Авторы публикации
Україна розгорнула боротьбу за стратегічну військову ініціативу Контрнаступ ЗСУ під Херсоном було підкріплено контрнаступом на Харківському напрямку (ймовірно, стало можливим внаслідок перекидання російських сил із Харківської до Херсонської області). Водночас ЗС РФ продовжує наступати в районі м. Донецька.
Не виключено, що контрнаступ під Балаклією спрямований на «розсмикування» російських резервів з метою підготовки серйознішого удару на Запорізькому чи Енергодарському напрямку.
Також українські сили прагнуть вивести з ладу ключові логістичні вузли, які підтримують російські підрозділи на півдні, та підірвати військовий потенціал ЗС РФ. Завдаються удари по складах боєприпасів РФ та мостах через Дніпро, що ускладнює російське постачання.
Від успіху чи провалу контрнаступу України багато в чому залежить параметри військової та фінансової допомоги країні західних партнерів у наступні періоди часу в умовах складної зими та весни 2023 року. Контрнаступ також важливий з погляду громадської думки. Відсутність значних успіхів у контрнаступі (що багаторазово анонсується ще з травня) може негативно вплинути на громадську думку всередині країни.
Одним із важливих завдань українського контрнаступу є також зрив проведення т.зв. «референдуму» щодо входження до складу РФ окупованих територій, проведення якого цілком ймовірне 4 листопада в День народної єдності Росії. Вже вдалося досягти як мінімум перенесення т.зв. «референдуму» у Херсонській області. Ймовірно, що надалі «референдум» у Херсонській області може бути синхронізований з «референдумом у Луганській та Донецькій області.
Також контрнаступ України має зірвати адміністративний процес на захоплених територіях. Зі свого боку, РФ вкладає значні кошти та приділяє багато уваги запуску роботи шкіл на окупованих територіях, оскільки вони є найважливішим інфраструктурним елементом будівництва окупаційної «влади» на окупованих територіях, проведення агітаційної роботи та реалізації політичних ініціатив.
Ситуація на Запорізькій АЕС залишається складною станція і прилеглі території продовжують обстрілювати. Внаслідок чергового обстрілу Запорізька АЕС знову відключена від української енергосистеми. Місія МАГАТЕ оприлюднила звіт, у якому закликали до негайного створення довкола станції безпечної зони. Загалом сама ситуація навколо Запорізької АЕС залишається перемикачем конфлікту, який може призвести як до ескалації конфлікту, переходу його на нову фазу, так і до його заморожування. Але на базі цієї кризи може бути створено новий «ядерний» переговорний трек.
У внутрішній політиці України виявилася боротьба за вплив на голів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).Зокрема, Комітет з питань організації державної влади рекомендував парламенту ухвалити законопроект №7654 «Про внесення змін до деяких законів України щодо уніфікації вимог до керівників окремих державних органів», який загалом може поставити під сумнів незалежність директорів НАБУ та САП. Такий крок може негативно вплинути на вступ України до ЄС. Ймовірно, тому законопроект №7654 згодом було знято з порядку денного парламенту.
Загалом США та союзники продовжують надавати військову та фінансову допомогу Україні та паралельно розробляють найбільш ефективний санкційний механізм, який би більшою мірою завдавав би удару по РФ та меншій по країнах Європи.
Очікуються нові рішення щодо російської нафти, якою хочуть встановити стелю ціни від 40 до 70 доларів за барель, тобто дешевше за ринок. Що може змусити Росію повністю припинити постачання принаймні на якийсь час. Не виключено, що зупинка «Північного потоку» може бути реакцією РФ на обмеження щодо російської нафти, що готуються. 3 вересня "Газпром" повністю зупинив "Північний потік", який раніше був на ремонті.
Також Єврокомісія пропонує обмежити ціну на газ із Росії до 50 євро за мегават-годину (близько $512 за тисячу кубів). Що майже вп'ятеро дешевше, ніж на біржі в Європі.
