Авторы публикации
Сьогодні відбулася анонсована ще місяць тому телефонна розмова голови КНР Сі Цзіньпіна із Президентом України В.Зеленським. Раніше ці переговори були відкладені китайською стороною після візиту глави КНР до РФ. Це була «тривала змістовна» розмова, повідомив В.Зеленський. У свою чергу Сі Цзіньпін сказав: "Діалог та переговори є єдиним життєздатним виходом з української кризи, і ніхто не виграє ядерної війни". США схвально ставляться до того, щоб глава КНР Сі Цзіньпін проводив переговори із Президентом України В. Зеленським. Раніше радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що така розмова дозволить лідерові Китаю почути український погляд на війну, а не лише російську позицію. При цьому Президент України може спробувати скористатися нагодою і вибудувати свій діалог з Китаєм, і таким чином схилити його на свій бік, що поки що малореалістично. Не виключено, що тепер переговори між КНР і Україною відбулися, в тому числі через український контрнаступ, що готується, а також скандалу пов'язаного з висловлюванням посла КНР у Франції щодо територіальної цілісності України.
Ймовірно, Сі Цзіньпін розраховує вплинути на рішення українського керівництва або реалізує формальний підхід збалансованості між сторонами війни для початку нового етапу просування мирних пропозицій КНР. І наразі команда Президента України В.Зеленського може бути перед вибором: призупинити/відкласти контрнаступ (і погодиться на миротворчу роль КНР, обов'язковою умовою якої є припинення бойових дій) або проігнорувати позицію КНР – розпочати контрнаступ, який відкладе переговорний процес на 2-3 місяці як мінімум (до завершення наступальної операції переговори втратять сенс), з ризиками активнішого залучення КНР на підтримку РФ. Початок місії спеціального представника КНР у справах Євразії або її відсутність стануть маркерами прогресу у просуванні китайського підходу до мирного врегулювання.
Нині КНР продовжує просувати ідеї своїх мирних ініціатив. Насамперед, китайські наративи про мир знаходять відгук у третіх країнах (Латинській Америці, Азії, Африці), де війна в Україні може спричинити сильну економічну кризу. Глава КНР Сі Цзіньпін вже активно використовує для цього процесу Президента Бразилії (пропонує розпочати переговори та зупинити постачання зброї Україні), а також прагне використовувати політичні амбіції Франції та Президента Е. Макрона, який після візиту до КНР заявив, що готується мирний план, « що посадить Україну та Росію за стіл переговорів». Але реалізація китайських ініціатив категорично не ухвалюють в Україні і, головне, - у США. Саме в США регулюють основну військову та фінансову допомогу Україні та фактично її здатність вести опір на фронті. Зупинка постачання зброї, як це запропонував Президент Бразилії, означатиме або заморожування конфлікту по лінії фронту, або поразку України (якщо РФ скористається моментом і перейде до активного наступу).
На противагу китайським мирним ініціативам США представили двопартійний проект резолюції "Про позицію Палати представників щодо умов перемоги України". Ініціатива практично повністю повторює мирний план Президента України В.Зеленського. І є спробою юридично зафіксувати в американському законодавстві умови, за яких можливе припинення війни в Україні. Наразі це питання актуалізувалося через те, що частина еліт у світі та в США розглядають можливість переговорів з РФ чи з КНР, а також формування з ними певних домовленостей, які мають на увазі поступки з боку України (територіальні чи частини суверенітету).
Резолюція про позицію Палати представників щодо умов перемоги України має виключити сценарій сепаратних домовленостей між США, КНР та РФ, які передбачають будь-які поступки для РФ. Адже, у разі ухвалення Резолюції навіть новий Президент США (нехай і республіканець), навряд чи зможе формально узгодити варіант компромісного врегулювання, пропонований РФ чи Китаєм. Тобто це спроба створити правовий бар'єр в американському законодавстві для будь-яких сепаратних домовленостей із путінською Росією. Який дозволить завершити війну лише після абсолютної поразки РФ. Ухвалення цього проекту-постанови, ймовірно, буде досить складною процедурою, і не факт, що вона виявиться успішною. Оскільки в Палаті представників Конгресу США більшість займають Республіканці, а багато хто з них розуміє, що такий крок надалі значно обмежить поле для геополітичного маневру майбутнього Президента.
