Вступ.
Кадрові чистки в оборонному секторі Китайської Народної Республіки (КНР) останніми роками, а особливо ті, що відбулися на початку 2026 р., стали одним із найпомітніших феноменів внутрішньої політики країни. Масові звільнення та розслідування у вищих ешелонах Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) та оборонної промисловості свідчать про те, що керівництво КНР розглядає кадрову політику як інструмент не лише боротьби з корупцією та зміцнення партійного контролю над ключовими силовими структурами, але й як засіб стратегічної мобілізації. Чистки дозволяють перерозподіляти ресурси, посилювати дисципліну, готувати армію до сучасних війн і забезпечувати контроль над фінансами в умовах економічних викликів. Таким чином, кадрова політика стає механізмом, що поєднує внутрішню політичну консолідацію із завданнями військової модернізації та зовнішньої демонстрації сили. У межах цієї кампанії лише у 2023–2024 рр. були усунуті або заарештовані десятки високопоставлених військових та керівників оборонних компаній, включно з генералами, відповідальними за ракетні війська та космічну програму [1]. Арешти ж високопоставлених генералів на початку 2026 р. взагалі стали нетиповими та публічно-показовими.
При цьому, враховуючи, що внутрішні процеси в китайському оборонному секторі безпосередньо пов’язані з глобальною безпекою, посилення контролю з боку Сі Цзіньпіна над армією та оборонною промисловістю відбувається на тлі прискореної модернізації НВАК і зростання напруженості довкола Тайваню та Південно-Китайського моря, а також загострення протистояння зі США. В американських стратегічних документах Китай дедалі частіше розглядається як ключовий чинник, здатний змінити баланс сил, зокрема у сфері ядерного стримування. Зростаючий потенціал КНР робить питання контролю та керованості Ракетними військами особливо значущим. Але в цих умовах чистки в армії можуть водночас підвищувати керованість системи й знижувати її стійкість, створюючи ризик стратегічних помилок у ситуації міжнародної кризи [2].
Ці кадрові чистки в оборонному секторі КНР слід розглядати як явище, що перебуває на перетині внутрішньополітичної боротьби та нарощування військової сили. Розуміння причин і масштабів чисток, їхньої ролі у зміцненні влади Сі Цзіньпіна, а також зв’язку між кадровими перестановками та процесами військової модернізації дозволяє окреслити загальний вектор розвитку китайської держави. А вплив цих чисток на регіональну та глобальну безпеку не викликає сумнівів, адже безпосередньо позначається на боєздатності НВАК. Кадрові чистки не варто розглядати як ізольований епізод, а як частину ширшого процесу трансформації китайської армії та оборонної промисловості, що має пряме значення для міжнародної безпеки.
1. Роль оборонного сектора КНР у політичній системі країни та його еволюція, особливості партійного контролю над армією, прецеденти кадрових чисток у минулому.
Оборонний сектор Китайської Народної Республіки займає особливе місце в політичній системі країни. Народно-визвольна армія Китаю історично розглядалася не лише як військова структура, а й як політичний інструмент, що забезпечує стійкість влади Комуністичної партії Китаю (КПК). На відміну від багатьох інших держав, де армія формально відокремлена від партійних інститутів, у КНР діє принцип «партія командує гвинтівкою», закріплений ще Мао Цзедуном. Цей принцип означає, що армія не є самостійним суб’єктом, а підпорядковується Центральній військовій раді, яку очолює генеральний секретар КПК.
Еволюція оборонного сектора Китаю тісно пов’язана з процесами модернізації та політичної консолідації. У 1980–1990-х рр. НВАК поступово відходила від ролі «масової армії» й трансформувалася у більш професійну структуру, орієнтовану на регіональні конфлікти та технологічне оновлення. Однак партійний контроль залишався незмінним. Як зазначає дослідження East Asia Forum, навіть в умовах модернізації Сі Цзіньпін продовжує посилювати політичне втручання у військові справи, що проявляється у регулярних чистках та організаційних реформах [3].
Особливості партійного контролю полягають у тому, що ключові призначення в армії та оборонній промисловості проходять через політичну перевірку. Це створює подвійний ефект: з одного боку, армія залишається керованою та інтегрованою у партійну систему, з іншого – виникають ризики зниження ефективності та боєздатності через політизований кадровий відбір.
Прецеденти кадрових чисток в історії КНР підтверджують сталість цієї практики. У період правління Мао Цзедуна чистки були інструментом боротьби з потенційними суперниками всередині партії та армії. Найвідомішим прикладом стала доля маршала Лінь Бяо, який після конфлікту з майже всіма впливовими членами Політбюро загадково загинув у авіакатастрофі 1971 р. під час спроби втечі з країни, а вже посмертно був оголошений зрадником і викреслений зі списків КПК.
