ЗСУ посилили тиск на Південному Фронті і прагнуть найближчими тижнями вийти на околиці м. Токмака для відкриття перспектив наступу на узбережжі Азовського моря. Також можливі допоміжні атаки через р. Дніпро у Херсонській області та посилення наступу в районі м.Бахмута.
Питання допомоги Україні стає предметом гострого передвиборчого протистояння між партіями та групами всередині США та політичних торгів у країнах Європи. Оскільки основна частина урядів Заходу тривалий час підтримували Україну, виділяли на неї значні кошти, то зміна цих урядів у результаті виборів та політичних криз, прихід до влади опозиції загрожує перегляду попередньої політики щодо України. Крім того, опозиція, як правило, вимагає звіту про доцільність та ефективність використання коштів на підтримку України. Загалом країни союзники виділили Україні вже близько 200 млрд дол., так верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель повідомили, що Україна отримала від ЄС - €85 млрд. (з них не менше 25 млрд. військової допомоги). Раніше в США заявляли, що їхній обсяг допомоги перевищив - 110 млрд. доларів з початку війни (не менше 43 млрд. дол. США військової допомоги).
Ситуацію посилює те, що просування українських військ на фронті через 4 місяці після початку контрнаступу поки що не досягло символічно значущих результатів (як це було, наприклад, рік тому у Харківській чи Херсонській області).
Зокрема, відсутність значного прогресу у просуванні українських військ провокує зростання скептицизму американського суспільства, а також збільшує атаки опозиції (республіканців) щодо правильності політики Президента США Д.Байдена відносно України.
Так республіканці регулярно порушують тему того, що допомогу Україні необхідно зменшити або взагалі її зупинити, провести аудит раніше виділених коштів. Все це негативно може позначитися на рейтингах Президента Д.Байдена, особливо з урахуванням того, що в американському суспільстві підтримка України щодо фінансування почала слабшати. І щодо українського питання у США тепер існує міжпартійний розкол. Республіканці загалом кажуть, що Конгрес не повинен санкціонувати нове фінансування – 71%. Серед демократів більшість каже протилежне: 62% виступають за додаткове фінансування.
Процес американського фінансування України внаслідок внутрішнього політичного партійного протистояння стає дедалі складнішим. Так днями Конгрес США ухвалив тимчасовий законопроект про державні витрати (діятиме до 17 листопада 2023 р.), який не включає допомоги Україні. Президент США Д.Байден повідомив, що республіканці пообіцяли надати цю допомогу шляхом роздільного голосування. Тобто пізніше ця допомога може бути схвалена окремо.
Таким чином, допомога Україні тепер виділятиметься окремими законопроектами, які вимагатимуть спеціального обговорення і політичної дискусії, що включає аудит і критику. Тобто процес виділення фінансування України може перетворюватися на «політичне шоу» протистояння між Республіканцями та Демократами, що у свою чергу значно ускладнить його. Також стає зрозуміло, що збільшити обсяг американської допомоги найближчим часом не вдасться. А це, у свою чергу, може негативно позначитись на подальших перспективах підготовки нових масштабних контрнаступів.
Протистояння навколо фігури Спікера Палати Представників США та необхідність шукати нові рішення для ухвалення бюджетного закону після закінчення 45-денного терміну ще більше заплутує та ускладнює прийняття будь-яких документів Конгресом.
Пентагон направив до Конгресу США листа про те, що коштів для військової допомоги Україні вистачить приблизно на шість місяців за умови, що витрати залишаться такими ж, як зараз. Представник адміністрації США Карін Жан-П'єр повідомила, що Білий дім зараз має кошти на термінові потреби для військової допомоги Україні, але не на довгострокову підтримку. Вона додала, що США цього тижня оголосять про новий пакет військової допомоги Україні.
Варто зазначити, що протягом року сума фінансування Україні збільшується шляхом внесення Президентських законопроектів або додаткові кошти виділяються за іншими статтями бюджету. Нагадаємо, що минулого року на допомогу Україні в оборонному бюджеті США було закладено $800 млн. Україна, як правило, протягом року регулярно отримує військову допомогу і в рамках інших пакетів, оскільки обсяг військової допомоги США перевищив уже 43 млрд доларів з початку війни.
