В Україні готуються кадрові ротації в Кабінеті Міністрів. На даний момент відомо, що заміна повного складу Уряду на чолі з прем’єр-міністром Д. Шмигалем, ймовірніше за все, не планується. Відповідаючи на запитання журналістів щодо відставки Уряду, В. Зеленський допустив, що можуть бути кадрові зміни в Кабміні з «деякими міністрами». «Ми не можемо говорити просто про зміну прем’єр-міністра, це говорить про те, що можуть бути зміни в уряді, вони, напевно, можуть бути. Ми займаємося цим процесом», — сказав В. Зеленський. Нагадаємо, що раніше ходили чутки про те, що готується повна заміна складу Уряду. Основною метою такої заміни було «повісити» на нинішнього прем’єра Д. Шмигаля весь накопичений в суспільстві негатив проти влади. Ймовірно, що такий варіант обговорювався в Офісі Президента, але поки його не реалізували.
Нові кадрові перестановки в Уряді здебільшого будуть пов’язані з накопиченим політичним негативом, забезпеченням прогресу в процесі вступу України до ЄС, а також із скороченням витрат (кадри Уряду можуть скоротити на 30%-50%). Ходять чутки про ймовірне звільнення віце-прем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук і міністра освіти і науки Оксена Лісового. Першим віце-прем’єр-міністром можуть призначити колишнього міністра фінансів і нинішнього посла України в США Оксану Маркарову (якщо вона не буде призначена прем’єр-міністром). Замість неї посольство в США очолить Дмитро Кулеба, який сьогодні займає посаду міністра закордонних справ. А на його місце поставлять Андрія Сибігу, заступника голови МЗС. Також можлива заміна міністра юстиції Д. Малюськи і цілого переліку регіональних керівників.
Але поки кадрові рішення не прийняті. З цього питання очікується нарада у Президента України найближчими днями. Самі кадрові рішення мають бути реалізовані протягом найближчих двох тижнів, коли Парламент України буде знаходитись в режимі пленарних засідань.
На фронті українським військам поки не вдається повністю зупинити російський наступ, хоча його темпи дещо уповільнилися завдяки відновленню постачань західного озброєння. Так, ЗСУ майже змогли зупинити просування РФ у Харківській області. Але найважчі бої продовжуються на Донецькому напрямку. Війська РФ намагаються просунутися з півдня у бік траси Покровськ-Костянтинівка зі сторони н.п. Очеретине в бік н.п. Воздвиженка (в цьому районі відстань до траси вже менш ніж 6 км). Війська РФ просунулися в н.п. Нью-Йорк на Торецькому напрямку. Одночасно йдуть атаки зі сходу на сам м. Торецьк. Дещо уповільнилося просування російських військ у м. Часовому Яру. РФ контролює східну околицю міста, і лінія фронту проходить по каналу Сіверський Донець – Донбас. Також вони просунулися на Сіверському напрямку в районі Роздолівки, зі сторони Веселого. Бої також йдуть вздовж лінії Куп'янськ-Сватове-Кремінна, але ніяких підтверджених змін лінії фронту в цьому районі не було. На Времівському виступі (на кордоні Запорізької і Донецької областей) РФ заявила про захоплення н.п. Урожайне (було звільнено в ході контрнаступу ЗСУ влітку минулого року).
На саміті НАТО заявили, що в Україну почали передавати літаки F-16. Але перша партія складатиме лише 6 літаків, а до кінця року Україна отримає 20 F-16. Таке кількість літаків, очевидно, не здатна кардинально змінити ситуацію на фронті на користь ЗСУ. При тому, що РФ щодня використовує проти України 300 літаків. Як заявив Президент України В. Зеленський, Україні необхідно 128 літаків F-16. Він також вимагав, щоб США дозволили Україні бити по російським аеродромам американськими далекобійними ракетами, щоб знищувати літаки, які несуть авіабомби. Але днями в Білому домі заявили, що знімати обмеження на використання своїх ракет не мають наміру.