На фронті російські війська продовжують спроби наступу на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар'їнському та Шахтарському (в районі Вугледару) напрямках. Триває штурм м. Бахмута, бої точаться вже в західній частині міста, але ближче до центру. Також ЗС РФ намагаються перерізати основну трасу постачання ЗСУ, яка проходить через н.п. Хромове. Незважаючи на те, що ситуація ускладнюється, українське керівництво дає зрозуміти, що поки що мають намір утримувати місто. Так Президент України В. Зеленський заявив: "Ми не можемо відмовитися від Бахмута, тому що це дасть російським військам та "Вагнеру" шанс захопити більше наших земель. Якщо РФ захопить Бахмут, він може стати плацдармом для наступу на Краматорськ та Слов'янськ".
Західні джерела повідомляють про появу ЗСУ на лівому березі Дніпра на Херсонщині. При цьому цю інформацію поки що важко підтвердити. Не виключено, що інформація про український плацдарм на лівому березі Дніпра це може бути як розвідка позицій ЗС РФ, так і дії, спрямовані на відволікання уваги РФ від напрямку, де ЗСУ планують головний удар. З метою змусити російське командування перекинути резерви на цей напрямок, знявши його з інших, де готується український наступ.
Територія Криму дедалі частіше піддається атакам безпілотників. Також там періодично трапляються вибухи, характер яких не завжди вдається чітко встановити. Є ймовірність, що Україна іноді застосовує для атак по Криму оперативно-тактичний комплекс "Грім", який розробляється в Україні вже кілька років, але офіційно на озброєння не прийнято (офіційно ані РФ, ані Україна цю інформацію не підтверджують). Заявляється, що максимальна дальність ураження його ракет сягає 500 кілометрів і може досягати Кримського мосту.
Загалом перспективи українського контрнаступу поки що залишаються не чіткими. З одного боку, західні партнери продовжують надавати значну військову підтримку Україні. Міністр оборони Ллойд Остін на засіданні контактної групи на авіабазі "Рамштайн" заявив, що з початку вторгнення НАТО надала військову допомогу Україні на 55 мільярдів доларів. За останні кілька місяців НАТО надали обладнання та навчання для підтримки ще дев'яти бронетанкових бригад для України. Але, з іншого боку, номенклатура зброї, що поставляється, не здатна принципово переламати хід війни. Тому можна припустити, що контрнаступ затримується, зокрема, через брак необхідного озброєння, а не лише через погодні умови, як про це кажуть союзники.
Цього тижня генсек НАТО Єнс Столтенберг відвідав м.Київ. Його візит до України має скоріше політичний характер. Зокрема, це спроба зменшити хвилю критики щодо Альянсу, що розганяється українським керівництвом. Основним головним питанням щодо НАТО для України на сьогодні є членство в Альянсі та гарантії безпеки. Про що на зустрічі з Є.Столтенбергом говорив Президент В. Зеленський. Є.Столтенберг запросив В.Зеленського взяти участь у саміті НАТО у Литві (відбудеться 11-12 липня). Очікується, що на майбутньому саміті НАТО у Вільнюсі питання членства України та гарантій безпеки будуть серед пріоритетів порядку денного. Команда Президента В. Зеленського сподівається, що за підсумками цього саміту Альянс надасть Україні план дій щодо підготовки до членства в НАТО (ПДЧ). Або ж буде оголошено орієнтовні терміни, коли Україна зможе стати членом НАТО без ПДЧ. Але поки що це малоймовірне, оскільки західні союзники першочерговим завданням для України ставлять перемогу у війні, і тільки після цього на порядку денному може виникнути питання вступу до НАТО. Про що під час свого візиту знову нагадав і генсек НАТО Єнс Столтенберг.
