Авторы публикации
Бої за Бахмут вийшли на фінішну пряму. Більшість міста перебуває зараз під контролем РФ. ЗСУ відійшли із центру м. Бахмута у бік західних кварталів. В результаті російські війська сильно просунулися в центрі міста та посилили артилерійські обстріли українських позицій. Постачання українських підрозділів ускладнюється, оскільки ЗС РФ намагаються атакувати райони населених пунктів Богданівки та Хромово, через які проходять основні дороги із заходу на м. Бахмут. Без введення в бій значних українських резервів місто може повністю окупувати російська армія найближчими тижнями.
На Південній частині фронту, Запорізькому та Херсонському напрямах ЗС РФ зміцнюють оборонні рубежі та позиції.
В Україні знижують рівень очікувань від великого українського весняного контрнаступу, а союзники висловлюють побоювання у досяжності його цілей. Президент Володимир Зеленський заявив, що часу контрударів не розкриє, але росіяни "ще мають час піти, інакше ми їх знищимо". Секретар Ради нацбезпеки та оборони (РНБО) Олексій Данилов заявив, що деталі майбутнього контрнаступу Збройних сил України знають лише чотири-п'ять осіб. Тому слід обережно сприймати ті чи інші заяви на цю тему. The Washington Post, пишуть, що Україна нібито відклала контрнаступ "через погоду, повільне постачання обладнання та нестачу боєприпасів, що посилило побоювання тупикової ситуації", пише видання. Ще більше ускладнює заплановану контратаку «злив» американських розвідувальних документів. Також там вважають, що успіх українського контрнаступу сумнівний - через проблеми з технікою та боєприпасами у ЗСУ та російських укріплень.
Водночас, тема українського контрнаступу може виявитися елементом інформаційно-психологічної операції. З метою впливу на РФ (спровокувати напругу та паніку серед населення окупованих територій, змусити переміщати війська тощо), формування образу перемоги всередині українського суспільства та отримання більшої військово-технічної допомоги з боку західних партнерів. Або ж розмови про контрнаступ – це спроба втопити правду в потоці дезінформації, що ускладнює визначення російською стороною часу та спрямування української атаки за фактом.
У будь-якому разі чутки про великий український контрнаступ вже приносять свої вигоди для України. Оскільки вони створюють постійну напругу в лавах російських військ і в командуванні, вносять елементи дестабілізації та паніки на окупованих територіях, також командування вимушено проводити постійні передислокації бойового складу, вести будівництво оборонних споруд на різних напрямках і т.д. У такій ситуації невизначеності та напруги російське командування може пропустити основний удар, тоді й там, де цього чекатимуть найменше. Але якщо контрнаступ не відбудеться чи його результати будуть непереконливими, це може суттєво негативно вплинути на громадську думку всередині України та міжнародну оцінку ситуації.
Депутати Верховної Ради проголосували за повернення виплат в 30 тисяч гривень військовослужбовцям, а також співробітникам Нацполіції та ДСНС, які проходять службу в тилу.
Але на практиці з виплатами можуть виникнути проблеми, тому що для цього потрібно буде вносити зміни до бюджету ще одним законом. Для забезпечення повернення доплат військових потрібно близько 149 мільярдів гривень на рік. Зміни до бюджету щодо виплат прийняті з правкою, згідно з якою надбавки військовим забезпечуються скороченням зарплат держслужбовцям. Але цієї економії вистачить лише на покриття 2% від необхідної суми виплат. Ймовірно, проти відновлення доплат військовим виступають і міжнародні донори (зокрема, МВФ). Так наступного дня 11.04.2023р. після голосування за відповідний закон, до Ради внесли блокуючу постанову (8312-П від 11.04.2023р), автор проекту – Володимир Цибаль від фракції «Голос». Поки ця постанова не буде розглянута у залі, спікер не має права підписати закон. Що найближчими тижнями не станеться через графік засідань Ради. У той же час ухвалений закон повинен дещо знизити напруження обурення серед військових і в суспільстві в цілому, які виникли після того, як виплати були скасовані. Доплати 30 тисяч військовим у тилу були скасовані наказом Міноборони України з 1 лютого. Петиція з вимогою повернути виплати швидко набрала необхідні голоси, і Президент Володимир Зеленський передав її на опрацювання голові Кабміну Денису Шмигалю.
МВФ оприлюднив новий макроекономічний прогноз щодо України на найближчі п'ять років. МВФ дає мінімальні показники очікуваного зростання української економіки та інвестицій. Але реальні цифри можуть бути вищими, у тому числі й інвестиції у відновлення України. МВФ розраховує, що війна в Україні закінчиться упродовж 12-18 місяців. У найгіршому випадку, за прогнозом МВФ, війна в Україні закінчиться восени 2024 року.
У першому сценарії динаміка ВВП у 2023 році вказана дуже розмито – від мінус 3% до плюс 1%. У 2025 році очікується найбільше зростання ВВП – 6,5%, у 2026 – 5%, у 2027 – 4%. За негативним сценарієм українська економіка падатиме ще два роки. Причому 2023 року ВВП обвалиться на 10%, а 2024 року - на 2%. Загалом за очікуваннями зростання ВВП України в прогнозах від різних аналітичних джерел спостерігається дуже велика різниця. Наприклад, Sense Bank очікує зростання української економіки цього року на 5,5%, тоді як Oxford Economics говорить про падіння на 4,6%. Міністерство економіки України погіршило свій прогноз на 2023 рік – якщо спочатку очікувалося зростання ВВП у 3,2%, то тепер – лише на 1%. Мінекономіки та НБУ змінили свої прогнози щодо зростання ВВП через негативний вплив блек-аутів і після того, як видав макропрогноз МВФ. Тобто можна сказати, що 1% зростання економіки узгоджено з Фондом. Світовий банк знизив прогноз зростання ВВП України з 3,3 до 0,5%.
Основу зростання ВВП забезпечать споживчі витрати громадян, вони у 2027 році вийдуть на 93% від 2021 року. Прогнозується, що урядові витрати в наступні п'ять років лише зменшуватимуться і тягнути ВВП донизу. Інвестиції трохи підтримають зростання економіки у 2024-2025 роках, але вже почнуть сповільнюватись.
Також відбудеться зростання боргового навантаження. Якщо у 2021 році державний та гарантований борги України становили 50,4% ВВП, а у 2022 році – 81,7%, то у 2023 році показник зросте до 98,3%. А вже з 2024 року борги перевищать розмір ВВП (становлять 105%). До 2027 року очікується поступове зниження боргового навантаження, але воно все одно буде більше 100% ВВП (2025 року - 104,1%, 2026 - 102%, 2027 - 100,2%).
