«ОДРАЗУ ПІСЛЯ ВІЙНИ»: ЧОМУ В УКРАЇНІ ЗАГОВОРИЛИ ПРО ПІДГОТОВКУ ДО ВИБОРІВ У РАДУ

Українська влада дала команду активізувати підготовку до виборів до парламенту, які можуть відбутися у жовтні цього року або в березні наступного (разом із президентськими) залежно від того, коли припиняться бойові дії і можна буде скасувати воєнний стан.

Про це «Політиці країни» повідомили одразу кілька джерел близьких до Офісу президента, «Слуги народу», Центральної виборчої комісії, а також серед керівників обласних адміністрацій.

«Влада налаштована провести вибори одразу після скасування воєнного стану. Ходять наполегливі чутки, що він може бути скасований вже цього року. Якщо це відбудеться до кінця літа, то можна встигнути провести парламентські вибори в строк – 29 жовтня. Якщо пізніше, то найбільш вірогідний варіант – об’єднати парламентські та президентські вибори. Це буде простіше з організаційної точки зору і дешевше для бюджету а також політтехнологічно вигідно владі, оскільки фактично Зеленський, балотуючись на пост Президента, стане локомотивом і для власної політичної сили. Правда, є юридична перешкода у вигляді заборони на проведення одночасно чергових виборів Парламенту та Президента, але, з урахуванням перенесення термінів виборів до Ради через воєнний стан, цей момент можна обійти», – каже одне з джерел, близьких до Банкової.

Західні партнери також за те, щоб обидві кампанії – і президентська, і парламентська – відбулися за першої ж нагоди.

Але ключове питання – щоб відбулися вибори, має закінчитися війна. Але у цьому випадку йдеться не про те, що бойові дії продовжаться, але стануть менш інтенсивними (як це багатьма прогнозується). А саме про повне припинення вогню на основі якоїсь угоди – хоча б тимчасового перемир’я (так званий «корейський сценарій» – перемир’я, яким закінчилася війна між Північною та Південною Кореями, триває вже майже 70 років без укладання мирного договору).

Без цієї умови воєнний стан навряд чи зможе бути скасовано, адже будь-якої миті бойові дії низької інтенсивності можуть різко активізуватися. Та й загроза масованих ракетних ударів у такому разі не зникне.

Тому в українських політичних колах до думок влади щодо підготовки до виборів суперечливе ставлення. Частина вважає це блефом, бо не вірять, що бойові дії закінчаться найближчим часом. Інші ж обговорюють конспірологічні версії, що влада має план закінчити війну до кінця року (можливо, вже узгоджений із Заходом, а можливо навіть і з Росією). І Банкова нібито за цим планом і рухається, наперед готуючись до виборів.

Докладніше про те, що стоїть за розмовами про вибори, розповідає видання.

"З команда бути готовими до виборів«

Пожвавлення на тему виборів відчувається в різних напрямках.

Офіційно, правда, про це ніхто не говорить, як ніхто і не прогнозує терміни скасування воєнного стану (під час якого, за законом, вибори проводити не можна).

Однак неофіційно інформація шириться активно.

«З ОП прийшла вказівка готуватися до виборів, перевіряти готовність дільниць, опрацьовувати варіанти, як технічно проводити голосування, якщо буде необхідність», – сказало джерело в керівництві однієї з обладміністрацій.

Співрозмовник видання, близький до керівництва фракції СН, підтверджує цю інформацію. Та зазначає, що питанням займається нещодавно призначений на посаду заступника голови Офісу Президента Олексій Кулеба.

«У нас сильно постраждала від війни виборча інфраструктура. Не лише біженців мільйони, а й 20% приміщень під дільниці та виборчі комісії – лікарні, навчальні заклади тощо – пошкоджені. Будуть у нас вибори зараз чи через рік, ці проблеми не зникнуть. Їх треба вирішувати. Ось Кулеба і доручив цим займатися», – каже джерело.

Джерела в ЦВК також кажуть, що останнім часом влада їм наполегливо рекомендує розпочати опрацювання нюансів, пов’язаних з виборами після війни.

Він також звертає увагу на регулярні зустрічі членів Центрвиборчкому з колегами з Боснії та Герцеговини у рамках плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки, які діляться досвідом проведення перших повоєнних виборів у своїй країні.

Джерело каже, що вже створено робочу групу з підготовки до виборів, до якої, крім членів Центрвиборчкому, входять народні депутати та експерти.

Одне з головних завдань групи – придумати, як організувати голосування людей, які втекли від війни до безпечних районів країни та за кордон. «ЦВК та група працюють без дедлайнів, але зорієнтовані чітко: якщо буде ухвалено політичне рішення про проведення виборів, на руках у нас має бути план», – каже джерело серед членів Центрвиборчкому.

