Заради спільного майбутнього, спираючись на власне минуле

З нагоди 31-річчя Декларації про державний суверенітет України

Сьогодні український народ 31-й раз відзначає річницю Декларації про державний суверенітет України, що була схвалена Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року.

Декларацією про державний суверенітет встановлювалося, що народ України становлять громадяни Республіки всіх національностей; закріплено державний, народний, національний суверенітети, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах; виняткове право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством; самостійність України у вирішенні питань економіки, екології, культурного розвитку, зовнішньої і внутрішньої безпеки, міжнародних відносин; миролюбна зовнішня політика, постійний нейтралітет; гарантія права на вільний національно-культурний розвиток;

Унікальність цього документу дійсно важко переоцінити, адже вона зумовлена особливим характером для українського державотворення. На відміну від Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, який приймався в екстремальних умовах розпаду Радянського Союзу та провалу путчу ГКЧП, став актом терміновості й необхідності, Декларація про державний суверенітет України – це документ, який визрівав зсередини та системно, послідовно і вдумливо готувався політичними елітами і таким чином ввібрав в себе ключову концепцію державотворення України. Не даремно Акт проголошення незалежності України повністю спирається на Декларацію про державний суверенітет, як основу державотворення.

Принципи Декларації про державний суверенітет ввійшли в Українську Конституцію, склали її правовий каркас й основу суспільного договору про створення країниПроте сьогодні Україна знову стоїть перед вибором 31-літньої давнини: демократія чи авторитаризм, суверенність чи залежність, верховенство права чи право сили, національна чи громадянська держава, війна чи мир, Захід чи Схід.

Сучасний період нашого розвитку та кардинальні трансформації у світі навколо потребують серйозного й постійного переосмислення та удосконалення діяльності української держави. Але проблема передусім в тому, що Україна до цього часу не стала справді суверенною державою. Тому ми переконані, що побудова процвітаючої демократичної, по-справжньому не тільки незалежної, але й суверенної країни можливо лише на принципах верховенства закону і права, безумовної поваги до прав і свобод людини і громадянина, недопущення під жодним приводом їх звуження, відмови від цензури, втручання у свободу думки та слова, широкого запровадження принципів народовладдя таких як референдум. Настав час винести на розсуд суспільства найгостріші та найважливіші питання для України: підхід до врегулювання конфлікту на Донбасі та повернення Криму, гуманітарної політики, модель відносин з зовнішнім світом та варіанти інтеграції. При цьому необхідно забезпечити максимальну інклюзивність цих процесів.

Ми переконані, що на роздоріжжі, на якому знову опинилася наша держава, широкий діалог та експертне обговорення, порядність та професіоналізм, демократія і повага до думки іншого - це те, що сьогодні необхідно для України.

Наголошуємо, що саме така країна, яку замислювали укладачі Декларації про державний суверенітет та автори Української Конституції, має всі шанси не тільки відновити і зберегти свою територіальну цілісність, ступити на шлях розвитку, але і стати однією із сучасних розвинутих країн світу, магнітом для десятків мільйонів українців і не лише, які проживають сьогодні за кордоном. Саме принципи Декларації – суверенітет й незалежність, соборність, заможність і мир мають слугувати нам всім дороговказом, відображаючи інтереси усіх українців.

 

Ініціатива 16 липня.

Маніфест заради спільного майбутнього -https://www.facebook.com/16JulyInitiative/posts/107173457743968?fbclid=I...

Аналитические материалы УИП