Цього та наступного року громадянам варто готуватися до досить суттєвого зростання цін. У найближчі два роки інфляція (а отже, і зростання цін) залишатиметься досить високою – 20% цього року та 12,5% у 2024-му. При цьому зарплати зростатимуть значно скромнішими темпами. Цього року вони взагалі просядуть ще на 2%, а 2024-го збільшаться на 2,5%. Тобто реальні прибутки українців ще більше скоротяться. Рівень безробіття, хоч і поступово знижуватиметься, цього року все ще залишиться рекордним - 20,9% (до війни цей показник був нижчим за 10%).
Український експорт, за оцінками МВФ, найближчим часом залишатиметься нижчим від довоєнного на 40%. Привертає увагу досить стримані прогнози МВФ щодо припливу інвестицій в Україну. Прогноз МВФ фактично має на увазі відсутність «плану Маршалла» для України і мляве відновлення за свій рахунок із зростанням боргів.Що, власне, формує сіру зону із втратою 10-15 млн. населення. За прямими інвестиціями - 75 млрд за 10 років. І загальних втрат оцінених 411 млрд доларів.
В Україні підбили підсумки опалювального сезону. Як повідомляє "Укренерго", РФ випустили по енергооб'єктах України понад 1200 ракет та дронів. Загалом, за даними Forbes, Росія випустила по Україні близько 4750 ракет на $16 млрд з початку повномасштабного вторгнення. За даними українського військового командування, зараз українська ППО знищує близько 75% крилатих ракет і ударних дронів, решта 25% долітає до мети. Понад 250 ракет і дронів потрапили об'єктами критичної інфраструктури, пошкодивши близько 43% об'єктів магістральних мереж. Різного ступеня пошкодження заподіяно всім тепловим та гідроелектростанціям. На сьогоднішній день повернуто в роботу понад 80% пошкодженої магістральної мережі. Повідомляється, що для відновлення енергосистеми "Укренерго" залучило 700 млн євро, для продовження відновлювальних робіт у 2023 році знадобиться - 1 млрд дол.
Нагадаємо, що на кінець 2022 року збитки від пошкодження енергетичної інфраструктури оцінювалися в 6,8 млрд дол. А за заявою офіційних осіб держави через масовані російські обстріли Україні могло знадобитися 2 млрд дол. додаткових дотацій. Як бачимо, ситуацію вдалося стабілізувати, і додаткові кошти в такій кількості на обслуговування української енергосистеми не знадобляться. Окрім того, Україна відновлює експорт електроенергії.
Продовжується розвиток конфлікту навколо УПЦ. Наразі інформаційну дискредитацію зазнав безпосередньо і сам голова УПЦ митрополит Онуфрій. Так «Українська правда» стверджує, що отримала дані з автоматичної системи «Російський паспорт», згідно з якими понад 20 священнослужителів Української Православної церкви, включаючи митрополита Онуфрія, мають російські паспорти. В УПЦ повідомили, що ця інформація не відповідає дійсності. Щодо Києво-Печерської Лаври, схоже, ухвалено рішення діяти більше в юридичній площині. Держава фактично відмовилася від намірів негайно виселити ченців УПЦ до відповідного рішення суду і тепер, можливо, історія піде на довгу дистанцію, насамперед через міжнародну увагу до цього питання. Також команду влади непокоїть посилення та піар П. Порошенка на цій темі. Перше засідання суду у цій справі відбудеться наприкінці квітня.
Офіційний візит Президента України В. Зеленського до Польщі, активізував чутки про поглиблення військово-політичного співробітництва між країнами та пошук моделей інтеграції. Зокрема, до пріоритету обговорення було поставлено питання співпраці у сфері військово-промислового комплексу. Україна та Польща підписали протокол про наміри країн зі співробітництва у постачанні оборонної техніки - зокрема, 150 колісних бронетранспортерів Rosomak. Також обговорювалися питання економіки, транскордонний рух, про залізничне сполучення, розширення можливостей для переходу кордону. Україна та Польща залагодили суперечку через експорт українського зерна (це питання викликало кризу між польським урядом та фермерами).
Президент В. Зеленський заявив, що у майбутньому між Україною та Польщею не буде кордонів. "У майбутньому між нашими народами не існуватиме жодних кордонів: політичних, економічних і - що дуже важливо - історичних. Але для цього ще треба перемогти. Для цього потрібно ще трохи пройти пліч-о-пліч", - заявив Президент України. Формально В. Зеленський мав на увазі вступ України до ЄС та НАТО, який створює єдине правове та політичне поле та знімає кордони. Також в Україні та Польщі в експертних колах досить популярна ідея про можливий перехідний чи замісний формат для української інтеграції на Захід. Йдеться про створення нового конфедеративного чи міждержавного об'єднання України з Польщею, країнами Балтії та Молдовою. Активно цю ініціативу свого часу просували політичні кола США та Великобританії як запасний чи тимчасовий варіант у разі провалу вступу України до ЄС та НАТО.
Глава КНР Сі Цзіньпін поки що перехопив ініціативу в просуванні китайських мирних ініціатив. Після візиту до КНР Президента Франції Еммануея Макрона та голова Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн. Державні китайські ЗМІ повідомили, що Е.Макрон привіз до Пекіна певну пропозицію щодо України, яку "Китай вітав". Ймовірно, що Э.Макрон справді готує компромісний план, щоб запропонувати всім гравцям. Китайський лідер Сі Цзіньпін, ймовірно, вважає Францію одним із можливих союзників у Європі. І в цьому відношенні не останню роль зіграла образа Франції на створення альянсу безпеки AUKUS між США, Великою Британією та Австралією (була створена з метою стримування КНР в Індо-Тихоокеанському регіоні). Тоді Австралія без попереднього повідомлення анулювала французько-австралійську угоду на постачання атомних підводних човнів на суму 56 мільярдів євро (90 мільярдів австралійських доларів) і скоротила розвиток стратегічного партнерства з Францією. І тепер щодо альянсу AUKUS Франція готова підігравати КНР. На цьому тлі Президент Бразилії Лула да Сільва запропонував Україні обговорити статус Криму для початку переговорів із РФ та припинення війни. Лула да Сільва припустив, що Президент України В. Зеленський "не може хотіти всього", а й В. Путін "не може захопити територію України". Тому, "можливо, ми обговоримо Крим". Очікувано, що в Україні категорично відмовилися від такої ініціативи. Загалом, просування китайських мирних ініціатив зрештою залежатиме від позиції США. Ймовірно, що Сі Цзіньпін розраховує, що, граючи на амбіціях Франції, він зможе досягти більшої кризи у відносинах із Вашингтоном та ЄС. Не виключено, що візит Президента Франції до КНР негативно може вплинути і на допомогу Україні. Як повідомляє польське агентство PAP з посиланням на високопоставленого представника Євросоюзу, Франція заблокувала рішення ЄС щодо фінансування постачання боєприпасів для ЗСУ.