Народний депутат М. Безугла вийшла з фракції «Слуга народу» за власним бажанням. Сама М. Безугла пояснила свою заяву тим, що "не має моральних сил асоціювати себе з фракцією навіть формально". Депутат була обрана в Парламент як мажоритарниця, тому свій мандат не втрачає. Не виключено, що М. Безугла покинула фракцію «Слуга Народу» у зв'язку з тим, що в медіапросторі її часто стали пов'язувати з Офісом Президента та його головою А. Єрмаком. Зокрема, критика від М. Безуглої військового керівництва стає передвісником швидкої відставки (як це було у випадку екс-головнокомандувача ЗСУ В. Залужного та Ю. Содоля). Тобто вона виступала для ОП як знаряддя або «наконечник списа» для критики провиненого або небажаного генералітету. Чи дійсно влада відсторонила від себе М. Безуглу чи просто «завела її в тінь», буде видно за наявністю або відсутністю проти неї реальних кримінальних справ. Найімовірніше, що в подальшому М. Безугла продовжить публічно виступати проти частини українського генералітету, тим більше що в цьому відношенні у неї тепер розв'язані руки. Наразі М. Безугла активно продовжує критику головкома ЗСУ А. Сірського (що є негативним сигналом для нього). Вона стверджує, що головком ЗСУ Сірський та його оточення виступають за припинення вогню з РФ і "не вірять у перемогу", про що їй нібито повідомили "ряд джерел".
Президент В. Зеленський поки що не висловив публічної згоди з критикою головкома ЗСУ А. Сірського за невдачі на фронті. Він сказав, що не збирається поки що давати оцінку роботі А. Сірського, оскільки на час його керівництва ЗСУ припала затримка з постачанням зброї від США. Зокрема, війська РФ змогли б влаштувати прорив на півночі Харківської області і при будь-якому іншому головкомі. Але в будь-якому випадку, в Офісі Президента з нетерпінням очікують позитивних змін на фронті, насамперед у вигляді перехоплення військової ініціативи. Як ми вже писали раніше, політичне керівництво країни вважає, що зробило все можливе для військових (провели мобілізацію, добилися виділення західної допомоги тощо), і тепер вимагають відповідних результатів. Фактором тиску на українську владу тут виступає і те, що складна ситуація на фронті в Україні викликає занепокоєння з боку Білого дому, де йде президентська виборча кампанія, і де також вважають, що зробили все можливе для України і очікують позитивних змін на фронті або, принаймні, ефективного захисту українських військ від російської агресії. Якщо ситуація на фронті, як мінімум, не стабілізується до 1 вересня (коли виборча кампанія в США увійде в «гарячу фазу»), головком ЗСУ А. Сірський може втратити свою посаду.
Примітно, що політично головкома А. Сірського активно захищають представники команди П. Порошенка. Зокрема, в базу сайту «Миротворець» (контроль над яким приписують команді екс-президента) за критику військового керівництва потрапила депутат М. Безугла. Вказано, що діяльність М. Безуглої має «явні ознаки інформаційної кампанії, спланованої в інтересах» РФ і «невстановленої групи осіб», її звинувачують у «дискредитації вищого командного складу та деморалізації особового складу ЗСУ».
В процесі президентської виборчої кампанії замах на кандидата в президенти США від республіканців Д. Трампа підвищить градус напруженості і радикалізує протистояння між двома протиборчими таборами — республіканцями і демократами. Цей інцидент значно підвищує шанси на перемогу Д. Трампа. Для демократів передвиборча ситуація ще більше ускладнилася на тлі провальних дебатів Д. Байдена і публічних закликів до його заміни з боку окремих лідерів демократів (хоча сам Д. Байден гонку покидати не хоче). Крім цього, демократи будуть піддаватися звинуваченням, як мінімум у створенні атмосфери ненависті щодо Д. Трампа або навіть в організації самого замаху. При цьому цей замах (під час якого Д. Трамп дивом залишився живим, повернувши голову) важко списати на постановочне.
Тепер демократи не зможуть проводити свою кампанію, засновуючи її на демонізації образу Д. Трампа, як це було раніше, побоюючись звинувачень у підбурюванні до нових інцидентів. Крім цього, у таборі демократів спостерігаються розбіжності щодо висування Д. Байдена як кандидата від своєї партії. Все це тільки збільшує шанси республіканців на перемогу. Сам же президент США Д. Байден активно демонструє, що не збирається покидати передвиборчу гонку.
Для України ситуація в цілому буде означати зміщення загального вектора уваги головного союзника — США — з зовнішньополітичних справ і ситуації на українському фронті на внутрішню ситуацію в країні.
