Аналітики найбільшого у США банку JPMorgan Chase окреслили п’ять можливих варіантів завершення війни Росії проти України. Однак лише один із них — “фінський” сценарій — бачать таким, що має найбільше шансів на втілення. Імовірність його оцінюють на 50%. Дослідники нагадують, що Фінляндія після Другої світової війни втратила приблизно 10% території, виплачувала репарації СРСР та десятиліттями балансувала між радянським тиском і західним курсом — без членства в альянсах, але зі своєю армією, ринковою економікою та демократичними інституціями. І в 2023 році нарешті вступила до НАТО.

Лідери Китаю Сі Цзіньпін та Росії Володимир Путін провели зустріч в КНР, під час якої Сі Цзіньпін заявив про необхідність посилення стратегічної координації. На тлі світової нестабільності Пекін намагається продемонструвати міцність зв’язків із Москвою. Про це пише «Комерсант Український» з посиланням на CNN, Reuters та Bloomberg.

За даними CNN, під час зустрічі з Путіним Сі назвав відносини з Росією “острівцем спокою серед хаосу”.

Поки інформації стосовно діалогу Путіна та Сі мало, треба чекати на продовження переговорів, бо Україна — не ключова тема.

Хоча вона і не третя-п'ята тема, а десь, умовно, друга, та при цьому й не основна. І ось саме на фінальних етапах візиту обговорюватимуть питання України. 

В ефірі програми «Власть vs Влащенко» політичний експерт Руслан Бортник дав тверезу і подекуди шокуючу оцінку поточного моменту. Чи справді ми наближаємося до точки, де доведеться обирати між «поганим» та «дуже поганим» сценарієм? Чому західна підтримка трансформується у важелі тиску та до чого варто готуватися кожному українцю вже цієї осені? Це розмова про велику шахівницю, де ставки — це життя мільйонів та майбутнє цілої нації.

Заяви Путіна про завершення конфлікту в Україні - це в більшій мірі риторика для заспокоєння росіян.

Не варто робити з неї якихось глобальних висновків.«Соціологія показує, що понад 70% мешканців Росії хочуть завершення війни в тій чи іншій формі. Тому це риторика для їхнього заспокоєння, тому що не схоже на те, що Росія сьогодні готова поступитися своїми ключовими цілями в війні, що вона готова піти з Україною на компроміси. Крім того, це навіть риторика погрози: мовляв, ми зараз як вдаримо, ми зібрали всі сили, і скоро вирішимо все це силовим шляхом.

У ситуації з Ізраїлем та українським зерном ми досі достеменно не знаємо і не можемо знати, хто правий, а хто винуватий.

Треба досліджувати документи, яких у нас немає. Ізраїль стверджує, що Україна не обґрунтувала, що це зерно має походження саме з окупованих територій. Україна стверджує, що це зерно постачалося саме з окупованих територій на територію Ізраїля та деяких інших країн регіону. Проблема в тому, що не маючи документів, ми цього стверджувати чи спростовувати не можемо.