Росія продовжує торги за продовження дії зернового коридору, де зараз спостерігається повільне проходження суден. Зернова пробка в портах створює реальні проблеми для агросектору і ставлять під питання нову посівну кампанію в Україні. Загалом продовження «зернової угоди» у травні залишається під питанням. Схоже, що в РФ мають намір призупинити дію зернового коридору та ведуть інформаційну підготовку до цього громадської думки на міжнародному рівні. Але зрештою ситуація значною мірою залежатиме від позиції КНР та Туреччини у цьому питанні – основних торгових партнерів РФ. За даними ООН на кінець лютого з початку роботи зернового коридору через нього вивезли близько 21,5 млн тон зерна. Як заявили в Мінагрополітики, Україна експортувала понад 30 млн тон зернових за сезон 2022-2023 (не лише зерновим коридором, а всього). Але приблизно скільки ж зерна залишається на зберіганні всередині країни. На переговорах щодо продовження «зернової угоди» українська сторона порушує питання щодо розширення списку задіяних у угоді портів (зокрема, за рахунок Миколаївського порту, а також – номенклатури експорту).
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: ЗС РФ намагаються наступати на Куп'янському напрямі.
На Донбасі: ЗС РФ наступають на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар'їнському напрямах. Основні бої йдуть у районах міст Кремінної, Бахмута, Авдіївки, Мар'їнки. Атаки ЗС РФ відбито в районі населених пунктів Кремінної, Білогорівки, Спірного, Невського та Серебрянського лісництва у Луганській області. На Донеччині відбито атаки - в районах населених пунктів Верхньокам'янського, Перемоги, Новокалинового, Первомайського, Богданівки, Іванівського, Хромового, Північного, Бердичів, Водяного.
Ситуація на Південному напрямку: без значних змін. На Запорізькому та Херсонському напрямах ЗС РФ удосконалювали оборонні рубежі та позиції.
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін.
Карти бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
Економічна ситуація.
МВФ оприлюднив новий макроекономічний прогноз щодо України на найближчі п'ять років. Він містить кілька сценаріїв розвитку української економіки. МВФ розраховує, що війна в Україні закінчиться протягом 12-18 місяців і далі країна повернеться до мирного розвитку. У найгіршому випадку, за прогнозом Фонду, війна в Україні закінчиться восени 2024 року. І після цього розпочнеться мирний розвиток, але нешвидкий.
За очікуваннями МВФ, які були погоджені з урядом України та НБУ, протягом наступних 5 років дозволить Україні вийти на рівень у 83% від ВВП 2021 року – не радісні перспективи. За 70% цього року.
Громадянам варто готуватися до досить суттєвого зростання цін. У найближчі два роки інфляція (а отже, і зростання цін) залишатиметься досить високою – 20% цього року та 12,5% у 2024-му. При цьому зарплати зростатимуть значно скромнішими темпами. Цього року вони взагалі просядуть ще на 2%, а 2024-го збільшаться на 2,5%. Тобто реальні прибутки українців ще більше скоротяться. Рівень безробіття, хоч і поступово знижуватиметься, цього року все ще залишиться рекордним - 20,9% (до війни цей показник був нижчим за 10%).
Перший – базовий сценарій. Динаміка ВВП в 2023 році в ньому дуже розмита - від мінус 3% до плюс 1%. Загалом за очікуваннями зростання ВВП України в прогнозах від різних аналітиків - дуже великий розкид. Приміром, Sense Bank очікує зростання української економіки цього року на 5,5%, тоді як Oxford Economics прочитає падіння на 4,6%. Міністерство економіки України погіршило свій прогноз на 2023 рік – якщо спочатку очікувалося зростання ВВП у 3,2%, то тепер – лише на 1%.Мінекономіки та НБУ змінили свої прогнози щодо зростання ВВП через негативний вплив блек-аутів і після того, як видав макропрогноз МВФ. Тобто можна сказати, що 1% зростання економіки узгоджено з Фондом. Світовий банк знизив прогноз зростання ВВП України з 3,3 до 0,5%.
У 2025 році Фонд очікує найбільше зростання ВВП – 6,5%, у 2026 – 5%, у 2027 – 4%. За інфляцією прогнози МВФ такі. У 2023 році вона складе 20% (тобто зменшиться порівняно з минулорічною майже на 10%), у 2024 році – 12,5%, у 2025 році – 8%, у 2026 – 6%. До довоєнного рівня (5% на рік) інфляція повернеться лише до 2027 року. У 2023 році зарплати взагалі скоротяться на 2%, у наступному – зростуть на 2,5%, у 2026 – на 5%, у 2027 – на 4%.
У МВФ розраховують на зростання споживчих витрат – до 2027 року вони мають становити 93% від довоєнних показників. На тлі невисоких зарплат це можливе лише в тому випадку, якщо збільшать податки, зокрема той самий податок на додану вартість.
Також відбудеться зростання боргового навантаження. Якщо у 2021 році державний та гарантований борги України становили 50,4% ВВП, а у 2022 році – 81,7%, то у 2023 році показник зросте до 98,3%. А вже з 2024 року (який загалом для економіки має стати кращим, ніж цей рік) борги перевищать розмір ВВП (становлять 105%). До 2027 року очікується поступове зниження боргового навантаження, але воно все одно буде більше 100% ВВП (2025 року - 104,1%, 2026 - 102%, 2027 - 100,2%).
Другий сценарій – негативний. За ним українська економіка падатиме ще два роки. Причому 2023 року ВВП обвалиться на 10%, а 2024 року - на 2%. Також може прискоритись інфляція, а на валютному ринку зберігатиметься дисбаланс. Потреби у фінансуванні боргів досягнуть близько 7 млрд доларів і зберігатимуться на високих позначках до 2028-2033 років.
Привертає увагу досить стримані прогнози МВФ щодо припливу інвестицій в Україну. На тлі війни не лише погіршилася ситуація в економіці, а й посилилися решта проблем, про які говорили інвестори ще в довоєнні часи, зокрема з корупцією, судами тощо. Тобто бізнес-клімат загалом став гіршим, ніж до війни, навіть без обліку самих військових дій та пов'язаних з ними ризиків.
Ключовими перешкодами для відновлення у 2023 році є низька стійкість енергетичної інфраструктури, зниження виробництва сільськогосподарської продукції через проблеми з фінансуванням та низькі ціни на продукцію. Це може призвести до зниження посівних площ та обсягів використання добрив, що зменшить урожай зернових та олійних на 15-20%. Також враховується суттєве скорочення металургійного виробництва (і, відповідно, зниження експорту в цьому напрямі, яке до війни було одним із ключових). Український експорт, за оцінками МВФ, найближчим часом залишатиметься нижчим від довоєнного на 40%.
