Перші провали головнокомандувача Сирського. За що критикують нового головкома?

“Під керівництвом головкома Залужного Сирський відповідав за Харківщину як командувач ОСУВ “Хортиця” з літа 2022 року. Парадокс: він звільняв Харківщину, і це була дуже успішна операція, але після звільнення не подбав про укріплення кордону та сталість оборони”, — написала заступниця голови комітету Верховної Ради з питань оборони на своїй сторінці в соцмережі. 

Водночас Безугла перелічила низку огріхів Олександра Сирського: “Приховування правди, розрив підрозділів, ручний контроль, російська жорстокість і випалювання всіх конкурентів та креативних у війську. Зміна комбригів і комбатів так швидко, що вони не встигають познайомитися з підрозділом, а вже винні. Знищення десантників просто зараз, аби перетворити у сухопутні війська, і ще багато-багато іншого”. 

Перепало від депутатки й іншим генералам. Керівника Генштабу ЗСУ Анатолія Баргилевича вона назвала “міньйоном Сирського” та звинуватила його у збільшенні бюрократії, закритті ІТ-підрозділів, лобізмі старих оборудок і знищенні територіальної оборони. 

Командувача Сухопутних військ Олександра Павлюка засудила за схильність до нервових зривів на підлеглих і неналежну підготовку людей перед відправленням у бригади. 

А нового керівника ОСУВ “Хортиця” і водночас командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля взагалі назвала “злочинцем”, який поставив на відповідальні ділянки фронту людей, що раніше провалювали оборону. “Кулуарний “м’ясник”, який приховає все, що треба будь-якому начальнику. Непідготовлена Харківщина, Авдіївка (дуже довго відповідав за цей напрямок у Залужного, а тепер відповідає у межах майже всього фронту)”, — таку характеристику дала парламентарка генерал-лейтенантові Содолю. 

Загалом Сирського і його команду Мар’яна Безугла назвала “генеральською фракцією, що просто зараз знищує наші шанси на зміни та перемогу”. “Що робити? Домагатися, щоб ці всі касти пішли і вже ніколи не ухвалювали ключових рішень. Вирвати з їхніх лапок ЗСУ. Далі — тільки нове покоління. Без московських училищ і зірочок часів Януковича. Досить”, — резюмувала народна депутатка. 

Що криється за такими закидами заступниці голови комітету ВР з питань оборони? З’ясовуємо в розмові з політичним експертом Андрієм Смолієм, директором Українського інституту політики Русланом Бортником та політтехнологом Андрієм Золотарьовим. 

— Як ви вважаєте, чому народна депутатка від “Слуги народу” взялася гостро критикувати головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та його команду? Чи виправдана така критика? 

● Р. Бортник: 

— Я не можу об’єктивно оцінювати компетентність нового військового керівництва, тому що не знаю, які ресурси у них під рукою. Можливо, вони нині ведуть війну з дуже обмеженими ресурсами, ще меншими, ніж за Залужного. 

Хай там як, але тут може йтися про дві підстави для критики. По-перше, ймовірно, Мар’яна Безугла, як і у випадку зі Залужним, передає з Офісу президента чи від певних груп впливу влади листівку незадоволення діями Сирського та його команди. Адже ми бачимо, що українські Збройні сили на багатьох напрямках повільно, але відступають. Якогось перелому стратегії, якихось успішних дій наступального характеру не відзначено. 

По-друге, ця критика може свідчити про намагання підштовхнути командувачів армії до виконання зобов’язань, які вони давали політичному керівництву, тобто про спонукання їх до більш проактивної стратегії введення бойових дій. 

● А. Золотарьов: 

— Здебільшого критика Мар’яни Безуглої виправдана. Ми її чули від багатьох військовослужбовців та військових експертів. Наприклад, було нерозуміння кадрової політики нового головкома щодо заміни комбрига 110-ї бригади, яка тримала оборону в Очеретиному. Доволі досвідченого комбрига замінили людиною, яка не втримала там ситуації. 

Досі до Сирського не було жодних претензій з боку влади. Для неї він був найбільш лояльною кандидатурою на посаду головкома, генералом, який не казатиме “ні”. Але ситуація, безумовно, може змінитися. 

● А. Смолій: 

— Ми маємо розуміти, що не буває ніяких імпровізацій Мар’яни Безуглої. Вона не самостійна фігура. Це людина, яка виконує замовлення від Офісу президента, від своєї фракції. Її як політичного кілера використовують для того, щоб надсилати певні сигнали комусь із державних діячів, політиків, військовим чи певним структурам і заміряти, так би мовити, температуру в суспільстві. 

Наприклад, Безугла робить якусь заяву чи створює якийсь допис. Влада дивиться, яка реакція суспільства. Якщо реакція різко негативна, то справу просто відкладають на деякий час, якщо байдужа чи позитивна — то вдаються до певних кроків. 

Що стосується Сирського, то багато експертів вважали, що він довго не пробуде на посаді головкома. Причина елементарна — навряд чи Сирський міг виправити, як комусь здавалося, ситуацію на фронті, тому що вона залежить не тільки від головнокомандувача ЗСУ, а від дуже багатьох обставин. 

Нині ми бачимо, що значна кількість обставин грає проти нашої країни. Це і те, що нам невчасно постачали зброю, і те, що було допущено низку помилок як політичного, так і військового характеру. Суспільство дуже негативно сприймає провали на фронті. Так-от, владі треба на когось повісити відповідальність за помилки, зокрема за провали у будівництві фортифікаційних споруд, за корупцію у системі оборони тощо. Мар’яну Безуглу, власне, використовують як торпеду проти військового керівництва.

— З боку представників влади не було жодної реакції на критичні заяви Мар’яни Безуглої. Про що це може свідчити? 

● Р. Бортник: 

— Те, що Мар’яна Безугла, перебуваючи у партії верховного головнокомандувача, критикує головнокомандувача ЗСУ без якогось обсмикування з боку представників Офісу президента, є маркером того, що її позицію влада як мінімум частково поділяє. 

— Як відомо, після публічної критики з боку цієї представниці президентської політсили у відставку з посади головкома пішов Валерій Залужний. Чи може Сирський повторити його шлях? 

● Р. Бортник: 

— Сьогодні це звільнення виглядало б як визнання управлінської кризи у ЗСУ. Тому це малоймовірно. Однак якщо Сирський не продемонструє вагомих військових результатів, понад те, якщо буде втрачено якісь нові території, то президент може звільнити його. Така загроза для Сирського може виникнути вже влітку цього року.

● А. Смолій: 

— Це може статися і через місяць, і через пів року. Звільнення, найімовірніше, буде прив’язане до подальшої ситуації на фронті та всередині країни. Нічого дивного — це так само, як у нас час до часу відправляють у відставку урядовців. Таке собі випускання пари. 

● А. Золотарьов: 

— З політичного погляду, звільняти Сирського нині зарано. Це в очах громадськості виглядатиме доволі дивно. Але не відкидаю, що влада, якщо настане критичний час, спробує показати, що у проблемах на фронті винні генерали, а політичне керівництво тут ні до чого. 

Крім того, нині західні партнери очікують від нас результатів на полі бою. А якщо таких результатів не буде, то чинитимуть на нас тиск, щоб ми сідали й домовлялися з агресором. Влада може показати міжнародним партнерам, що відповідальність за стан справ лежить на військовому керівництві. Мовляв, не думайте, що ми легковажимо, ми насправді зробили “організаційні висновки” і відправили головкома у відставку.

Аналитические материалы УИП