Авторы публикации
В червні 1939 року міністр закордонних справ Польщі Юзеф Бек, виступаючи в Сеймі, зірвав овації фразою: «Ми в Польщі не знаємо поняття миру будь-якою ціною». Це було красиво, пафосно і... абсолютно безвідповідально. Бек щиро вірив, що дипломатичний гонор, помножений на «паперові» гарантії Лондона та Парижа, зупинить хижаків. Історія «почула» його дуже швидко: з 1 по 17 вересня 1939 року польська державність була стерта з карти танковими клиньями з одного боку та «освободительным походом»- з іншого.
Через майже століття тінь Бека матеріалізувалася в Брюсселі. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас представила документ з вимогами до Росії, який за своєю «травоїдністю» та відірваністю від реальності може суперничати лише з польськими планом " Захуд" зразка 39-го.
Дипломатична «травоїдність» в епоху хижаків
Документ Каллас- це квінтесенція європейського ідеалізму, що переходить у політичну деменцію. Брюссель вимагає від Путіна демілітаризації Білорусі, скасування російських законів та виплати репарацій за «екологічні збитки». Це спроба вмовити вовка перейти на дієту з селери, поки той доїдає вівцю.
Каллас пропонує хижакам 21-го століття травоїдний порядок денний, сподіваючись, що вони «злякаються і почують». Але історія вчить: хижаки чують лише брязкіт гусениць та частоту роботи дронів. В 1939-му Бека теж «почули», але результатом став не стіл переговорів, а четвертий поділ Польщі. А в 1945-му, на Ялтинській конференції, та сама Польща опинилася на столі переговорів не як суб’єкт, а як «салат», який Сталін, Черчилль та Рузвельт ділили під гарну закуску.
Україна: Армія 4.0 як єдиний аргумент суб'єктності
На відміну від європейських бюрократів, Україна вивчила уроки історії на «відмінно». Поки Каллас потрясає повітря меморандумами, ми створюємо єдину мову, зрозумілу сучасним тиранам - мову Армії 4.0.
Нашою реальною гарантією того, що ми не станемо «гарніром» у 2026-му, є не схвальний кивок з Брюсселя, а наші РУБАКи (Роти ударних безпілотних авіаційних комплексів). Це не просто підрозділи, це нова архітектура війни:
* Економіка асиметрії: Коли дрон вартістю $850 множить на нуль танк за $4 мільйони, геополітика перестає бути питанням «паперових гарантій» і стає питанням математики винищення.
* Технологічне домінування: Станом на початок 2026 року понад 60% втрат ворога- це робота РУБАКів. Поки ЄС не може захистити власні кабелі на дні Балтики, наші дрони створюють «зони смерті» на глибину 20 км, де не виживає ніщо залізне.
* Штучний інтелект проти «м'ясних штурмів»: Впровадження систем на кшталт «Styx» дозволяє дронам працювати в автономних роях. Це мова, яку «Сталін зі Старлінком» розуміє миттєво, бо вона обнуляє його кількісну перевагу.
Уроки суб’єктності
Ми більше не маємо права на ілюзії Юзефа Бека. Україна розуміє: за столом, де ділять світ сучасні аватари «Великої трійки», поважають не за прихильність до міжнародного права, а за здатність обнулити стратегічні розрахунки противника в режимі реального часу.
* Європа Каллас пропонує «почути» її через призму цінностей.
* Україна РУБАКів змушує хижаків рахуватися з собою через призму неприйнятних втрат.
Суб’єктність не випрошують у кулуарах ЄС- її вигризають, створюючи армію майбутнього. Ті, хто сьогодні обирає «травоїдність» Каллас, ризикують закінчити свій шлях так само, як Юзеф Бек: з красивими промовами в архівах і катастрофою в реальності. Україна ж обирає шлях Армії 4.0. Це наш квиток за стіл, де ми будемо тими, хто диктує умови, а не тими, кого подають до обіду.
Бізяєв Руслан
