У політичних колах дедалі частіше поширюються чутки про можливі кадрові перестановки у Кабінеті Міністрів України.
Зокрема, нібито обговорюється заміна чинного прем'єр-міністра Дениса Шмигаля на Михайла Федорова, віце-прем'єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій - міністра цифрової трансформації, або на віце-прем'єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова, або ж на заступника керівника Офісу Президента України Ростислава Шурму. Також на цю посаду обговорюється кандидатура посла України у США Оксани Маркарової.
Імовірна відставка Д. Шмигаля продиктована поступовою трансформацією цілей та спрямування діяльністю Уряду, бюджет якого сьогодні більше, ніж на половину залежить від закордонної допомоги. Ймовірно, він, як технократичний прем'єр-міністр, на сьогодні вичерпав свій потенціал. Оскільки внутрішні ресурси фактично вичерпані, у майбутньому новим джерелом наповнення бюджету можуть бути лише кошти на відновлення України. Тому наступним прем'єр-міністром може стати більш сучасна, модернізована та прогресивна постать із ліберальними поглядами з безумовною підтримкою західних партнерів, а не «сірий» технократ, хоч і дуже лояльний до Офісу Президента, як Д. Шмигаль.
Не виключено, що переформатування може відбутися цієї осені. Багато залежатиме від рішення щодо виборів до Верховної Ради. Чи проводитимуть їх за графіком наприкінці жовтня, незважаючи на військовий стан, чи все ж таки не будуть.
Паралельно говорять про те, що міністра оборони України Олексія Резнікова можуть призначити послом у Великій Британії. З ймовірних кандидатів на заміну називають - начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова, першого заступника міністра оборони України Олександра Павлюка, а також віце-прем'єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова або міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин. При цьому варто враховувати, що перші дві кандидатури – військові, а міністр оборони має бути цивільною особою.
Можлива відставка О.Рєзнікова продиктована більш репутаційними причинами. Зокрема, О. Резніков не повною мірою зміг вирішити інформаційні кризи навколо Міністерства оборони. Відставка та покарання деяких заступників О.Рєзнікова не задовольнили запит суспільства на боротьбу з корупцією. При цьому А. Резніков досить хороший комунікатор, але недостатньо хороший управлінець. Фігура О.Рєзнікова досить ефективно балансувала в Міністерстві оборони політично небезпечних для Офісу Президента – головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та голову ГУР Кирила Буданова. Підібрати нового кандидата, який також ефективно виконував цю функцію, владі буде досить складно.
На фронті тривають важкі бої місцевого значення на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар'їнському напрямах, обидві сторони поки що не вводять свої головні резерви у бій. На Півдні України за офіційними даними з початку Контрнаступу ЗСУ вже звільнили – 204,7 кв. км. У той же час оборона російської армії не прорвана, обидві сторони зазнають важких втрат у техніці та людях. Перерізання ЗСУ «сухопутного мосту» до Криму наразі виглядає складно досяжною метою.
На Врем'євській ділянці фронту росіяни намагаються контратакувати, щоб повернути втрачене ними нещодавно н.п. Старомайорське. Українські війська просунулися впритул до північно-західної околиці н.п.Курдюмівки. Російські паблики пишуть про запеклі бої в сусідній н.п.Кліщеївці. Зі свого боку, РФ продовжує наступати на Сватівській ділянці і намагаються вийти до р. Оскол. У районі Донецька супротивник посилив штурмові дії під Мар'їнкою. Особливо сильні бої на напрямі Олександрівка – Мар'їнка.
Після зупинки «зернової угоди» Росія почала знищувати основні та альтернативні шляхи експорту українського зерна. Розбомбивши елеватори та порт в м. Одесі, РФ завдає тепер ударів по українських портах на Дунаї, які знаходяться на кордоні з Румунією – країною-членом НАТО.
Без портової інфраструктури р.Дуная Україна навряд чи зможе впоратися з експортом цьогорічного продовольства, маючи лише можливість вивозити зерно залізницею та автотранспортом через західні кордони. Тим більше, що з боку ЄС до 15 вересня поки що діятиме обмеження на імпорт української агропродукції. Українська зернова асоціація прогнозує – 44 млн тон експорту зернових та олійних 2023/2024 маркетингового року. Це в середньому близько 3,6 млн. тон на місяць.
