. Блокування або обмеження доступу стає прямим ударом по виробничому циклу, логістиці та фінансових показниках. Розширення співпраці та стабільний доступ до європейських ринків є критичними факторами для переорієнтації української економіки в більшій частині 2025–2026 років.
Для польських компаній відкритий український ринок — це доповнення до внутрішньої сировинної бази, джерело трудових ресурсів і зростання експорту. А для держінституцій обох країн — ще й можливість формування інтеграційної економічної політики, яка диверсифікує транзит, посилює агропромислове співробітництво, мінімізує ризики сухопутних конфліктів та логістичних обмежень.
У нових умовах стратегічної стабільності агробізнесу та перспектив розвитку, підхід до економічної та логістичної співпраці повинен базуватися на відкритості, зміцненні кордонів інфраструктури та усвідомленні взаємозалежності. Перспективи не можна звести лише до націоналістичної самоізоляції. На думку експертів та агровиробників, Польща та Україна мають знайти способи співпраці, а не конкуренції, задля взаємного зростання економік.
Висновок для бізнесу: необхідність розпочати інфраструктурний діалог
Для української сторони ситуація, що склалася, — сигнал долучатися до міждержавних консультацій. Адже відстрочка транзиту — це першочергові збитки для вітчизняного агросектору, а не тільки для польської економіки. Українські експортери, логісти та державні органи могли б пропонувати спільні рішення щодо цифровізації процедур, прискорення прикордонних операцій, узгодження “зелених коридорів” через мультимодальні хаби. До слова, Румунія вже заявила про значний прогрес у цій галузі, отримавши європейські інвестиції для розширення інфраструктури.
Тому поточний дисбаланс у правилах транзиту та імпорту вимагає політичного та економічного рішення. Польща втрачає доходи від транзиту, українська логістика стикається з бар’єрами, а інші країни профінансували своє отримання конкурентних переваг. Переговори та розвиток портової інфраструктури з обох сторін — важливий крок до відновлення поваги до правил ЄС та економічного розвитку регіону.
Мандровська Олександра