У 1950-х рр. китайське керівництво також проводило кампанію проти регіоналізму в армії, коли низка командирів, що мали сильні позиції у польових арміях після Корейської війни, були усунуті або переведені для зміцнення централізованого контролю та ліквідації загрози автономії військових округів. Так, після громадянської війни у складі НВАК існували чотири великі армії з різними командними структурами. Вони були реорганізовані у Першу, Другу, Третю та Четверту польові армії, що стало кроком до ліквідації регіональної автономії та посилення партійного контролю [19].
У наступні десятиліття кадрові перестановки продовжувалися, хоча їхня інтенсивність знижувалася. За Дена Сяопіна, у 1980–1990-х рр., акцент змістився на професіоналізацію армії, але партійний контроль зберігався.
У більш пізній період, вже за Сі Цзіньпіна, гучним прикладом стала чистка 2014 р., коли колишній заступник голови Центральної військової ради Сюй Цайхоу був звинувачений у масштабній корупції та виключений з партії.
З 2015 р. реформи Сі Цзіньпіна супроводжувалися не лише структурними перетвореннями, а й кадровими чистками, що дозволило не тільки модернізувати НВАК, але й усунути потенційні центри автономної влади, зробивши армію більш керованою та лояльною до керівництва КПК. У грудні 2015 р. були створені Ракетні війська та Сили стратегічного забезпечення, що відображало акцент на ядерному стримуванні, космосі та кіберопераціях.
Паралельно з реформами розпочалися розслідування проти вищих офіцерів. У 2015–2017 рр. були заарештовані десятки генералів, включно з Го Босюном, який також обіймав посаду заступника голови Центральної військової ради КНР.
Сучасні чистки за Сі Цзіньпіна стали частиною масштабнішої кампанії з боротьби з корупцією та зміцнення особистої влади. За даними Lowy Institute, у 2024–2025 рр. було проведено дві хвилі чисток, що торкнулися вищого керівництва Ракетних військ та Центральної військової ради. Серед усунених постатей опинилися колишні міністри оборони Вей Фенхе та Лі Шанфу, звинувачені у порушенні «політичної дисципліни» [4]. Аналогічні процеси зачепили й інших високопоставлених військових, включно з адміралом Мяо Хуа, заарештованим у листопаді 2024 р. за звинуваченням у корупції [5].
На думку дослідників, такі чистки виконують подвійну функцію. По-перше, вони зміцнюють особистий контроль Сі Цзіньпіна над армією, усуваючи потенційні центри альтернативної влади. По-друге, вони слугують сигналом для всього військового корпусу про недопустимість автономії та необхідність безумовної лояльності. Як підкреслює Centre for International Governance Innovation, навіть найбільш віддані генерали можуть бути усунуті, якщо виникає загроза централізації влади чи підозра у недостатній відданості [6, с. 3].
Таким чином, історико-політичний контекст показує, що кадрові чистки в оборонному секторі КНР – не тимчасове явище, а системний інструмент партійного контролю. Вони відображають специфіку китайської моделі, де армія є продовженням політичної влади, а її модернізація супроводжується постійним втручанням з боку партійного керівництва.
2. Етапи реформування китайського оборонного сектора, порівняння нинішньої хвилі з попередніми, військові та оборонні цілі китайського уряду.
Процес реформування оборонного сектора КНР є тривалим і багатоступеневим, тісно пов’язаним із політичною логікою розвитку держави та стратегічними завданнями КПК. Від моменту заснування НВАК її структура та функції неодноразово трансформувалися, відображаючи як внутрішні потреби режиму, так і зовнішні виклики.
Сам процес умовно можна поділити на такі етапи:
1. Після реформ Дена Сяопіна у 1980–1990-х рр. розпочався перехід від концепції «масової армії» до більш компактної та професійної структури. Основна мета полягала у скороченні чисельності військ і перерозподілі ресурсів на користь технічної модернізації. У цей період Китай скоротив чисельність армії більш ніж на мільйон осіб, водночас посиливши увагу до підготовки офіцерського корпусу та перерозподілу бюджету [7].
2. Наприкінці 1990-х рр. акцент змістився на реформування оборонної промисловості. У 1998–1999 рр. були проведені структурні перетворення, спрямовані на підвищення ефективності підприємств та їх інтеграцію в ринкову економіку. Водночас реформи були частиною ширшої програми «подвійного будівництва» (механізація та інформатизація), а не лише ринкової інтеграції. Ці реформи дозволили створити більш стійку систему виробництва озброєнь, але при цьому зберегли жорсткий партійний контроль [8].