Можливе обрання Д. Трампа президентом США загрожує глобальними змінами у веденні зовнішньої політики США. Дональд Трамп після замаху на нього вже офіційно оголошений кандидатом у президенти США від Республіканської партії. Після цього він обрав собі потенційного віце-президента — сенатора від штату Огайо Джей Ді Венса. Відомо, що Д. Венс виступає проти поставок зброї в Україну і є прихильником якнайшвидшого завершення війни шляхом переговорів. Він також закликав ув'язати військову та іншу допомогу Україні з припиненням тиску на Українську православну церкву (УПЦ).
Для України замах, як фактор, що збільшує шанси Д. Трампа на перемогу, буде підштовхувати представників української влади поступово підлаштовуватися під загальний мейнстрим республіканців. Це може стосуватися процесу мирних переговорів (і готовності йти на компроміси), скорочення або ускладнення надання військової та фінансової підтримки, зміни партнерів і кураторів українсько-американської взаємодії.
Переговорний процес багато в чому буде залежати від того, чи зможе до кінця року скластися політичний «пазл» — одночасне головування Угорщини в Раді ЄС і перемога Д. Трампа на президентських виборах у США. У такому випадку варто очікувати максимального пожвавлення переговорного процесу з листопада по грудень цього року. Але якщо такі переговори проваляться, війна може тривати ще кілька років, аж до 2027 року.
Наразі, незважаючи на активізацію закулісних переговорів щодо завершення війни, поки що не спостерігається зближення позицій України та РФ. Прем'єр-міністр Угорщини В. Орбан закликав Європу розпочати мирну ініціативу. Про це йдеться у листі В. Орбана, адресованому президенту Європейської Ради Шарлю Мішелю та лідерам ЄС після його поїздок в Україну, РФ та Китай. В. Орбан підбиває підсумки переговорів і стверджує, що Європа повинна розпочати мирну ініціативу, не чекаючи на США. Як повідомляється у листі В. Орбана, президент РФ В. Путін і китайський лідер Сі Цзіньпін припускають, що нові мирні переговори між Росією та Україною пройдуть до кінця року. Імовірно, таке припущення з боку РФ та КНР передбачає значну поразку України на фронті (на що, звісно, не розраховують в Україні). Але, як визнає сам В. Орбан, після свого «мирного турне» він дійшов висновку, що і Київ, і Москва «дуже рішуче налаштовані воювати, і без втручання зовнішніх посередників ми, на жаль, побачимо дуже жорстокі руйнування у найближчі місяці».
Актуальною на сьогодні залишається розбіжність вже заявлених позицій як України (яка продовжує наполягати на виведенні військ РФ з усієї своєї території), так і РФ (ультиматум про визнання російськими п'яти областей України) та відсутність будь-яких точок дотику між ними.
При цьому сторони демонструють фіктивну відкритість до переговорного процесу. Зокрема, в Україні продовжують підготовку до другого саміту миру, незважаючи на ультимативні заяви з боку РФ. Президент України В. Зеленський повторив, що представники РФ повинні бути на 2-му мирному саміті. Для цього планують виробити певний фінальний план на трьох зустрічах: з енергетики в Катарі, з морського коридору в Туреччині та з гуманітарних питань у Канаді. Сам план реалізації всіх пунктів, необхідних для проведення другого Саміту миру, буде готовий у листопаді (тобто до виборів президента США). Але в РФ заявили, що не збираються брати участь у саміті, де як основу розглядатимуть мирний план В. Зеленського (який, по суті, передбачає капітуляцію РФ).
Наразі ситуація для російської влади набагато краща і стабільніша, ніж була восени 2022 року. Тому в РФ націлені на реалізацію своїх вимог військовим шляхом і мало схильні до пошуку компромісів з Україною, щонайменше до виборів у США.
Саміт НАТО, який пройшов у Вашингтоні (9-11 липня), фактично зафіксував відсутність перспектив вступу України до Альянсу до завершення війни. У комюніке саміту НАТО йдеться, що Альянс продовжить підтримувати Україну «на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО». Також НАТО «буде в змозі направити Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли союзники домовляться і будуть виконані умови». Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна отримає членство в НАТО, але це станеться тоді, коли з’явиться консенсус серед членів Альянсу. До того ж це можливо лише після закінчення війни. «Україна наближається до НАТО, але мова про прийом до Альянсу поки що не йде», — заявив генсек НАТО Є. Столтенберг.