Загалом країни-союзники прагнуть демонструвати показову єдність щодо курсу підтримки України. Варто зазначити, що ставлення європейського суспільства та американського до продовження підтримки України тепер дещо відрізняється. У Європі підтримка України продовжує залишатися на високому рівні (в середньому за різними статтями понад 50%), незважаючи на економічні втрати та загальну втому від війни. На відміну від США, де рівень підтримки вже починає знижуватися (55% – американців вважають, що Конгрес США не має санкціонувати додаткове фінансування для підтримки України). Ймовірно, тому європейські партнери прагнуть показово демонструвати щодо цього більше рішучості.
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз продовжуватиме фінансову підтримку України та збільшуватиме її незалежно від того, що відбувається у США. Ж. Боррель та міністри закордонних справ країн ЄС організували зустріч у Києві. Проведення цих зборів в Україні — скоріше є демонстрацією підтримки країни та процесу реформ, який вона проводить для вступу до ЄС, спосіб зберегти показову єдність міжнародної спільноти (зокрема, розраховану і на внутрішню аудиторію в ЄС), з якої можуть і не випливати які практичні кроки щодо інтеграції України. Європейські партнери зараз розглядають питання підготовки до ухвалення рішення щодо можливого початку переговорів про членство України в ЄС.
Представники української влади вважають, що рішення зібрати міністрів закордонних справ країн ЄС у Києві — це чіткий сигнал про прихильність блоку до розширення та вступу України до ЄС, що насправді не зовсім відповідає дійсності. За підсумками саміту в Києві глави МЗС країн ЄС не змогли домовитися про надання Україні військової допомоги у 5 млрд євро наступного року. Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель сказав, що має намір домогтися цієї угоди до кінця року. Він також підтвердив намір ЄС підготувати до кінця року приблизно 40 тисяч українських військових, включно з пілотами для F-16.Європарламент схвалив перегляд бюджету Європейського Союзу на 2021-2027 роки, який тепер передбачає створення спеціального Українського фонду в 50 мільярдів євро. На плечі ЄС, ймовірно, тепер лягає основна відповідальність за фінансову підтримку на тлі політико-виборних ускладнень у США.
Після візиту Президента України В. Зеленського до США Вашингтон направили українському керівництву листа зі списком необхідних реформ. Реформи, про які йдеться у листі, пов'язані з умовами надання допомоги США, але деякі і з вимогами Європейського союзу, а також МВФ.
Серед реформ, які Україна має виконати упродовж трьох місяців – посилення незалежності Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), включаючи розширення процесуальних повноважень. Необхідне збільшення кількості слідчих Національного антикорупційного бюро (НАБУ) щонайменше на 300 осіб та отримання права на прослуховування підозрюваних та фігурантів справ (зараз це реалізується за погодженням із СБУ). Пропонується завершити перезапуск Вищої Ради правосуддя та забезпечити незалежність Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК). Також Україні необхідно збільшити кількість суддів у Вищому антикорупційному суді (ВАС), створити Вищий адміністративний суд (ВАСУ), реформувати ВАС, у тому числі перевірити доброчесність суддів, що діють.
Протягом року Україна має забезпечити проведення нового конкурсу на посаду керівника Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Перезапустити добір та кваліфікацію оцінки суддів. Реформи КСУ. Здійснити лібералізацію тарифів на газ та електроенергію. Посилити роботу Рахункової палати та Державної аудиторської служби, що має сприяти прозорим процесам при відновленні. Здійснити реформу Міноборони та наближення до стандартів НАТО.
Пріоритети на півтора роки. Реорганізація Бюро економічної безпеки (БЕЗ).Обмежити повноваження Служби безпеки України (СБУ) тим, що пов'язано з контррозвідкою, кібербезпекою та боротьбою з тероризмом. Реформа Міністерства стратегічних галузей промисловості та Укроборонпрому. Завершити реформу Офісу генпрокурора та провести атестацію співробітників. Запровадити прозорий відбір співробітників до Національної поліції. Реформа митниці та Державної прикордонної служби. Ввести генеральні інспекції з відновлення.
