На запрошення посольства Республіки Польща в Україні, Український Інститут Політики провів закритий брифінг для представників дипломатичного корпусу та військових аташе посольств іноземних держав, а також міжнародних організацій. В обговоренні взяли участь понад 30 представників дипломатичних місій та міжнародних структур. Зокрема, на зустрічі були присутні представники Австрії, Молдови, Болгарії, Румунії, Словенії, Латвії та інших країн.
Основною темою брифінгу стала поточна військово-політична ситуація в Україні, перспективи розвитку подій до кінця року і в подальшому, а також питання збереження співпраці між Україною та західними партнерами. Під час зустрічі обговорювалися можливі сценарії розвитку конфлікту та механізми підтримки України на міжнародній арені.
Після виступів спікерів представники дипломатичного корпусу та військові аташе поставили низку уточнюючих питань щодо озвучених тем, що дозволило розширити обговорення та глибше проаналізувати ситуацію.
Учасники зустрічі від Українського Інституту Політики:
Руслан Бортнік – політолог, директор Українського Інституту Політики.
Олег Старіков – військовий експерт.
Марина Ставнійчук – член Європейської комісії «За демократію через право» (2009-2013 рр.), голова правління громадського об’єднання «За демократію через право».
Оксана Красовська – експерт-аналітик Українського Інституту Політики.
Геополітичні зміни та фактор Д. Трампа.
Руслан Бортнік, український політолог, директор Українського Інституту Політики, надав всебічний аналіз поточної ситуації навколо України, змін у міжнародній політиці та впливу перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США на глобальний розклад сил.
Він зазначив, що Україна залишається функціонуючою державою, але стикається з наростаючими викликами – виснаженням ресурсів, залежністю від зовнішньої допомоги та кризою мобілізації. Військова ситуація на фронті залишається патовою: жодна зі сторін не може досягти вирішальної переваги, але Росія зберігає тактичну перевагу, частково через затримки західної військової допомоги. Соціально-політична ситуація в Україні також нестабільна – значна частина суспільства виступає за завершення війни, що формує розрив між владою і населенням.
За словами Р.Бортніка, Україні та її союзникам не слід намагатися протистояти Трампу, а необхідно адаптуватися до нової геополітичної реальності. Його прихід – це не випадковість, а органічний етап розвитку американського суспільства та світового політичного процесу. В цих умовах успішною стратегією для України є вибудова діалогу з новою адміністрацією США та врахування змінюваного характеру міжнародних відносин.
Військова ситуація та тактичні зміни.
Олег Старіков, військовий експерт, охарактеризував зміни у тактиці ведення бойових дій та стратегічне становище української армії.
Тактика ведення війни суттєво змінилася. Якщо раніше атаки здійснювалися у лоб, то тепер противник використовує більш гнучкі стратегії – маневри з флангів, масовані авіаудари та удари по фортифікаційних спорудах. Основною проблемою української армії залишається виснаження ресурсів та відсутність ротації. Військові перебувають у постійному бойовому напруженні, що призводить до морального та фізичного виснаження.
Він зазначив, що Росія продовжує адаптувати свою стратегію, використовуючи досвід, здобутий у Сирії. Українська армія стоїть перед викликом: чи зможе вона ефективно адаптуватися до цих змін і сформувати достатньо боєздатні підрозділи для штурмових дій? Ситуація на Південному Донбасі залишається критичною, і без оперативних рішень цей регіон може опинитися під загрозою. Покровський напрямок став ключовою точкою можливих подальших бойових дій.
Перспективи проведення виборів в Україні у 2025 році.
Марина Ставнійчук, юрист, експерт у сфері виборчого права, член Європейської комісії «За демократію через право» (2009-2013 рр.), представила аналіз можливостей проведення виборів в Україні у 2025 році.
За її словами, організація виборів у найближчій перспективі вкрай ускладнена як з технічної, так і з політичної точки зору. Серед ключових проблем – питання участі громадян, які перебувають за кордоном, оскільки багато хто з них залишив країну, уникаючи мобілізації. Складність організації голосування на територіях, які постраждали від війни, також може викликати соціальну напругу та недовіру до результатів виборів.
Юридичні та інфраструктурні перешкоди залишаються невирішеними: значна частина територій окупована або зруйнована, реєстр виборців постраждав від хакерських атак, а виборчі комісії не функціонують у повному обсязі. Навіть якщо буде досягнуто перемир’я, Україні знадобиться тривалий час для відновлення виборчого процесу. Поспіх у цьому питанні може призвести до серйозної політичної кризи. Тому ключовим завданням на цьому етапі є підготовка демократичної бази для майбутніх виборів та стабілізація суспільно-політичної ситуації в країні.
Український Інститут Політики висловлює щиру подяку посольству Республіки Польща за запрошення та організацію цього заходу.
Матеріал підготувала Оксана Красовська, експерт-аналітик Українського Інституту Політики.