3. Наймасштабніша хвиля реформ була ініційована Сі Цзіньпіном у 2015–2016 рр. Вона включала:
-
створення нових командувань (Ракетні війська, Сили стратегічного забезпечення);
-
скорочення чисельності армії на 300 тис. осіб – до 2 млн осіб;
-
перехід до моделі «спільних операцій» [9, с. 2];
-
посилення ролі Центральної військової ради як органу партійного контролю [9, с. 6], що було частиною загальної реформи командної структури, а не окремим кроком.
Ці реформи були спрямовані на підвищення здатності НВАК вести сучасні війни, включно з операціями у космосі та кіберпросторі.
4. Наступна хвиля реформ (2023–2025 рр.) відрізнялася від попередніх тим, що супроводжувалася масштабними кадровими чистками. За даними Lowy Institute, у 2024–2025 рр. були усунуті ключові постаті Ракетних військ, включно з командувачами, відповідальними за стратегічні ядерні сили [4]. На відміну від реформ 1990-х та 2015–2016 рр., ця хвиля була спрямована не лише на структурні зміни, а й на ліквідацію потенційних центрів автономної влади всередині армії.
Остання хвиля реформ переслідувала кілька ключових цілей:
-
Зміцнення партійного контролю, в межах якого армія має залишатися повністю лояльною керівництву КПК та особисто Сі Цзіньпіну.
-
Підвищення боєздатності армії шляхом розвитку високотехнологічних напрямів: кібервійськ, космічних сил, ракетних військ.
-
Підготовка до можливих регіональних конфліктів, передусім довкола Тайваню та Південно-Китайського моря.
-
Досягнення інформаційної переваги, адже Сили стратегічного забезпечення створені для ведення операцій у цифровому просторі.
Як зазначає Foreign Affairs, нинішні чистки та реформи водночас підвищують керованість армії й створюють ризик стратегічної нестабільності, оскільки усунення досвідчених командирів може призвести до дефіциту компетентних лідерів [2]. Порівняння останньої хвилі реформ із попередніми показує, що Китай рухається від кількісних скорочень і технологічної модернізації до політико-кадрової консолідації. Якщо реформи кінця 1990-х і 2015–2016 рр. були спрямовані на структурне оновлення армії та промисловості, то реформи 2023–2025 рр. акцентовані на боротьбі з корупцією та зміцненні особистої влади Сі Цзіньпіна. У сукупності це відображає стратегічну мету китайського керівництва – підготувати НВАК до демонстрації сили в умовах зростаючої конкуренції зі США та їхніми союзниками.
Однак не можна виключати, що паралельною метою чисток є саме підвищення боєздатності армії. Усунення корупційних практик і дисциплінарний тиск на вище командування можуть розглядатися як спосіб зміцнити ефективність управління та знизити ризики витоку ресурсів. На тлі загострення боротьби за Тайвань і зростання напруженості в Південно-Китайському морі китайське керівництво прагне гарантувати, що армія буде не лише лояльною, а й здатною до швидкої мобілізації та проведення сучасних операцій. У цьому контексті чистки можна трактувати як елемент підготовки до можливої військової кризи: вони мають забезпечити надійність командного складу, концентрацію ресурсів на пріоритетних напрямах та усунення будь-яких сумнівів у готовності армії виконувати стратегічні завдання.
3. Характер, особливості та масштаби чисток 2026 року і їхні інтерпретації.
На початку 2026 р. Китай пережив одну з наймасштабніших і публічних чисток у військовому керівництві за останні десятиліття. Арешти та розслідування проти вищих генералів, включно з постатями з найближчого оточення Сі Цзіньпіна, стали не лише внутрішнім сигналом дисциплінарного контролю, але й демонстрацією політичної сили.
Особливість нинішньої кампанії полягає в її публічності. Міністерство оборони Китаю офіційно оголосило про розслідування, використавши традиційну формулу «серйозні порушення дисципліни та закону» [10] – евфемізм, який зазвичай означає корупцію або втрату політичної довіри.
Якщо раніше розслідування стосувалися переважно середньої ланки командування, то тепер йдеться про вищих генералів, включно із заступником голови Центральної військової ради (ЦВС) Чжан Юся, одного з найвпливовіших військових лідерів і давнього союзника Сі Цзіньпіна.
Управлінська схема вищого рівня командування НВАК до чисток останнього року виглядала так:
Така конфігурація демонструє, що чистки 2025–2026 рр. зачепили не периферію, а ядро військового управління, що може свідчити про спробу повного перезавантаження командної вертикалі в умовах стратегічної мобілізації.