Більшість із вимог повторюють старі теми та підходи. І або вже на певному етапі реалізації, або навряд чи будуть реалізовані. Тому виникає питання про реалістичність, актуальність чи доцільність деяких вимог, і, найімовірніше, лише певну частину цих реформ буде реалізовано. В Україні сформувався величезний досвід саботажу західних реформ.
Публічне пред'явлення вимог щодо реформ до українського керівництва, зокрема спрямоване і на американське суспільство, з метою продемонструвати відповідальний підхід до реалізації українського кейсу.
У той же час, з боку США посилюється контроль за використанням виділеної допомоги. Так було висунуто системний набір побажань щодо проведення низки реформ в обмін на продовження надання їй військової та фінансової допомоги. Боротьба з корупцією стане умовою для майбутньої економічної та військової допомоги. США та Україна домовилися спільними зусиллями під контролем Пентагону виявляти та запобігати корупційним злочинам, пов'язаним з постачанням американської зброї. Відповідний меморандум підписали представники Міністерства оборони США та НАБУ. Головна мета меморандуму, який підписали сьогодні директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семен Кривоніс та генеральний інспектор Пентагону Роберт Сторч. Документ передбачає проведення спільних заходів з метою виявлення та запобігання корупційним правопорушенням, що впливають на допомогу від Сполучених Штатів. Р.Сторч контролюватиме використання допомоги, яку Вашингтон направляє Києву, та співпрацюватиме з наглядовими органами Агентства США з міжнародного розвитку та Держдепартаментом США. Нагадаємо також, що спеціальним представником США з економічного відновлення України раніше було призначено Пенні Пріцкер, вона вже заявила про існування певних умов, на яких Україна отримуватиме фінансування.
Західні партнери дуже обережно підходять до питання постачання озброєння Україні, особливо далекобійних ракет, у тому числі через небажання ескалювати ситуацію з РФ.
Незважаючи на те, що США вже пообіцяли надати Україні далекобійні ракети ATACMS, Німеччина поки що утримується від передачі своїх далекобійних ракет Taurus. Трипартійний коаліційний уряд ФРН вже "в принципі схвалив постачання", але канцлер Німеччини О.Шольц блокує передачу Україні Taurus нібито через побоювання, що тоді доведеться відправляти і німецький персонал для допомоги в обслуговуванні ракет, а Москва розцінить це як пряму конфронтацію з Берліном.
Для прискорення контрнаступу Білий дім та Пентагон вивчають можливість надсилання Україні в майбутньому до 30 додаткових танків M1 Abrams.
Міністр оборони Великобританії Грант Шеппс заявив, що британські війська будуть уперше після початку війни розміщені в Україні. Мова про військових інструкторів, які навчатимуть українців просто на місці. Але пізніше прем'єр Британії Ріші Сунак спростував пропозицію свого міністра та назвав його заяви "неправдивою інформацією". Він сказав, що британські війська навчають українців виключно у Великій Британії. За його словами, ситуація може змінитись лише після завершення бойових дій.
Не виключено, що заява нового міністра оборони Британії насправді не є ознакою непорозуміння представників британського керівництва, а мала протестувати реакцію РФ.
Цього тижня в РФ із ще більшою активністю відновилися загрози застосування ядерної зброї. Заступник голови Ради безпеки РФ Д.Медведєв знову пригрозив НАТО прямим конфліктом. Заяву міністр оборони Великобританії Грант Шепса не залишили поза увагою, Д. Медведєв фактично вказав на те, що російське керівництво в цьому випадку не виключає зіткнення з країнами НАТО. Він написав, що в цьому випадку британські інструктори стануть "законними цілями" РФ і сприйматимуться "як військові НАТО".
У країна-союзниках України висловлюються побоювання щодо того, що перебіг війни може призвести до суттєвої подальшої ескалації або всередині України, або до потенційного розширення конфлікту із залученням інших гравців. Загалом на Заході вважають, що поштовхом до ядерної ескалації може бути різке погіршення російського становища на полі бою або різке погіршення внутрішньої стабільності в Росії. Удари на території РФ також можуть збільшити політичні ризики і підштовхнути її керівництво до більш жорстких рішень.