Викопне паливо продовжує поповнювати військовий бюджет Росії через високі ціни. Росія заробила 158 мільярдів євро доходів від експорту викопного палива за перші шість місяців війни.
Фінансова ситуація в Україні залишається складною. Загалом видатки державного бюджету продовжують збільшуватися. Це спричиняє як збільшення зовнішнього і внутрішнього боргу, і залежності від зовнішньої допомоги зарубіжних донорів. Загальна сума фінансування держбюджету НБУ через емісію гривні сягнула 300 млрд грн. Ймовірно, що до кінця року Нацбанк не вкладеться у план емісії на рівні 400 млрд грн,. процес емісії гривні призводить до інфляції та девальвації гривні.
У рамках роботи зернового коридору за перший місяць 86 суден вивезли з українських портів близько 2 млн. тон продовольства для 19 країн світу.
Таким чином, пропускна спроможність українських портів залишається досить низькою. Збільшити вивіз продукції через порти до 3 млн. тон буде досить складно, з урахуванням бойових дій, що тривають. "Зернова угода" була укладена на 120 днів з можливістю продовження і в листопаді термін її дії закінчиться. Обмежений термін дії угоди дає Росії можливість торгуватися про умови потенційного продовження. Після закінчення терміну РФ зможе припинити виконувати свої зобов'язання.
Військова ситуація
Контрнаступ українських військ.
ЗСУ та політичне керівництво України практично не коментують тему контрнаступу на Півдні. В офіційному зведенні Генштабу ЗСУ про настання українських військ під м.Херсоном, як і раніше, нічого не йдеться. Також нічого не йдеться про бойові дії у м. Балаклії (Харківській обл.), де ЗСУ 6 вересня пішли у наступ, про це у своєму новому зведенні повідомляє американський Інститут вивчення війни.
У Міноборони України заявляють, що активні бойові дії в Україні наразі відбуваються на Донецькому напрямку. «На Донбасі та на півдні є певні населені пункти, які переходять під наш контроль, триває деокупація», – розповіла заступник міністра оборони Ганна Маляр. Загальна лінія фронту в Україні становить 2500 км., з яких на 1300 км. тривають активні бойові дії. В оперативному командуванні "Південь" заявили, що "продовжують роботу на південних ділянках фронту". А також, що ЗСУ працюють над припиненням транспортного сполучення військ РФ, щоб позбавити їх можливості підтягувати резерви.
Судячи з інформації з різних інтернет-джерел – українська армія просунулась у районі смт. Високопілля на півночі Херсонської області (ближче до кордону Криворізького району Дніпропетровської області). Бійці ЗСУ підняли прапор України у селищі Нововознесенське, яке розташоване під п.г.т.Високопілля на Херсонщині.
Джерела повідомляють, що на Херсонщині відвоювали н.п. Благодатівку, н.п.Високопілля та н.п.Любимівку і просунулися вглиб окупованої території. За даними російських джерел, війська РФ відійшли з південних околиць н.п.Високопілля, щоб уникнути оточення. ЗСУ ведуть активні наступальні дії в районі н.п.Андріївки. Там українські війська закріпилися в районі н.п.Сухого Ставка та н.п.Костромки. Наголошуються на спробах ЗСУ перекинути додаткові сили у напрямку лінії Архангельське—Ольгинка—Високопілля, а також на Андріївський плацдарм на р. Інгулець. На південь від н.п.Давидова Брода ЗСУ відійшли від Брускінського - важливого пункту на трасі, по якій н.п.Давидов Брід постачається з півдня. Підрозділи ЗСУ увійшли до населеного пункту Безіменне на захід від Карломарксівського.
У цілому нині російські джерела визнають складну ситуацію для армії РФ на правому березі р.Дніпра. Удари мостами через Дніпро ускладнюють постачання правобережного угруповання військ РФ і підвезення резервів. Також завдаються масовані удари і за складами боєприпасів РФ. Поки, за оцінками, ЗСУ атакують незначними силами і в російської армії зараз достатньо резервів правому березі, щоб відбивати ці атаки.
