Пришвидшений вступ України до Європейського Союзу може стати однією з ключових умов припинення бойових дій та реалізації мирного сценарію — про це вже відверто говорять на Заході. “Я б вам цього не повідомляв, якби це не було правдою, — заявив президент Сербії Александр Вучич. — Одним із пунктів мирного плану є те, що Україна приєднається до ЄС 1 січня 2027 року, фактично вже завтра. Буде примусова зміна процедур, правил, усього решта”.

На тлі гуманітарної катастрофи в Києві та постійних ракетно-дронових ударів Москви по українських тилах продовжується мирний процес між Україною та Російською Федерацією. Нещодавно пройшли переговори в Абу-Дабі, які закінчилися нічим — при цьому прямо під час перемовин відбулися чергові масштабні атаки по столиці, які вчергове призвели до комунального колапсу в столиці. 

Політолог Руслан Бортник пояснив, що Рада миру – це особиста корпорація Трампа з бізнес-моделлю управління, безсилу ООН він не замінить, але загалом мала з'явитися якась альтернатива.

22 січня Україна відзначає День Соборності. Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.
Своїми думками, щодо національного свята з журналістом «Наше місто» поділилися відомі дніпряни.

Для ветерана Володимира Кіма соборність – не іменник, а дієслово

Замість домовлятися про умови закінчення війни РФ посилює атаки на українську енергетику. Аналітики зазначають: Путін нині розраховує на одне — не на військовий прорив, не на дипломатію, а на холод і темряву. Його ставка проста й цинічна: бити по цивільній інфраструктурі Києва та інших міст так довго, щоб суспільство не витримало й вибухнуло зсередини. І пішло воювати вже не проти ворога, а проти власної держави.

Щодо нових заяв президента — це означає передусім перегляд інструментів керування.

Ревізія і перегляд інструментів керування енергетичним сектором, що пов'язано із призначенням нового віце-прем'єр-міністра, старого міністра енергетики Шмигаля, і з таким певним аудитом після попереднього керівництва. Тобто йдеться про перегляд інструментів управління та аудит сектору в режимі ручного управління. Ось так треба розуміти ініціативи президента.

Володимир Зеленський ініціював масштабні кадрові зміни. Першою такою зміною стало звільнення Кирила Буданова з посади начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони й призначення його керівником Офісу президента. Згодом глава держави поінформував, що Денис Шмигаль, який досі очолював Міноборони, погодився на посаду першого віцепрем’єра й міністра енергетики. Пост міністра оборони замість Шмигаля дістанеться віцепрем’єрові з інновацій Михайлові Федорову, який також керував Міністерством цифрової трансформації.

Метою цих дій (нібито атака БПЛА на резиденцію Путіна та удар по Хорлах) — без прив'язки до того, реальні ці події чи нереальні, ким вони організовані чи не організовані — є намагання підірвати українську переговорну позицію.