Авторы публикации
Протистояння між Президентами України та США дедалі більше переноситься в інформаційний простір, де кожна сторона прагне покласти на іншу політичну та моральну відповідальність.
Загалом конфлікт між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським може слугувати прикладом зіткнення двох різних підходів до управління — прямолінійного бізнес-прагматизму та класичної міжнародної політики, де одним із ключових ресурсів є громадська думка.
Логіка Д. Трампа — це логіка бізнесмена, орієнтованого на пряму вигоду, мінімізацію витрат і швидке укладання угод. Якщо угода з Москвою або тиск на слабшого союзника приносить економічні та внутрішньополітичні дивіденди, наприклад дає змогу стримати зростання цін на пальне перед виборами, для нього це стає достатньою підставою для ухвалення рішення.
Світові політичні еліти багато в чому керуються тими самими принципами сили та особистої вигоди, що й великий бізнес, але мають одну принципову відмінність — політики змушені приховувати свої прагматичні, а часом і відверто хижацькі інтереси під маскою «публічної моралі».
На відміну від авторитарних систем, у демократичних суспільствах (навіть з усіма їхніми вадами, маніпуляціями та політтехнологіями) джерелом легітимності влади залишаються громадяни. А громадянам, хоч би якими цинічними вони були в повсякденному житті, життєво необхідно вірити, що їхні лідери представляють «сили добра» і захищають «справедливий світовий порядок».
Інакше кажучи, політичний «хижак» змушений представляти суспільству свої дії як «благородну місію». Нехтування цією маскою загрожує втратою суспільної підтримки та політичним обнуленням. Тому навіть найжорсткіші геополітичні рішення потребують видимого «морального обґрунтування» для суспільства, наприклад захисту демократії, відновлення справедливості або забезпечення безпеки тощо.
І коли Д. Трамп спробував нав'язати Україні свою геополітичну угоду, В. Зеленський переніс протистояння на поле, де він має перевагу, — у міжнародний медіапростір.
Звертаючись до світових ЗМІ, український Президент апелює не стільки до самого Д. Трампа, скільки понад його головою — до американських виборців і західного суспільства. Таким чином, В. Зеленський, свідомо чи інтуїтивно, б'є у вразливе місце Д. Трампа — він ставить під сумнів образ американського Президента як «лідера, що несе мир і справедливість».
Зі свого боку, Д. Трамп також намагається сформувати в громадській думці образ українського керівництва як корумпованого, не зацікавленого в досягненні миру та такого, що перешкоджає завершенню війни.
Однак репутаційні атаки на українське керівництво не знімають головного обмеження для самого Д. Трампа — необхідності враховувати загалом ставлення американського та західного суспільства до суті українсько-російської війни. Відкритий (або погано прикритий) примус України до поступок, яку більшість західних суспільств сприймає як жертву російської агресії, може обернутися для Д. Трампа набагато більшими політичними втратами напередодні виборів до Конгресу, ніж зростання цін на пальне.
Додатково ускладнює становище Д. Трампа й сам Кремль. Продовжуючи жорсткі масовані удари по українських містах, Росія створює для західної аудиторії, зокрема американської, жахливі картини руйнувань і загибелі мирного населення. Ці кадри посилюють суспільне співчуття Україні й водночас ускладнюють Білому дому можливість представити економічні домовленості з Москвою як політично та «морально виправдані».
Саме в цьому контексті слід розглядати заяву Державного секретаря США Марко Рубіо про те, що Д. Трампу неприємно бачити, як російські балістичні ракети влучають у житлові будинки Києва. Це своєрідне «моральне дистанціювання» Вашингтона від дій Москви.
Оксана Красовська, політичний аналітик Українського Інституту Політики
_____________________________________
Загальний контекст.
Напруженість між Україною та США досягла свого апогею після того, як Трамп уклав угоду з Путіним, згідно з якою Вашингтон утримається від подальшого посилення санкцій проти Росії в обмін на постачання Москвою обмежених обсягів дизельного пального на світовий ринок для стримування зростання цін.
