Щоразу, коли звучить сигнал “повітряна тривога”, у текстових чи голосових супровідних повідомленнях людям наполегливо радять “пройти у укриття”. У ніч на 1 червня 2023 року у Києві мешканці одного із будинків поплатилися життям за те, що виконали рекомендацію. Укриття виявилося закритим.
Трагедія стала тригером політичних процесів, адже винний має бути покараний. А хто винний у цій ситуації, окрім п'яного охоронця, який не відчинив двері притулку?
Хронологія подій
У ніч проти 1 червня противник вкотре обстріляв Київ. Повітряна тривога була оголошена близько 1 години 49 хвилин; близько 2 години 08 хвилин, згідно з даними офіційного Telegram-каналу КМДА, зафіксовано перші влучення уламків боєприпасів у Деснянському районі; о 2 годині 31 хвилині - повідомлення про першого госпіталізованого. О 2 годині 42 хвилині інформація з посиланням на рятувальників про пошкодження уламками поліклініки та житлового будинку. І лише о 3 годині 02 хвилини пройшло повідомлення про трьох загиблих у Деснянському районі, в тому числі одну дитину. У цей час пролунав відбій повітряної тривоги.
На ранок стало відомо, що загиблі в Деснянському районі могли залишитися в живих, вони не встигли потрапити в найближче укриття, вхід до якого був на момент оголошення повітряної тривоги закритий.
Про це розповів чоловік однієї із загиблих. За його словами, із сигналом повітряної тривоги жінка кинулася в укриття, яке розташовувалося в підвалі поліклініки. Але його “просто не відчинили. Люди стукали, дуже довго стукали”, наголосив він.
Непрямо підтвердила його слова та народний депутат Мар'яна Безугла. "Близько місяця тому були негласні вказівки від КМДА закрити укриття, щоби там не вешталися безхатьки”, - написала вона у своєму акаунті у соцмережі.
Відповідають керівники, але незрозуміло які
Ця обставина привернула особливу увагу до трагедії - на місце рано-вранці виїхали представники столичної влади та військової адміністрації.
Міський голова Віталій Кличко заявив - відповідальність за роботу укриття несе керівник медустанови та голова району (глава РДА), який має контролювати роботу укриттів, “які є на карті міста та мають працювати”. ГлавРДА, нагадаємо, призначають із подання Кабміну, а не голови КМДА. Тобто мер по суті переклаввідповідальність на КМУ.
Карта укриттів на сайті КМДА дійсноє, поліклініка у Деснянському районі вказана. Але ще задовго до трагедії кияни скаржилися, що вказані на цій карті укриття за фактом не працюють або не пускають туди “чужих”.
Декількома тижнями раніше КМДА доручала провести перевірки укриттів та бомбосховищ. 1 червня 2023 року мер Києва знову доручив головам районів столиці негайно перевірити всі укриття, за роботу яких вони відповідають. Крім того, Віталій Кличко звернувся до Офісу президента та в уряд з вимогою усунути голову Деснянської РДА Дмитра Ратнікова, поки триває слідство. Сам же Ратніков оголосив жалобу за загиблими. На думку Віталія Кличка, має бути усунений і керівник медустанови, “якого призначала Деснянська РДА”.
Чи усунуть головлікаря - питання, оскільки він стверджує - укриття працювало і працює, розповів директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук:“Охоронець, 79 років, зараз у лікарні, він відкриває (укриття) та надає доступ місцевим жителям. За попередніми даними, він намагався відкрити і в той час, коли він відчиняв двері - стався вибух”. Роман Ткачук звернув увагу, що скарг від мешканців на дане укриттяне надходило”.
Цю інформацію спростував керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва Антон Єфімов.За його даними, були систематичні звернення місцевих жителів як усно, так і письмово, у тому числі і щодо цього укриття.
Завдання з підготовки, обладнання та перевірки роботи укриттів ставилося неодноразово, заявив голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко:“Чому вона не була виконана в даному випадку – розслідують СБУ, прокуратура та Нацполіція”.
Слідство покаже
Окрім цього, Деснянська окружна прокуратура Києва розпочала досудове розслідування за фактом службової недбалості посадових осіб медустанови, що призвела до тяжких наслідків (ч.2 ст. 357 Кримінального кодексу України).
З юридичного погляду справді винних слід шукати у ланках “співробітник (у нашому випадку - охоронець, який вчасно не відчинив двері) - керівництво установи - місцева влада”, розповів Vesti.ua народний депутат України та правознавець, член парламентського комітету з питань правової політики Роман Бабій. Їхні дії можуть бути кваліфіковані як службова недбалість, що призвела до тяжких наслідків, покарання від 2 до 5 років позбавлення волі. “Так, під час війни за недбалість, що призвела до загибелі людей, цілком справедливо вимагати кримінального покарання, - вважає парламентар. - У час так ставитися до своїх обов'язків - тяжкий злочин. Але пам'ятаємо, що головні винуватці трагедії – держава-окупант та конкретні виконавці цього військового злочину”.