Функціонування української економіки під час війни повністю залежить від фінансування зарубіжних донорів. Міжнародна фінансова допомога Україні (йдеться саме про кредити та гранти до Бюджету) з початку повномасштабної війни досягла - 45,77 млрд дол. У 2022 році Україна, згідно з січневим звітом НБУ, отримала 32,1 млрд доларів фінансової допомоги. 12 млрд із цієї суми дали США, 8 млрд - Євросоюз. Цього року Україна розраховує отримати 42 млрд. доларів фінансової допомоги. Це на 4 млрд дол. більше, ніж закладено у проекті Держбюджету (38 млрд дол).
В Україні продовжують зростати збитки від війни таких сфер, як інфраструктура, освіта, енергетика, транспорт, торгівля та охорона здоров'я. Загальна сума збитків, завданих Україні, перевищує 700 млрд дол. Збитки інфраструктури в лютому 2023 року досягли $143,8 млрд. Збитки промислових об'єктів і виробничої логістики зросли майже до $50 млрд. Сума прямих збитків, завданих агропромисловому комплексу України за рік повномасштабної війни, становить 8,7 мільярда доларів. Найбільша частка збитків агросектору – через знищення та пошкодження сільгосптехніки, оціночні втрати виробників становлять понад 4,65 млрд. доларів. Загалом внаслідок війни пошкоджено чи зруйновано 109,6 тис. одиниць сільгосптехніки. Зафіксовано понад 4 млн тон знищеної та викраденої сільгосппродукції. Сукупна вартість цих збитків оцінюється в 1,87 млрд. доларів.
Європейська комісія планує запропонувати до кінця року заборонити імпорт п'яти сільськогосподарських продуктів із України. І у перспективі європейський ринок для української агропродукції може бути закритий. При цьому якщо у травні роботу зернового коридору в портах Чорного моря не вдасться продовжити, то ситуація для українського продовольчого експорту (головний канал постачання валюти в країну) стане критичною. Україна може втратити до 20 млрд дол. свого прибутку на рік. Росія вже неодноразово загрожувала розірвати зернову угоду.
Уряд готує підвищити тарифи на електроенергію для побутових та непобутових споживачів. Для непобутових споживачів рішення передбачає ще два етапи підвищення тарифів:
з 1 квітня – до 430,25 грн/МВт-година
з 1 липня – до 485,1 грн/МВт-година
Крім того, встановлюється окремий тариф на послуги з передачі електроенергії для підприємств зеленої електрометалургії – 209,42 грн/МВт-год.
Також НКРЕКУ встановила нові тарифи «Укренерго» на диспетчеризацію:
з 1 квітня – до 80,87 грн/МВт-година
В результаті ціни подорожчають на 54,4-81,7% для першого класу напруги та на 35,6-56,7% – для другого.
Серед варіантів підвищення цін для населення можна виділити такі: 2,40 грн і 2,80 грн за 1 кВт-год. (нагадаємо, нинішні тарифи – 1,68 грн. за кВт-год при споживанні понад 250 кВт-год і ,44 грн./кВт-година при споживанні до зазначеного ліміту – діють до 31 березня 2023 року.). Тобто подорожчання електроенергії для населення очікується не менше ніж на 50%. Формальним приводом для подорожчання електроенергії є необхідність відновлення енергосистеми після російських атак. Представники влади повідомляють, що для підготовки до зими енергетики необхідно близько 40 млрд грн (трохи більше ніж 1 млрд дол.).
Підвищення тарифів на електроенергію призведе до подорожчання виробництва загалом. Що, у свою чергу, спровокує черговий виток зростання цін на товари та послуги в країні.
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: відбито атаки під м. Куп'янськом - в районі Лимана Першого.