Україна може експортувати до 3 млн тон через порти р.Дунаю, залізниця вже вивозила у певні місяці 1,2 млн тон, як і автотранспорт – до 0,8 млн тон. Таким чином після виходу РФ з Чорноморської угоди щодо експорту зерна, теорії альтернативними шляхами Україна могла б вивезти до 5 млн. тон на місяць. Цих потужностей могло вистачити навіть з огляду на щомісячні пікові коливання. Але регулярні обстріли РФ портової інфраструктури значно ускладнюють ситуацію.
США та інші союзники поки що не обговорюють можливий супровід суден з українським зерном у Чорному морі. Нині розглядаються інші шляхи – наземним чи річковим способом.
Нагадаємо, що з початку функціонування зернової угоди від 1 серпня 2022р. до кінця травня 2023р. Україна експортувала 65 млн. тон агропродукції, з них близько 49 млн. тон (75%) було вивезено через порти і лише близько 16 млн. тон було вивезено іншим видом транспорту. Зокрема, залізничним – 10 млн. тон; автомобільним – 5 млн тон; пороми - 0, 64 млн тон. За нашими підрахунками експорт через порти приніс Україні близько – 14,7 млрд дол. (загальний експортний прибуток у 2022 році склав – 44 млрд дол.). Орієнтовно експорт із зернової угоди міг принести Україні - близько 10 млрд дол. Тобто Україна може втратити майже четверту частину експортного прибутку. Активний обстріл української портової інфраструктури з боку РФ — це спроба продемонструвати світовій спільноті, що функціонування «зернової угоди» без РФ буде неможливим, як і морський експорт української продукції. Обстріли портів - це додатковий фактор ризику для відновлення вантажоперевезень після виходу із зернової угоди РФ. Україна — один із провідних світових постачальників зерна та головний конкурент Росії на зерновому ринку.
Інтенсивність обстрілів авіаційних та ракетних як з боку РФ, так і з боку України зростає в цілому. За останні кілька днів РФ завдали ракетних ударів - по Запоріжжі, Сумам, Харкову та Кривому Розі, Києву.
Паралельно відбулася атака дронів на м. Москву та Крим. Дрон вирізався у будівлю бізнес-центру "Москва-Сіті". Постраждали приміщення одразу кількох російських міністерств - мінекономрозвитку, мінпромторгу, мінцифри, федерального агентства у справах національностей.
ЗСУ підтвердили новий удар по Чонгарському мосту між Кримом та Херсонською областю. Повідомлялося, що ціль вражена. Раніше призначена РФ "влада" заявила про удар по залізниці між Херсонською областю та Кримом.
РФ та Білорусь створюють в інформаційному просторі видимість кризи безпеки на білорусько-польському кордоні.
Розгортання повномасштабних бойових дій на кордоні Польщі-Білорусі- країн Балтії поки що малоймовірно, але прикордонні зіткнення та підвищення нестабільності цілком можливі. Так 1 серпня 2023 року, сталося порушення повітряного простору Польщі двома білоруськими гелікоптерами, які проводили навчання поблизу кордону. Польська влада наказала збільшити кількість солдатів на кордоні та виділити додаткові сили та засоби, у тому числі бойові вертольоти.
США заявили, що поки не бачать серйозної загрози безпеці, але дали зрозуміти, що будь-які дії «вагнерівців» проти Польщі чи країн Балтії розцінюватимуться як атака РФ на країну-члена НАТО. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що «вагнерівці» маскуватимуть під білоруських прикордонників і допомагатимуть нелегальним мігрантам проникати до Польщі, щоб дестабілізувати країну. Також ймовірно, що вони також намагатимуться проникнути до Польщі під виглядом нелегальних мігрантів, що створить додаткові ризики.
Те, що "вагнерівці" можуть спробувати захопити "Сувалкський коридор" (територія Польщі та Литви завдовжки 70 кілометрів, яка відокремлює Білорусь від Калінінградської області РФ і відрізати Литву, Латвію та Естонію від інших країн НАТО. Про це вже висловив припущення голова військового комітету Держдуми РФ Андрій Картаполов. Драйверами цього процесу можуть бути бажання правлячої в Польщі партії «Право і Справедливість» (Я. Качинського) розіграти карту «загрози безпеки» на парламентських виборах у Польщі (восени цього року) і стратегічне бажання РФ масштабувати протистояння із Заходом і зрушити його точку ближче до західної Європи з метою примусу США та НАТО до переговорів про розподіл сфер впливу.