Нові кадрові зміни в міністерстві оборони можуть говорити про те, що частково команда влади йде на поступки західним партнерам і до заступників міністра вводиться фігура, яку можна вважати представником інтересів міжнародних донорів.
В іншому ж можна говорити, що Офіс Президента розподілив нові посади у Міністерстві оборони між «своїми людьми» і таким чином продовжуватиме контролювати основні фінансові потоки відомства.
Так Уряд призначив трьох нових заступників міністра оборони Р.Умерова стали Юрій Джигір, Наталія Калмикова та Катерина Чорногоренко.
Відомо, що Юрій Джигір – колишній заступник міністра фінансів в уряді Олексія Гончарука, позаштатний радник Кабміну у 2014-2018 роках. останні три роки консультує Світовий банк щодо фінансових частин реформ, пов'язаних із охороною здоров'я. У 2018–2020 роках працював заступником міністра фінансів України. Саме його вважатимуться представником інтересів західних партнерів.
Наталія Калмикова – заступник з питань соціального розвитку. З лютого 2022 року була виконавчим директором Українського ветеранського фонду, до цього – радницею командувача Сухопутних військ ЗСУ та заступником директора у фонді «Повернися живим». Швидше за все, вона орієнтована на Офіс Президента.
Катерина Чорногоренко – заступник з питань цифрового розвитку. Раніше працювала у Мінцифрі, керувала проектом «Армія дронів». З 2018 року є проектним координатором електронних послуг «еМалятко», електронних лікарняних та впровадження COVID-сертифікатів у «Діє».
Уряд також призначив державним секретарем Міністерства оборони України Людмилу Дараган. Про неї відомо, що вона була заступником Рустема Умерова у Фонді державного майна, яким нинішній міністр керував до отримання нової посади.
Фінансування бюджету України з боку західних партнерів, найімовірніше, до кінця 2023 р. проводитиметься за нижньою межею. Доходи бюджету України за вересень 2023 року склали - 244 млрд грн. з них внутрішні ресурси зібрали – 138 млрд грн., а зовнішні надходження склали – 2,9 млрд дол. (з них майже все це 1,6 млрд $ – ЄС, 1,2 млрд $ – США, 100 млн $ – Світовий банк Загалом - це 106, 4 млрд грн.
Таким чином відсоткове співвідношення зовнішніх та внутрішніх надходжень становить – 44% та 56% відповідно.
Витрати бюджету у вересні становили – 230 млрд грн. Таким чином, загальні доходи бюджету цього місяця повністю покрили його витрати з накопиченням в -14 млрд грн.
Загалом зовнішня допомога порівняно із серпнем зросла на - 1,2 млрд дол. (+70%). Нагадаємо, що у серпні, коли витрати бюджету не покрили його видатків на 33 млрд грн., міжнародна допомога донорів становила лише – 28% усіх надходжень, відповідно, а внутрішні доходи – 72%. При тому, що в середньому протягом року вона коливалася в межах від 40% до 60%. І зовнішнє фінансування у серпні було мінімальним за рік і становило – 1,7 млрд дол. або 62,2 млрд грн. (на 68% менше, ніж у липні – 5,3 млрд дол.). Якщо розглядати динаміку зовнішня допомога в червні також була дещо нижчою (червень - 3 млрд $ або 110 млрд грн.; травень 3,25 млрд дол. або 119 млрд грн.; квітень - 5,55 млрд дол. або 203 млрд грн.).
Раніше представники Уряду України заявляли, що для покриття дефіциту бюджету необхідно від 3 до 5 млрд дол. зовнішньої допомоги. Тобто фінансування бюджету України з боку західних партнерів провадиться тепер за нижньою межею. З урахуванням того, що бюджет України вже профінансовано за рахунок міжнародних донорів на суму понад 32 млрд дол. у 2023 році. До кінця року очікується до - 40 млрд дол. Тобто залишок становить близько - 8 млрд дол., це означає, що за місяць Україна отримає менше - 3 млрд дол.
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: На Куп'янському напрямі без значних змін.