На Донбасі: ЗС РФ наступають на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар'їнському та Шахтарському (в районі Вугледару) напрямах. Основні бої йдуть у районах міст Кремінної, Бахмута, Авдіївки, Мар'їнки, Вугледару. Атаки ЗС РФ відбито в районі населених пунктів Кремінної, Білогорівки в районі Сіверська у Луганській області. На Донеччині відбито атаки - в районах населених пунктів Іванівське, Хромове, Григорівки, Богданівки, Новокалинового, Новомихайлівки, Степового, Первомайського та Невельського.
Ситуація на Південному напрямку: Російські та західні джерела повідомляють про появу ЗСУ на лівому березі Дніпра у Херсонській області. Українська сторона цього не підтверджує.
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін.
Карти бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
Економічна ситуація.
Функціонування української економіки під час війни повністю залежить від фінансування зарубіжних донорів. Міжнародна фінансова допомога Україні (йдеться саме про кредити та гранти до Бюджету) з початку повномасштабної війни досягла - 45,77 млрд дол. У 2022 році Україна, згідно з січневим звітом НБУ, отримала 32,1 млрд доларів фінансової допомоги. 12 млрд із цієї суми дали США, 8 млрд - Євросоюз. Цього року Україна розраховує отримати 42 млрд. доларів фінансової допомоги. Це на 4 млрд дол. більше, ніж закладено у проекті Держбюджету (38 млрд дол).
В Україні продовжують зростати збитки від війни таких сфер, як інфраструктура, освіта, енергетика, транспорт, торгівля та охорона здоров'я. Загальна сума збитків, завданих Україні, перевищує 700 млрд дол. Збитки інфраструктури в лютому 2023 року досягли $143,8 млрд. 7 мільярда доларів. Найбільша частка збитків агросектору – через знищення та пошкодження сільгосптехніки, внаслідок чого оціночні втрати виробників становлять понад 4,65 млрд. доларів. Загалом внаслідок війни пошкоджено чи зруйновано 109,6 тис. одиниць сільгосптехніки. Зафіксовано понад 4 млн тон знищеної та викраденої сільгосппродукції. Сукупна вартість цих збитків оцінюється в 1,87 млрд. доларів. Агро-експорт – це 70% валютної виручки від товарного експорту України.
Влада продовжує пошук додаткових коштів для заповнення бюджету. В Україні зростуть тарифи на електроенергію для непобутових споживачів Тарифи підвищуватимуться у квітні та липні 2023 року. Рішення передбачає ще два етапи підвищення тарифів:
з 1 квітня – до 430,25 грн/МВт-година
з 1 липня – до 485,1 грн/МВт-година
Крім того, встановлюється окремий тариф на послуги з передачі електроенергії для підприємств зеленої електрометалургії – 209,42 грн/МВт-год.
Також НКРЕКУ встановила нові тарифи Укренерго на диспетчеризацію:
з 1 квітня – до 80,87 грн/МВт-година
В результаті ціни подорожчають на 54,4-81,7% для першого класу напруги та на 35,6-56,7% – для другого. Підвищення тарифів на електроенергію для непобутових споживачів призведе до подорожчання виробництва загалом. Що, у свою чергу, викличе черговий виток зростання цін на товари та послуги в країні.
Зважаючи на все, тарифи на електроенергію будуть підвищені і для побутових споживачів. Наразі уряд готують підвищення тарифів на електроенергію для населення. Як повідомляв міністр енергетики Герман Галущенко, це необхідно для відновлення енергосистеми після російських атак. Голова НКРЕКУ Костянтин Ущаповський повідомив, що перегляд тарифу на електроенергію для населення вже заплановано. «Розглядається кілька варіантів встановлення нових тарифів на електроенергію. Серед варіантів можна виділити наступні: 2,40 грн та 2,80 грн за 1 кВт*год. (нагадаємо, нинішні тарифи – 1,68 грн. за кВт-годину при споживанні понад 250 кВт-год та 1,44 грн./ кВт-годину при споживанні до вказаного ліміту – діють до 31 березня 2023 року.) Головне тут – забезпечити захист уразливих категорій споживачів шляхом розробки відповідних програм адресного соціального захисту» - сказав він. К.Ущаповський додав, що після обстрілу енергооб'єктів були застосовані тимчасові схеми відновлення електропостачання споживачів. Але забезпечити проходження нового опалювального сезону такими схемами неможливо. Формальним приводом для подорожчання електроенергії є необхідність відновлення енергосистеми після російських атак. Голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус заявив, що збитки, завдані енергосистемі, оцінюються в мільярди доларів. Андрій Герус також зазначив, що для підготовки до зими енергетики необхідно близько 40 млрд. грн. (трохи більше 1 млрд дол.).