До речі, питання про переселенців стоїть дуже гостро. За різними оцінками, за межами України зараз проживають від 7 до 10 млн наших співгромадян. Мільйони українців виїхали до інших регіонів країни.

Якщо влада справді налаштована провести вибори відразу (протягом 2-3 місяців) після скасування воєнного стану, то навряд чи значна частина біженців за такий короткий термін встигне повернутися і взяти участь у голосуванні за місцем своєї реєстрації на тій виборчій дільниці, до якої вони прикріплені.

Теоретично вони можуть приїхати до українського посольства чи консульства, де будуть відкриті пункти для голосування. Так і відбувалося до війни, у минулі кампанії. Але зараз всі розуміють, що величезну кількість біженців і громадян України, які взагалі проживають за кордоном, диппредставництва не зможуть через себе пропустити. За підрахунками мережі ОПОРА, яка займається моніторингом виборів, виходячи з кількості українських виборців в одній лише Польщі (близько 2 млн осіб), там потрібно було би відкрити не менше 300 додаткових виборчих дільниць.

Відкриття додаткових дільниць, за даними джерела в ЦВК, один із варіантів, який обговорюється, хоча й не дуже зрозуміло наразі наскільки він реалістичний з організаційної та фінансової точки зору.

Другий варіант, чутки про який ходять дуже активно, – це електронне голосування через «Дію».

Власне, про онлайн-голосування Президент Володимир Зеленський говорив із перших днів свого президентського терміну.

І зараз в опозиції багато хто вважає, що влада захоче використати фактор мільйонів біженців для того, щоб реалізувати цю ідею на практиці. При цьому, сама по собі ідея електронного голосування часто критикується через загрозу масштабних фальсифікацій з боку тих, хто керуватиме системою.

Проте співрозмовники видання, залучені до роботи з підготовки виборів, не впевнені, що до виборів через «Дію» найближчим часом прийдуть.

Джерело в ЦВК стверджує, що «домінуюча позиція серед членів Комісії: час електронного голосування ще не настав».

«Ризикуємо дискредитувати результати виборів. Будуть звучати звинувачення в їхній фальсифікації», – пояснює він побоювання членів Центрвиборчкому.

Проте джерело в політичних колах вважає, що позиція членів ЦВК може змінитися разом із самими членами.

«У ЦВК є люди Андрія Богдана (колишній глава Офісу президента, який зараз перебуває в опозиції до Зеленського, – ред.). Вони тихо саботують багато процесів, тому є думка, що їх скоро поміняють на більш лояльних до нинішнього керівництва ОП. Що стосується електронного голосування, то влада, безумовно, дуже хоче цю ідею просунути. Тим більше, що біженці – це справді аргумент. Але якщо буде великий суспільний негатив і критика з боку Заходу, то можуть почекати», – каже джерело.

Третій варіант вирішення проблеми – голосування поштою. Однак щодо нього також наразі немає чіткого рішення.

До речі, зараз ОПОРА проводить експеримент щодо реакції українських громадян на можливість проголосувати поштою в іншій країні: охочим надішлють листа з інструкцією, як надіслати відповідь в Україну та відстежити його шлях. Результати експерименту мають намір оголосити найближчим часом.

Колишній керівник Комітету виборців України, народний депутат восьмого скликання Ігор Попов каже, що у суспільстві «існує величезна недовіра до самого виборчого процесу та до процедури підрахунку голосів зокрема».

«Поштове голосування чудово працює у Швейцарії та Канаді, а ось на останніх виборах у США викликало нарікання через нібито недостатню захищеність процесу. Електронний варіант застосовується обмежено в багатьох країнах. Але у нас вибори і конкретно підрахунок голосів завжди пов’язані зі скандалами. У нас немає традиції прийняття результату виборів стороною, що програла. Тому буде зустрінуте в багнети застосування будь-яких нетрадиційних методів забезпечення голосування, на які після виборів особливо накинуться кандидати, які програли», – каже колишній керівник Комітету виборців України Ігор Попов.

При цьому він вважає, що «політичне рішення щодо методів голосування у закордонному виборчому окрузі парламент все одно повинен буде ухвалити».

«Вибір буде між фактично позбавленням виборчого права біженців за кордоном, оскільки 95% з них не зможуть проголосувати за нинішньої кількості виборчих дільниць в їхніх країнах, та застосуванням електронного чи поштового голосування, що, можливо, поставить під сумнів результати виборів», – каже він.

Джерело у ЦВК також вважає, що серйозно збільшити кількість виборчих дільниць за межами України не вдасться.

«Не всі країни готові піти на те, щоб відкрити дільниці не на території наших диппредставництв. МЗС займається цим питанням, але якщо у нас не збільшиться або збільшиться незначна кількість місць для голосування, потрібно буде обирати з інших варіантів», – каже співрозмовник.