Не виключено, що внаслідок перекидання російських сил із Харківської до Херсонської області, де триває контрнаступ українських військ, стало можливим наступ ЗСУ під м. Балаклеєю у Харківській області. Загалом у Харківській області з обох боків йдуть повідомлення про активізацію боїв. Внаслідок українського контрнаступу в районі м. Балаклії, ймовірно, ЗС РФ переживають оперативну кризу та відійшли на лівий берег (північний бік) нар. Сіверський Донець та нар. Середня Балаклійка, а ЗСУ захопили н.п.Вербівку, менш ніж за 3 км на північний захід від м.Балаклеї. Російські джерела повідомляють, що на південь від Балаклеї ЗСУ зайняли н.п. Червону Гусарівку на південний схід від н.п.Байраку.
Бойові дії за іншими напрямками
На Донбасі: основні бойові дії йшли в районі м. Сіверська, м. Соледара та м. Бахмута та в районі м. Донецька. На Бахмутському напрямку російські війська наступали в районі н.п.Бахмутського та н.п.Покровського, а також м.Бахмута. ЗСУ відбили удари в районах населених пунктів Долини, Соледара, Новобахмутівки, Кодеми, Зайцево, Краснопілля. На Авдіївському – у районах м. Авдіївки та м. Мар'їнки. ЗС РФ намагалися просунутися в районах н.п. Пісок та н.п.Первомайського.
У міноборони РФ заявляють про захоплення населеного пункту Кодема в Донецькій області, на південь від Бахмута. Від н.п.Кодеми відкривається дорога до н.п.Зайцево, а звідти - до південних околиць Бахмута. Про взяття н.п. Кодеми ПВК Вагнера вчора писали російські телеграм-канали та публікували звідти відео. Українська сторона захоплення н.п. Кодема не підтверджує. Учора ввечері Генштаб ЗСУ повідомляв про атаки супротивника в районі цього села.
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін. Узбережжя Одеської обл. зазнавало регулярних російських ракетно-артилерійських обстрілів. У Чорному морі знаходяться три носії крилатих ракет морського базування «Калібр». У Криму зафіксували перекидання великої колони російських військ залізницею.
Голова ВСУ Валерій Залужний разом із першим заступником голови оборонного комітету Ради М. Забродським (обраним за списками політичної партії П. Порошенком «Європейська Солідарність) написав статтю «Перспективи забезпечення військової кампанії 2023». Зі статті випливає, що війна Росії проти України продовжиться і наступного року. На думку В.Залужного та М.Забродського, РФ мають «певні оперативні перспективи» на Ізюмському та Бахмутському напрямах з метою повної окупації Донецької області. Також є перспектива просування у Запорізькому напрямку, що створює загрозу для м.Запоріжжя та м.Дніпра, і потенційно може призвести до втрати контролю над значною частиною Лівобережної України. Існує загроза повторного наступу на Київ з боку Білорусі. Цілком реальні перспективи оволодіння Миколаєвом та Одесою. З іншого – створення загрозливого спрямування у бік Кривого Рогу, а надалі – і загрози центральним та західним регіонам України. Таким чином РФ забезпечить безпеку ЛДНР, позбавить Україну доступу до Чорного моря, контролю над ключовим елементом енергетичної системи країни - Південноукраїнської АЕС і, власне, завершення "спецоперації". Крим був і залишається основою ліній комунікацій на південному стратегічному фланзі російської агресії.
