29 марта в Верховной Раде был зарегистрирован законопроект №4316 «Про государственный бюджет Украины на 2016 год» (относительно социальных выплат). Авторами законодательной инициативы выступили несколько депутатов от фракции «Батькивщина», во главе с Юлией Тимошенко.
Пообіцяти, не означає одружитися…
На фоні сьогоднішніх, водночас тривожних і політичних подій, та можливої відставки нинішнього Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, дуже б хотілось нагадати про тези його минулої президентської передвиборчої програми "4 цілі", з якою він в 2010 році балотувався на посаду Президента України. Та мабуть буде правильніше на початку трохи згадати політичну історію теперішнього Прем’єра.
В то время как антиправительственные демонстрации продолжились в Кишинёве, министры иностранных дел стран ЕС, подтвердили свою поддержку политической ассоциации и экономической интеграции Молдавии с ЕС в выводах Совета от 15 февраля 2016 года. Министры также подтвердили, что все 28 стран-членов ЕС ратифицировали Соглашение об ассоциации между ЕС и Молдовой. Несмотря на этот прогресс, европейская интеграция Республики Молдова провалилась в пух и прах.
Коли ти хоч якось намагаєшся в своїх статтях чи прямих ефірах відкрити "правду-матку" щодо неправильних та брехливих дій української влади по відношенню до свого суспільства, то тобі прямим текстом заявляють, що ти є «рука Кремля», що ти пишеш на замовлення Путіна чи колишньої влади Януковича. Тобто все, що завгодно, аби закрити рота, аби ваш покірний та обдурений вами народ не знав правди, не знав, що насправді криється за ширмою вашої державної брехні.
У вирі політичної кризи в Україні заговорили про зміну уряду. Основний кандидат на посаду прем'єра – глава Мінфіну Наталя Яресько.
На прохання Корреспондента політолог, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник аналізує, чи дійсно "чиказька леді" може змінити Арсенія Яценюка, чи галас навколо її імені – лише декорація для політичного спектаклю Президента. Матеріал розміщено у №10 видання від 18 березня 2016 року.
На сегодняшний день Кресло Премьер Министра фактически ссылка в преисподнюю. Не смотря на то, что очевидным бы казалось желание Президента иметь на этом месте свою кандидатуру – на самом деле может быть и не так.
Звичайно, не заперечую, що подібні акції на Майдані під час других роковин загибелі Небесної сотні, були кимось сплановані, чи то рукою Кремля, чи то під керуванням минулої влади, яка дуже прагне повернути собі «бразди правління» державою.
Та не здивуюсь, якщо на нас можуть очікувати ще не один, не два, а можливо, і не три подібних «псевдо майданів» на фоні зневіри українського суспільства. Адже, даною критичною, політико-економічною ситуацією, можуть вміло скористатись так звані «папєрєднікі», завдячуючи зростанню власного рейтингу.
Ключевые проблемные аспекты продвигаемого окружением П.Порошенко проекта конституционной реформы в части, касающейся вопроса децентрализации власти.
І. Общеправовые проблемы проекта закона «О внесении изменений к Конституции Украины» (относительно децентрализации власти)
№2217а от 01.07.2015:
29 марта заместитель главы Верховной Рады Украины Андрей Парубий объявил о выходе из коалиции «Европейская Украина» Радикальной партии. С этого де-юре начался отсчет 30-дневного конституционного срока, на протяжении которого должна быть сформирована новая коалиция. Иначе президент получит право роспуска парламента и объявления досрочных выборов. Ведь в коалиции, созданной 27.11.2014 фракциями «Блока Петра Порошенко», «Народного фронта», «Батькивщины», «Самопомочи» и РПЛ и имевшей в начале 302 парламентария, на сегодня осталось 220 депутатов (при необходимых 226).
16 лютого Верховна Рада прийняла законопроект № 3700 "Про внесення змін до закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку в багатомандатному окрузі), а вже 25 лютого поточного місяця, вельмишановний Президент України Петро Порошенко, все таки підписав законопроект №3700, простою мовою, Закон про "партійну диктатуру", який перешкоджає двом основоположним конституційним правам громадян – правам обирати та бути обраними.
