20 вересня 2023 року в конференц-залі готелю «Національний» відбувся круглий стіл на тему: «Протидія дезінформації та медіабулінгу як інструмент захисту прав людини: зовнішні та внутрішні чинники загроз у період російської агресії проти України». Дискусія відбулася з ініціативи Асамблеї національностей України. На науково-практичному заході виступили представники Служби безпеки України, Національної поліції України, прокуратури, Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, Національної спілки журналістів України, Верховної Ради України, інших державних органів, експерти та журналісти.
Відкрив конференцію Глава Асамблеї національностей України Ровшан Тагієв, який зазначив, що проблема проплачених інформаційних кампаній, картельності ЗМІ на сьогодні потребує особливої уваги громадськості та правоохоронних органів. Адже ефективного правового чи судового механізму захисту прав людини від цього явища в Україні на сьогодні немає. Брудні та часто анонімні інформаційні компанії проти представників великого бізнесу, політиків та громадських лідерів можуть вестись роками. При цьому правоохоронці не мають достатньо ефективних інструментів, а судові суперечки тривають роками. Це призводить до того, що українська економіка втрачає значні фінансові інвестиції, руйнується довіра між людьми, відносини між суспільством та державою. Щодо того, як можна протистояти цим викликам, Ровшан Тагієв запропонував запровадити значні фінансові штрафи за дезінформацію та медіабулінг, а також, можливо, створити посаду медіаомбудсмена для захисту прав людини. При цьому може бути використаний досвід США.
Директор Українського інституту політики Руслан Бортник зазначив, що будь-які публічні особи завжди трохи обмежені у своєму праві на приватність, оскільки медіа у вільній та демократичній країні мають повне право обговорювати стиль їхнього життя.
Але йдеться про спеціально проплачені інформаційні кампанії, метою яких є не лише руйнування образу публічних лідерів громадської думки, а й створення політичних криз, розбратів та конфліктів усередині українського суспільства. І часто інформаційні вкидання відбуваються ззовні для провокування ситуації «війни всіх проти всіх» та ослаблення суспільства та держави.
На формуванні таких розколів між різними групами еліт українського суспільства чудово грають наші вороги. Тому необхідно вміти якісно протистояти таким процесам. Зокрема, безкарні інформаційні атаки на лідерів громадської думки рано чи пізно трансформуються на лідерів держави (Президента, міністрів, депутатів та керівників правоохоронних органів). Тоді ці проблеми створюють певні державні кризи, змушуючи під тиском приймати ті чи інші невигідні для держави рішення. Також Р.Бортник запропонував розглянути можливість створення громадської платформи щодо досудової медіації конфліктів між ЗМІ та публічними особами при Національній раді України з питань телебачення та радіомовлення.
Народний депутат України IX скликання від партії «Батьківщина» Сергій Тарута наголосив на тому, що на сьогодні у процесі протистояння інформаційним атакам система фактично не працює. Питання необхідно вирішувати на законодавчому рівні, зібрати робочу групу із залученням журналістів та напрацювати законодавчі ініціативи, які згодом повинен буде розглянути та ухвалити Парламент.
Голова фонду WI CC («Ми міжнародний координаційний центр») із США, віце-президент АНУ Нахман (Джозеф) Стейнберг розповів про приклади використання брудних інформаційних компаній в Україні проти великих іноземних інвесторів, які вели до втрати значних інвестицій для України. Нахман Стейнберг висловився за посилення правової та судової відповідальності замовників та виконавців таких компаній, без якої буде складно створити сприятливий інвестиційний клімат у нашій країні.
Директор Укртелерадіопресінституту, доктор педагогічних наук, секретар Національної спілки журналістів України Гліб Головченко вважає, що також необхідно підвищувати кваліфікацію працівників засобів масової інформації. Укртелерадіопресинститут та НСЖУ зі свого боку братимуть участь у процесі всіх ініціатив щодо протидії поширення різноманітних дезінформацій та медіабулінгу.
Радник директора Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки та права Національної академії правових наук України» Олександр Шамара зазначив, що тема гібридних загроз, які виникли в рамках російської агресії проти України, має обговорюватися, зокрема, на рівні національних експертів та експертів Європейського Союзу. Зокрема, він запропонував провести великий науковий захід за участю вчених та спеціалістів ЄС та України з цієї проблематики.
Головний редактор «Укрмедіа» В'ячеславський Олег розповів, що подав заяву до СБУ, де вказав 1700 т.зв. «брудних сайтів» України, але, на жаль, це не мало практичної дії. Питання не врегульоване на законодавчому рівні. Зокрема, в Україні відсутній закон про наклеп, що в цілому призводить до негативних наслідків у цьому відношенні. А всі ЗМІ комусь належать та відстоюють переважно позицію бенефіціара, а самі журналісти практично не захищені.
Керівник ГО «Народне бюро розслідування» Букач Володимир розповів про гостроту проблеми загроз журналістам під час проведення журналістських розслідувань.
Бредньов Артур, радник Голови Одеської ВДА наголосив на тому, що питання ефективної протидії рекомендованим інформаційним атакам також вкрай важливе з точки зору національної безпеки. Тому представники СБУ, ГУР, а також Нацполіції неодмінно мають бути представлені у робочій групі з розробки відповідного законодавства.
Представник Нацради з питань телебачення та радіомовлення вважає, що будь-які обмеження щодо свободи слова для забезпечення національної безпеки повинні спиратися на положення Європейської конвенції з прав людини. Щодо законодавчих ініціатив з метою протидії інформаційних атак, а також різноманітних спотворень у ЗМІ, він зазначив, що навіть у країнах Європейського Союзу дуже мало країн, де ці питання юридично врегульовані.
Загалом учасники конференції дійшли висновків, що питання протидії інформаційним атакам та дезінформації необхідно спробувати врегулювати на законодавчому рівні та внести відповідні зміни до законодавства України, таким чином, що б проблема поширення різного роду дезінформації та медіабулінгу могла вирішуватись на перших етапах, а не протягом кількох років, як це відбувається зараз.
З цією метою буде створено спеціальну робочу групу, до складу якої входитимуть журналісти, представники громадськості та правоохоронних органів (Нацради, СБУ, ГУР, а також Нацполіції). Напрацьовані законодавчі ініціативи, надалі може розглянути та ухвалити Верховна Рада України. Також потрібно підвищувати кваліфікацію працівників засобів масової інформації.
Питання протидії інформаційним атакам та дезінформації необхідно обговорювати і на рівні експертів Європейського Союзу. Було запропоновано провести великий науковий захід за участю вчених та спеціалістів ЄС, а також України з даної проблематики (орієнтовна дата проведення – лютий – березень 2024р.)