8 квітня в Україні закінчився опалювальний сезон, у зв'язку із чим "Укренерго" підбили підсумки зими. РФ випустили по енергооб'єктах України понад 1200 ракет та дронів, повідомляє компанія.Понад 250 ракет та дронів потрапили до мети, пошкодивши близько 43% об'єктів магістральних мереж. Різного ступеня пошкодження заподіяно всім тепловим та гідроелектростанціям. На сьогоднішній день повернуто в роботу понад 80% пошкодженої магістральної мережі. Повідомляється, що для відновлення енергосистеми "Укренерго" залучило 700 млн євро, для продовження відновлювальних робіт у 2023 році знадобиться - 1 млрд дол. Нагадаємо, що на кінець 2022 року збитки від пошкодження енергетичної інфраструктури оцінювалися в 6,8 млрд дол. держави через масовані російські обстріли Україні могло знадобитися 2млрд дол. додаткових дотацій. Як бачимо, ситуацію вдалося стабілізувати, і додаткові кошти в такій кількості на обслуговування української енергосистеми не знадобляться.
Також Україна відновлює експорт електроенергії. При цьому забезпечення потреб електроенергії для українських споживачів – буде пріоритетом. І експорт електроенергії працюватиме за умови забезпечення українських споживачів електроенергією і може бути припинено у разі зміни ситуації.
Як повідомляє міністр енергетики України Герман Галущенко, він підписав розпорядчий документ, який дозволяє розпочати процес відновлення експорту електроенергії в умовах профіциту потужності, що генерує. «Українська енергосистема вже майже два місяці працює без обмежень споживачів із запасом потужності... Наступний крок – відкриття експорту електроенергії, що дозволить залучити додатковий фінансовий ресурс для необхідного відновлення знищеної та ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури», – сказав Г.Галущенко. Дозволена європейською мережею операторів системи передачі ENTSO-E потужність експорту становить 400 МВт. Проте фактичні обсяги експорту можуть коливатися залежно від часу та кон'юнктури ринку.
Верховна Рада звільнила голову Рахункової палати Валерія Пацкана.
Парламент з другої спроби звільнив голову Рахункової палати Валерія Пацкана. «За» проголосували – 250 депутатів. Також анонсовано швидке внесення на посаду голови Рахункової палати Геннадія Пліса. Г. Пліс з 2019 року працював заступником міністра фінансів в уряді Олексія Гончарука, у 2019-2022 очолював Державну аудиторську службу. "Це один із останніх умовно незалежних елементів контролю у державі, і він переходить під контроль влади", - прокоментував голосування за відставку В.Пацкана та майбутнє призначення Пліса нардеп Олексій Гончаренко.
Процес зміни глави Рахункової палати, ймовірно, на кілька місяців був поставлений на паузу у зв'язку з тим, що закулісно могли вестись торги та переговори щодо того, хто надалі контролюватиме це відомство. Велика ймовірність, що за цим стоять, зокрема, й інтереси західних партнерів, які бажають контролювати основні фінансові потоки в країні. І кандидатура Геннадія Пліса, який свого часу працював заступником міністра фінансів в уряді Олексія Гончарука, все ж таки виявилася найбільш компромісною фігурою в цьому відношенні.
Нагадаємо, що 7 листопада, НАБУ та САП завершили розслідування щодо екс-нардепа та голови Рахункової палати Валерія Пацкана, якого звинувачують у незаконному отриманні компенсації за житлом у 2017 році. Він назвав це «політичними розбираннями». Пізніше бюджетний комітет рекомендував Верховній Раді підтримати його звільнення, 1 грудня 2022 року Рада провалила голосування щодо відставки В. Пацкана.
Парламент проголосував за повернення виплат в 30 тисяч гривень військовим у тилу.
10 квітня депутати Верховної Ради проголосували за повернення виплат 30 тисяч гривень військовослужбовцям, а також співробітникам Нацполіції та ДСНС, які проходять службу у тилу. Під час обговорення до другого читання відповідного Законопроекту №8312 на голосування було поставлено виправлення, яке передбачає повернення виплат 30 тисяч військовослужбовцям, службі цивільного захисту, поліцейським. Правка отримала 254 голоси, сам закон – 277. Цю правку Дмитро Разумков вніс до законопроекту про регулювання окремих аспектів здійснення примусового відчуження майна під час дії правового режиму військового стану. На практиці з виплатами можуть виникнути проблеми, тому що для цього потрібно буде вносити зміни до бюджету ще одним законом.
Як пояснює нардеп Ярослав Железняк, тут треба звернути увагу на правку. Якщо коротко, вона повертає надбавку захисникам шляхом економії на скорочені зарплати для держслужбовців та управління держпідприємств (до 10 мінімальних зарплат).
І тут головне, щоб повернення надбавок спрацювало:
- швидше за все, потрібно міняти бюджет;
– обмеження на зарплати до 10 мінзарплат – це дуже мала економія.
Навіть на 2% від запланованих витрат не вистачить. Нагадаю, що ми за день на виплати військовим витрачали 2,7 млрд. грн. Поки що правильно говоритиме так: грошове забезпечення працівників, службових та посадових осіб бюджетних установ/держпідприємств обмежили до десяти розмірів мінімальної заробітної плати, -каже Железняк.Для забезпечення повернення доплат військових потрібно близько 149 мільярдів гривень на рік, це 98% необхідної суми, заявив нардеп Ярослав Железняк. Зміни до бюджету щодо виплат прийняті з правкою, згідно з якою надбавки військовим забезпечуються скорочення зарплат держслужбовцям. Тоді ж він підрахував, що цієї економії вистачить лише покриття 2% від необхідної виплати суми.
Наступного дня 11.04.2023р. до Ради внесли блокуючу постанову (8312-П від 11.04.2023р) згідно із законом, в якій пройшла правка про повернення доплат у 30 тисяч військових та обмеження зарплат. Автор проекту – Володимир Цибаль від фракції Голос. «Поки ця постанова не буде розглянута у залі, спікер не має права підписати закон. А це найближчими тижнями не станеться через графік засідань Ради», – пояснює нардеп від фракції «Голос» Ярослав Железняк
З початку війни військовослужбовці та інші силовики отримували, крім окладу, надбавки у 30-100 тисяч гривень залежно від режиму служби.
Проте влада вирішила суттєво урізати надбавки тим силовикам, які не перебувають безпосередньо у зоні бойових дій. Доплати 30 тисяч військовим у тилу були скасовані наказом Міноборони України з 1 лютого.