Однак у владі щодо розширення закордонної виборчої географії налаштовано не так песимістично.

Принаймні співрозмовник, близький до керівництва парламентської фракції «Слуги народу», дав зрозуміти, що варіант відкриття багатьох ділянок за кордоном вивчається владою уважніше, ніж дистанційні види голосування. За його словами, обговорення із західними партнерами необхідності створювати у них місця для голосування українських громадян уже набирає обертів. І вже, за його даними, отримав «напівформальну» обіцянку керівництво Євросоюзу допомогти з організацією на Заході виборів.

«Їхні запевнення у взятих зобов’язаннях – це, звичайно, добре, але нам уже настав час переходити на рівень переговорів між Центрвиборчкомами. Поки що тут, образно кажучи, кінь не валявся. З боку союзників теж буде потрібна якась законодавча робота. Для нас критично важливо домовитися з Польщею та Німеччиною, де зосереджена половина всіх наших виборців за кордоном. Є розуміння, що, наприклад, країни Балтії та Чехія готові нам допомагати, не шукаючи власного політичного інтересу у відносинах всередині ЄС. Проте якісь інші партнери можуть використати нашу ситуацію. Щоб почати торги з Євросоюзом, випросити під цим приводом якусь допомогу. Це може, звичайно, уповільнити прийняття рішень», – стверджує джерело.

За його словами, наприкінці травня в Європарламенті планується захід за участю, зокрема, представників Центрвиборчкомів країн, де найбільше українських біженців, на якому обговорюватиметься питання майбутніх виборів в Україні, зокрема організація голосування за кордоном.

При цьому, швидше за все, в опозиції будуть негативно налаштовані з приводу всіх можливих способів збільшення кількості тих, хто голосує за кордоном. Бо спостерігати за процесом голосування там набагато важче, ніж в Україні. А якщо ще буде введена можливість голосування в «Дії», то результати виборів тим більше практично неможливо буде проконтролювати.

З цієї ж причини, напевно, тему зі збільшенням кількості голосуючих за кордоном активно просуватиме влада.

Ключове питання – війна

Проте всі ці технічні нюанси хоч і важливі, але явно другорядні, порівняно з головним питанням – коли закінчиться війна.

Нагадаємо, під час воєнного стану вибори проводити не можна.

Зниження інтенсивності бойових дій також не дасть змоги проводити вибори, оскільки ніхто не зможе гарантувати їхню безпеку.

«Вірогідність обстрілів не буде нульовою, а значить можуть бути жертви. А якщо відключиться на якийсь час світло, це може викликати підозри в підтасовуванні результатів голосування. Тож поки йде війна в будь-якій формі та будь-якої інтенсивності вибори проводити не можна», – каже співрозмовник у керівництві «Слуги народу».

За його словами, у травні військовий стан однозначно продовжать ще на три місяці. Тому важливо – чи продовжать його у серпні. Якщо ні, то є шанс встигнути організувати проведення виборів до Ради наприкінці жовтня 2023 року.

Втім і це питання вторинне, бо продовження чи не продовження воєнного стану безпосередньо залежить від ситуації на фронті.

А точніше від того – чи буде досягнута на той час угода про припинення вогню. Хоча б у вигляді перемир’я. Тому що саме це є мінімально необхідною умовою для закінчення дії воєнного стану (і то не факт, що його навіть після цього скасують, але без перемир’я не скасують точно).

Поки що жодних видимих ознак того, що справа йде до такого варіанту, не спостерігається.

Україна заявляє, що жодних переговорів із РФ не буде доти, доки Росія не виведе війська на кордони 1991 року, що Москва робити звісно відмовляється. ЗСУ готуються до вже давно анонсованого контрнаступу з натяками на те, що його головна мета – Крим, а російська армія – до його відбиття і до продовження свого наступу на Донбасі.

Тому багато політиків, з якими переговорило видання, ставляться до розмов про швидкі вибори досить скептично. Вважаючи, що це блеф влади, щоб тримати в «тонусі» свою вертикаль і політструктури.

Ті, хто до перспективи виборів ставиться серйозніше, розмірковують в дусі різних конспірологічних теорій про те, що українська влада дійсно має план закінчити війну цього року і що нібито щодо цього вже є відповідні негласні домовленості з Заходом та Росією.

Зазначимо, що подібні чутки про «узгоджені домовленості» ширяться буквально з перших днів повномасштабної війни, але відтоді жодного разу ще не підтверджувалися. Навпаки – їхня реальність щоразу спростовувалася.

Зараз також більшість експертних оцінок, а також західних спецслужб, що потрапили в публічний доступ, говорять про те, що війна цього року не закінчиться.