На Донбасі: відзначаються бойові зіткнення меншої інтенсивності. У районах міст Бахмута, Мар'їнки, Авдіївки.
На Донеччині відбито атаки - в районах населених пунктів Григорівки, Кліщеївки, Андріївки.
Ситуація на Південному напрямку: У Запорізькій області українські війська продовжують наступальні операції на Мелітопольському та Бердянському. У районі н.п. Роботино РФ намагаються повернути втрачені позиції, ЗСУ тримають оборону.
Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін.
Карти бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
У Міністерстві оборони призначили нових заступників.
Уряд призначив трьох нових заступників міністра оборони. Заступниками Р.Умерова стали Юрій Джигір, Наталія Калмикова та Катерина Чорногоренко.
Відомо, що Юрій Джигір – колишній заступник міністра фінансів в уряді Олексія Гончарука, позаштатний радник Кабміну у 2014-2018 роках. останні три роки консультує Світовий банк щодо фінансових частин реформ, пов'язаних із охороною здоров'я. У 2018–2020 роках працював заступником міністра фінансів України.
Наталія Калмикова стане заступником з питань соціального розвитку. З лютого 2022 року була виконавчим директором Українського ветеранського фонду, до цього – радницею командувача Сухопутних військ ЗСУ та заступником директора у фонді «Повернися живим».
Катерина Чорногоренко стане заступником з питань цифрового розвитку. Раніше працювала у Мінцифрі, керувала проектом «Армія дронів». З 2018 року є проектним координатором електронних послуг «еМалятко», електронних лікарняних та впровадження COVID-сертифікатів у «Діє».
Уряд також призначив державним секретарем Міністерства оборони України Людмилу Дараган. Про неї відомо, що вона була заступником Рустема Умерова у Фонді державного майна, яким нинішній міністр керував до отримання нової посади.
Минулого тижня Кабмін звільнив з посад всіх заступників міністра оборони і державного секретаря структури. На посаді у Міноборони залишився лише перший заступник міністра генерал-лейтенант Олександр Павлюк.
Економічна ситуація.
Доходи бюджету України за вересень 2023 року склали - 244 млрд грн. з них внутрішні ресурси зібрали – 138 млрд грн. Податкова: +56,8 млрд. грн. (+1,8% до плану). Акцизний податок 26,2%. Митниця: +43,2 млрд грн (-7% до плану). Військові облігації зібрали +38 млрд. грн.
За зовнішніми надходженнями, у вересні вони склали – 2,9 млрд дол. (з них майже все це 1,6 млрд $ – ЄС, 1,2 млрд $ – США, 100 млн $ – Світовий банк. Загалом – це 106 , 4 млрд. грн.
Таким чином відсоткове співвідношення зовнішніх та внутрішніх надходжень становить – 44% та 56% відповідно.
Витрати бюджету у вересні склали – 230 млрд грн.
Таким чином, загальні доходи бюджету цього місяця повністю покрили його витрати з накопиченням в -14 млрд грн.
Загалом зовнішня допомога порівняно із серпнем у вересні зросла на - 1,2 млрд дол. (+70%).
Нагадаємо, що у серпні міжнародна допомога донорів становила лише – 28% усіх надходжень, відповідно, а внутрішні доходи – 72%. Зовнішні ресурси в серпні - 1,7 млрд дол. або 62,2 млрд грн (на 68% менше, ніж у липні - 5,3 млрд дол).
Якщо розглядати динаміку зовнішня допомога в червні також була дещо нижчою (червень - 3 млрд $ або 110 млрд грн.; травень 3,25 млрд дол. або 119 млрд грн.; квітень - 5,55 млрд дол. або 203 млрд грн.).
У серпні загальне наповнення бюджету країни не покрило його видатків. Так витрати бюджету – 248 млрд грн. перевищили його наповнення (214,8 млрд. грн.) на 33 млрд. грн.
У серпні міжнародна допомога донорів становила лише – 28% усіх надходжень, відповідно, внутрішні доходи – 72%. Зовнішні ресурси – 1,7 млрд дол. або 62,2 млрд грн (на 68% менше, ніж у липні).