Відсутність будь-якого значного прогресу у вступі України до НАТО може сприйматися і як переговорна позиція для відновлення діалогу з РФ.
Але водночас функція управління війною та надання допомоги Україні від «Рамштайна» передана НАТО, що у разі обрання в США президентом Д. Трампа ускладнить йому скасування цієї допомоги, оскільки це вимагатиме консенсусу всіх країн-членів Альянсу.
В обмін на відсутність конкретної обіцянки про членство союзники надали Україні компенсаторний пакет допомоги (по суті, «відкупилися»). Зокрема, Україні пообіцяли надати ще 5 систем ППО — Patriot і SAMP-T (в найбільш короткі терміни). Також у найближчі місяці США та партнери мають намір надати Україні «десятки тактичних систем ППО, включаючи системи NASAMS, HAWK, IRIS-T SLM, IRIS-T SLS та Gepard». США також пообіцяли Україні «сотні» додаткових ракет-перехоплювачів, але лише «протягом наступного року».
У комюніке саміту НАТО йдеться, що Україні мають намір надати щонайменше 40 мільярдів євро (43,28 мільярда доларів) військової допомоги протягом наступного року.
Процес мобілізації. Термін оновлення військово-облікових даних громадян України віком від 18 до 60 років завершився 16 липня 2024 р. За несвоєчасне оновлення даних державою передбачено штраф у розмірі 17 000—25 000 грн. Тим, хто оновив дані до набуття чинності нового закону про мобілізацію, але не зробив цього після 18 травня, також загрожує штраф. За даними Міноборони, станом на 7 липня 2024 року, кількість оновлень військово-облікових даних громадянами досягла майже 3,2 мільйона. З початку російського вторгнення ТЦК склали понад 180 тис. адмінпротоколів на порушників військового обліку та подали понад 400 тис. повідомлень про розшук ухилянтів.
Кабінет Міністрів забронював від мобілізації співробітників організацій, які отримують іноземні гранти. На тлі ризику зупинки низки важливих містоутворюючих та комунальних підприємств через процеси мобілізації в інформаційному середовищі викликала хвилю обурення опублікована копія (первинним джерелом виступили журналісти порталу "Судово-юридичної газети") наказу держсекретаря Кабінету Міністрів від 21 червня 2024 р. № 75. Наказом від 21 червня 2024 р. № 75 вносяться зміни до наказу секретаря Кабінету Міністрів від 16 лютого 2023 р. № 16 про деякі питання реалізації постанови уряду від 27 січня 2023 р. № 76. У постанові описується порядок бронювання компаній, організацій та установ, діяльність яких надзвичайно важлива для України.
Згідно з наказом від 21 червня 2024 р. № 75, "критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період" визнано 133 неурядові організації, яким виділяють кошти міжнародні інституції. Співробітники цих компаній тепер заброньовані від мобілізації.
Значна частина цих організацій займається питаннями формування політики в Україні, дослідженнями громадської думки, опитуваннями, аналізом виборчих процесів тощо. Окрім організацій, які є безпосередніми представництвами донорських установ із США, Німеччини, Великобританії тощо, у цьому списку є низка вітчизняних неурядових ГО та товариств з обмеженою відповідальністю, а також навчальний заклад.
Ситуація з електроенергією в Україні залишається важкою. В умовах аномальної спеки в деяких регіонах відключення електроенергії перевищують норми графіків, що викликає значне соціальне невдоволення. Максимальний період без світла в різних регіонах становить від 6 годин поспіль, сумарно до 18 годин на добу (не кожного дня). Планується перевірити справедливість графіків відключень світла по областях. Лідером за кількістю скарг є Дніпропетровська область. З неї розпочнеться перевірка, яка потім торкнеться ще 5-6 областей.
Представники «Укренерго» повідомляють, що ситуація з енергопостачанням покращиться в кінці липня — на початку серпня, оскільки з ремонту вийдуть генеруючі установки та зміняться погодні умови, що відповідно пом’якшить і графіки відключення світла. Звісно, дефіцит залишиться, але він вже не буде таким великим. З травня 2024 року у всіх областях України запровадили контрольовані аварійні відключення світла через значний дефіцит електроенергії. Тоді в «Укренерго» заявили, що в Україні через російські обстріли пошкоджені всі великі тепло- і гідроелектростанції. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Росія зруйнувала 50% української здатності генерації електроенергії, 73% великих ТЕС не працюють через сильні пошкодження та руйнування. Збитки енергетичній інфраструктурі оцінюються в 1 мільярд доларів США.