На надбавку у 100 тисяч можуть тепер розраховувати лише ті, хто воює безпосередньо на передовій. Але лише якщо це підтверджено журналом видачі бойових розпоряджень – відповідно до встановлених Головкомом "зон ведення бойових дій". Журнали знаходження бійців на передовій тепер ведуть офіцери у штабах.Для прикладу – деякі райони Херсонської області на правому березі Дніпра, хоч туди регулярно прилітають снаряди, згідно з розпорядженнями головного комітету ЗСУ не вважаються зонами ведення бойових дій.
Надбавку в 30 тисяч, яку раніше отримували всі військові без винятку (маючи загалом близько 44 тисяч гривень), тепер виплачують лише тим, хто перебуває у "резерві Головнокомандувача", а також тим, хто служить у другій чи третій лінії оборони та виконує завдання із забезпечення передової.
Військові, залежно від специфіки бойових завдань та місця свого перебування, отримуватимуть:
• Передова: зп +100 тисяч за бойові завдання;
• Передова-тил, південь, північ: зп +30 тисяч грн. виплати;
• Решта: зп.
Тобто ті, хто тільки був покликаний з мобілізації та проходить навчання у навчальному центрі, а також ті, хто служить у ТРО навіть у прикордонних районах чи тилу, на надбавку розраховувати не можуть. І рядовий склад отримає лише мінімум 20 100 гривень. Не отримують жодних надбавок і ті, хто захворів та був відправлений на лікування – без поранення. А також – відпускники ЗСУ.
Все це викликало обурення багатьох українських військових. Петиція з вимогою повернути виплати швидко набрала необхідні голоси, і Президент Володимир Зеленський передав її на опрацювання голові Кабміну Денису Шмигалю.
Але нещодавно прийняті зміни до держбюджету не передбачають повернення підвищених зарплат військовим. Адже зростання витрат на армію пов'язане із збільшенням числа військовослужбовців.
В Україні триває мобілізація, продовжують комплектуватися нові військові формування, що потребує додаткового фінансування.
У 2022 році витрати держбюджету на Збройні Сили, Нацгвардію та Держприкордонслужбу становили понад 1,021 трлн гривень, левову частку з яких становили виплати військовим. А 2023 року на фінансування цих структур у бюджеті заклали 570,92 млрд гривень, що на 451 млрд гривень менше.
Але як відомо, Верховна Рада внесла зміни до державного бюджету України на 2023 рік, збільшивши витрати на 537,2 мільярда гривень здебільшого на безпеку та оборону – 518 млрд грн. + 19 млрд. до резервного фонду.
В тому числі:
• Міноборони – 372,4 млрд. грн. З них оплата праці – 364 млрд. грн.;
• Нацполіція, Держприкордонслужба, Нацгвардія, ДСНС – 98,3 млрд грн. З них оплата праці – 95,9 млрд. грн.;
• ГУР – 4,6 млрд грн;
• СБУ – 9,3 млрд грн;
• Адміністрації Держспецзв'язку – 31,6 млрд грн;
• Служби зовнішньої розвідки – 807,6 млн. грн.;
• НАБУ – 50,6 млн. грн.
Поряд із зменшенням обсягу доплат військовослужбовцям у розмірі 30 тис. гривень з 1 лютого відбулося підвищення розмірів мінімального грошового забезпечення, що також потребуватиме додаткового фінансування з бюджету.
Також українська армія зазнає втрат. І держава продовжує виконувати свої зобов'язання, виплачуючи по 100 тис. гривень пораненим бійцям та по 15 млн гривень сім'ям загиблих.
Все це величезні кошти, які держава має знаходити із внутрішніх джерел.
Міністр оборони України Олексій Резніков розповів, що Міноборони "заощадило" на урізанні надбавок військовим близько 100 мільярдів гривень, які надалі використовуватимуться для забезпечення ЗСУ.
Нагадаємо, що з 1 лютого оклад для військових у зоні бойових дій, який було встановлено у розмірі 100 тисяч гривень, не зміниться. Але розмір щомісячної грошової винагороди військовослужбовців збільшиться на 50%.
Так мінімальне грошове забезпечення зараз складає:
• Для ЗСУ, Нацгвардії та ДПСУ – мінімальний рівень складе 20 100 гривень
• Рядові та начальницький склад ДСНС та Нацполіція – не менше 17 000 гривень
Тобто якщо військовослужбовець отримував 13 тисяч гривень, мінімальне грошове забезпечення минулого року, то з 1 лютого такий військовослужбовець отримуватиме мінімальне грошове забезпечення у розмірі 20 тисяч гривень. На "передній" лінії військовослужбовець мінімальне грошове забезпечення у 20 тисяч гривень отримуватиме з додатковою нагородою у 100 тисяч гривень – тобто 120 тисяч гривень на місяць.
Ситуація довкола Української православної церкви.
Досі комісія Національного заповідника Києво-Печерська Лавра, так і не змогла розпочати процес передачі приміщень Лаври у державне користування, її роботу було заблоковано віруючими УПЦ.
На тлі подій у монастирі УПЦ у Києво-Печерській Лаврі, чия братія відмовилася залишати обитель, у низці областей розпочалися процеси переведення громад та храмів до ПЦУ. Вони відбуваються наступним порядком - прихильники ПЦУ збираються під храмами і намагаються до них увійти, проводячи голосування і таким чином "переводячи" храми до своєї церкви.
У власність ПЦУ перевели єдиний собор УПЦ у Львові (Святого Георгія Побідоносця на вулиці Тараса Бобаніча). Крім того, голова Львівської ОДА Максим Козицький опублікував відео зносу, як він сказав, "останнього форпосту московської церкви у Львові". На відео - храм святого рівноапостольного князя Володимира, розташований на житловому масиві Сихів.
Паралельно міськради відкликають права на землю, які раніше видано Українській православній церкві. Приміром, УПЦ позбавили право користування земельними ділянками на території міста Рівного. Масовим цей процес став у Хмельницькій та Львівській областях, де УПЦ позбавляють найбільших соборів. Також на тлі активізації переказів храмів із УПЦ до ПЦУ в Раді анонсують т.зв. "нові законодавчі ініціативи щодо очищення українських церков від залишків "російського світу".У своїй публікації «Українська правда», стверджуючи, що отримала дані з автоматичної системи «Російський паспорт», згідно з якими понад 20 священнослужителів Української Православної церкви, включаючи митрополита Онуфрія, мають російські паспорти. В УПЦ повідомили, що ця інформація не відповідає дійсності. «Частина згаданих у відеоматеріалі єпископів була позбавлена громадянства без обґрунтування, і тому вони подали до суду позов із вимогою відновити їхнє українське громадянство, оскільки іншого вони не мають. Суд відкрив провадження за їхнім клопотанням. Оскільки СБУ неодноразово заявляла, що перевіряла всіх єпископів УПЦ на наявність подвійного громадянства та не скасовувала українське громадянство в інших, згаданих у сюжеті архієреїв, наведена у відеоматеріалі інформація не відповідає дійсності. Блаженніший Митрополит Онуфрій є громадянином України від народження та паспортами інших держав не володіє», – заявили в УПЦ.