Для ефективної протидії контрнаступу ЗСУ потрібно провести кілька одночасних контрударів та спробувати повернути Крим. Але, на його думку, нинішніх військ, які нині утримують фронт, цього недостатньо. Для цього потрібно 10-20 нових бригад ЗСУ.Але навіть якщо Крим вдасться звільнити, це означатиме не перемогу, а лише новий етап війни. Оскільки Росія зможе перебазувати свій флот до Новоросійська, а авіацію - на сусідні аеродроми, і завдавати ударів звідти. Тому В. Залужний пропонує Заходу поставити Україні далекобійні ракети ATACMC для "Хаймарсів", а також переоснастити всю артилерію ЗСУ. У РФ перевага в далекобійних засобах поразки. Україні від Заходу потрібні такі військові кошти, щоб і росіяни відчули війну вдома.
В.Залужний офіційно підтвердив, що Україна завдала ракетних ударів по Криму - зокрема, по аеродрому Саки. Це є перше підтвердження з боку Києва факту саме ракетного удару.
Також В. Залужний акцентував увагу на тому, що партнери мають збалансувати російську ядерну загрозу – загрозу застосування ядерної зброї проти України та фактично забезпечити ядерне стримування РФ.
Карти бойових дій
Ситуація в окупованих регіонах.
Ситуація на Запорізькій АЕС.
Ситуація на Запорізькій АЕС залишається складною станція і прилеглі території продовжують обстрілювати. Внаслідок чергового обстрілу Запорізька АЕС знову відключена від української енергосистеми. Відключення станції від української енергосистеми завдасть значної шкоди країні. Оскільки Запорізька Атомна електростанція виробляє до 20% усієї електроенергії в Україні та половину її виробництва на українських атомних станціях.
1 вересня Група експертів МАГАТЕ на чолі з гендиректором Р. Гроссі прибула на Запорізьку АЕС. Група експертів МАГАТЕ пробула там кілька годин, після чого на АЕС залишилося 5 представників місії. У понеділок, 5 вересня, місія МАГАТЕ покинула станцію. У ході перевірки було вирішено, що на АЕС на постійній основі будуть перебувати 2 експерти МАГАТЕ. Вони залишаться до «стабілізації ситуації».
6 вересня МАГАТЕ оприлюднило звіт про візит місії на Запорізьку атомну електростанцію та про радіаційну безпеку в Україні.
МАГАТЕ закликали до негайного створення довкола станції безпечної зони. Оскільки обстріл ЗАЕС є безпрецедентною ситуацією, яка загрожує серйозними наслідками як для України, так і для сусідніх країн. Обстріл станції може призвести до викиду радіоактивних матеріалів в атмосферу та наслідків, які можна порівняти з результатами катастрофи на Чорнобильській АЕС.
За даними місії, постраждали будинки, в яких зберігається свіже та відпрацьоване ядерне паливо, а також будівля з аварійною системою для фізичного захисту станції.МАГАТЕ заявили, що зобов'язуються надавати Україні всю необхідну допомогу протягом усього військового конфлікту та після його завершення. Експерти також встановили, що на території Запорізької атомної електростанції була російська військова техніка. Український персонал станції перебуває у пригніченому психологічному та фізичному стані та має проблеми зі зв'язком та технічними приладами.
За підсумками звіту місії МАГАТЕ на ЗАЕС, Президент України В. Зеленський сказав, що МАГАТЕ потребує ширшого мандату, щоб змусити РФ демілітаризувати територію АЕС та повернути повний контроль Україні. Оцінку пропозиції створити зону безпеки АЕС поки що давати не став.
Загалом сама ситуація навколо Запорізької АЕС залишається перемикачем конфлікту, який може призвести як до ескалації конфлікту, переходу його на нову фазу, так і до його заморожування. Висока ймовірність того, що Україна та міжнародні партнери найближчим часом докладуть усіх зусиль, щоб станція перестала функціонувати (попри заяви Президента України) була повністю зупинена.
Сторони можуть скористатися звітом МАГАТЕ щодо ситуації на ЗАЕС та створити новий переговорний процес (на тлі заблокованого Стамбульського формату) – «ядерний» переговорний трек, про який ми говорили раніше.
