Ще відомий теоретик Карл фон Клаузевіц писав, що війна є такою сферою, де панують хаос та небезпека, і навіть найпростіше рішення може видатися дуже складним. Саме тому, коли починають війни — хоча краще їх взагалі ніколи не починати — зазвичай мають як мінімум декілька планів того, як ситуація може розвиватися. Найгірше ж трапляється тоді, коли все йде не за планом, а нового плану, окрім як «просто воювати далі», немає. Саме так трапилося в Україні, і саме це, схоже, наразі відбувається в Ірані.
Президент США Дональд Трамп, який є головним натхненником цієї війни, опинився в складній ситуації. Режим аятол в Тегерані явно виявився куди більш стійким, ніж очікувалося. Навіть після ліквідації вищого керівництва інститути ісламської революції встояли. Вже відомо про обрання нового лідера — сина вбитого аятоли Хаменеї — та продовження спротиву. Іранці не припиняють бомбардування всього Близького Сходу та заявляють, що готові воювати «хоч 10 років».
На цьому тлі американський лідер робить дуже суперечливі заяви. Спершу він заявляв, що операція проти Тегерану та його режиму триватиме «декілька днів» — натурально як «Київ за три дні». Згодом терміни змістилися, і йшлося вже про 4-5 тижнів. Ще за день-два ЗМІ почали писати, що війна здатна затягнутися на півроку, якщо не більше.
Вчора президент США в інтерв'ю заявив, що війна «вже майже закінчена», а Іран ледь не за крок від капітуляції. Ці слова потім дезавуював як американський міністр оборони, так і представники Ірану. Та й сам Трамп вже на сьогоднішній ранок сказав геть інше: можливо, це не «майже кінець», а «тільки початок».
Резюмувати всі ці взаємовиключні пасажі можна однією фразою: «зрозуміло, що нічого не зрозуміло». Знайти логіку в цьому «тумані війни» дуже складно. Але очевидно одне: чіткого плану дій Вашингтон, схоже, не має. Саме тому Трамп робить заяви, які буквально напряму суперечать одна одній, з інтервалом у декілька годин.
То наскільки ж близьке завершення війни на Близькому Сході? Чи дійсно йдеться про дні, максимум тижні — чи все ж про багато місяців? Чи має Америка якийсь план? Видання UA.News поставило ці питання експертам. Детальніше — в нашому матеріалі.
Криза в Ірані — це ситуація «передвоєнної війни»: військовий експерт Олег Старіков
Політична мета війни Трампа — зміна режиму або ж зміна лідера режиму, якщо старий лідер недоговороздатний. Стратегія тут реалізується наступна: обезголовлення, або ж декапітація, з метою викликати політичну кризу і зміну режиму. Для чого ця стратегія? Щоб зміна режиму відбулася без наземного вторгнення, що є невигідним США та Ізраїлю.
Також вони реалізують стратегію шоку і придушення: удари по ППО, по інфраструктурним об'єктам, по флоту, в результаті чого Іран повністю програв війну в повітрі та на морі. Тепер, аби завоювати країну, необхідна наземна операція. Однак її ймовірність дуже низька.
Тут важливо розуміти, що в військовій справі все завжди планується і моделюється. Те, що Трамп бігає туди-сюди, то «вже закінчуємо», то ні — це називається «стратегія божевільного». Її використовував ще президент Ніксон для завершення В'єтнамської війни. Це також частина плану.
Реальна ж мета залишається незмінною: зміна режиму. Поки цього зробити не вдалося. Іран програв війну, але режим зацементувався. Це абсолютно відмінний від західного режим, це зовсім інша структура. Тому обрано нового рахбара, і режим продовжує функціонувати.
І тепер відбувається найстрашніше — Ізраїль вже це усвідомив, до речі. «СВО» можна проводити протягом 60 днів, а потім Конгрес почне вимагати або завершення, або пояснень. Тому я вважаю, що найближчим часом американці вийдуть з війни. Вони не думали, що це може призвести до краху всієї економічної, фінансової та енергетичної системи регіону.
Існують також розвіддані, що Іран може активізувати терористичні осередки для проведення операцій по всьому світу. Тому що в основі іранської релігії лежить мучеництво, вони продовжать опір таким чином. Чому Хаменеї не ховався глибоко під землею в бункері, чому він загинув? Тому що він тепер став мучеником. Це їхня віра.
