Ідея Великоднього перемир'я безумовно заслуговує на підтримку і на роздуми та аналіз стосовно того, як ця ініціатива може бути продовжена в майбутньому.
Нагадаю, що президент Зеленський пропонував будь-який формат перемир'я ще за кілька тижнів до того. Але зараз оголошення цієї ідеї з російського боку пов'язане передусім з інформаційними і політичними кроками про готовність одностороннього припинення вогню на 32 години — хоча раніше обговорювалося і три доби, тобто 72 години. Обговорювалися й інші механізми, в тому числі масштабний обмін захопленими особами, а також початок прямих переговорів між Україною і Росією.
Всього цього не відбулося. Є одностороння заява про готовність припинити вогонь, яка служить передусім політичним, гуманітарним та інформаційним цілям. Намагання це полягає в спробі відбілити свою репутацію, продемонструвати готовність до миру, тощо.
Та з цього, на жаль, не можна зробити якісь подальші висновки, тому що це не є результатом домовленостей між сторонами. Це односторонні політичні і піар-ініціативи як Росії, так і України. Є шанс, що перемир'я справді запрацює, оскільки обидві сторони вже заявили, що будуть його дотримуватися. Втім, повного припинення вогню очікувати не варто.
Однак це хороший момент для того, щоб із залученням релігійних лідерів розпочати новий раунд переговорів, провести масштабний обмін захопленими особами, тощо. Цього можна досягнути. Але для того, щоб розпочати ефективні переговори, потрібно, щоб Росія і Україна продемонстрували готовність йти на поступки. А жодна сторона сьогодні не демонструє такої готовності, тому ефективні переговори між ними, на жаль, неможливі. Тож ініціатива безумовно позитивна, однак навряд чи матиме продовження і якийсь вплив на загальний переговорний процес.
Руслан Бортнік