США та ЄС активно розгорнули діяльність із консолідації навколо України країн Глобального Півдня. У Саудівській Аравії 5 – 6 серпня відбудеться саміт за участю 30 країн світу – України, країн Європи, США та держав Глобального Півдня. Основною темою зустрічі стане питання досягнення миру в Україні. Росію на цю зустріч не запросили, незрозуміла ситуація довкола участі КНР. Так, Саудівська Аравія за підтримки західних союзників фактично перехоплює головний переговорний майданчик у Туреччини, КНР, Африканських країн та інших претендентів на роль основних переговорників.
Очікується, що країни, які брали участь у нещодавній зустрічі з Україною у Копенгагені, з'являться і на саудівських переговорах. Відомо, що на переговори покличуть ключові країни, що розвиваються, включаючи ПАР, Індію та Бразилію, а також Індонезію, Єгипет, Мексику, Чилі та Замбію.
І не виключено, що в майбутньому мирна угода між Україною та РФ буде укладена без прямої участі сторін. Як це було зроблено під час укладання "зернової угоди". Зокрема, модельний формат «Глобальний Південь» + Україна може розвиватися паралельно з форматом «Глобальний Південь» + РФ та, за аналогією з переговорами про «зернову угоду», вийти на угоди щодо перемир'я в Україні без прямих домовленостей між Україною та РФ (і відповідно, репутаційних ризиків для їхніх лідерів). А функція сполучної ланки під час укладання такої угоди буде покладено на країни посередники.
США та ЄС сподіваються, що Саудівській Аравії вдасться залучити до підтримки України якнайбільше країн Глобального Півдня, а також – КНР. І після «згортання» «зернової угоди» РФ шанси на це значно збільшуються. Кульмінацією зусиль західних країн може стати мирний саміт наприкінці цього року – де світові лідери можуть підписатися під загальними засадами врегулювання війни.
У липні допомога міжнародних донорів становила більшу частину грошових надходжень до держбюджету України – 60%, відповідно внутрішні доходи – 40%. Так цього місяця наповнення держбюджету країни склало - 324 млрд грн. З них внутрішні ресурси становили – 130,3 млрд грн. А зовнішні ресурси становили - 5,3 млрд дол. або - 194 млрд грн. У порівнянні з червнем міжнародна допомога зросла на 2, 3 млрд дол. (червень - 3 млрд $ або 110 млрд грн.; травень 3,25 млрд дол. або 119 млрд грн.; квітень - 5,55 млрд дол. або 203 млрд грн. .). Таким чином з початку 2023 р. до бюджету країни вже надійшло близько 28,3 млрд дол. Таким чином у середньому з початку року Україна отримала на місяць близько 4 млрд дол. До кінця року Україна очікує отримати понад 40 млрд дол.
Національний банк України в липні знову покращив прогноз зростання ВВП – до 2,9% на 2023р. У січні Нацбанк закладав – 0,3% зростання ВВП. У квітні прогноз значно покращився – до 2%.
НБУ також покращив свій інфляційний прогноз на 2023 рік із 14,8% до 10,6%, а на 2024-й — з 8,5% до 6%. В основному це пов'язано з насичення ринків продовольства та палива; зниження світових цін на енергоносії; стабільність на валютному ринку, зокрема через відсутність монетарного фінансування. Надалі інфляція знижуватиметься повільніше, попереджають НБУ. Це з виснаженням ефекту основи порівняння, поверненням довоєнного рівня оподаткування палива і червневим підвищенням ціни електроенергію для побутових споживачів.
Національний банк ухвалив рішення щодо зниження з 28 липня 2023 року розміру своєї облікової ставки на 3% — з 25% до 22% річних. Таке рішення правління НБУ пояснив зменшенням поточного рівня інфляції з січня до червня 2023 року з 26% до 12,8%.
За даними дослідження Фонду «Демократичних ініціатив» та Центру Разумкова, 30% українців згодні на швидке завершення війни за будь-яку ціну, 53% готові до подальшої боротьби для повної перемоги над Росією. Варто зазначити, що згідно з аналогічним опитуванням, проведеним у грудні 2022 року, за війну до переможного кінця виступала велика кількість українців - 61,8%. Готові були йти на поступки та компроміси заради миру – 25,9%. Загалом результати опитування підтверджують, що в суспільстві починає зростати втома від ведення бойових дій і згодом цей процес лише прогресуватиме. Так із грудня 2022р. на 9% зменшилася кількість тих, хто готовий до подальшої боротьби до повної перемоги над РФ, та частина суспільства, на яку в основному спирається влада при обґрунтуванні ухвалення певних рішень щодо ведення війни перед світовим співтовариством.