Якщо розглядати динаміку зовнішня допомога в червні також була дещо нижчою (червень - 3 млрд $ або 110 млрд грн.; травень 3,25 млрд дол. або 119 млрд грн.; квітень - 5,55 млрд дол. або 203 млрд грн.).
Бюджет країни вже профінансований за рахунок міжнародних донорів на суму більше - 32 млрд дол. у 2023р. (до кінця року очікується – 40 млрд дол.). Тобто до кінця року залишок становить близько - 8 млрд дол., це означає, що за місяць Україна отримає менше 3 млрд дол. Раніше представники українського Уряду заявляли, що для покриття дефіциту бюджету необхідно від 3 до 5 млрд дол. Тобто фінансування бюджету країни з боку західних партнерів буде перебувати у мінімальних межах.
Ситуація довкола України.
США вимагали від України провести низку реформ в обмін на продовження надання їй військової та фінансової допомоги.
Після візиту Президента України В. Зеленського до США Вашингтон направили українському керівництву листа зі списком необхідних реформ. Реформи, про які йдеться у листі, "пов'язані з умовами надання допомоги США", але деякі і з вимогами Європейського союзу, а також МВФ.
Цей перелік було надано як основу для консультацій з урядом України та ключовими партнерами в рамках нашої незмінної підтримки України та її зусиль щодо інтеграції до Європи – цілі, які Сполучені Штати рішуче підтримують. Метою цих зусиль є визначення пріоритетів та консолідація кроків щодо реформування разом з Україною та ключовими зацікавленими сторонами", – йдеться у заяві посольства США.
Вимоги розбиті за пунктами залежно від "пріоритетного" терміну виконання: до 3 місяців, до 6 місяців, рік та півтора року. В основному вони стосуються функціонування Наглядових рад Державних підприємств, антикорупційних органів (САП, НАБУ, НАЗК), Вищої ради правосуддя, загалом судової гілки влади.
Серед реформ, які Україна має виконати упродовж трьох місяців – посилення незалежності Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), включаючи розширення процесуальних повноважень. Необхідне збільшення кількості слідчих Національного антикорупційного бюро (НАБУ) щонайменше на 300 осіб. Пропонується завершити перезапуск Вищої Ради правосуддя та забезпечити незалежність Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК).
Серед реформ, які Україна має виконати протягом шести місяців – збільшити кількість суддів у Вищому антикорупційному суді (ВАС), створити Вищий адміністративний суд (ВАСУ), реформувати ВАС, у тому числі перевірити доброчесність суддів.
Протягом року Україна має забезпечити проведення нового конкурсу на посаду керівника Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Перезапустити добір та кваліфікацію оцінки суддів. Реформи КСУ. Здійснити лібералізацію тарифів на газ та електроенергію. Посилити роботу Рахункової палати та Державної аудиторської служби, що має сприяти прозорим процесам при відновленні. Здійснити реформу Міноборони та наближення до стандартів НАТО.
Пріоритети на півтора роки. Реорганізація Бюро економічної безпеки (БЕЗ). Обмежити повноваження Служби безпеки України (СБУ) тим, що пов'язано з контррозвідкою, кібербезпекою та боротьбою з тероризмом. Реформа Міністерства стратегічних галузей промисловості та Укроборонпрому. Завершити реформу Офісу генпрокурора та провести атестацію співробітників. Запровадити прозорий відбір співробітників до Національної поліції. Реформа митниці та Державної прикордонної служби. Ввести генеральні інспекції з відновлення.
Перспективи бойових дій, постачання зброї. РФ загрожує прямим зіткненням із країнами НАТО.
Певний глухий кут на фронті змушує західних партнерів шукати різні нові шляхи поліпшення просування українських військ. Так, міністр оборони Великобританії Грант Шеппс заявив, що британські війська будуть вперше після початку війни розміщені в Україні. Мова про військових інструкторів, які навчатимуть українців просто на місці. Але пізніше прем'єр Британії Ріші Сунак спростував пропозицію свого міністра та назвав його заяви "неправдивою інформацією". Він сказав, що британські війська навчають українців виключно у Великій Британії. За його словами, ситуація може змінитись лише після завершення бойових дій.