Чжан Юся – найбільш високопоставлений генерал, багаторічний союзник Сі, який займав ключові позиції в Центральній військовій раді. Його усунення стало найбільшою подією у військовій політиці КНР за останні роки. Крім того, усунений Лю Чженьлі – китайський генерал-полковник і начальник Об’єднаного штабу Центральної військової ради Китаю, відповідальний за координацію спільних операцій. Його усунення вказує на те, що чистка зачіпає ключові ланки командної структури. У жовтні 2025 р. були виключені з партії вісім генералів, включно з Хе Вейдуном, що стало передвісником нинішньої хвилі. Масштаб чистки такий, що її називають «безпрецедентною» за рівнем зачеплених постатей і можливими наслідками для керованості армії.
ЦК КПК пояснює те, що відбувається, необхідністю боротьби з «серйозними порушеннями права» і заявляє про нульову терпимість до зловживань [11]. У китайських офіційних ЗМІ проблеми в армії та оборонній промисловості описуються як загроза боєздатності та політичній чистоті військ, але подаються виключно в межах партійної риторики – як частина «рішучої боротьби» КПК проти порушень дисципліни. При цьому в офіційних текстах такі явища трактуються не як системна проблема управління, а як індивідуальні відхилення окремих осіб.
Аналітики зазначають, що подібні практики мають системний характер і фактично вбудовані в процес військового управління. Величезні кошти, виділювані на модернізацію Народно-визвольної армії Китаю, розподіляються через складну мережу оборонних підприємств і військових структур, де контроль за витратами залишається формальним. Як зазначало Asia Times, саме слабкий контроль над ресурсами підриває ефективність модернізаційних програм і викликає сумніви в реальній боєздатності армії [12]. У звітах Міністерства оборони США та МВФ також підкреслюється, що проблеми фінансової прозорості в НВАК залишаються серйозним викликом, попри багаторічні кампанії з їх викорінення, і безпосередньо впливають на здатність Китаю досягати стратегічних цілей. Незважаючи на регулярні кампанії з наведення порядку, систематичні зловживання продовжують становити загрозу цілісності командування, бюджетної ефективності та стратегічної узгодженості збройних сил [13].
На тлі системності проблеми звинувачення у порушеннях у Китаї часто мають політичне забарвлення і використовуються як інструмент контролю над елітами. Оскільки кампанії дедалі частіше зачіпають вище керівництво, а не лише середній рівень, це може свідчити про політичну мотивацію чисток. В умовах, коли подібні практики сприймаються як «звична частина процесу», реальні розслідування проти генералів можуть означати не стільки боротьбу з фінансовими зловживаннями, скільки усунення постатей, чия лояльність викликає сумніви або до яких втрачено довіру. Таким чином, проблеми управління в оборонному секторі виконують подвійну функцію: вони є хронічним викликом для системи й водночас зручним механізмом для політичної селекції на верхах.
В умовах обмеженості інформації з китайського боку існує кілька конкуруючих інтерпретацій того, що сталося, які можуть взаємно доповнювати одна одну:
-
Найбільш очевидна й офіційна версія – саме боротьба з корупцією та зловживаннями, спроба порушити усталені в армії корупційні зв’язки.
-
Боротьба за владу. Удар по Чжан Юся та іншим «важковаговикам» може означати перерозподіл впливу на верхах. Сі Цзіньпін демонструє, що навіть найближчі союзники не захищені, якщо їхня лояльність викликає сумніви. Тим більше, що в умовах подальшого зміцнення влади Сі Цзіньпіна саме зв’язка військові–політики могла б конкурувати з ним і навіть зазіхнути на владу.
-
Дисциплінарні заходи перед кризою. В умовах можливого загострення довкола Тайваню та посилення протистояння зі США Сі може заздалегідь усувати постаті, які здаються недостатньо надійними. З подібних причин Йосип Сталін проводив чистки РСЧА напередодні Другої світової війни в СРСР.
-
Прискорити підготовку армії до нової війни й оновити командний склад більш молодими та сучасними кадрами.
-
Публічність арештів – демонстрація сили й попередження елітам про те, що система управління переходить у більш жорсткий режим.
Кадрові чистки в оборонному секторі КНР також можна розглядати як спосіб посилити нагляд над закупівлями критичних ресурсів і технологій. НВАК та оборонна промисловість залишаються залежними від імпорту низки компонентів, які неможливо швидко замістити власним виробництвом. Так, Китай продовжує закуповувати високопродуктивні мікросхеми й напівпровідники за кордоном. За даними Global Defense Corp, постачання подвійного призначення (включно з мікрочипами) йдуть із країн Європи, Японії, Південної Кореї та Тайваню, що робить військові програми вразливими до зовнішнього тиску [23].