Ситуація довкола України.
Мирні переговори.
Сьогодні відбулася анонсована ще місяць тому розмова глави КНР Сі Цзіньпіна з Президентом України В.Зеленським. У МЗС Китаю заявляють, що ініціатором розмови В. Зеленського та Сі Цзіньпіна була українська сторона. Саме В.Зеленський спочатку ініціював переговори із Сі Цзіньпіном. На що Китай тоді відповів ухильно, а після візиту до РФ глави КНР ці переговори було відкладено.
Це була «тривала змістовна» розмова, повідомив В.Зеленський. За словами представника президента України Сергія Никифорова, розмова тривала майже годину. Подробиці розмови поки що не відомі. У свою чергу Сі Цзіньпін сказав: "Діалог та переговори є єдиним життєздатним виходом з української кризи, і ніхто не виграє ядерної війни".
США схвально ставляться до того, щоб глава КНР Сі Цзіньпін провів переговори із Президентом України В. Зеленським. Раніше радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що така розмова дозволить лідерові Китаю почути український погляд на війну, а не лише російську позицію.
При цьому Президент України може спробувати скористатися нагодою та побудувати свій діалог з Китаєм, і таким чином схилити його на свій бік.
Нині КНР продовжує просувати ідеї своїх мирних ініціатив. Насамперед, китайські наративи про мир знаходять відгук у третіх країнах (Латинській Америці, Азії, Африці), де війна в Україні може спричинити економічну кризу.При цьому глава КНР Сі Цзіньпін вже активно використовує для цього процесу Президента Бразилії (пропонує розпочати переговори та зупинити постачання зброї Україні), а також прагне використати політичні амбіції Франції та Президента Е. Макрона, який після візиту до КНР заявив, що готується мирний план, який «посадить Україну та Росію за стіл переговорів». План нібито передбачає початок переговорів улітку, у ньому обговорюються довгострокові гарантії безпеки України.
Але реалізація китайських ініціатив категорично не ухвалюють в Україні і, головне, - у США. Саме в США регулюють основну військову та фінансову допомогу Україні та фактично її здатність вести опір на фронті. Зупинка постачання зброї, як це запропонував Президент Бразилії, означатиме або заморожування конфлікту по лінії фронту, або поразка України (якщо РФ скористається моментом і перейде до активного наступу).
У США представили двопартійний проект резолюції "Про позицію Палати представників щодо умов перемоги України". Про це у Facebook повідомила посол України в США Оксана Маркарова.У документі наголошується, що Палата представників США підтверджує:
● Політика США полягає в тому, щоб Україна перемогла вторгнення (РФ) та відновила свої міжнародно визнані кордони 1991 року;
● Після перемоги Україна має бути забезпечена через інтеграцію України до НАТО та інших євроатлантичних інститутів, що відповідає довгостроковій політиці США;
● Сполучені Штати повинні працювати зі своїми союзниками та партнерами для забезпечення:
- виплати РФ репарацій України;
- допомога міжнародного співтовариства у відновленні України;
- притягнення керівництва Російської Федерації до відповідальності за цю агресивну війну;
- відновити правосуддя для жертв злочинів, скоєних Російською Федерацією під час її вторгнення.
Ця ініціатива практично повністю повторює мирний план Президента України В. Зеленського. І є спробою юридично зафіксувати в американському законодавстві умови, за яких можливе припинення війни в Україні.