При цьому глава УПЦ митрополит Онуфрій підтвердив, що раніше мав російське громадянство разом із українським. Але нині має лише українське громадянство. За його словами, він провів 19 років ченцем Свято-Троїцької Сергієвої лаври в Московській області – після того, як закінчив Московську духовну семінарію та академію (до Одеської Онуфрії не зміг вступити). На момент розпаду Союзу з 1988 року Онуфрій перебував уже в Україні, в Почаївській Лаврі. При цьому прописка в нього залишалася російська, тому 1991 року, коли СРСР припинив існування, він автоматично став громадянином Росії.Але одержав одночасно й український паспорт, залишившись в Україні. За словами митрополита Онуфрія, "між Україною та Росією були добрі братні відносини. Коли ці відносини стали погіршуватися, особливо останні десять років, я залишив російське громадянство". "У мене немає російського паспорта", – додав Онуфрій.
Щодо Києво-Печерської Лаври, схоже, ухвалено рішення діяти більше в юридичній площині. Держава фактично відмовилася від намірів негайно виселити ченців УПЦ до відповідного рішення суду і тепер, можливо, історія піде на довгу дистанцію, насамперед через міжнародну увагу до цього питання. Також команду влади непокоїть посилення та піар П. Порошенка на цій темі. Перше засідання суду у цій справі відбудеться наприкінці квітня. Як заявив голова комітету Ради з гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, із виселенням УПЦ із монастиря доведеться почекати до рішення суду. "Я закликаю всіх бути реалістами... Українська держава мала право приймати ці рішення, і вони вже мають бути виконані. Але ці рішення оскаржуються в суді. І якщо нам доведеться зачекати на рішення суду, який, я переконаний, підтвердить законність цих рішень, то слід зачекати", - сказав М.Потураєв. Він закликав орієнтуватися на європейську практику вирішення таких конфліктів: "Варто почекати, щоб надалі жодних проблем із оскарженням цих рішень не було. Щоб ніхто з так званих експертів чи журналістів, у тому числі за кордоном, не ставив під сумнів ці рішення, щоб це було. просто неможливо було зробити.
Ситуація довкола України.
Мирні переговори.
Минулого тижня Президент України В. Зеленський із офіційним візитом побував у Польщі. Що за фактом є спробою заручитися підтримкою та ще більше закріпити партнерство України та Польщі на двосторонньому рівні. Зокрема, до пріоритету обговорення було поставлено питання співпраці у сфері військово-промислового комплексу. Крім того, обговорювалися питання економіки, транскордонний рух, про залізничне сполучення, розширення можливостей для переходу кордону. Україна та Польща залагодили суперечку через експорт українського зерна (це питання викликало кризу між польським урядом та фермерами).
Основна із заяви Президента Польщі А. Дуди:
Польща порушує питання гарантій безпеки для України від НАТО і хоче, щоб їх надали перед літнім самітом Альянсу у Вільнюсі.
Варшава підтримує Україну на шляху до членства в НАТО.
Польща вже передала Україні чотири МІГ-29, а доставка ще чотирьох винищувачів у процесі. Згодом польська сторона зможе відправити ще шість бойових літаків.
Основна із заяв Прем'єр-міністра Польщі М. Маровецького:
Місце України в НАТО та ЄС. Членство України в цих організаціях забезпечуватиме ще більшу безпеку Польщі.
Польща хоче разом з Україною збудувати нову архітектуру безпеки для НАТО та ЄС.
Варшава хоче справжнього світу і критикує тих, хто закликає якнайшвидше припинити бойові дії та здати Україну. Саме від України має залежати те, яким буде світ.
Польща продовжуватиме підтримувати Україну, а також бажає взяти участь у її повоєнному відновленні.
Президент В.Зеленський багато уваги приділяв тому, що Київ та Варшава вирішують разом питання історичного характеру. І заявив, що у майбутньому між Україною та Польщею не буде кордонів. "У майбутньому між нашими народами не існуватиме жодних кордонів: політичних, економічних і - що дуже важливо - історичних. Але для цього ще треба перемогти. Для цього потрібно ще трохи пройти пліч-о-пліч", - заявив Президент України. Формально В. Зеленський мав на увазі вступ України до ЄС та НАТО, який створює єдине правове та політичне поле та знімає кордони. В Україні та Польщі в експертних колах досить популярна ідея про можливий перехідний чи замісний формат для української інтеграції на Захід. Йдеться про створення нового конфедеративного чи міждержавного об'єднання України з Польщею, країнами Балтії та Молдовою. Активно цю ініціативу просували у США та Великій Британії, як запасний чи тимчасовий варіант у разі провалу вступу України до ЄС та НАТО.
Паралельно Президент Франції Еммануель Макрон та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн здійснили візит до КНР. Е.Макрон та Урсула фон дер Ляйєн заявили, що хочуть переконати Китай використати свій вплив на Росію для встановлення миру в Україні. Або принаймні перешкодити Пекіну безпосередньо підтримувати Москву.
Перед початком візиту Китай заявив про готовність обговорювати з ЄС політичне врегулювання конфлікту в Україні. Також Китай напередодні візиту Макрона підкреслено демонстрував свій нейтралітет стосовно війни в Україні.
Після приїзду до КНР Президент Франції Е. Макрон заявив, що Китай може відіграти "головну роль" у війні в Україні через тісні відносини з Росією. Він заявив, що підтримка діалогу з Китаєм має важливе значення, і що Москві не можна дозволити вести ексклюзивний діалог з Пекіном.
Представлений наприкінці лютого китайський "мирний план" щодо України свідчить про "волю зробити внесок у вирішення конфлікту", заявив Макрон у середу, 5 квітня, у перший день свого візиту до Пекіна.
У заяві після зустрічі з Президентом Франції Е.Макроном лідер КНР Сі Цзіньпін закликав Україну та Росію відновити мирні переговори та знайти політичне вирішення конфлікту. Китай висловив готовність працювати разом із Францією над досягненням припинення війни в Україні шляхом переговорів, повідомило французьке дипломатичне джерело. "Президент Макрон і Сі домовилися "вперто працювати", щоб прискорити закінчення війни і домогтися початку переговорів за повного дотримання міжнародного права", - повідомило французьке дипломатичне джерело.Загалом риторика була на кшталт китайського мирного плану – негайне поновлення переговорів та припинення вогню (проти чого виступає Україна). При цьому, що характерно, державні китайські ЗМІ пишуть, що Е.Макрон привіз до Пекіна пропозицію щодо України, яку "Китай вітав". Якщо це дійсно так, то, не виключено, що Е. Макрон готує компромісний план, щоб запропонувати всім гравцям. І, судячи з реакції Китаю, Пекін побачив у ньому співзвуччя зі своїм планом.