Загалом ця криза — це ситуація «передвоєнної війни». Це коли ведуться локальні війни, які потім стають регіональними, а потім вони впливають на весь світ і здатні призвести до Третьої світової, до апокаліпсису. Тому я вважаю, що найближчим часом ця війна буде закінчена. Це має статися в найближчі тижні.
Трамп міг одноосібно почати війну з Іраном, але закінчити вже не може: директор Українського інституту політики Руслан Бортнік
Можливо, для Трампа війна і закінчена, чи Трамп хотів би її завершити — але вона не закінчена для Ірану. Іран відмовляється її завершити, про що заявив прямо. І поки Іран буде перекривати Ормузьку протоку, поки він продовжуватиме наносити удари по американським військовим базам і базам союзників США в регіоні, війна не закінчиться.
Трамп міг почати війну, але закінчити її одноосібно він вже не може. І тому говорити про те, що війна сьогодні наближається до завершення, на тлі заяв Ірану я би не став. Мені здається, що Трамп таким чином намагається створити видимість контролю над ситуацією та заспокоїти ринки, які дійсно почали дуже сильно нервуватися. Ми бачили, як різко змінилася ціна на ту ж саму нафту. Ми бачимо зростання цін на заправках.
Іран продовжує воювати. Він також намагатиметься довести війну до такого стану, щоб вона виглядала не просто нічиєю, а тактичною чи навіть стратегічною перемогою Ірану. І ми, скоріше за все, ще не дуже близькі до завершення цього протистояння.
Так, в певний момент сторони можуть сказати «досить» і оголосити свою перемогою. Але військові ресурси дозволяють їм воювати ще щонайменше кілька тижнів. І розраховувати на те, що війна закінчиться за ці кілька тижнів, досить складно.
Ліквідація Хаменеї в Ірані нічого не вирішила: політолог Андрій Золотарьов
Трамп, як людина, яка любить прості засоби для вирішення складних проблем, потрапив в дуже непросту ситуацію в Ірані. Фактично це цугцванг. Військовий варіант перемоги над Іраном досить примарний — хоча зрозуміло, що рахунок «по очках» у цій війні на користь Сполучених Штатів.
Системна помилка полягала в тому, що влада в Ірані є мережецентричною, тож фізична ліквідація Алі Хаменеї нічого не вирішила. Наступником став його син, і жодного управлінського хаосу не фіксується. Саме тому розрахунок на те, що влада впаде після ліквідації Хаменії, не виправдався.
Зараз ситуація така, що жоден результат, окрім повалення влади в Ірані, буде вважатися поразкою Трампа. Щоб він там не розказував про перемогу — він, авжеж, може припинити війну як людина, яка її розпочала, за одну добу, але руйнівні наслідки чекатимуть на нього у внутрішній політиці США. Для більшості виборців — і демократів, і республіканців — це буде виглядати як політичний розгром, а Трамп стане «кульгавою качкою» чи програє по очках.
Тож наслідки цієї війни ще довго відбиватимуться в світі: і в економіці, і у внутрішній політиці США, Європи та Китаю.
Найкращий вихід для Трампа — поступове придушення іранського режиму: політолог Володимир Фесенко
Іран для Трампа — це пастка, в яку він сам себе загнав. Те, що він говорить, що війна вже «майже закінчилася» — ну це видавати бажане за дійсне.
При цьому президент США явно хоче вийти з війни. Саме тому він нещодавно розмовляв з Путіним, саме тому намагається вирівняти ціни на нафту. Але чіткого плану в нього явно немає — принаймні, швидкого. Ось в чому проблема для Трампа.
Я думаю, що Трамп, можливо, через Путіна хоче домовитися з іранцями, аби через певний час de facto припинити війну та оголосити себе переможцем. Але питання в тому, чи погодяться на це іранці? А якщо вони продовжать удари? Це дезавуює будь-які заяви Трампа. В цьому і полягає його становище, його пастка.
Але мусимо не забувати, що в Ірану теж не безмежні ресурси. Ця країна у великий економічній халепі, до того ж дуже давно. Але поки в них є ракети і дрони, повітряна фаза війни буде продовжуватися.
Можливо, стратегія США полягає в тому, аби затягувати військово-економічну удавку довкола Ірану і далі його дотискати, допоки він не зможе атакувати. Але ж він зможе захищатися, а на наземну операцію США не готові. Тому для Трампа найкращий вихід — це саме поступове придушення іранського спротиву.
