США призупиняють свою участь у перемовинах між Росією та Україною, які відбувалися в тристоронньому порядку. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Америка не зацікавлена брати участь в нескінченному циклі зустрічей, які ні до чого не призводять. Директор Українського інституту політики, Руслан Бортнік для «Чорного неба» розповів, чи може США припинити діалог про мир, та чим це може обернутися для України.
Коротко:
- 22 травня на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у Швеції Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що переговорний процес між Україною та Росією у тристоронньому порядку наразі призупинено через відсутність динаміки.
- Зеленський назвав заяви з боку США щодо призупинення участі в процесі перемовен «не дуже добрим сигналом».
- США не зможуть вийти з переговорного процесу, адже це означатиме поразку Трампа, хоча погрози триватимуть.
- Трамп може маніпулювати поставками озброєння для тиску на Україну та Європу.
- Очільник офісу президента України Кирило Буданов повідомляє, що перемовини продовжуються попри відсутність певних подій.
- Зеленський написав відкритого листа до Путіна із пропозицією зустрітися особисто.
Чому перемовини в тристоронньому порядку не увінчалися успіхом
У своїй передвиборчій компанії Трамп заявив, що може припинити війну в України за 24 години, проте першу зустріч тристоронньої робочої групи з питань безпеки вдалося провести лише 18 лютого 2025 року в Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати).
Переговори розпочалися після того, як представники Білого дому, спеціальний посланець президента Дональда Трампа Стів Віткофф та політичний радник Джаред Кушнер, зустрілися з президентом Росії Владіміром Путіним у Кремлі. Тоді помічник Путіна Ушаков назвав ці переговори «виключно змістовними, конструктивними та, я б сказав, надзвичайно відвертими та конфіденційними», передає CNN.
Але дуже швидко надії на встановлення миру під час зустрічі в Абу-Дабі розбилися об територіальне питання. Зокрема, невирішеним залишається головне – контроль над Донеччиною.
Директор Українського інституту політики, Руслан Бортнік вважає, що процес переговорів зайшов в глухий кут першочергово через те, що ні одна зі сторін немає значної військової переваги:
«Після повернення Трампа, з 2025 року ми бачили, щонайменше, 16 раундів високорівневих переговорів, враховуючи переговори російсько-американські і україно-американські. А також кілька раундів зустрічей безпосередньо україно-російських на рівні переговорних делегацій. Але це не дає успіху, адже сьогодні немає критичної переваги. В цій війні не переміг ніхто, і юридичні та політичні оцінки залишаються вкрай суперечливими між сторонами, а позиція головного медіатора і переговорники США є в цій війні гібридною».
Переговори без успіху: чи поставлять процес на «паузу»?
22 травня на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у Швеції Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що переговори у тристоронньому форматі між Україною та Росією за участі Америки наразі призупинені, через неможливість досягнення результатів.
«Протягом останніх кількох місяців ми відчували, що особливого прогресу не спостерігається. Але, можливо, динаміка зміниться, і якщо вона зміниться, ми готові відіграти будь-яку конструктивну роль, яку можемо. […] Ми також не зацікавлені в тому, щоб брати участь у нескінченному циклі зустрічей, які ні до чого не призводять», – сказав Рубіо.
Держсекретар США наголосив, що Америка взяла на себе роль переговорників, тому що Америка була єдиною, з ким погодилися розмовляти українська та російська сторони, але додав: «Якщо хтось інший хоче цим зайнятися, нехай. Але зараз, схоже, ніхто інший у світі не може з цим впоратися».
Руслан Бортнік звертає увагу на те, що Америка не є повноцінним учасником перемовин:
«Логіка США щодо цієї війни транзакційна, тобто це елемент вибудовування стосунків з manpower, головними силами, геополітичними гравцями, Росією, Європою, ну і навіть частково з Китаєм».
Як зазначає політолог, США не хочуть безпосередньо брати участь ні в яких подіях, особливо в тих, що становлять ризики для американських інтересів, та можуть спричинити виконання американських зобов’язань.
