В последние дни украинский политикум оказался в эпицентре нового скандала, связанного с обнародованием Национальным антикоррупционным бюро (НАБУ) записей прослушивания и проведением обысков у лидера партии «Батькивщина» Юлии Тимошенко. Силовики утверждают, что эти меры являются частью расследования по делу о подкупе народных депутатов за «правильные» голосования в Верховной Раде. Это происходит на фоне уже существующих подозрений пяти депутатам от провластной фракции «Слуга народа» по аналогичным обвинениям.

Володимир Зеленський ініціював масштабні кадрові зміни. Першою такою зміною стало звільнення Кирила Буданова з посади начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони й призначення його керівником Офісу президента. Згодом глава держави поінформував, що Денис Шмигаль, який досі очолював Міноборони, погодився на посаду першого віцепрем’єра й міністра енергетики. Пост міністра оборони замість Шмигаля дістанеться віцепрем’єрові з інновацій Михайлові Федорову, який також керував Міністерством цифрової трансформації.

Метою цих дій (нібито атака БПЛА на резиденцію Путіна та удар по Хорлах) — без прив'язки до того, реальні ці події чи нереальні, ким вони організовані чи не організовані — є намагання підірвати українську переговорну позицію. 

Политолог Руслан Бортник объяснил, что риторика политиков о мире или войне меняется в зависимости от общественных настроений, но не меняется суть – те же вопросы, что в 2014 или даже в 2004 годах.

По словам эксперта, сейчас риторика элит меняется, но суть не меняется, ведь сейчас перед Украиной те же вопросы, что были на столе и в 2014 году или даже раньше. То есть, подчеркивает он, это те же вопросы территориального контроля, раздела сфер влияния в Восточной Европе, гарантий безопасности для Украины, вступления Украины в ЕС и НАТО.