За період з 22 березня 2024 року РФ здійснила 8 ракетно-дронових атак на енергосистему України, проте ці атаки не такі масштабні, як це було в кінці 2022 — на початку 2023 року. Як визнають влади, ситуація в енергетиці зараз гірша, ніж у той період. Звісно, має місце і накопичувальний ефект, коли система електрогенерації не встигає відновитися. Але основною причиною складної ситуації зі світлом у країні є те, що організація робіт з відновлення електрогенеруючих установок була запланована без урахування погодних умов та аномальної спеки.
У червні 2024 року Україна імпортувала більше електроенергії, ніж за весь 2023 рік, повідомляє аналітичний центр DiXi Group з посиланням на дані Energy Map. У червні 2024 року Україна імпортувала 858,4 тис. МВт-год електроенергії. Це на 6% більше, ніж було закуплено за весь 2023 рік (806,4 тис. МВт-год). Це найбільший місячний обсяг імпорту за останні 10 років. У порівнянні з травнем 2024 року (448,2 тис. МВт-год) імпорт зріс майже в 2 рази, а з червнем 2023 року (43,7 тис. МВт-год) — зріс майже в 20 разів. Повідомляється, що експорт електроенергії в червні повністю відсутній. За результатами червня 2024 року, найбільший обсяг електрики імпортовано з Угорщини — 357,1 тис. МВт-год або 42%. Ще 297 тис. МВт-год надійшло зі Словаччини та Румунії (по 17%), 138,1 тис. МВт-год (16%) — з Польщі, з Молдови — 66,2 тис. МВт-год або 8%.
Дослідження громадської думки в Україні демонструють, що незважаючи на зростаючу втому від війни, суспільство поки не готове йти на будь-які компроміси з РФ заради припинення бойових дій. Згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова на замовлення ZN.UA, українці готові до переговорів (44%), але не готові нічим поступатися РФ (61%). Мінімально необхідна умова для укладення мирної угоди з РФ — це звільнення України від російських військ у межах 1991 року (51%). При цьому 46% українців вважають, що немає нічого ганебного в тому, щоб бути ухилянтом. Якщо влада погодиться на мирну угоду з РФ з межами по лінії фронту, 49% прогнозують громадянський спротив.
Загалом можна спостерігати кілька парадоксальних явищ у настроях українського суспільства. Більшість не вважає, що немає нічого ганебного в тому, щоб бути ухилянтом, але бажають повернути всі території у межах 1991 року. Більшість готова до переговорів з РФ, але не готова нічим поступатися.
Цікаво, що в російському суспільстві спостерігаються схожі настрої. Згідно з даними Russian Field, кількість тих, хто виступає за переговори в РФ, становить 49%. Але при цьому прихильників реальних компромісів дуже мало. Наприклад, лише 1% готовий повернути Україні її території у межах 1991 року.
Карта бойових дій.
Внутрішня ситуація.
Економічна ситуація.
Ситуація зі світлом в Україні залишається важкою. В умовах аномальної спеки в деяких регіонах відключення електроенергії перевищують норми графіків, що викликає значне соціальне невдоволення. Максимальний період без світла підряд у різних регіонах становить від 6 годин, сумарно до 18 годин на добу (не всі дні тижня). Планується перевірити справедливість графіків відключень світла по областях. У лідерах за кількістю скарг - Дніпропетровська область. З неї почнеться перевірка, яка потім торкнеться ще 5-6 областей.
Представники «Укренерго» повідомляють, що ситуація з енергопостачанням покращиться наприкінці липня - на початку серпня, оскільки з ремонту вийдуть генеруючі установки і зміняться погодні умови, відповідно, це пом'якшить і графіки відключення світла. Звісно, дефіцит залишиться, але він вже не буде таким великим. З травня 2024 року у всіх областях України ввели контрольовані аварійні відключення світла через значний дефіцит електроенергії. Тоді в «Укренерго» заявили, що в Україні через російські обстріли пошкоджені всі великі тепло- і гідроелектростанції. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Росія зруйнувала 50% української здатності генерації електроенергії, 73% великих ТЕС не працюють через сильні пошкодження і руйнування. Збитки енергетичної інфраструктури оцінюються в 1 мільярд доларів США.