Агентство Bloomberg повідомляє, що Зеленський заявляє, що Трамп чинить тиск на Україну, а не на Путіна, щоб змусити її поступитися.
В інтерв'ю виданню Президент України В. Зеленський виклав, за його словами, низку недружніх кроків Вашингтона щодо Києва. До них належать навмисне уповільнення швидкості інтернету Starlink та затримка й без того мізерних поставок перехоплювачів балістичних ракет Patriot.
«Я вважаю, що були зроблені кроки, щоб переконати Україну капітулювати, — сказав Зеленський. — Я не кажу, що це мета, яку переслідують наші партнери. Я не хочу думати, що наші американські партнери вважають, що війну проти Росії можна було б завершити раніше за рахунок України. Але так це виглядає».
Раніше В. Зеленський заявляв, що попередження США про пуски російських балістичних ракет були відсутні 12, 13 і частково 14 жовтня. 18 жовтня В. Зеленський повідомив про відновлення передачі американських розвідувальних даних після їх тимчасового припинення.
У ніч на 19 жовтня Росія завдала масованого удару по Києву у дві хвилі із застосуванням балістичних і крилатих ракет, а також безпілотників. За даними Повітряних сил ЗСУ, перед першою хвилею атаки близько 23:00 попередження від американських партнерів не надійшло, і українські радіолокаційні системи самостійно виявили балістичні цілі. Перед другою хвилею США вже передали відповідну інформацію.
При цьому Державний секретар США Марко Рубіо спростував заяви українського президента, наголосивши, що Вашингтон не припиняв передачу розвідданих Україні, і висловив здивування тим, звідки В. Зеленський отримує подібну інформацію і чому публічно повідомляє про це журналістам. Водночас М. Рубіо зазначив, що «Д. Трампу неприємно бачити, як балістичні ракети влучають у житлові будинки Києва».
_______________
Общий контекст.
Напряжённость между Украиной и США достигла своего апогея после того, как Трамп заключил сделку с Путиным, согласно которой Вашингтон воздержится от дальнейшего ужесточения санкций против России в обмен на поставки Москвой ограниченных объёмов дизельного топлива на мировой рынок для сдерживания роста цен.
Агентству Bloomberg сообщает, что Зеленский заявляет, что Трамп оказывает давление на Украину, а не на Путина, чтобы заставить ее уступить.
В интервью изданию Президент Украины В.Зеленский изложил, по его словам, ряд недружественных шагов Вашингтона в отношении Киева. К ним относятся преднамеренное замедление скорости интернета Starlink и задержка и без того скудных поставок перехватчиков баллистических ракет Patriot.
«Я считаю, что были предприняты шаги, чтобы убедить Украину капитулировать, — сказал Зеленский. — Я не говорю, что это цель, которую преследуют наши партнеры. Я не хочу думать, что наши американские партнеры считают, что войну против России можно было бы закончить раньше за счет Украины. Но так это выглядит».
Ранее В. Зеленский заявлял, что предупреждения США о пусках российских баллистических ракет отсутствовали 12, 13 и частично 14 октября. 18 октября В. Зеленский сообщил о возобновлении передачи американских разведывательных данных после их временного прекращения.
В ночь на 19 октября Россия нанесла очередной массированный удар по Киеву в две волны с применением баллистических и крылатых ракет, а также беспилотников. По данным Воздушных сил ВСУ, перед первой волной атаки около 23:00 предупреждение от американских партнёров не поступило, и украинские радиолокационные системы самостоятельно обнаружили баллистические цели. Перед второй волной США уже передали соответствующую информацию.
Госсекретарь США Марко Рубио опроверг заявления украинского Президента, подчеркнув, что Вашингтон не прекращал передачу разведданных Украине, и выразил удивление тем, откуда В. Зеленский получает подобную информацию и почему публично сообщает об этом журналистам. Одновременно М. Рубио отметил, что «Д. Трампу неприятно видеть, как баллистические ракеты попадают в жилые дома Киева».