Наразі це питання актуалізувалося через те, що частина еліт у світі та в США розглядають можливість переговорів з РФ чи з Китаєм, а також формування з ними певних домовленостей, які мають на увазі поступки з боку України (територіальні чи частини суверенітету).
Резолюція щодо позиції Палати представників щодо умов перемоги України має виключити інший сценарій. Так, наприклад, якщо у майбутньому новий Президент США, навіть якщо це буде республіканець, не зможе узгодити варіант мирного врегулювання, який пропонує РФ чи Китаєм. Тобто це спроба створити правовий бар'єр в американському законодавстві для будь-яких сепаратних домовленостей із путінською Росією. Який дозволить завершити війну лише після абсолютної поразки РФ.
Ухвалення цього проекту-постанови, ймовірно, буде досить складною процедурою, і не факт, що вона виявиться успішною. Оскільки в Палаті представників Конгресу США більшість займають Республіканці і вони можуть чинити опір цьому рішенню. Оскільки багато хто з них розуміє, що такий крок надалі значно обмежить поле для маневру майбутнього Президента від республіканської партії.
Військова допомога Україні. Перспективи контрнаступу.
Західні країни продовжують постачання Україні фінансової допомоги та зброї. При цьому не виключено, що фінансування України з осені може зіткнутися з певними проблемами, що пов'язано з позицією республіканської партії, яка зараз домінує в Конгресі США. І без переконливих перемог ЗСУ на фронті ймовірність виділення США нових коштів у порівнянних обсягах дуже невелика.
Цього тижня генсек НАТО Єнс Столтенберг відвідав м.Київ. Про його прибуття заздалегідь не оголошувалося. Візит Генсек НАТО Єнса Столтенберга в Україну має політичний характер. Зокрема, це спроба зменшити хвилю критики щодо Альянсу, що розганяється українським керівництвом. Основним головним питанням щодо НАТО для України на сьогодні є членство в Альянсі та гарантії безпеки. Про що на зустрічі з Є. Столтенбергом говорив Президент В. Зеленський. Є.Столтенберг запросив В.Зеленського взяти участь у саміті НАТО у Литві (відбудеться 11-12 липня). Він розраховує, що у Вільнюсі «члени Альянсу підтвердять свою підтримку Україні, яка надаватиметься так довго, скільки це буде потрібно». «Місце України з права – у НАТО. Ми зробимо це можливим», - заявив Є.Столтенберг. Очікується, що на майбутньому саміті НАТО у Вільнюсі питання членства України та гарантій безпеки будуть серед пріоритетів порядку денного. Команда Президента В. Зеленського сподівається, що за підсумками цього саміту Альянс надасть Україні план дій щодо підготовки до членства в НАТО (ПДЧ).Або ж буде оголошено орієнтовні терміни, коли Україна зможе стати членом НАТО без ПДЧ. Але поки що це малоймовірне, оскільки західні союзники першочерговим завданням для України ставлять перемогу у війні, і тільки після цього на порядку денному може виникнути питання вступу до НАТО. Про що під час свого візиту знову нагадав і генсек НАТО Єнс Столтенберг.
21 квітня відбулося чергове засідання Контактної групи з питань оборони України на авіабазі "Рамштайн". Міністр оборони Ллойд Остін під час виступу заявив, що з початку вторгнення НАТО надала військову допомогу Україні на 55 мільярдів доларів. Він повідомив, що за останні кілька місяців НАТО надали обладнання та навчання для підтримки ще дев'яти бронетанкових бригад для України.
Міністр оборони США Л. Остін також підтвердив поширену раніше у ЗМІ інформацію про те, що "Абрамси" прибудуть до Німеччини для тренувань українців упродовж наступних кількох тижнів. Крім того, голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив, що у Німеччині зараз навчаються близько 25 тисяч українських військових. Близько 8 тисяч уже закінчили навчання та повернулися до України. Марк Міллі вважає, що танки Abrams здатні вплинути на хід війни в Україні, але не здатні переламати її хід докорінно.
