Два скандали напередодні “чисток”. До чого приведуть нові викриття НАБУ

Минулими вихідними в Україні розгорілися відразу два корупційні скандали. На хабарі “погорів” заступник міністра розвитку громад і територій Василь Лозинський. Йшлося про суму 400 тисяч доларів. У результаті - чиновника звільнили з посади і порушили кримінальну справу. Другий скандал пов'язаний з закупівлями Міноборони. Як з'ясували ЗМІ, Міністерство закуповувало продукти для військовослужбовців за цінами, які були вищими за роздрібні. Відреагував на ситуацію Президент Володимир Зеленський і зазначив, що розбиратиметься детально у кожній історії. А в парламенті вже заявили про майбутні арешти і глобальні чистки всього апарату виконавчої влади. Про можливі кадрові ротації у Кабміні та раптову активізацію антикорупційних органів – у матеріалі Vesti.ua.

Корупційні скандали у міністерствах

У суботу, 21 січня, Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою заявили про викриття заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Василя Лозинського. За даними антикорупціонерів, чиновник входив до організованого злочинного угруповання, яке займалося відмиванням держкоштів. Спіймали заступника міністра “на гарячому”, просто під час отримання хабаря на суму 400 тис. доларів. Ці гроші Лозинський отримав за сприяння укладання договорів на закупівлю обладнання і техніки за завищеними цінами, зокрема генераторів.

Наступного дня шеф Лозинського, віце-прем'єр-міністр, міністр інфраструктури і регіонального розвитку Олександр Кубраков відзвітував, що чиновника, підозрюваного у взятті хабаря, звільнили. Трохи згодом інформацію про звільнення з посади Лозинського підтвердив і прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, оприлюднивши офіційне розпорядження. Кубраков зазначив, що, попри скандал, розпочатий наприкінці грудня, процес ліквідації Міністерства розвитку громад і територій та створення нового об'єднаного відомства продовжиться. 

"Під час прийняття кадрових рішень у новому міністерстві ми керувалися необхідністю збереження інституційної пам'яті, але очевидно, що не такої", – зазначив міністр. Кубраков повідомив, що доручив своїй команді почати перевірку всіх діючих проектів Мінрегіону – як фінансованих за бюджетні кошти, так і кошти міжнародних фінансових установ.

Щодо хабарів у Мінрегіоні питання насамперед мають бути до прем'єр-міністра, - вважає журналіст Юрій Бутусов. Він заявив про тісні зв'язки затриманого і глави уряду. Задовго до приходу в Кабмін обидва працювали у Львівській облдержадміністрації. У січні 2013 року директором департаменту економічного розвитку ОДА був призначений якраз нинішній глава уряду Денис Шмигаль. Нібито він тоді й привів Лозинського на посаду начальника управління інвестицій у своєму департаменті. Пізніше, у лютому 2020 року відразу після призначення Шмигаля на посаду віце-прем'єр-міністра, міністра громад і територій, Лозинського було призначено його першим заступником. Бутусов припускає, що глава уряду навряд чи міг не знати про дії Лозинського.

"Навряд чи Лозинський обговорював хабарі без відома самого Шмигаля. Адже саме прем'єр-міністр контролює розподіл коштів за цією урядовою програмою і затверджує витрати", – вважає журналіст.

“Знав - не знав - велике питання, адже такого роду міністерства - це величезна структура, за всіма просто не встежити. Не реально розуміти, хто чим займається щохвилини. Інша річ, якщо цей зв'язок справді доведе слідство. Якщо буде встановлено, що Шмигаль знав про дії у Мінрегіоні, то це є великий “зашквар”. Тим більше, проглядається його особистий зв'язок з Лозинським, саме прем'єр колись чудово протягнув його в Кабмін”, – поділився політолог Тарас Загородній.

Паралельно зі скандалом у Мінрегіоні ЗМІ оприлюднять ще одне гучне розслідування. За даними “Дзеркала недели”, Міністерство оборони купувало продукти для військовослужбовців за цінами вдвічі-втричі вищими порівняно з цінами у київських магазинах. Журналісти видання стверджують, що нібито мають копію відповідної угоди на закупівлю продовольства на 13 млрд гривень. 

На скандал відреагував міністр оборони Олексій Резніков. “Той, хто передав один з контрактів і додатки для оприлюднення, як мінімум скоїв службовий злочин. Ця особа буде обов'язково встановлена і притягнута до відповідальності”, – зазначив глава міністерства. За його словами, жодної фактичної складової у претензіях немає, окрім маніпуляцій. Тому очевидною метою появи цієї інформації Резніков вважає спробу підірвати довіру до Міноборони у дуже відповідальний момент. Міністр додав, що його відомство вже підготувало відповідні матеріали в СБУ.

Відреагував на скандали у Міноборони і Міністерстві розвитку громад, територій і інфраструктури й президент Зеленський. "Не хочу зараз анонсувати, але все це буде справедливо. У кожній ситуації будемо докладно розбиратися. Про енергетику і закупівлі. Про відносини між центральною владою і регіонами. Щодо закупівель для військових", – наголосив Володимир Зеленський.

Про відплату заявили і народні депутати. Фракція “Слуга народу” оприлюднила звернення до правоохоронних органів. Там заявили, що Верховна Рада ініціюватиме повернення парламентського контролю за діяльністю виконавчої влади. На думку глави президентської фракції Давида Арахамії, "деякі люди збожеволіли і мародерствують без страху і докорів совісті". 