Підготовка до референдуму на окупованих територіях.
Однією з головних цілей українського контрнаступу є зрив проведення т.зв. «референдуму» щодо входження до складу РФ окупованих територій, підготовка до якого, мабуть, майже завершена. «Заступник глави адміністрації» Херсонської області Кирило Стремоусов повідомив, що Херсонська область готова до «референдуму» щодо входження до РФ, але через ситуацію з безпекою (очевидно, що мова про український контрнаступ) була взята пауза. Таким чином вдалося досягти як мінімум перенесення т.зв. «референдуму» у Херсонській області. Ймовірно, що «референдум» у Херсонській області може бути синхронізований із «референдумом у Луганській та Донецькій області (яка досі не захоплена). Зокрема голосування може частково пройти в онлайн режимі. РФ також можуть запровадити голосування «з дому», яке триватиме протягом тижня, що унеможливить будь-який незалежний контроль за голосуванням.
Секретар генради «Єдиної Росії» Андрій Турчак каже, що «референдуми» на окупованих територіях України пройдуть до кінця 2022 року: "Референдуми" про приєднання до РФ захоплених територій України "правильно і символічно провести 4 листопада". 4 листопада – у Росії офіційне свято День народної єдності.
На окупованих територіях розпочинається навчальний процес.
У РФ приділяють багато уваги запуску шкіл на захоплених територіях, оскільки є найважливішим інфраструктурним елементом будівництва окупаційної «влади» на окупованих територіях, проведення агітаційної роботи та реалізації політичних ініціатив.На сьогоднішній день близько 200 тисяч дітей шкільного віку перебувають на тимчасово окупованих територіях України. Про це повідомив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет. Ще 800 тисяч школярів зараз перебувають за кордоном, де можуть безперешкодно продовжувати навчатися за українською програмою дистанційно, або ходити до місцевих шкіл.
В Україні у новому навчальному році навчання розпочали на 300 тисяч учнів менше, ніж попереднього. Як заявив перший заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко. «Цього року кількість учнів дещо поменшала. Минулого року у нас загалом було 4 млн 200 тис. учнів, цього року навчання розпочали 3 млн 900 тис. учнів».
Загалом на тимчасово окупованих територіях України залишилося близько 1300 шкіл. Від українських вчителів вимагають переходу на російську систему навчання під загрозою звільнення та інших репресій. Понад п'ять тисяч вчителів з "ДНР" та "ЛНР" вже пройшли перенавчання на російську програму, а всього цього року планується перенавчити 15 000 вчителів.
Навчання в школах буде російською. Українську та кримськотатарські мови викладатимуть у рамках «уроків рідної мови». Дітям викладатимуть «релігійну культуру» та «світську етику». Російським вчителям, які погодилися їхати в Україну, платять по 8 тисяч рублів на добу (близько 4800 грн. або близько 130 доларів). По 150-200 тисяч рублів (90-120 тисяч гривень на місяць).
Україна заявляє, що навчання за російською програмою незаконне, вчителі можуть понести відповідальність та пропонує альтернативу, дистанційне навчання у місцевих школах за українською програмою. А також можливість дистанційно навчатись у школі, розташованій на контрольованій території.
Внутрішня ситуація в Україні
Фінансова ситуація
Фінансова ситуація у країні залишається складною. Загалом видатки державного бюджету продовжують збільшуватися. Це спричиняє як збільшення зовнішнього і внутрішнього боргу, і залежності від зовнішньої допомоги зарубіжних донорів.
Торішнього серпня 2022г. формально надходження до бюджету перевищили витрати на 53 млрд. грн. Витрати державного бюджету склали – 252,6 млрд грн. Нагадаємо, що у липні витрати бюджету становили – 170 млрд грн. Бюджетні надходження, (сумарно зовнішні та внутрішні ресурси) склали – 306 млрд грн.