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: На Куп'янському напрямку ЗС РФ штурмують у районах Масютівки, Новоселівського, намагаючись витіснити ЗСУ за межі р.Оскола.
На Донбасі: ЗС РФ припинили активно наступати на Лиманському, Бахмутському, Мар'їнському, Авдіївському напрямках. Основні локальні зіткнення тривають у районах міст Бахмута, Мар'їнки, Авдіївки. Атаки ЗС РФ відбито в районі населених пунктів: н.п.Кармазинівки в Луганській області. На Донеччині відбито атаки - в районах населених пунктів Надії, Торського та Григорівки, Богданівки, Іванівського, Веселого, Первомайського, Оріхово-Васильівки.
Ситуація на Південному напрямку: У Запорізькій області українські війська продовжують наступальні операції на Мелітопольському та Бердянському напрямку. Росіяни намагалися контратакувати на Врем'євському виступі. ЗСУ намагаються рухатися в районах н.п.Работіно під Оріховим.
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін.
Карти бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
Ймовірні кадрові перестановки в Уряді.
Останнім часом у політичних колах все частіше поширюються чутки про можливі кадрові перестановки у Кабінеті Міністрів.
Зокрема, нібито обговорюється заміна чинного прем'єр-міністра Д. Шмигаля на Михайла Федорова, віце-прем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - міністр цифрової трансформації, або ж на віце-прем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Курбакова, заступника керівника Офісу Президента України Ростислава Шурма. Також на цю посаду обговорюється кандидатура посла України у США Оксана Маркарова.
Д. Шмигаль як технократичний прем'єр-міністр також сьогодні вичерпав свій потенціал. Імовірна відставка Д. Шмигаля продиктована поступовою трансформацією цілей та спрямування діяльністю Уряду, бюджет якого сьогодні більше, ніж на половину залежить від закордонної допомоги. Оскільки внутрішні ресурси фактично вичерпані, у майбутньому новим джерелом наповнення бюджету можуть бути лише кошти на відновлення України. Тому наступним прем'єр-міністром може стати більш сучасна, модернізована та прогресивна постать із ліберальними поглядами з безумовною підтримкою західних партнерів, а не «сірий» технократ, хоч і дуже лояльний до Офісу Президента, як Д. Шмигаль.
Не виключено, що переформатування може відбутися цієї осені. Багато залежатиме від рішення щодо виборів до Верховної Ради. Чи проводитимуть їх за графіком наприкінці жовтня, незважаючи на військовий стан, чи все ж таки не будуть.Паралельно говорять про те, що міністра оборони України Олексія Резнікова можуть призначити послом у Великій Британії. З ймовірних кандидатів на заміну називають - начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова, першого заступника міністра оборони України Олександра Павлюка, а також віце-прем'єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Курбакова або міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин. При цьому варто враховувати, що перші дві кандидатури – військові, а міністр оборони має бути цивільною особою.
Можлива відставка О.Рєзнікова продиктована більш репутаційними причинами. Зокрема, О. Резніков не повною мірою зміг вирішити інформаційні кризи навколо Міністерства оборони. Відставка та покарання деяких заступників О.Рєзнікова не задовольнили запит товариства на боротьбу з корупцією. А. Резніков досить хороший комунікатор, але недостатньо хороший управлінець. Водночас фігура О.Рєзнікова досить ефективно балансувала у Міністерстві оборони політично небезпечних для Офісу Президента – головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та голову ГУР Кирила Буданова. Підібрати нового кандидата, який також ефективно виконував цю функцію, владі буде досить складно.
Економічна ситуація у країні.
У липні наповнення держбюджету країни становило – 324 млрд грн. З них внутрішні ресурси становили – 130,3 млрд грн.
Податкова – 51,8 млрд. грн.
Митниця – 38,5 млрд грн.
Військові облігації – 40 млрд. грн.
Зовнішні ресурси склали – 5,3 млрд дол. або – 194 млрд грн.