Так, згідно з даними американської військової розвідки, які стали відомі днями завдяки витокам з Пентагону, переговори про припинення війни малоймовірні протягом 2023 року «в усіх розглянутих сценаріях».

«Очікується, що військовий конфлікт перекинеться на 2024 рік, тому що жодна із сторін не здобуде перемоги і не захоче вести переговори», – йдеться в оцінці американської розвідки.

При цьому, найбільш реальним сценарієм розвідка США розглядає глухий кут на фронті до кінця року, коли жодна зі сторін не зможе добитися перелому у війні і досягне лише «невеликих територіальних завоювань».

Але ще цікавішим є інший висновок розвідки – для України затяжний конфлікт і пов’язане з ним зростання розчарування всередині країни тим, як ведеться війна, може призвести до політичної нестабільності, «підвищивши ймовірність зміни керівництва».

На тлі нинішньої величезної популярності Зеленського та довіри до його політики серед населення такий прогноз виглядає, на перший погляд, дуже спірним.

Проте варто зазначити, що влада створила в суспільстві дуже високі очікування від цьогорічної військової кампанії – аж до повернення Криму, а то й узагалі всіх територій.

І якщо до кінця року виявиться, що ці очікування не виправдалися і контрнаступ не призвів до успіху та перелому на фронті на користь України, а сама війна, як і прогнозує американська розвідка, зайде в глухий кут і почне перетворюватися на затяжний конфлікт з не дуже зрозумілою перспективою, то, не виключено, що реакцією суспільства на це буде величезне розчарування та шквал претензій до влади та особисто до Зеленського.

І в такій ситуації перед Банковою стане альтернатива з двох варіантів – продовжувати й надалі війну на виснаження із ризиком на збільшення протестних настроїв аж до спроби зміни влади. Або піти на перемир’я на існуючій лінії фронту (той самий «корейський сценарій»), що теоретично можна буде уявити як перемогу – війна закінчилася збереженням контролю України над більшою частиною території країни з перспективою швидкого вступу до ЄС, воєнний стан скасовано, ракети і бомби на голову більше не падають, люди можуть повертатися до мирного життя. І для значної частини втомленого від війни суспільства таке пояснення може бути цілком прийнятним.

Звичайно, для Зеленського це буде вибір між поганим та небезпечним для себе варіантами. Тому ставку українська влада зараз робить все ж таки на перелом у війні під час найближчого контрнаступу. Навіть для того, щоб змусити Росію піти на українські умови перемир’я.

Але якщо це не вийде, то варіант реалізації «корейського сценарію» вже у 2023 році також відкидати на 100 відсотків не можна.

І розмови про вибори, що активізувалися, – один із індикаторів того, що ймовірність закінчення війни до кінця року в українській владі не вважають нульовою.

«Політична боротьба однозначно запекла»

Експерти вважають, що незалежно від того, чи будуть проведені вибори чи ні, політична боротьба в Україні поступово загострюватиметься.

«Усі групи впливу та партії в Україні розуміють, що навіть якщо парламентські вибори не відбудуться вчасно, все одно країну чекає запекла політична боротьба. А її теж краще вести з сильними політичними, партійними структурами. Вони можуть бути опорою у боротьбі за владу. Тому зараз ми бачимо пожвавлення політичного життя.

Не всі партії готуються до виборчої кампанії восени, тому що немає ясності, чи відбудеться вона. Це буде зрозуміло до літа, коли якщо запускати виборчий процес, потрібно буде приймати зрозумілі політичні та організаційні рішення. Але жовтень в любому випадку стане таким собі Рубіконом, після якого політична боротьба однозначно зробиться жорсткішою. Більш ймовірно, що парламентська кампанія відбудеться навесні наступного року одночасно з президентською», – вважає політолог Руслан Бортник.

«Сьогодні в багатьох політичних таборах, незважаючи на війну і воєнний стан, починають говорити про вибори і готуватися до них. Але насилу віриться у вибори вже цієї осені. Їхнє проведення навесні більш ймовірне. Але все залежатиме від ситуації на фронті і геополітичних розкладів довкола війни Можна не сумніватися, що за першої можливості вибори будуть проведені, тому що суспільство до них готове», – каже політолог та телеведучий Дмитро Співак.

Аналитические материалы УИП

  • СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 15– 22 травня 2024 року
  • СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 1– 8 травня 2024 року
  • СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 18 – 24 квітня 2024 року
  • СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 6 – 13 квітня 2024 року
  • Нова концепція РПЦ чи "ліцензія" на знищення Української держави
  • СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 6 – 13 марта 2024 року
  • СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 21 – 28 лютого 2024 року
  • СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 1 – 7 лютого 2024 року
  • СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 11 – 17 січня 2024 року