Китайські винищувачі та транспортні літаки досі використовують імпортні або ліцензійні двигуни. Це залишається слабким місцем національної оборонної промисловості, і контроль над закупівлями критично важливий для модернізації ВПС. Крім того, Китай активно розвиває власне супутникове угруповання, але частина ключових елементів (оптика, сенсори, матеріали) теж закуповується за кордоном. За даними Indian Military Review, військові супутники серії «Fen Yung» забезпечують раннє попередження про ракетні пуски, зв’язок і розвідку, однак їх виробництво потребує складних технологій, частину яких Китай отримує через імпорт або подвійне призначення [24].
Чистки в оборонних корпораціях і командуванні можуть бути пов’язані з необхідністю посилити контроль над цими закупівлями. Для Сі Цзіньпіна важливо, щоб ресурси, виділені на імпорт критичних технологій, не йшли у «сірі схеми» й використовувалися строго за призначенням. Це не лише зміцнює дисципліну, але й знижує ризик витоку технологій за межі партійного контролю.
Те, що нинішня хвиля чисток зачепила верхівку військової ієрархії, може вказувати на те, що Сі Цзіньпін прагне до повної централізації управління армією. В умовах підготовки до можливої кризи довкола Тайваню та посилення протистояння зі США подібні кроки виглядають як превентивна стратегія: усунення будь-яких потенційних центрів сили, здатних діяти автономно.
Таким чином, чистки 2026 р. слід розглядати не лише як антикорупційну кампанію чи централізацію управління фінансовими ресурсами оборони, але й як системний елемент мобілізації китайської політичної моделі. Вони виконують подвійну функцію: з одного боку, зміцнюють дисципліну й демонструють народу рішучість партії боротися з порушеннями, а з іншого – слугують сигналом елітам про те, що в умовах турбулентності будь-які сумніви в лояльності будуть жорстко припинятися. Це не ознака роздробленості й суперечностей, а радше показник того, що китайська система управління переходить у більш жорсткий режим, готуючись до періоду підвищеної напруженості.
4. Значення чисток 2026 року для системи глобальної безпеки.
Чистки в китайській армії 2026 р. виходять за межі звичайних дисциплінарних заходів і впливають на глобальну систему безпеки. Йдеться про найбільшу армію світу, яка має ядерний потенціал і активно розвиває можливості в космосі та кіберпросторі. Ці події зачіпають такі ключові напрями: збільшення ролі Генерального секретаря ЦК КПК, вплив на регіональну стабільність, стан стратегічних сил, технологічний фактор, безпосередніх союзників Китаю та сприйняття того, що відбувається, міжнародною спільнотою, яка не є прямим китайським союзником.
1. Посилення особистого контролю Сі та міжнародні наслідки цього.
Арешти й розслідування проти вищих військових керівників стали показником того, що навіть найвпливовіші постаті не захищені від дисциплінарних заходів. Посилення особистого контролю Сі Цзіньпіна над армією підвищує керованість військової системи й дозволяє швидше ухвалювати рішення, що особливо важливо в умовах потенційних криз, наприклад, довкола Тайваню. Водночас концентрація влади в руках одного лідера може посилювати непередбачуваність китайської політики, а тому викликає занепокоєння в інших регіональних і глобальних гравців, що призводить до того, що США та їхні союзники зміцнюють військову присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні [14].
2. Вплив чисток на регіональну стабільність і ядерний фактор.
Для Східної Азії наслідки чисток проявляються у посиленні мобілізаційних можливостей НВАК і зниженні ризику внутрішніх суперечностей. Публічні арешти сприймаються як підготовка до можливих кризових сценаріїв військового характеру, що викликає занепокоєння в сусідніх країнах – Японії, Південній Кореї та Індії.
Особливе значення має те, що чистки зачепили командування Ракетних військ і Сил стратегічного забезпечення. За даними RAND Corporation, саме ці структури відповідають за ядерне стримування та кібероперації. Їхня кадрова нестабільність може сприйматися сусідніми країнами як фактор ризику, що посилює напруженість у регіоні [15, с. 2].
Водночас чистки не можна розглядати ізольовано від процесів модернізації управління й армії загалом. Реформи Сі Цзіньпіна після 2015 р. включали створення нових командних структур, перехід від семи військових округів до п’яти театрів воєнних дій, а також формування Об’єднаного штабу ЦВС, що посилило централізоване управління. Ці заходи спрямовані на підвищення здатності НВАК вести спільні операції й швидше реагувати на кризи. У поєднанні з кадровими перестановками вони формують більш керовану й дисципліновану систему, де політична лояльність поєднується з інституційною модернізацією.