За період з 22 березня 2024 року РФ здійснила 8 ракетно-дронових атак на енергосистему України, при цьому ці атаки далеко не такого великого масштабу, як це було наприкінці 2022 - на початку 2023 року. Як визнають власті, ситуація в енергетиці зараз гірша, ніж у той період. Звісно, має місце і накопичувальний ефект, коли система електрогенерації не встигає відновитися. Але основною причиною складної ситуації зі світлом в країні є те, що організація робіт з відновлення електрогенеруючих установок була запланована без урахування погодних умов і аномальної спеки.
У червні 2024 року Україна імпортувала більше електроенергії, ніж за весь 2023 рік. Як повідомляє аналітичний центр DiXi Group з посиланням на дані Energy Map, у червні 2024 року Україна імпортувала 858,4 тис. МВт-год електроенергії. Це на 6% більше, ніж було закуплено за весь 2023 рік (806,4 тис. МВт-год). Це найбільший місячний обсяг імпорту за останні 10 років. У порівнянні з травнем 2024 року (448,2 тис. МВт-год) імпорт зріс майже вдвічі, а з червнем 2023 року (43,7 тис. МВт-год) — зріс майже в 20 разів. Повідомляється, що експорт електроенергії у червні повністю відсутній.
За результатами червня 2024 року, найбільший обсяг електроенергії імпортовано з Угорщини — 357,1 тис. МВт-год або 42%. Ще 297 тис. МВт-год надійшло зі Словаччини та Румунії (по 17%), 138,1 тис. МВт-год (16%) — з Польщі. З Молдови — 66,2 тис. МВт-год або 8%.
У червні Україна залучала аварійну допомогу з Румунії, Словаччини та Польщі протягом 5 днів. Віддавала надлишки електроенергії 2 і 22 червня через неможливість постачання до внутрішніх споживачів. 8 днів Україна надавала допомогу Польщі у вигляді термінового прийому надлишків електроенергії, отримавши загалом понад 8 тис. МВт-год електроенергії.
Соціологія.
Згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова на замовлення ZN.UA.
Чи потрібно починати переговори з РФ?
44% вважають, що настав час почати такі переговори.
35% не згодні.
Не визначилися - 21%.
Чи можлива військова перемога України?
66% вважають, що Росію можна перемогти на полі бою.
16% українців вже не мають такого переконання.
18% вагаються.
Відносно вимог В. Путіна для завершення війни, а саме, що Україна повинна вивести свої війська з Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей, та визнати ці області й Крим російськими:
Згодні виконати ці вимоги - 6,1% опитаних.
Не згодні виконувати ці вимоги - 82,8%.
Важко відповісти - 11,1%.
Скасувати санкції проти РФ:
На це згодні - 9%.
Не згодні - 76,9%.
Важко відповісти - 14,1%.
Нейтральний і позаблоковий статус України:
На це згодні - 21,8%.
Не згодні - 58,5%.
Важко відповісти - 19,7%.
Мінімально необхідна умова для укладення мирної угоди з РФ:
51% наполягає на звільненні України від російських військ у межах 1991 року.
26% можуть погодитися зупинити війну вздовж лінії розмежування на початку 2022 року.
9% готові визнати кордон по лінії фронту.
На які поступки готові піти українці під час переговорів з Росією:
61,1% не готові нічим жертвувати заради миру з РФ.
14% опитаних можуть погодитися відмовитися від прозахідного вектора.
8% готові відмовитися від територій.
Якщо влада погодиться на мирну угоду з РФ з кордонами по лінії фронту:
49% прогнозують громадянський опір.
24,7% не очікують радикального розвитку подій.
26,3% важко відповісти.
За яких умов Україна зможе перемогти РФ?
82% опитаних вважають, що Україна може перемогти Росію, якщо західні партнери нададуть достатньо зброї.
76% вважають, що це можливо, якщо Україна побудує власний потужний оборонний комплекс і наведе порядок з мобілізацією.
69% вважають, що захід допоможе людськими ресурсами.
Чи соромно бути ухиляючимся від призову під час війни?
46% українців вважають, що немає нічого ганебного в тому, щоб бути ухилянтом.
29% дотримуються протилежної думки.
25% важко відповісти.