Фінансування держбюджету за рахунок власних надходжень та ресурсів у серпні склали близько – 134 млрд грн. Зовнішнє фінансування держбюджету склало 4,69 млрд доларів, що за офіційним курсом становить - 172 млрд грн. З них безповоротні гранти склали – 109,7 млрд грн.
За 7 місяців війни, загальна сума видатків держбюджету – 1,366 трлн. грн. Виходячи із загальної суми видатків, у середньому витрати бюджету на місяць становлять приблизно - 195 млрд грн. При цьому варто враховувати, що парламент збільшив витрати бюджету ще на 270 млрд грн. (241 млрд грн. з них на Міністерство оборони), середній показник видатків також зросте у наступні місяці. Більшість витрат становлять оборона - 31% і соціальні потреби 19%.
Зовнішня допомога не може йти на військові потреби. А тому держава у кращому разі за рахунок внутрішніх ресурсів, можливо, перекриє військові витрати місяця. При цьому очікується, що з вересня Україні приходитиме не такі обсяги зовнішньої допомоги. Осінь-зима - це період, коли держава витрачає більше коштів.6 вересня Міністерство фінансів України змогли розмістити облігації внутрішньої держпозики лише на 47,3 млн. гривень ($1,27 млн.). Досі найгіршим вважався продаж ОВДП 16 серпня, коли уряд зміг позичити лише 71,5 млн грн. Облігації уряду придбав НБУ на 15 млрд. гривень.
Загальна сума фінансування НБУ через друк держбюджету сягнула вже 300 млрд грн. Таким чином, ймовірно, що до кінця року Нацбанк не вкладеться у план емісії на рівні 400 млрд грн. процес емісії гривні, що призводить до інфляції та девальвації гривні. За даними макроекономічного прогнозу Міністерства економіки у 2023 році курс долара може досягти – 50 грн, а індекс споживчих цін становитиме 30,6%. Такі показники закладено у, повідомляє "Українська правда" з посиланням на джерела в Кабінеті міністрів. Згідно з макропрогнозом, на початку 2023 року курс долара складе 42 грн, а наприкінці року гривня девальвує до 50 грн за долар. ВВП України наступного року має зрости на 4,6%. За підсумками 2022 року скоротиться на 33,2%. Ціни на наступний рік продовжуватимуть стрімко зростати. Закладена в макропрогнозі інфляція за підсумками 2023 року має становити 30,6% (станом на червень вона становила 22,2%). Номінальні зарплати громадян у 2022 році скоротилися на – 12%, з урахуванням інфляції на 27%.
Боротьба за вплив на НАБУ та САП.
5 вересня Комітет з питань організації державної влади рекомендував парламенту ухвалити законопроект №7654 «Про внесення змін до деяких законів України щодо уніфікації вимог до керівників окремих державних органів». Цей законопроект може поставити під сумнів призначення Олександра Клименка керівником САП та проведення конкурсу на посаду директора НАБУ, а також спростить процедуру їхнього звільнення.
Законопроект пропонує норму про те, що керівником САП «може бути особа, яка має досвід роботи на керівних посадах у державних органах, установах, організаціях, у тому числі за кордоном або у міжнародних організаціях, не менше п'яти років». Особа, яка не задовольняє цю вимогу, не може бути призначена керівником САП. Якщо цю норму буде прийнято, вона поставить під сумнів здатність Олександра Клименка бути керівником САП, оскільки він не має п'яти років досвіду роботи на керівних посадах. Чинна норма закону забороняє представлятися кандидатам, які останні два роки працювали в керівних органах партії або були з нею в договірних відносинах. Новий законопроект №7654 скасовує це – достатньо припинити таку діяльність перед поданням на конкурс. Закон пропонує, що директора НАБУ, голови НАЗК та керівника САП могли бути звільнені у разі притягнення їх до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.Проведення незалежного конкурсу на посаду директора НАБУ та САП залишається однією з вимог для початку переговорів щодо вступу України до ЄС. Одним із головних зобов'язань України є незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ці два органи взаємопов'язані. Один із них поки що не має повноцінного керівника, тому ефективність обох мінімальна. Такий крок може негативно вплинути на цей процес, а також на подальше надання Україні фінансової та військової допомоги.
