У понеділок, 2 червня, делегації України та Росії зустрілися для переговорів у палаці Чираган у Стамбулі (Туреччина). «Комерсант Український» зібрав усе, що відомо про цю подію станом на зараз.
Перемовини розпочалися о 13:00 за місцевим часом і тривали не більше години.
Перед початком переговорів з Росією українська делегація провела зустріч із європейськими чиновниками. Це були представники Німеччини, Великобританії та Італії. Сторони скоординували позиції напередодні зустрічі між українською та російською делегаціями. Члени української делегації підтвердили прихильність України до мирних зусиль. Вони докладно зупинилися на пунктах порядку денного, які включають зустріч лідерів, повне припинення вогню, і гуманітарні заходи зміцнення довіри.
Крім того, напередодні зустрічі Україна передала РФ оновлений мирний меморандум. У ньому йшлося про:
• Припинення вогню — повне та безумовне, на суші, у повітрі та на морі, щонайменше на 30 днів, з можливістю продовження. Його має моніторити міжнародна місія на чолі зі США.
• Обмін полоненими — за формулою “всіх на всіх”.
• Повернення депортованих українських дітей — під контролем міжнародних інституцій.
• Гарантії безпеки — як короткотермінові, так і довготривалі, з боку міжнародних партнерів.
• Жодних поступок територіями — Україна наголошує, що перемир’я не означає легалізацію окупації.
Натомість Росія відмовилася надати свій варіант мирного меморандуму.
Про що дві країни домовилися на переговорах у Туреччині
Як зазначив міністр оборони України Рустем Умєров, сторони домовилися про обмін у форматі “всіх на всіх” важкопоранених і тяжкохворих полонених.
Також домовилися про обмін всіх на всіх солдатів у віці від 18 до 25 років. Досягнута домовленість і про повернення 6 тисяч тіл загиблих солдатів, – заявив Умєров.
Він додав наступне:
Що стосується переговорів про припинення вогню мінімум на 3 місяці, як запропонувала Україна, росіяни тільки сьогодні передали свої пропозиції.
Крім того, Україна передала РФ список сотень українських дітей, яких вона вимагає повернути, повідомив голова ОП Андрій Єрмак.
Повернення українських дітей – невід’ємна частина справедливого та міцного світу та ключовий елемент довіри, перший тест на щирість намірів. Чекаємо на відповідь. М’яч на полі Росії, – сказав він.
Тим часом Росія продовжила вимагати повного виведення українських військ з територій, на які претендує. Йдеться про Запорізьку, Донецьку, Луганську та Херсонську області.
Переговори у Стамбулі 2 червня: що каже українська сторона
Як зазначив заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця після закінчення перемовин у Стамбулі, РФ відмовилася від припинення вогню.
Хочу зазначити, що російська сторона відмовляється від припинення вогню. Але експерти продовжуватимуть це розглядати, – розповів Кислиця на брифінгу 2 червня.
За його словами, глава російської делегації на переговорах у Стамбулі Володимир Мединський заявив, що Росія запропонувала Україні припинення вогню на два-три дні на окремих ділянках фронту.
Крім того, Кислиця розповів про те, що Росія виступила проти присутності представників США на сьогоднішніх переговорах.
На попередній зустрічі РФ була проти присутності делегації від США. Це дуже сумно, адже США відіграють велику роль і є важливим гарантом довіри, – повідомив заступник міністра закордонних справ України.
Дипломат додав, що для забезпечення довгострокової безпеки в Європі США мають бути залучені до переговорного процесу. За словами Кислиці, без Європи також неможливо говорити про довгострокову безпеку.
Перемовини України та Росії: яку реакцію вони викликали
Президент Туреччини Ердоган, як повідомляє медіа Clash Report, назвав переговори двох країн у Стамбулі “чудовими”. Він висловив сподівання, що президент України Володимир Зеленський та лідер Росії Володимир Путін зустрінуться в Туреччині за участі очільника США Дональда Трампа.