Сьогодні у стінах Ради відбулося засідання комітету з нацбезпеки та оборони, де заслухали інформацію від Міноборони і НАБУ щодо скандалу з закупівлею. У результаті радикальних кадрових рекомендацій не прозвучало. Як повідомила народний депутат Мар'яна Безугла, було вирішено частково розсекретити інформацію про закупівлю в умовах воєнного часу.

По кому дзвонить дзвін: велика чистка держапарату

З ряду нових скандалів у міністерствах в Україні знову заговорили про відставки. За даними видання "Українська правда", кадрові перестановки у Кабінеті Міністрів відбудуться вже цього тижня. Так, очікується звільнення міністра палива та енергетики Германа Галущенка. Рішення про нього вже нібито ухвалено в Офісі президента. Планують відправити у відставку міністра молоді та спорту Вадима Гутцайта, він, нагадаємо, став головою Національного олімпійського комітету. Захиталося крісло і під міністром зі стратегічних галузей промисловості Павлом Рябікіним і головою Міносвіти Сергієм Шкарлетом.

“Усі масові кадрові ротації почалися ще зі звільнення Вітренка. Вже тоді було зрозуміло, що почалася підготовка до зміни всього Кабміну. Позиція Кубракова фактично була посилена до рівня віце-прем'єра - практично прем'єр-міністра Шмигаля. Це створило в уряді два нові центри впливу, один з них – якраз група Кубракова, яка повністю підпорядкована Банковій”, – розповів політолог Олексій Якубін.

Ще один важливий момент з рокіровками у Кабміні – сигнал для Заходу, який нині дає Україні величезні кошти, у тому числі – і на фінансування держкомпаній, – говорить політолог Руслан Бортник. Західні партнери вже давно наполягають на більш прозорому і зрозумілому використанні грошей.

“Наприклад, майбутнє енергетичної системи України нині на сто відсотків залежить від Заходу. І Міненерго, і “Нафтогаз” вже вбудовують у цю нову модель відносин. Нині ми і так отримуємо великі кредити від ЄС. В Офісі Президента шукають на посади міністрів фігури, які б не викликали роздратування Заходу. Згадайте випадок з рокіровкою голови “Нафтогазу”. Саме з цієї причини тоді вибір впав саме на Чернишова”, – розповів Бортник.

Паралельно з масовою чисткою українського Кабміну в Україні вже давно говорять про оптимізацію всього держапарату. Головна причина – економія бюджетних коштів. На сьогоднішній день у країні нараховується загалом близько 170 тисяч чиновників. Ще 32 тисячі посад залишаються вакантними. І якщо раніше на одного такого припадало близько 170 громадян, то зараз через масову міграцію це співвідношення виглядає абсолютно нерентабельно.

Проте спроба скорочення державних службовців існує поки що лише на папері. Своє бачення з цього питання Кабмін представив ще у липні під час інвестиційного форуму у швейцарському Лугано. Серед пропозицій - скоротити кількість міністерств, центральних органів виконавчої влади та їх працівників, а також позбутися непотрібних бюджетних підприємств. Кількість міністерств хочуть зменшити з 20 до 12 шляхом об'єднання чи ліквідації. 

Так, наприклад, Міністерство розвитку громад і територій, Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій і Міністерство інфраструктури об'єднають і назвуть Міністерством розвитку громад, інфраструктури, територій і реінтеграції. Водночас здійснять злиття Мінекономіки і Мінагрополітики, до яких приєднають Міністерство стратегічних галузей економіки. Нове відомство назвуть Міністерством інновацій та економічного розвитку. Ще одне об'єднання – Міненергетики і Мінекології. Вони стануть Міністерством енергетики, сталого розвитку і природних ресурсів.

Зміни будуть і у сфері освіти та культури. Міносвіти, Міністерство молоді та спорту і Міністерство культури об'єднають у нове Міністерство розвитку людського капіталу. Міністерство у справах ветеранів ліквідують, а деякі відомства доповнять новими функціями. Наприклад, Міністерство соціальної політики може стати Міністерством добробуту, а МЗС – Міністерством закордонних справ і євроінтеграції.

Команда Заходу: з чим пов'язана активізація НАБУ

Західні партнери перестали безумовно допомагати Україні, – розповів Vesti.ua політтехнолог Дмитро Раїмов. Тепер, за його словами, вони негласно вимагатимуть і результатів. Наприклад, боротьба з корупцією – найболючіша тема.

“Тому й активізувалися НАБУ, САП та Антикорупційний суд. Ми розуміємо, що тут є серйозний вплив західних урядів, які допомагали створювати ці інституції. Але ключова витівка та основна мета – максимально очистити поле для того, щоб гроші не розкрадалися. І очистити від тих, хто не свій, залишитися повинні лише лояльні люди”, – зазначив Раїмов.

Політтехнолог нагадав історію зі ставленицею Заходу в.о. міністра охорони здоров'я Уляною Супрун, яка пішла без жодних наслідків. Вона не понесла жодної відповідальності, не було жодного розслідування. Тепер, каже Раїмов, є умовно не проамериканські Шмигаль і команда, які не такі зручні нашим партнерам. “Усе ускладнила війна. Тепер правила прості – ми даємо гроші, ви робите, якщо ні – грошей на відновлення не буде. Усі, хто з цим не згоден, підуть”, – додав експерт.

За словами політолога Тараса Загороднього, у тому, що антикорупційні структури активізувалися, немає нічого поганого, адже, може, хоч тепер почне працювати один закон для всіх. “Рівень корумпованості дуже високий, з цим давно треба було щось робити. Багато хто так і не зрозумів, що красти на війні це не комільфо, плюс є величезний запит суспільства на справедливість”, – розповів політолог.

Аналитические материалы УИП