Статтю Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного передусім слід вважати відкритим зверненням, яке спрямоване і до українського суспільства, і до українських політиків, і до наших західних партнерів. Таку форму публікації у загально-політичному виданні “Економіст” Залужний вибрав саме тому, що дискусії між політичним та військовим керівництвом України щодо майбутньої нової стратегії у війні продовжуються. Про це у коментарі From-UA заявив політолог Руслан Бортник.
— І військове керівництво сьогодні говорить словами Залужного про те, що на фронті сформувався такий собі стратегічний баланс, сформувалася рівновага, паритет між сторонами, який Залужний у своєму інтерв’ю навіть називає глухим кутом і відсутністю можливості у найближчу годину робити прориви і звільняти великі території. Більш того, Залужний у своїй статті (а там є і інтерв’ю, і стаття в одному виданні, треба відрізняти їх) пише про те, що затяжна війна сьогодні вигідна саме Росії, і нам треба здолати цю ситуацію позиційної затяжної війни і знову повернутися до маневреної війни, адже затяжна війна з російськими ресурсами вигідна для Росії, а для українського війська та держави несе величезні ризики.
І Залужний фактично описує модель, як він бачить вихід із цієї ситуації, шляхом покращення ППО, авіаційної складової, підготовки персоналу, забезпечення переваги в артилерії, в техніці для розмінування — від чого пропонує Залужний. Але в той же час він говорить фактично, щоб без цих дій, без нових додаткових ресурсів, без усунення всіх цих проблем, включаючи слабку мобілізацію, війна буде перебувати у затяжній фазі, у фазі позиційної війни, яка вигідна для Росії, і військові нічого не можуть з цим зробити.
Водночас, політичне керівництво відкидає цю проблему — президент, його команда. Вони говорять про те, що ніякого глухого кута немає, в України є ще багато можливостей, багато ідей, як завдати збройне враження Росії, і тільки звільнення всіх окупованих територій, вихід на міжнародно визнані кордони є ключовою метою цієї війни. Очевидно, що є розбіжність у поглядах між військовим та політичним керівництвом. Крім того, військове керівництво вимагає більше ресурсів і мобілізації економіки, мобілізації суспільства для продовження війни, а політичне керівництво наполягає на продовженні бойових дій і наступальних операцій, адже від цього залежить західна допомога і громадська думка всередині країни.
Стаття вийшла не дуже вдалий час. Ми бачимо, що певне тренування між військовим і політичним керівництвом, а головне ми бачимо, що в США розгорнулася нова дискусія щодо цілей США у цій війні і продовження чи не продовження допомоги Україні. І стаття Залужного, його заяви про глухий кут у цій війні, вони посилюють позиції республіканців, які сьогодні вимагають від Білого дому і демократів конкретних планів війни щодо України, визначення конкретних цілей, ресурсів і встановлення конкретних КРІ щодо цього плану, що може бути дуже зв’язаним. язати руки Байдену та його адміністрації у наданні допомоги Україні, або тактовно це вже призвело до зниження допомоги США для України.
У цій ситуації Росія намагається перехопити ініціативу, розпочавши серію дрібних наступів на Авдіївському, Вугледарському, Бахмутському та Куп’янському напрямках. Залужний чітко нам каже, і я з ним не можу не погодитися, про те, щоб вийти з цієї фази, нам потрібно набагато більше ресурсів, і матеріальних, і військових, і людських ресурсів. Інакше потрібно змінювати стратегію війни і переходити до стратегічної оборони доти, доки політична ситуація в країнах-партнерах України, в ЄС і США, не стабілізується і вони не зможуть повернутися до широкої допомоги Україні.