Зі свого боку, Нацполіція та ДСНС регулярно перевірятимуть доступність і стан бомбосховищ у всіх населених пунктах країни, пообіцяв міністр внутрішніх справ. Ігор Клименко:“Укриття мають цілодобово бути відкриті. Це питання життя людей”. Патрульна поліція у Києві також простежить за роботою укриттів уночі.
Розділ на "свої - чужі"
Не виключено, що всі гучні заяви про розслідування підуть у пісок - одна зі співробітниць поліклініки розповіла, що мінімум один вхід (не центральний) до укриття був відкритий, але загиблі були "новенькі" і про це просто не знали. Більше входів відкривати, за її словами, не можна, тому що у підвалі поліклініки розміщено техніку (зокрема комп'ютери), прокладено труби, працюють лікарі під час тривог, “і ми за все за це відповідаємо”, заявила жінка.
Тим більше, як зауважив співзасновник Ukrainian Think Tank Юрій Гаврилечко, згідно з Кодексом цивільної оборони України, відкривати та закривати укриття - це робота працівників системи Цивільної оборони населення, яку мають організовувати органи місцевого самоврядування (п. 25 ст. 19 Кодексу). При цьому одночасно з плануванням та організацією роботи з дообладнанням чи спорудженням у особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення.
Цей випадок, на жаль, не єдиний у своєму роді і не завжди винна влада. У багатьох випадках спрацьовує людський чинник. 17 листопада 2022 року жителі елітного будинку у місті Дніпро не впустили людей під час повітряної тривоги, мотивуючи тим, що у паркінгу стоять дорогі автомобілі та він не є укриттям-бомбосховищем. У коментарі під відеороликом про подію одна з користувачів Мережі розповіла, що її вагітну подругу не пускала сусідка по під'їзду, оскільки та в укритті “не прибирала”. 19 грудня 2022 року охоронець однієї з гімназій не пропустив дівчинку 15 років, а директорка школи заявила - це тому, що дитина не вчиться в даній гімназії, і порадила шукати інше укриття. Усе це відбувалося і натомість обстрілу міста. 6 грудня 2022 року мешканці Житомира не дозволили пройти в укриття культурної установи, заявивши, що вона тільки для співробітників.
Мають право – не мають совісті
І найсумніше, що вони можуть послатися на законодавство. Адже, згідно з положеннями Кодексу цивільної оборони України (Кодексу ЦО), утримання споруд цивільної оборони у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юрособами, на балансі яких ці споруди перебувають, причому за їхній рахунок. В умовах підвищеної готовності державної системи захисних споруд обумовлено випадки, коли укриття використовуються лише для працівників. Але - виключно тих об'єктів, які входять до системи ЦО, пояснила кандидат юридичних наук та керуюча “Адвокатським бюро Анни Даніель”Анна Даніель.
"Найпростіші укриття розраховані на загальне користування. Якщо хтось не пускає, ви маєте право викликати поліцію. Приїде патруль, розбереться в ситуації, усуне порушення з боку охорони чи ще когось, – уточнила експерт. - Можуть не пускати лише у укриття на закритих (режимних) підприємствах. Пускати чи ні сторонню особу у свій будинок, вирішує власник. Аналогічна ситуація з підприємцями, які самі ухвалюють рішення про укриття на своїх підприємствах”.
З посиланням на власний досвід Ганна Даніель стверджує - в Ізраїлі під час повітряної тривоги відкривають укриття, тому “сховатися можна скрізь”.
Політична гра
У другій половині дня 1 червня співробітники Нацполіції провели обшуки у Департаменті муніципальної безпеки та здоров'я КМДА. Раніше правоохоронці обшукали поліклініку та Деснянську РДА. І трагедія набула політичного присмаку.
Голова КГВА Сергій Попко анонсував засідання Ради оборони міста за участю лідерів фракцій Київради та представників громадськості. Головна тема – обговорення стану та використання споруд цивільної оборони у місті Києві. Очікується шквал критики на адресу київської міської влади.
У той же час, у соцмережах вже почалися атаки на КДВА.Так, Юрий Зозуля написав, що Рада оборони Києва вирішила не відкривати пляжний сезон у Києві тому, що немає на пляжах укриттів, але йому в X-Park бомбосховища збудувати влада не дозволила, оскільки це капітальна споруда.
У Києві намагаються використати трагедію в контексті політики, призначаючи крайніми голову РДА та голову КДВА (Сергія Попко), вважає президент Українського інституту політики Руслан Бортник. "Чи йде політична гра навколо цієї трагедії? Чому це суспільство обурює? Знайомі на Харківському масиві (лівий берег Києва) кілька діб тому бігали, шукали укриття, у школах, у поліклініках, – всі закриті! Люди розлючені і трагедія зіграла роль тригера".
У свою чергу, телеграм-канали, близькі до Офісу президента, навпаки заявляють, що це зона відповідальності міра. Більше того, Кличко звинувачують у швидкій публікації наслідків роботи ППО та спроб піару на обстрілах.
Градус напруги досягнув того, що в ситуацію втрутився глава держави."Сказав би так - можливо нокаут", - відповів президент України Володимир Зеленський на прес-конференції за підсумками саміту ЄС у Молдові, відповідаючи на запитання, чи хтось понесе відповідальність за трагедію 1 червня 2023 року в Києві.