Міністр оборони Латвії Інара Мурнієце оголосила про рішення передати Україні всі переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger, які є у латвійської сторони.
Німеччина та Нідерланди передадуть Україні мінні ковзанки, транспорт та паливозаправники. Україна, Польща та Німеччина під час "Рамштайну" підписали Лист про наміри створити у Польщі Центр технічного обслуговування танків Leopard 2, переданих союзниками Україні. Про це заявив міністр оборони О.Рєзніков. Німецький концерн Rheinmetall будує у Румунії військовий центр обслуговування озброєння, яке застосовується в Україні. Також з'явиться танкоремонтний завод у Польщі.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна може досягти успіху в контрнаступі, коли знайде відповідний момент. Він заявив, що в НАТО знають, що Україна здатна досягати успіхів на полі бою, і серед факторів цього назвав «неймовірну» за своїми обсягами військову підтримку з боку Заходу. Німеччина була провідною країною у цій підтримці», - наголосив він.
Україна вже отримала 37 модернізованих танків Т-72 у рамках військової допомоги, яку фінансують США та Нідерланди. Чехія готова збільшити потужності модернізації танків Т-72 для України. Чехія готова вести переговори про створення центру обслуговування та ремонту важкої техніки в рамках державного підприємства VOP та кількох приватних компаній. Також Чехія проводить навчання українських бійців. До кінця цього року планується підготувати до 4 тисяч військових. Зараз у Лібаві триває підготовка третьої групи, лише 650 військовослужбовців ЗСУ.
Учасники саміту на базі "Рамштайн" також обговорювали необхідність посилення протиповітряної оборони України. Київ уже довгий час просить союзників надати ЗСУ винищувачі західного зразка, проте підтримки це прохання поки не знаходить. М.Міллі заявив, що "найефективніший з погляду вартості" спосіб захистити українське небо – розвивати системи ППО, а не постачати західні літаки. В України достатньо протиповітряної оборони лише для прикриття кількох міст.
Перспективи українського контрнаступу поки що залишаються не чіткими. З одного боку, західні партнери продовжують надавати значну військову підтримку Україні. А з іншого, номенклатура зброї, що поставляється, не здатна принципово переламати хід війни. Тому можна припустити, що контрнаступ затримується, зокрема, через брак необхідного озброєння, а не лише через погодні умови, як про це кажуть союзники.
Зокрема, в Україні очікували, що на зустрічі в «Рамштайні» також обговорюватиметься передача далекобійних ракет на 100 і більше кілометрів.Також Україна вже довгий час просить союзників надати ЗСУ винищувачі західного зразка, проте підтримки ці прохання поки що не знаходить.
Західні ЗМІ, як і раніше, кажуть, що нинішніх поставок Україні недостатньо. Газета New York Times нагадує, з посиланням на виток Пентагону, що в лютому постачання танків йшли із запізненням, і було доставлено 200 танків із обіцяних 253-х. Причому лише 60 із них були західного виробництва. Танки "Леопард", які прибувають із восьми різних країн, стріляють різними снарядами, а це означає, що українці не можуть закуповувати боєприпаси для своїх військ оптом. В України достатньо протиповітряної оборони лише для прикриття кількох міст.
США хочуть переконатися, що наступ Києва буде успішним, а рішення про те, коли і де воно розпочнеться за Зеленським, заявили у Білому домі. За прогнозом екс-директора ЦРУ та екс-командувача силами США та НАТО в Афганістані Девіда Петреуса, контрнаступ відбудеться наприкінці травня-початку червня і буде "надзвичайно сильним", а основний удар буде спрямований на перерізання сухопутного коридору в Крим.
Кримський півострів все частіше піддається атакам безпілотників. Так уночі морські дрони атакували м. Севастополь. «Влада» окупованого Криму повідомила, що обидва дрони були знищені.