Китайський лідер Сі Цзіньпін, ймовірно, вважає Францію одним із можливих союзників у Європі. І в цьому відношенні не останню роль зіграла образа Франції на створення альянсу безпеки AUKUS між США, Великою Британією та Австралією (була створена з метою стримування КНР в Індо-Тихоокеанському регіоні). Тоді Австралія без попереднього повідомлення анулювала французько-австралійську угоду на постачання атомних підводних човнів на суму 56 мільярдів євро (90 мільярдів австралійських доларів) і скоротила розвиток стратегічного партнерства з Францією. І тепер щодо альянсу AUKUS Франція готова підігравати КНР. У той час як Сі Цзіньпін сподівається, що, граючи на амбіціях Франції, він зможе досягти більшої кризи у відносинах із Вашингтоном та ЄС. Для КНР важливо демонструвати, що він поступово віддаляє ЄС від США і Білий Дім тепер не має безумовної підтримки Європи. У свою чергу посилення суверенітету ЄС від США призведе до збільшення впливу Китаю в Європі.У західних ЗМІ з деякою тривогою пишуть про можливе зближення позиції Китаю та провідних європейських країн, бачачи у цьому загрозу єдності США та ЄС. На думку Reuters, Сі Цзіньпін схиляв Макрона до "протистояння" зі США. Китайський лідер вважає Францію одним із ймовірних союзників у Європі, "на це вказує і применшена увага Китаю до Уронули фон дер Ляйєн, що прибула разом з Макроном Урсули".
Паралельно Президент Бразилії Лула да Сільва запропонував Україні обговорити статус Криму для початку переговорів із РФ та припинення війни. Лула да Сільва припустив, що президент Зеленський "не може хотіти всього", а й Путін "не може захопити територію України". Тому, "можливо, ми обговоримо Крим". Так Сільва висловив упевненість в успіху цього проекту і має намір представити його своєму китайському колезі в Пекіні наступного тижня. Глава бразильської держави сподівається після повернення з Китаю на створення групи країн, яка зможе допомогти вирішити український конфлікт. У МЗС України відреагували. "Українська позиція залишається незмінною: будь-які посередницькі зусилля щодо відновлення миру в Україні мають базуватися на повазі до суверенітету та повного відновлення територіальної цілісності України відповідно до принципів Статуту ООН", - заявив речник МЗС Олег Ніколенко.
Але в цілому просування китайських мирних ініціатив зрештою залежатиме від позиції США. Оскільки саме там здебільшого вирішують, як регулювати військову та фінансову підтримку Україні – по суті, її здатність вести опір на фронті, і на підставі цього диктувати вже свої умови миру.
Військова та фінансова допомога Україні.
Під час візиту Президента В. Зеленського, Україна та Польща домовились про оборонну співпрацю. Як повідомила канцелярія польського прем'єра, М.Моровецький та В.Зеленський підписали протокол про наміри країн щодо співробітництва у постачаннях оборонної техніки - зокрема колісних бронетранспортерів Rosomak. Член Ради міністрів Польщі Міхал Дворчик повідомив, що Київ замовив у Варшави:
• 150 бронетранспортерів Rosomak;
• 3 ротні модулі самохідних мінометів RAK;
• 100 польський ПЗРК Piorun.
Раніше у Варшаві оголосили, що Україні вже передають винищувачі МіГ-29 радянського виробництва, які стояли на озброєнні Польщі. Перші кілька МІГів, як повідомляється, вже прибули. Загальна кількість машин офіційно не називається; за оцінками, може йтися про 10-20 літаків — із 28, які є у Польщі. У середині березня Словаччина ухвалила рішення передати Києву 13 своїх МІГів.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький повідомив, що США планують додаткові постачання Abrams та Bradley до України. "США робитимуть додаткові поставки озброєння в Україну, зокрема, ми говорили про БМП Bradley і танки Abrams. Це вже питання до американців... Звичайно, ми просили їх, щоб вони якнайширше допомагали Україні, оскільки від цього залежить, як швидко може бути досягнуто перемоги у війні", - сказав М.Моровецький після зустрічі з віце-президентом США Камалою Гарріс у Вашингтоні. Він додав, що Польща також робить все, що від неї залежить, щоб допомогти Україні з додатковим озброєнням.
До літа Україна отримуватиме танки Leopard-1 від Данії, всього йдеться про близько 100 танків. Також у травні Україна може отримати САУ CAESAR. Українські військові вже навчаються на полігонах у Данії.
Україна зараз прагне одержати від західних союзників винищувачі F-16. Проте терміни навчання ними становлять близько чотирьох років. Але якщо на фронті складеться важка для ЗСУ ситуація, таких рішень від Заходу виключати не можна.
У проекті Держбюджету України на 2023р. іноземне фінансування передбачено на 38 млрд дол. Минулого тижня МВФ затвердив пакет допомоги у розмірі 15,6 млрд доларів. Міністр фінансів США Дженет Йеллен під час зустрічі МВФ та Світового банку у Вашингтоні заявила, що країни-союзники готові забезпечити фінансування України до кінця року. Якщо війна закінчиться до середини 2024 року, то, за оцінкою МВФ, потреба України у зовнішньому фінансуванні становитиме 115 млрд доларів. Якщо вона триватиме до кінця 2025 року, потреба збільшиться до 140 млрд доларів. При цьому вартість відновлення України після війни оцінюється Світовим банком у 411 млрд доларів. Країни-донори координуватимуть довгострокову допомогу Україні через окрему платформу, а також нададуть кошти на термінове відновлення, а саме – ремонт енергетичних мереж.
Зі свого боку, в Україні порахували збитки від російської агресії, він склав — $700 млрд.
За інформацією, головного консультанта відділу організаційної роботи кабінету керівника ОПУ Олега Гавриша, окупанти знищили та пошкодили:
• 74,4 тисяч житлових будинків;
• близько 2,5 тисяч навчальних закладів;
• 500 лікарень;
• 400 культурних споруд;
• 120 релігійних споруд;
• 4,5 тисяч об'єктів мереж та комунікацій;
• 114 об'єктів енергетики.
Україна вживатиме всіх заходів, щоб РФ компенсувала цю шкоду. На це піде близько 5-7 років, у найгіршому варіанті – до 10 років, вважає О.Гавриш.