Таким чином, чистки водночас зміцнюють внутрішню керованість армії й підвищують рівень тривожності у зовнішніх спостерігачів та противників. Для сусідніх країн це означає, що Китай не лише усуває корупцію та внутрішні ризики, але й готує армію до більш ефективного використання сучасних засобів ведення війни. У результаті регіональна система безпеки стає більш напруженою й менш передбачуваною.
3. Технологічний фактор.
Чистки, що зачепили командування Ракетних військ і пов’язані з оборонними корпораціями, можна розглядати як крок до зміцнення контролю над розподілом ресурсів. Йдеться про військовий бюджет Китаю, який у 2025 р. становив 1,78 трлн юанів, або 246 млрд доларів США, що на 7,2% більше, ніж у попередньому році [20]. Значна частина бюджету спрямовується на розвиток саме Ракетних військ – ядерного арсеналу й балістичних ракет. За даними Lowy Institute, саме ця структура є ключовою для стратегічного стримування й тому стала об’єктом чисток [4].
Китай публікує лише загальні дані про військові витрати, не деталізуючи розподіл коштів за основними напрямами. Однак зростання чи скорочення витрат можна припустити за збільшенням/зменшенням основних родів військ. При цьому, за оцінками SIPRI, китайський уряд занижує реальні витрати військового бюджету, і насправді вони значно вищі. Так, за підсумками 2024 р. вони можуть становити близько 318 млрд дол. [21].
Якщо порівнювати військові витрати Китаю з військовими витратами США, то у 2012 р. витрати Китаю становили лише 1/6 американських, а до 2024 р. – вже 1/3. В Індо‑Тихоокеанському регіоні Китай витрачає у 5 разів більше, ніж Японія, і майже у 7 разів більше, ніж Південна Корея. Найбільш помітне зростання – у флоті. ВМС НВАК перетворилися з прибережної сили на повноцінний флот, здатний діяти глобально. Кількість бойових кораблів перевищила показники ВМС США ще у 2014 р., хоча за тоннажем і озброєнням Китай поки відстає. ВПС НВАК активно оновлюють парк, замінюючи застарілі літаки на сучасні 4.5‑го та 5‑го покоління. Ядерний арсенал зріс до приблизно 600 боєголовок у 2025 р. (удвічі більше, ніж у 2019 р.), і прогнозується зростання до 1500 до 2035 р. Ракетні війська НВАК мають найбільший у світі арсенал наземних ракет, включно з DF‑26 із дальністю до 4000 км, здатною уражати бази США на Гуамі. Окрім цього, Китай активно розвиває супутникове угруповання (сотні військових і подвійного призначення апаратів), що посилює можливості розвідки, зв’язку та навігації. На цьому тлі заради модернізації та переходу до спільних операцій чисельність армії була скорочена на 300 тис. осіб (переважно сухопутні війська) [22].
Таким чином, військові витрати Китаю зростають нерівномірно: при скороченні сухопутних військ пріоритет віддано флоту, авіації, ракетним військам, космосу та кіберопераціям. Це відображає стратегічну мету – підготувати НВАК до операцій за межами Китаю та до можливої кризи довкола Тайваню.
Сі Цзіньпін може усувати постаті, які тією чи іншою мірою перешкоджали його планам щодо прискореної модернізації армії. Виходячи з цього, чистки виконують подвійну функцію: вони дисциплінують еліту й створюють умови для більш жорсткого контролю над технологічними проектами.
Водночас кадрова нестабільність в оборонній промисловості може сприйматися зовнішніми гравцями як фактор ризику. CSIS у обговоренні звіту Пентагону 2024 р. підкреслював, що корупція й кадрові перестановки здатні уповільнити темпи модернізації, заплановані до 2027 р., але не зупинити її [16]. Для глобальної безпеки це означає, що Китай продовжить нарощувати потенціал.
4. Вплив на союзників і партнерів Китаю.
Чистки в китайському військовому керівництві 2026 р. мають значення і для країн, які підтримують тісне співробітництво з Пекіном у військовій сфері. Насамперед йдеться про Росію та Пакистан, для яких Китай є стратегічним партнером.
Для Росії кадрові перестановки в НВАК можуть сприйматися як елемент зміцнення дисципліни й керованості китайської армії. В умовах триваючої військової взаємодії, включно зі спільними навчаннями та обміном технологіями, Москва може розглядати чистки як підтвердження серйозності Пекіна у питаннях контролю над збройними силами. Водночас непередбачуваність кадрових рішень здатна викликати обережність у російської сторони через ризик концентрації влади й політичних кроків, які можуть вплинути на баланс у двосторонніх відносинах.