У порівнянні з червнем міжнародна допомога зросла на 2, 3 млрд дол. (червень - 3 млрд $ або 110 млрд грн.; травень 3,25 млрд дол. або 119 млрд грн.; квітень - 5,55 млрд дол. або 203 млрд грн. .). Таким чином з початку 2023 р. до бюджету країни вже надійшло близько 28,3 млрд дол. Таким чином у середньому з початку року Україна отримала на місяць близько 4 млрд дол. До кінця року Україна очікує отримати понад 40 млрд дол.
Таким чином, у липні допомога міжнародних донорів склала – 60% усіх надходжень, відповідно внутрішні доходи – 40%. У червні зовнішні ресурси становили 44% загальних доходів, а внутрішні доходи бюджету -56%. У травні 2023р. фінансування держбюджету рахунок міжнародної допомоги становило близько 37% і 65% у квітні. А наприкінці 2022 року вона становила 50–55%.
27 липня НБУ представив основні показники нового макропрогнозу на 2023-2025 роки. Оцінюючи ситуацію в економіці, виділили такі ризики:
• Зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги.
• Відновлення суттєвого дефіциту електроенергії внаслідок значних руйнувань енергетичної інфраструктури, що призведе до обмеження економічної активності та експорту, збільшення потреби в імпорті та, відповідно, посилення тиску на валютному ринку.• Нові масштабні удари по інфраструктурі, що обмежують експортну логістику, а також економічний потенціал країни загалом.
• Подальші ускладнення експорту агропродукції, зокрема, продовження чи розширення торгових обмежень окремими європейськими країнами.
• Виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримки обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) та значних дефіцитів, зокрема, в енергетичній сфері.
Нацбанк у липні знову покращив прогноз зростання ВВП – до 2,9% на 2023р. У січні Нацбанк закладав – 0,3% зростання ВВП. У квітні прогноз значно покращився – до 2%.
Нацбанк також покращив свій інфляційний прогноз на 2023 рік із 14,8% до 10,6%, а на 2024-й — з 8,5% до 6%. В основному це пов'язано з насичення ринків продовольства та палива; зниження світових цін на енергоносії; стабільність на валютному ринку, зокрема через відсутність монетарного фінансування. Надалі інфляція знижуватиметься повільніше, попереджають НБУ. Це з виснаженням ефекту основи порівняння, поверненням довоєнного рівня оподаткування палива і червневим підвищенням ціни електроенергію для побутових споживачів.
Національний банк ухвалив рішення щодо зниження з 28 липня 2023 року розміру своєї облікової ставки на 3% — з 25% до 22% річних. Таке рішення правління НБУ пояснив зменшенням поточного рівня інфляції з січня до червня 2023 року з 26% до 12,8%.
Нацбанківські кредити рефінансування подешевшають із 27% до 24% річних.Через зниження облікової ставки до 22% буде зменшено доходність депозитних сертифікатів Нацбанку:
• короткострокових депозитних сертифікатів (overnight) – з 20% до 18%;
• 3-місячні депозитні сертифікати — з 25% до 22%
Як правило, у ці депозитні сертифікати банки вкладають значну частину депозитів, які збирають у населення. Тому за ставками за сертифікатами НБУ знижуватимуться і ставки за депозитами фізосіб.
Ситуація із експортом української агропродукції.
Без портової інфраструктури р.Дуная Україна навряд чи зможе впоратися з експортом цьогорічного продовольства, маючи лише можливість вивозити зерно залізницею та автотранспортом через західні кордони. Тим більше, що з боку ЄС до 15 вересня поки що діятиме обмеження на імпорт української агропродукції.
Українська зернова асоціація прогнозує – 44 млн тон експорту зернових та олійних 2023/2024 маркетингового року. Це в середньому близько 3,6 млн. тон на місяць.
Україна може експортувати до 3 млн тон через порти р.Дунаю, залізниця вже вивозила у певні місяці 1,2 млн тон, як і автотранспорт – до 0,8 млн тон. Таким чином після виходу РФ з Чорноморської угоди щодо експорту зерна, теорії альтернативними шляхами Україна могла б вивезти до 5 млн. тон на місяць. Цих потужностей могло вистачити навіть з огляду на щомісячні пікові коливання. Проте регулярні обстріли РФ портової інфраструктури, зокрема і порт Рені р.Дуная, можуть кардинально змінити ситуацію.