Український контрнаступ.
В Україні та США продовжують анонсувати великий український контрнаступ у період весни-літа цього року. Зокрема, у США очікують, що Україна проведе такий контрнаступ уже найближчими тижнями. Про це повідомила постпред Вашингтона при НАТО Джуліанна Сміт. Президент Володимир Зеленський заявив, що часу контрударів не розкриє, але росіяни "ще мають час піти, інакше ми їх знищимо". Секретар Ради нацбезпеки та оборони (РНБО) Олексій Данилов заявив, що деталі майбутнього контрнаступу Збройних сил України знають лише чотири-п'ять осіб. Тому слід обережно сприймати ті чи інші заяви на цю тему.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Україна зможе повернути Крим за 5-7 місяців. Наприкінці листопада 2022 року Подоляк обіцяв за півроку бути в Ялті, тобто до травня-червня. Новий його прогноз - 5-7 місяців з початку квітня - зсуває ці терміни початку вересня-початок листопада 2023 року.
Міністр оборони Олексій Резніков заявив, що вся війна може закінчитися цього року, причому Україна не піде на переговори з Путіним. Тобто, треба розуміти, звільнить до кінця року військовим шляхом не лише Крим, а й Донбас.
При цьому О.Рєзніков все ж таки визнав можливість переговорів, але тільки на умовах України - після виведення російських військ з подальшим узгодженням щодо репарацій і контрибуцій.
Але прогнози у країнах неоднозначні.Загалом можна зробити висновок, що невдала або з великими втратами спроба українських військ відвоювати свої території може підштовхнути союзників до того, щоби спонукати Україну розпочати переговори з РФ. Для того, щоб ці очікування західних партнерів виправдалися, Україні, як мінімум, необхідно провести найближчими місяцями успішний контрнаступ. Прорвавши південний фронт і вийшовши до Азовського моря та Криму (без цього говорити про початок боротьби за півострів не доводиться).
The Washington Post пише, що Україна відклала контрнаступ "через погоду, повільне постачання обладнання та брак боєприпасів, що посилило побоювання тупикової ситуації", пише видання. Ще більше ускладнює заплановану контратаку виток американських розвідувальних документів.
Також The Washington Post вважає, що успіх українського контрнаступу сумнівний - через проблеми з технікою та боєприпасами у ЗСУ та російських укріплень.
Про підготовку настання ЗСУ написало і агентство Reuters. За даними агентства, Україна готує 40 тисяч бійців для цього. Йдеться про вісім нових штурмових бригад "Гвардії наступу", яке готує МВС. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив агентству, що, на його думку, Україна, як і раніше, має значний мобілізаційний потенціал і що серед його рекрутів є жінки, люди без військового досвіду, а також колишні поліцейські та військовослужбовці. Reuters пише, що від очікуваного контрнаступу Києва залежить багато."Невдала і з великими втратами спроба відвоювати територію у російських військ може підірвати оптимізм серед ключових прихильників Заходу та підштовхнути їх до того, щоб спонукати Київ розпочати переговори з Москвою", - йдеться у публікації.
Загалом тема українського контрнаступу може виявитися елементом інформаційно-психологічної операції. З метою впливу на РФ (спровокувати паніку серед населення окупованих територій, змусити переміщати війська тощо), формування образу перемоги всередині українського суспільства та отримання більшої військово-технічної допомоги з боку західних партнерів. Або ж розмови про контрнаступ – це спроба втопити правду в потоці дезінформації, що ускладнює визначення російською стороною часу та спрямування української атаки за фактом.
У будь-якому разі чутки про великий український контрнаступ вже приносять свої вигоди для України. Оскільки вони створюють постійне перенапруга в лавах російських військ і в командуванні, вносять елементи дестабілізації та паніки на окупованих територіях, також командування вимушено проводити постійні передислокації бойового складу, вести будівництво оборонних споруд на різних напрямках і т.д. У такій ситуації невизначеності та напруги російське командування може пропустити основний удар, тоді й там, де на це чекатимуть найменше.
Ситуація навколо зернових угод.
Заступник міністра України з питань морських портів та мореплавання Юрій Васьков заявив, що «зернова угода» перебуває у критичному стані через дії РФ. Київ терміново порушив питання про порушення РФ перед ООН та Туреччиною.
Представники Росії, Туреччини та ООН перевіряють судна на шляху до українських портів. Спільна комісія погоджує назви судів, які підлягають огляду. За словами Ю. Васькова, українська сторона представила назви трьох суховантажів-зерновозів відповідно до договору. Але російські представники викреслили назви і представили інші судна, що прибувають з поточної черги з 50. У результаті, за словами Васькова, жодному судну не дозволили продовжити свій шлях, що рівносильне фактичної блокади.
За словами Ю.Васькова, якщо протистояння продовжиться, світові ціни на продукти харчування, ймовірно, зростуть на 15%. Українські фермери будуть змушені запасатися зерном та зіштовхнуться із серйозними фінансовими труднощами.
Росія висуває перелік вимоги для продовження зернової угоди. Прес-секретар президента РФ Д. Пєсков заявив, що російська частина зернової угоди не працює, перспективи її продовження є негативними.
Раніше РФ офіційно висунула умови наступного продовження «зернової угоди» на період після 18 травня 2023 року. МЗС РФ опублікувало перелік російських вимог. Один із пунктів – відновлення роботи аміакопроводу «Тольятті-Одеса».А також:
- перепідключення «Россільгоспбанку» до SWIFT;
- відновлення поставок сільгосптехніки, запчастин та сервісного обслуговування;
- Скасування обмежень на страхування та перестрахування судів з російським продовольством та добривами плюс зняття заборони на доступ таких суден у порти;
- Розблокування зарубіжних активів та рахунків російських компаній, пов'язаних з виробництвом та транспортуванням продовольства та добрив.
Загалом продовження «зернової угоди» у травні залишається під питанням. Схоже, що в РФ мають намір призупинити дію зернового коридору та ведуть інформаційну підготовку до цієї громадської думки на міжнародному рівні. Але зрештою ситуація значною мірою залежатиме від позиції Китаю та Туреччини у цьому питанні – основних торгових партнерів РФ.
За даними ООН на кінець лютого 2023р. з моменту початку роботи зернового коридору через нього вивезли близько 21,5 млн. тонн зерна. Як заявили в Мінагрополітики, Україна експортувала понад 30 млн тонн зернових за сезон 2022-2023 (не лише зерновим коридором, а всього). Але приблизно скільки ж зерна залишається на зберіганні всередині країни. На переговорах щодо продовження «зернової угоди» українська сторона порушує питання щодо розширення списку задіяних у угоді портів (зокрема, за рахунок Миколаївського порту, а також – номенклатури експорту).
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