Для Пакистану, який традиційно спирається на Китай у питаннях військової модернізації та закупівель озброєнь, стратегічне партнерство з Пекіном залишається ключовим елементом національної безпеки. Дослідники відзначали ще у 2025 р., що співпраця будується на сприйнятті Китаю як стабільного й послідовного союзника, особливо в галузі оборонних технологій [17]. Офіційних коментарів Пакистану щодо чисток у китайському військовому керівництві поки не було: Ісламабад традиційно уникає публічних оцінок внутрішніх процесів у КНР, обмежуючись загальними заявами про «залізну дружбу» та стратегічне партнерство. З огляду на це, в Пакистані ці чистки можуть розглядатися як підтвердження здатності Пекіна підтримувати дисципліну й контролювати корупцію, що може зміцнювати довіру до спільних проєктів, із певним фактором невизначеності через різкі перестановки в керівництві.
5. Інтерпретації та сигнали для решти світу.
В офіційних публікаціях підкреслюється, що чистки пов’язані з «серйозними порушеннями дисципліни й закону» та спрямовані на зміцнення боєздатності армії [11]. Для зовнішнього світу це демонстрація рішучості Пекіна підтримувати сувору дисципліну й виключати нелояльність у ключових структурах оборони. Західні аналітики здебільшого трактують події у такому ключі: за оцінкою BBC News, арешти вищих генералів стали «сигналом про повну централізацію влади в армії», що може означати підготовку до більш рішучих дій в умовах кризи [14]. Для союзників США в регіоні – Японії, Південної Кореї та Австралії – чистки сприймаються як фактор невизначеності, тривожності, що стимулює подальшу мілітаризацію, посилення оборонних союзів і зростання військових витрат. Сусіди та міжнародні гравці змушені враховувати ймовірність більш жорсткої та централізованої військової політики Китаю.
Однак важливо враховувати, що подібні заходи мають не лише дестабілізуючий ефект, але й можуть призвести до тактичного зниження напруженості та довгострокової стійкості. Зміна керівництва армії завжди тягне за собою значний період вивчення ситуації новим керівництвом, внутрішніх змін та аудиту, в межах якого ймовірність проактивних дій суттєво знижена.
Тому, з точки зору глобальної безпеки, подібна трансформація має подвійний ефект. З одного боку, Китай може стати більш послідовним у реалізації військової стратегії: рішення ухвалюватимуться швидше, а контроль над ключовими напрямами, такими як ракетні війська, кібероперації та космічні програми, стане більш жорстким. З іншого боку, зміцнення влади в руках одного лідера підвищує ризик непередбачуваних кроків у кризових ситуаціях. Прагнення Сі до повної лояльності командирів створює ризики того, що армія буде неспроможна застерегти від помилкових рішень.
Таким чином, короткострокова нестабільність і зниження боєздатності, пов’язані з чистками, можуть змінитися довгостроковою стійкістю, якщо армія буде повністю інтегрована в систему персонального контролю Сі. Для міжнародної спільноти це означає необхідність враховувати новий баланс: Китай буде більш дисциплінованим і послідовним у реалізації стратегічних цілей, але менш передбачуваним в умовах кризи, де рішення залежатимуть від вузького кола осіб.
Висновки.
Кадрові чистки в оборонному секторі КНР, особливо на початку 2026 р., є не окремим епізодом, а частиною системного процесу зі зміцнення партійного контролю над армією та оборонною промисловістю. Вони демонструють тренд до повної централізації влади в руках Сі Цзіньпіна й усунення потенційних центрів автономії всередині силових структур. З одного боку, такі заходи підвищують керованість і дисципліну, знижуючи ризики корупції та посилюючи лояльність командного складу; з іншого боку, майбутні можливі рішення щодо застосування НВАК стануть ще менш передбачуваними.
Історичний контекст показує, що практика чисток у китайській армії має давню традицію. Сучасні кампанії відрізняються масштабом і публічністю, що перетворює їх на інструмент демонстрації сили як усередині країни, так і назовні. В умовах підготовки до можливих регіональних криз, включно з Тайванем і Південно-Китайським морем, чистки можна розглядати як превентивну стратегію, спрямовану на забезпечення повної лояльності військового керівництва.
Особливе значення чисток полягає в їхньому зв’язку з підготовкою до можливих сучасних воєн. Посилення контролю над військовими структурами супроводжується жорстким наглядом за фінансовими потоками в оборонному секторі. В умовах непростої економічної ситуації керівництво КНР прагне забезпечити концентрацію ресурсів на пріоритетних напрямах військової модернізації й виключити їх неефективне використання. Тобто, чистки водночас зміцнюють дисципліну й слугують механізмом контролю за коштами, необхідними для реалізації стратегічних проєктів.