Не виключено, що заява нового міністра оборони Британії насправді мала протестувати реакцію РФ. Так у РФ цю заяву не залишили поза увагою, і заступник голови радбезу РФ Дмитро Медведєв написав, що в цьому випадку британські інструктори стануть "законними цілями" РФ і сприйматимуться "як військові НАТО", фактично вказуючи на те, що російське керівництво в цьому випадку не виключає атаки і ці країни.
У свою чергу, екс-міністр оборони Великобританії Бен Уоллес на сторінках Telegraph закликав партнерів відправити ЗСУ більше боєприпасів, Storm Shadows, а також далекобійних ракет ATACMS. На його думку, таким чином Україна досягне успіху на полі бою, також це запобігатиме розколу міжнародної спільноти і не дозволить В.Путіну виграти час.Бен Уоллес вважає, що Україні потрібно активніше закликати до ЗСУ молодь у рамках мобілізації — екс-глава Міноборони Британії: «Середній вік солдатів ЗСУ на фронті перевищує 40 років. Я розумію бажання президента В.Зеленського зберегти молодь для майбутнього», - написав він.
У Німеччині голова комітету бундестагу ФРН з оборони Марі Штрак-Циммерман (інтерв'ю з Циммерманом озаглавлено: "Путін занадто наляканий для атомної бомби") сказала, що Україна має право завдавати ударів по Росії західною зброєю, йдеться, зокрема, про Крим. Марі Штрак-Циммерман закликала канцлера Олафа Шольца не зволікати з рішенням щодо постачання Україні крилатих ракет Taurus. На цю заяву заступник голови радбезу РФ Дмитро Медведєв пригрозив "ударами по німецьких заводах, де ці ракети роблять". "Ці недоумки активно штовхають нас до третьої світової", - додав він.
Поки що офіційно Німеччина передачі далекобійних ракет Україні поки що не підтверджувала. А неофіційно звучать заяви про те, що ракети можуть передати, якщо аналогічний крок зроблять США. Зокрема канцлер Німеччини О.Шольц побоюється, що це призведе до ескалації та загрози прямого зіткнення з РФ, чим, як можна бачити за заявою Д.Медведєва, Москва вже прямо загрожує.
Загалом у країнах-союзниках України висловлюють побоювання, що різке погіршення російського становища на полі бою та удари по її території можуть призвести до суттєвої подальшої ескалації всередині України або до потенційного розширення конфлікту із залученням інших гравців. Тому там дуже обережно підходять до питання постачання озброєння, особливо далекобійних ракет.
Водночас країни-союзники також прагнуть демонструвати показову єдність щодо курсу підтримки України. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз продовжуватиме фінансову підтримку України та збільшуватиме її незалежно від того, що відбувається у США. Ж. Боррель та міністри закордонних справ країн ЄС організували зустріч у Києві. Проведення цих зборів в Україні — скоріше є демонстрацією підтримки країни та процесу реформ, який вона проводить для вступу до ЄС, спосіб зберегти показову єдність міжнародної спільноти (зокрема, розраховану і на внутрішню аудиторію в ЄС), з якої можуть і не випливати які практичні кроки щодо інтеграції України. Європейські партнери зараз розглядають питання підготовки до ухвалення рішення щодо можливого початку переговорів про членство України в ЄС.
Президент України Володимир Зеленський також взяв участь у саміті глав МЗС ЄС, що відбувся в Києві, і назвав кілька кроків, які, на його думку, мають бути реалізовані:
- активність в оборонну підтримку України (постачання зброї, снарядів, розширення спектру підготовки українських воїнів та збільшення спільних виробничих потужностей ОПК);
- залучення якнайбільше держав до реалізації Формули світу;
- приєднання ще семи держав європейської спільноти до гарантій безпеки для України на шляху до НАТО;
- активізація роботи по-новому санкційному пакету Євросоюзу проти Росії та розширення санкцій проти Ірану;
- початок вже цього року переговорів щодо членства України в ЄС,
- затвердження інститутами Євросоюзу фінансового інструменту України – Ukraine Facility.
- прискорення роботи в Євросоюзі щодо заморожених російських активів на фінансування відновлення в Україні завданих війною руйнувань.