Нагадаємо, що з початку функціонування зернової угоди від 1 серпня 2022р. до кінця травня 2023р. Україна експортувала 65 млн. тонн агропродукції, з них близько 49 млн. тонн (75%) було вивезено через порти і лише близько 16 млн.тон було вивезено іншим видом транспорту. Зокрема, залізничним – 10 млн. тон; автомобільним – 5 млн тонн; пороми - 0, 64 млн тон. За нашими підрахунками експорт через порти приніс Україні близько – 14,7 млрд дол. (загальний експортний прибуток у 2022 році склав – 44 млрд дол.). Орієнтовно експорт із зернової угоди міг принести Україні - близько 10 млрд дол. Тобто Україна може втратити майже четверту частину експортного прибутку.
Соцілологія.
За даними дослідження Фонду «Демократичних ініціатив» та Центру Разумкова, 30% українців згодні на швидке завершення війни за будь-яку ціну, 53% готові до подальшої боротьби для повної перемоги над Росією. Варто зазначити, що згідно з аналогічним опитуванням, проведеним у грудні 2022 року, за війну до переможного кінця виступала велика кількість українців - 61,8%. Готові були йти на поступки та компроміси заради миру – 25,9%. Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Кучерів Сергій Шаповалов зазначає: «Це трохи тривожні цифри. Однак слід зазначити, що коли ми запитали про умови припинення війни та назвали відмову України від вступу до НАТО та залишення окупованих територій Росії, то навіть ті громадяни, які підтримували завершення війни найближчим часом, назвали ці умови для них неприйнятними».
Загалом результати опитування підтверджують, що в суспільстві починає зростати втома від ведення бойових дій і згодом цей процес лише прогресуватиме. Так із грудня 2022р. на 9% зменшилася кількість тих, хто готовий до подальшої боротьби до повної перемоги над РФ, та частина суспільства, на яку в основному спирається влада при обґрунтуванні ухвалення певних рішень щодо ведення війни перед світовим співтовариством.
Ситуація довкола України.
Мирні переговори
У Саудівській Аравії 5 – 6 серпня відбудеться саміт за участю України, країн Європи, США та держав Глобального Півдня. Основною темою зустрічі стане питання досягнення миру в Україні. Росію на цю зустріч не запросили.
Повідомляється, що консультації відбудуться "в рамках зусиль Заходу щодо залучення країн глобального Півдня" (тобто тих, хто не запровадив санкції проти Росії та не надає військової допомоги Україні). На переговори покличуть ключові країни, що розвиваються, включаючи ПАР, Індію та Бразилію, а також Індонезію, Єгипет, Мексику, Чилі та Замбію. Очікується, що країни, які брали участь у нещодавній зустрічі з Україною в Копенгагені, з'являться і в саудівських переговорах. Збори плануються на початку серпня у місті Джідді. Очікується участь представника Білого дому США, Офіс президента України, будуть присутні британці, поляки, чехи та окремо – представники Євросоюзу.
Китай пропустив зустріч у Копенгагені. І зараз участь Пекіна поки що не очікується. Але західні дипломати заявили, що сподіваються на Саудівську Аравію, яка має тісні стосунки з Пекіном – і з розрахунком, що китайцям вдасться вмовити. Кульмінацією цих зусиль Заходу щодо консолідації навколо України країн "глобального Півдня" може стати мирний саміт наприкінці цього року – де "світові лідери підпишуться під загальними принципами врегулювання війни". Саудівська Аравія вже докладала зусиль у переговорах із Росією, особливо для обміну полоненими.
США та Європа розраховують, що переговори, які виключають Росію, можуть призвести до міжнародної підтримки умов миру на користь України.Таким чином, Саудівська Аравія за підтримки західних партнерів фактично перехоплює роль головного переговорника, яким раніше була Туреччина.
Але головне, США та ЄС сподіваються, що Саудівській Аравії вдасться залучити на підтримку України якнайбільше країн Глобального Півдня, а також КНР. Після «згортання» «зернової угоди» РФ шанси на це значно збільшуються.
Україна також сподівається, що країни Глобального Півдня погодяться на введення санкцій проти Росії, хоча це малоймовірно.
Модельний формат «Глобальний Південь» + Україна може розвиватися паралельно з форматом «Глобальний Південь» + РФ та, за аналогією з переговорами про «зернову угоду», вийти на угоди щодо перемир'я в Україні без прямих домовленостей між Україною та РФ (і, відповідно, репутаційних ризиків їх лідерів).
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