Посли G7 випустили спільну заяву із критикою проекту. «Посли G7, як давні прихильники боротьби з корупцією, стурбовані законопроектом №7654, за яким ми уважно стежимо: він створює правові ризики та невизначеність навколо процедур відбору керівництва ключових антикорупційних інституцій України», - йдеться у повідомленні. Цей законопроект також викликав шквал критики з боку організацій, пов'язаних із західними посольствами. Вони звинувачують владу у спробі підірвати боротьбу з корупцією шляхом листування законодавства про антикорупційні органи.
В результаті голосування за цей законопроект не відбулося, і його було знято з розгляду, а 7 вересня Верховна Рада проголосувала на підставі та в цілому поправок до законопроекту №8003, який забороняє брати участь у конкурсі особам, які після введення військового стану виїжджали за кордон. особистих цілях" і знаходилися там сукупно понад 21 день.У законі йдеться, що директором Національного антикорупційного бюро України не може бути призначено особу, яка після запровадження військового стану указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022» перебувала за межами України загалом понад 21 день без поважних причин. Зокрема, обмеження не поширюється на осіб, які перебували за межами України, більше зазначеного терміну на лікуванні. Фактично ухваленням цього закону нівелювався скандальний законопроект №7654.
Ситуація навколо України
Закордонна допомога Україні.
Президент США Д. Байден, крім 11,7 мільярдів на оборону та пряму фінансову допомогу, запропонував Конгресу США виділити Україні ще 2 мільярди доларів на оплату енергоносіїв. Транші плануються на перший квартал 2023 року. Наразі Уряд України шукає додаткові обсяги газу для проходження опалювального сезону. За різних сценаріїв така потреба становить близько 3–4,9 млрд куб. м. Але з огляду на вартість вересневого ф'ючерсу на газ на хабі TTF у Нідерландах він сягав - 3458 доларів, то Уряду буде складно закупити необхідну кількість газу без зовнішньої допомоги.
Єврокомісія запропонувала Україні додатковий пакет допомоги у розмірі 5 млрд. євро. Це доповнює €10 млрд, які Європейський Союз уже надав у вигляді фінансової, гуманітарної та військової допомоги. Також цього тижня Україна та Європейський Союз підписали п'ять угод у рамках євроінтеграції та протидії російській агресії, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Документи стосуються «цифрового безвізового режиму», співпраці у митній та податковій сферах, а також бюджетної підтримки ЄС Україні у розмірі 500 млн. євро.
Питання західної допомоги Україні було обговорено і на триденному неформальному саміті глав МЗС Євросоюзу в Празі.
Загалом західні країни продовжують надавати військову та фінансову допомогу Україні та паралельно розробляють найбільш ефективний санкційний механізм, який би більшою мірою завдавав би удару по РФ та меншій по країнах Європи.
Очікуються нові рішення щодо російської нафти, якою хочуть встановити стелю ціни.Ймовірно, що це буде від 40 до 70 доларів за барель, тобто дешевше за ринок. Що може змусити Росію повністю припинити постачання принаймні на якийсь час.
Також Єврокомісія пропонує обмежити ціну на газ із Росії до 50 євро за мегават-годину (близько $512 за тисячу кубів). Що майже вп'ятеро дешевше, ніж на біржі в Європі у вівторок (240 євро за мВт.год.).
Водночас відбувається ескалація конфлікту між РФ та ЄС у газовому питанні. РФ використовує енергоресурси як політичний шантаж, чинить на Європу тиск. 3 вересня "Газпром" повністю зупинив "Північний потік", який раніше був на ремонті.