Таким чином, можна спостерігати кілька парадоксальних явищ у настроях українського суспільства. Більшість не вважає, що немає нічого ганебного в тому, щоб бути ухилянтом, але бажає повернути всі території в межах 1991 року. Більшість готова до переговорів з РФ, але не готова нічим поступатися.
Цікаво, що в російському суспільстві спостерігаються схожі настрої. Згідно з даними Russian Field, кількість тих, хто виступає за переговори в РФ, складає 49%. Проте прихильників реальних компромісів дуже мало. Наприклад, тільки 1% готовий повернути Україні її території в межах 1991 року.
Ситуація навколо України.
Перспектива мирних переговорів.
Переговорний процес значною мірою залежатиме від того, чи зможе до кінця року скластися політичний «пазл» – одночасне головування Угорщини в Раді ЄС та перемога Д. Трампа на Президентських виборах у США. У такому разі варто очікувати максимального пожвавлення переговорного процесу з листопада по грудень цього року. Однак, якщо такі переговори проваляться, війна може тривати ще кілька років, аж до 2027 року.
На даний момент, незважаючи на активізацію закулісних переговорів щодо завершення війни, поки не спостерігається зближення позицій України та РФ. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав Європу запустити мирну ініціативу. Про це йдеться у листі Віктора Орбана, адресованому президенту Європейської Ради Шарлю Мішелю та лідерам ЄС після його поїздок до України, РФ та Китаю. Віктор Орбан підводить підсумки переговорів і стверджує, що Європа повинна запустити мирну ініціативу, не чекаючи США. Як повідомляється у листі Віктора Орбана, президент РФ Володимир Путін та китайський лідер Сі Цзіньпін припускають, що нові мирні переговори між Росією та Україною пройдуть до кінця року. Ймовірно, таке припущення з боку РФ та КНР передбачає велике поразку України на фронті (на що, звісно, не розраховують в Україні).
Але, як визнає сам Віктор Орбан, після свого «мирного турне» він зробив висновок, що і Київ, і Москва «дуже рішуче налаштовані воювати, і без втручання зовнішніх посередників ми, на жаль, побачимо дуже жорстокі руйнування найближчим часом».
Актуальною на сьогодні залишається різниця вже заявлених позицій як України (яка продовжує наполягати на виведенні військ РФ з усієї своєї території), так і РФ (яка висуває ультиматум про визнання російськими 5 областей України) та відсутність якихось точок дотику між ними.
При цьому сторони фіктивно демонструють відкритість до переговорного процесу. Зокрема, в Україні продовжують підготовку до другого саміту миру, незважаючи на ультимативні заяви з боку РФ. Президент України Володимир Зеленський повторив, що представники РФ мають бути на другому мирному саміті. Для цього планують виробити певний фінальний план на трьох зустрічах: з енергетики в Катарі, з морського коридору в Туреччині та з гуманітарних питань у Канаді. Сам план реалізації всіх пунктів, необхідних для проведення другого Саміту миру, буде готовий у листопаді (тобто до виборів Президента США). Але в РФ заявили, що не збираються брати участь у саміті, де як основу розглядатимуть мирний план Володимира Зеленського (який, по суті, передбачає капітуляцію РФ).
Наразі ситуація для російської влади значно краща та стабільніша, ніж була восени 2022 року. Тому в РФ націлені на реалізацію своїх вимог військовим шляхом і мало схильні до пошуку компромісів з Україною, принаймні до виборів у США. Заступник голови МЗС РФ Михайло Галузін заявив, що Росія не братиме участі у другому Саміті миру та назвав "безвихідною та ультимативною" "формулу миру" Володимира Зеленського і поскаржився на свідоме "ігнорування інших ініціатив" закінчення війни в Україні. "Налице черговий прояв шахрайства. Ми такі ультиматуми не сприймаємо і в подібних самітах брати участь не збираємося", - сказав заступник голови МЗС РФ.
Зі свого боку, заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв заявив, що після переговорів війна не закінчиться і закликав готуватися до повного захоплення України. "Навіть підписавши папери і прийнявши поразку, решта радикалів після перегрупування сил рано чи пізно повернеться до влади, натхненна західними ворогами Росії. І тоді настане час остаточно розчавити гадину. Вбити довгий сталевий цвях у кришку труни. Знищити залишки його кривавого спадку і повернути решту земель до лона землі руської", - заявив Дмитро Медведєв.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