Також у Криму періодично відбуваються вибухи, характер яких не завжди вдається чітко встановити. Так, наприклад, 22 квітня в районі Керчі спрацювало ППО, Російські військові паблики повідомили, що це пов'язано із ракетною атакою українського комплексу "Гром". Офіційно, ані РФ, ані Україна цього не підтвердили. Оперативно-тактичний комплекс "Грім" розробляється в Україні вже кілька років, але офіційно на озброєння не ухвалено. Заявляється, що максимальна дальність ураження його ракет сягає 500 кілометрів і може досягати і Кримського мосту. Раніше міноборони РФ заявляло, що вже збивало ракети "Гром-2" над Феодосією.
Експорт української продукції та «зернова угода».
Минулого тижня Польща та Угорщина офіційно заборонили імпорт українського зерна, пояснивши це рішення протестами місцевих фермерів, незадоволених демпінговою ціною, також було введено заборону на транзит. Це була відповідь на протести місцевих фермерів, незадоволених демпінговою ціною з України, яка робить неконкурентною місцеву продукцію. По суті, для цих країн безмитне ввезення навіть транзитом української продукції є фактором, що знижує ціни на ринках ЄС (і, отже, зазнає збитків місцевим фермерам, які працюють на цьому ринку).
Після переговорів із Польщею вдалося зняти заборону на транзит зерна польською територією. Але за Угорщиною, Польщею заборону на ввезення продуктів харчування з України ввела Словаччина та Болгарія. А Румунія не лише обмежить імпорт зернових та олійних культур з України, а й запровадить прямий митний контроль усієї агропродовольчої продукції, що надходить із України.
На цьому тлі західні ЗМІ повідомляють, що Єврокомісія, яка раніше вирішила пускати українське зерно до ЄС без мит, тепер готує обмеження на імпорт українського продовольства у масштабах усього Євросоюзу. При цьому Польща пропонує Євросоюзу заборонити ввезення не лише зерна з України, а й інших продуктів. Влада Польщі хоче включити до списку фрукти, яйця, м'ясо птиці, цукор та мед. Стає очевидним, що в економічному плані Польща виступає з позиції не союзника, основного конкурента України. Угорщина розширила список сільгосппродуктів з України, заборонених до імпорту, крім зерна додалися до списку олія, м'ясо, мед та борошно, всього – 25 сільгосппродуктів та зернових.
Європейська комісія планує запропонувати до кінця року заборонити імпорт п'яти сільськогосподарських продуктів із України. Єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський заявив, що імпорт у п'ять країн стосуватиметься таких продуктів, як кукурудза, пшениця, ріпак, соняшникова та соняшникова олія.
«Ми дуже близькі до доброї угоди, яка передбачає тимчасову заборону на п'ять товарів, а також проведення розслідування відповідно до захисних заходів, передбачених угодою про лібералізацію торгівлі з Україною. Ці та ці заходи можуть бути використані до 5 червня, тому з цього моменту термін дії цих нормативних правил спливає. Але ми знаємо, чи узгоджені нові правила, тому ці забезпечувальні заходи також мають бути продовжені, мабуть, до кінця року. Європейська комісія відкрита для такої можливості», - сказав Войцеховський.
Якщо Єврокомісія справді готує обмеження на імпорт українського продовольства у масштабах усього Євросоюзу. У перспективі європейський ринок для української агропродукції може бути закритим. І такі дії свідчать, що в Європі Україну розглядають як конкурента, а не майбутнього партнера. І якщо такі жорсткі протекціоністські заходи вже вживаються під час війни, то очікується, що після її закінчення ситуація посилиться. При цьому якщо у травні РФ не продовжить роботу зернового коридору в портах Чорного моря, то ситуація для українського продовольчого експорту (головний канал постачання валюти в країну) стане критичною. Україна може втратити до 20 млрд дол. свого прибутку на рік. Росія неодноразово загрожувала розірвати зернову угоду. Востаннє вона продовжувалася 18 березня. Однак якщо Україна заявляє, що ініціативу продовжено на 120 днів, то Росія – що лише на 60 днів.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