Не виключено, що зупинка «Північного потоку» може бути реакцією РФ на обмеження щодо російської нафти, що готуються. Щодо «стелі» цін на російську нафту, головним питанням залишається – чи приєднаються до нього Індія та Китай. Якщо це не станеться, то сенс ухваленого рішення загубиться. Якщо Китай та Індія підтримають стелю цін на нафту, то питання наскільки Росія в реальності готова різко припинити постачання нафти практично по всьому світу. Нафтогазовий сектор є основною частиною експортних доходів РФ. У 2021 р. внесок нафтогазового сектора у ВВП становив 17,4%. За прогнозами, Росія за підсумками 2022 року може заробити на експорті нафти і газу близько $321 млрд, що на третину більше, ніж у 2021 році.
В цілому викопне паливо продовжує поповнювати військовий бюджет Росії через високі ціни. Росія заробила 158 мільярдів євро доходів від експорту викопного палива за перші шість місяців війни.Скорочення імпорту російського викопного палива коштувало РФ 170 млн євро на день у липні та серпні. Загальне падіння обсягів експорту було спричинене падінням експорту до ЄС, що впав на 35%. Зростання цін на викопне паливо призводить до того, що поточні доходи Росії набагато вищі за рівень попередніх років, незважаючи на скорочення обсягів експорту цього року.
Ситуація щодо експорту українського зерна.
Загалом у рамках роботи зернового коридору за перший місяць роботи 86 суден вивезли з українських портів близько 2 млн. тон продовольства для 19 країн світу.
«Перший місяць Ініціативи показує, наскільки критично вона для нашої економіки та глобальної продовольчої безпеки. Очікуємо вже у вересні вийти на показник перевалки через розблоковані морські порти на рівні не менше 3 млн. тон продукції. Усіми видами транспорту плануємо експортувати щонайменше 8 млн. тон», - повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков. Таким чином, пропускна спроможність українських портів залишається досить низькою. Збільшити вивезення продукції через порти до 3 млн. тон буде проблематично, з урахуванням бойових дій, що тривають. А зважаючи на те, що до війни основний вивіз продовольства відбувався саме через морські порти. Збільшити загальний обсяг вивезення продукції до 8 млн. тонн навряд чи вдасться. Загалом із України необхідно вивезти 20 млн. тон старого врожаю.
Активізувалась розмова про необхідність поширення продовольчої угоди на вивезення металу та залізняку з України. Раніше заступник міністра економіки України Тарас Качка говорив про те, що укладена в Стамбулі угода про продовольство можна було б поширити на постачання та інших товарів, у тому числі на метали. Рівень виробництва всіх металургійних підприємств України становить лише 10% того, що було до війни. Але й такі обсяги продукції неможливо вивезти із країни. Але є значні запаси металевих руд та металобрухту, які можуть стати головним предметом експорту.
Як ми вже писали раніше, укладання та функціонування продовольчої угоди демонструє важливий прецедент того, що за наявності міжнародного консенсусу сторони конфлікту (Західні країни, Україна, РФ) здатні домовлятися. Тому починають звучати пропозиції про те, що сторони можуть домовитися і з інших питань, які, зокрема, можуть стосуватися експорту металевої руди, продукції хімічної промисловості, розблокування імпорту тощо.
"Зернова угода" була укладена на 120 днів з можливістю продовження і в листопаді термін її дії закінчиться. Обмежений термін дії угоди дає Росії можливість торгуватися про умови потенційного продовження. Після закінчення терміну РФ зможе припинити виконувати свої зобов'язання навіть без офіційної денонсації. Постійний представник РФ при Організації об'єднаних націй (ООН) Василь Небензя заявив про можливість припинення зернових угод. За його словами, частина угоди, яка стосується експорту російського продовольства та добрив, не виконується. Зі свого боку Президент Росії В. Путін звинуватив у зриві зернової угоди Європейський союз, який нібито забрав собі практично все продовольство, призначене найбіднішим країнам, що розвиваються.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