Таким чином, кадрові перестановки в НВАК та оборонній промисловості слід трактувати як елемент ширшого процесу трансформації китайської політичної моделі. Вони водночас зміцнюють дисципліну й підвищують ризик непередбачуваності, що робить Китай більш послідовним у реалізації довгострокової військової стратегії, але менш передбачуваним в умовах міжнародних криз. Для глобальної безпеки це означає необхідність враховувати не лише зростання військової потуги КНР, але й внутрішні механізми її політичного управління та ухвалення рішень.
Єва Антоненко, політичний аналітик Український Інститут політики
Список джерел:
1. Bloomberg: Xi’s Purge of Top General Spurs Questions on Taiwan, Succession. 26 January 2026.
2. Foreign Affairs: The Unsettling Implications of Xi’s Military Purge. 30 January 2026.
https://www.foreignaffairs.com/china/unsettling-implications-xis-military-purge
3. East Asia Forum. Xi balances between professionalism and political control of the PLA. 15 August 2024.
4. Lowy Institute. Explaining Xi’s PLA purges. 30 April 2025.
https://www.lowyinstitute.org/the-interpreter/explaining-xi-s-pla-purges
5. Raisina Debates. Corruption and purge in the PLA: Apprehension and distrust. 2 December 2024.
https://www.orfonline.org/expert-speak/corruption-and-purge-in-the-pla-apprehension-and-distrust
6. Centre for International Governance Innovation (CIGI). China, the PLA and Xi’s Ongoing Purges: The Corruption Conundrum. 15 December 2025.
7. The State Council Information Office of China, The Reduction of One Million Troops. 13 July 2022
http://english.scio.gov.cn/m/featured/chinakeywords/2022-07/13/content_78321930.htm
8. ANU Press: Reforming China’s defense industry, 1997 to the present.
https://press.anu.edu.au/downloads/press/p61661/mobile/ch11s03.html
9. National Defense University Press: Chairman Xi Remakes the PLA. 2019.
https://ndupress.ndu.edu/Portals/68/Documents/Books/Chairman-Xi/Chairman-Xi.pdf
10. Sky News. Xi's purge of top general paints a fascinating picture of power and control within a ruthless and unforgiving system. 26 January 2026.
11. 坚决打赢军队反腐败斗争攻坚战持久战总体战, 25 January 2026.
http://politics.people.com.cn/n1/2026/0125/c1001-40652025.html
12. Asia Times. The rot eating at China’s war machine. 1 December 2025.
https://asiatimes.com/2025/12/the-rot-eating-at-chinas-war-machine/
13. Institute for Security and Development Policy. Marching on Quicksand: How Corruption is Undermining China’s Military. 19 June 2025.
https://www.isdp.eu/marching-on-quicksand-how-corruption-is-undermining-chinas-military/
14. CBC News. Xi Jinping’s purge of China’s top general spells uncertainty for world’s largest military. 31 January 2026.
https://www.cbc.ca/news/world/xi-jinping-china-zhang-youxia-purge-military-9.7067287
15.RAND Corporation. PLA Rocket Force Modernization and China’s Military Reforms. 15 February 2018.
https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/testimonies/CT400/CT489/RAND_CT489.pdf
16. CSIS. A Discussion on the Defense Department’s 2024 China Military Power Report. 18 December 2024.
https://www.csis.org/analysis/discussion-defense-departments-2024-china-military-power-report
17. Yasir, M. China-Pakistan Strategic Partnership: An Examination of Defense Cooperation and Security Implications. International Journal of Multidisciplinary Research and Growth Evaluation. July 2025.
18. Institute for the Study of War. Xi Jinping’s Military Purges Leave Him Powerful but Isolated. 30 January 2026.
19. Article 20 of the Common Program of the PRC 1949-1954.
https://commonprogram.science/art20.html
20. Laurie Chen and Greg Torode. China maintains defence spending increase at 7.2% amid roiling geopolitical tensions. 5 March, 2025.
https://www.reuters.com/world/china/china-maintains-defence-spending-increase-72-2025-03-05/
21. SIPRI Military Expenditure Database (1949-2024).
https://www.sipri.org/databases/milex
22. CSIS. China’s Military in 10 Charts. 2 September, 2025.
https://www.csis.org/analysis/chinas-military-10-charts
23. Global Defense Corp. The U.S., Australia, the UK, Germany, Spain, Italy, France, Sweden, Canada, Switzerland, Japan, South Korea, Malaysia and Taiwan are directly arming the Chinese Military by supplying dual-use technology and microchips to the PLA. 16 December, 2025.
https://www.globaldefensecorp.com/2025/12/16/chinese-imports-dual-use-tech/
24. Indian Military Review. China’s Fleet of Military Satellites. 6 May, 2025.