Тим часом індекс Мосбіржі піднявся понад 2800 пунктів після закінчення переговорів у Стамбулі. Бенчмарк відскочив до позначки 2815,38 пункту, скоротивши втрати до 0,48% порівняно з рівнем закриття основної торгової сесії в п’ятницю.
Переговори без прогресу: що стоїть за другим раундом українсько-російських контактів
Другий раунд українсько-російських переговорів, що відбувся у нейтральному місці за зачиненими дверима, завершився без гучних заяв і без проривів. Проте за лаштунками цього мовчання — важливі сигнали про те, в якому стані перебуває не лише дипломатичний трек війни, але й геополітичний ландшафт навколо неї. «Комерсант Український» запитав у експертів, як вони оцінюють сьогоднішні переговори у Стамбулі.
Політичний театр чи діалог у зародку?
Політолог Руслан Бортник наголосив на тому, що це була радше спроба демонстрації певного прогресу, ніж реальний прорив. За його словами, сторони обмінялися своїми вимогами ще під час першого контакту, і зараз просто імітують рух — “камуфлюючи це косметичними домовленостями про обмін полоненими”.
Наразі, як визнає експерт, єдина реальна домовленість — продовжувати діалог. Це важливо, однак стратегічно позиції Києва і Москви залишаються взаємозаперечними. Саме тому аналітики вже дивляться не на цей, а на третій раунд переговорів, який може стати вирішальним — якщо він взагалі відбудеться.
Усі карти вже на столі. Якщо наступного разу не почнеться створення робочих груп і підгруп по конкретних питаннях, значить — це кінець переговорного процесу, — вважає Бортник.
Москва тягне час до осені
Політолог Володимир Цибулько не бачить ознак реальної готовності Кремля до пошуку миру. За його словами, РФ планує тримати темп бойових дій щонайменше до кінця осені.
Росія поки що заряджена на тривання бойових дій. Їхня економіка валиться, але бажання перемикнутися з війни на відновлення не видно, — пояснив експерт.
На цьому тлі зберігається висока ймовірність, що перемовини використовуються Кремлем як інструмент маніпуляції, щоб виграти час, стабілізувати фронт або зменшити тиск з боку міжнародних акторів.
Цибулько вважає, що Україні слід пропонувати реалістичні ідеї, які отримають підтримку західних партнерів і, потенційно, Китаю. Одним із таких кроків може стати 30-денне перемир’я як жест доброї волі, який дозволив би почати структуровану фазу мирного процесу.
Усім подобається 30-денне перемир’я як початок. Росія ж хоче одразу високої планки — тривалий мир, на її умовах. Ми маємо вести узгоджену дипломатію, щоб за нашою позицією стояли G7 і хоча б частково Китай, — додав політолог.
Міжнародний складник: ставки ростуть
Зміна міжнародної риторики — ще один важливий фон переговорів. Саміт G7 у червні може стати переломним моментом, коли буде або зафіксовано певний формат підтримки української переговорної позиції, або ж світ визнає, що дипломатичне вікно знову зачиняється.
Окреме місце в цьому процесі належить Китаю. Як наголошує Цибулько, Пекін не сприймає Україну як повноцінного геополітичного гравця, проте чутливий до тиску з боку Євросоюзу, свого головного торгового партнера.
Китай дивиться на Європу і США, але саме ЄС має важелі впливу. Якщо Європа дотисне Пекін, він, своєю чергою, може тиснути на Москву, — вважає експерт.
Поточна ситуація нагадує шахову партію в ендшпілі. Сторони не можуть і не хочуть погоджуватись на умови одна одної, але також не хочуть остаточно вийти з гри. Для України критично важливо зберегти обличчя перед союзниками, демонструючи готовність до діалогу, але без капітуляції.
Однак дипломатичний процес має обмеження. Якщо третій раунд переговорів не принесе чітких сигналів про структуризацію діалогу — з робочими групами, дорожніми картами, контролем з боку посередників — можна буде констатувати: мирний процес заморожено.