Президент України Володимир Зеленський назвав заяви США про можливу «паузу у переговорах» недобрим сигналом:
«Ми б дуже не хотіли, щоб Америка виходила з цієї допомоги, тому що це не тільки про допомогу, це і про розвіддані, і про балістику, і про життя. В принципі, я думаю, що це втрата стратегічного партнера для України. Бо ми є стратегічним партнером», – наголосив Зеленський, передає Уніан.
Чи може США справді вийти з переговорного процесу
Директор Українського інституту політики, Руслан Бортнік вважає, що США не зможуть вийти з процесу перемовин, бо це означатиме поразку для офісу Трампа:
«Передусім вихід США з цього переговорного процесу означав би визнання США своєї неспроможності. А Трамп не любить виглядати слабким. Трамп дуже не любить виглядати людиною, якій щось не вдалось. Саме тому, що б не відбувалось у переговорному процесі, США будуть залишатися в ньому, але постійно будуть погрожувати втратою інтересу, втратою залученості, припиненням військових постачань та інше. Погрози і тиск будуть йти постійно фоново».
На початку квітня вже лунали заяви від Трампа про припинення постачання зброї для PURL — ініціативи НАТО із закупівлі зброї для України. Тоді очільник Білого дому використав погрози про припинення постачань, щоб змусити європейських союзників приєднатися до його коаліції для відновлення проходження Ормузької протоки.
Політолог Руслан Бортнік наголошує, що подібні погрозі це не лише спосіб тиснути на Європу, чи Україну, щоб та пішла на територіальні поступки, а й гра для Росії, щоб показати спроби вплинути на ситуацію.
«Це не тільки елемент тиску на Україну з вимогою капітулювати. Ні, ні в якому разі. США не хочуть капітуляції України. США не хочуть повернення України в сферу впливу Росії. Це була б катастрофа геополітична для Трампа. Тому цей діалог і тиск Трампа – це в тому числі і гра для російського керівництва. В контексті “Ось подивіться, ми намагаємося на них тиснути”», – зазначає політолог.
Чи втілить Трамп погрози щодо зменшення поставок
Директор Українського інституту політики, Руслан Бортнік вважає, що зменшення поставок цілком реальне.
Трамп вже вдавався до призупинення поставок певних видів озброєння та боєприпасів, а також навесні 2025 року зупинив передачу критично важливих для України розвідувальних даних. Руслан Бортнік наголошує, що такі дії Трампа тоді ймовірно коштували Україні Курська.
«Припинення поставок можливі. Для цього є об’єктивні і суб’єктивні підстави. Об’єктивні підстави, – звичайно, війна на Близькому Сході і виснаження американських резервів. У США не готувалися до таких тривалих війн. Українська війна виснажує не тільки наших противників, але виснажує і наших союзників. Але є і суб’єктивна складова. Коли США захочуть певних поступок з боку України, або захочуть, щоб Україна грала в унісон з цілями і завданнями Білого дому, підіграла їм в якийсь момент. Тоді також такі рішення можливі. І ми пам’ятаємо, що таке рішення вже мало місце».
Як реагує на провокації Україна
Очільник офісу Президента України Кирило Буданов 1 червня під час прес-конференції наголосив, що контакти за участі США тривають і зараз, попри відсутність публічних подій.
На початку червня Зеленський під час прес-конференції висловив невдоволення щодо відкладення візиту американської делигації до Києва, який планувався після великодніх свят. Також Президент висловив жаль, що Україна перебуває не у фокусі Америки.
«Ми дійсно на постійному зв’язку з американською стороною щодо наших перемовників. Ми очікуємо на приїзд переговорної групи. Але на мій погляд, дуже довго чекаємо», – заявив президент, передає Українська правда.
4 червня Зеленський написав відкритого листа до Путіна із проханням про особисту зустріч для «закінчення війни». Президент України запропонував провести зустріч на території країни, що готова їх прийняти, а також наголосив, що Європа чи Америка за бажанням можуть бути посередниками.
Також Зеленський у листі зазначив, що Сполучені Штати приділяють усю свою увагу питанню Ірану, і неправильно просто чекати, коли у них черга дійде до війни у Європі, передає Суспільне Новини.
У Кремлі відповіли, що лист отримали, але Путіну доповідять про нього пізніше.