Раніше Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз продовжуватиме фінансову підтримку України та збільшуватиме її незалежно від того, що відбувається у США. Він також повідомив, що Україна отримала від ЄС загалом €85 млрд. Зокрема, військова підтримка ЄС досягла €25 млрд.
За підсумками саміту в Києві глави МЗС країн ЄС не змогли домовитися про надання Україні військової допомоги у 5 млрд євро наступного року. Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель сказав, що має намір домогтися цієї угоди до кінця року.
Він також підтвердив намір ЄС підготувати до кінця року приблизно 40 тисяч українських військових, включно з пілотами для F-16.
Європарламент схвалив перегляд бюджету Європейського Союзу на 2021-2027 роки, який тепер передбачає створення спеціального Українського фонду в 50 мільярдів євро. На плечі ЄС, ймовірно, тепер лягає основна відповідальність за фінансову підтримку на тлі політико-виборних ускладнень у США.
Варто зазначити, що ставлення європейського суспільства та американського до продовження підтримки України тепер дещо відрізняється. У Європі підтримка України продовжує залишатися на високому рівні (в середньому за різними статтями понад 50%), незважаючи на економічні втрати та загальну втому від війни. На відміну від США, де рівень підтримки вже починає знижуватися (55% – американців вважають, що Конгрес США не має санкціонувати додаткове фінансування для підтримки України). Ймовірно, тому європейські партнери прагнуть показово демонструвати щодо цього більше рішучості.
У Конгресі США дедалі складніше узгоджувати виділення допомоги Україні.
Напередодні президентської виборчої кампанії у США щодо допомоги Україні продовжується протистояння Адміністрації Президента Д. Байдена з Палатою представників Конгресу США, де більшість займають Республіканці (частина з них виступає за значне скорочення та контроль коштів, що надаються Україні). Конгрес США пізно ввечері в суботу ухвалив законопроект про тимчасове фінансування, отримавши переважну підтримку демократів та дозволив уникнути припинення роботи уряду. Законопроект, який діятиме до 17 листопада, виключивши з нього (після тривалих суперечок) допомогу Україні. Президент США Д.Байден повідомив, що республіканці пообіцяли надати цю допомогу шляхом роздільного голосування. Тобто мабуть пізніше ця допомога може бути схвалена окремо.
Таким чином, допомога Україні тепер виділятиметься окремими законопроектами, які вимагатимуть спеціального обговорення. і політичної дискусії, що включає аудит і критику. Тобто процес виділення фінансування України може перетворюватися на «політичне шоу» протистояння між Республіканцями та Демократами, що у свою чергу значно ускладнить його. Також стає зрозуміло, що збільшити обсяг американської допомоги найближчим часом не вдасться. А це, у свою чергу, може негативно позначиться на подальших перспективах підготовки нових масштабних контрнаступів.
Протистояння навколо фігури Спікера Палати Представників США та необхідність шукати нові рішення для ухвалення бюджетного закону після закінчення 45-денного терміну ще більше заплутує та ускладнює прийняття будь-яких документів Конгресом.
Загалом узгоджувати виділення допомоги Україні стає дедалі складніше. Щодо цього питання у США існує партійний розкол. Республіканці загалом кажуть, що Конгрес не повинен санкціонувати нове фінансування – 71%. Серед демократів більшість каже протилежне: 62% виступають за додаткове фінансування.
Нагадаємо, що майже половина республіканців у Палаті представників проголосували за вилучення 300 млн доларів із бюджету на оборону, призначених для навчання українських солдатів та закупівлі зброї. Хоча пізніше цю допомогу можна схвалити окремо. Варто зазначити, що протягом року сума фінансування може бути збільшена шляхом внесення Президентських законопроектів або додаткові кошти будуть виділені за іншими статтями бюджету. Нагадаємо, що минулого року на допомогу Україні в оборонному бюджеті США було закладено $800 млн. Україна, як правило, протягом року регулярно отримує військову допомогу і в рамках інших пакетів, оскільки обсяг військової допомоги США перевищив уже 43 млрд доларів з початку війни.
Пентагон направив до Конгресу США листа про те, що коштів для військової допомоги Україні вистачить приблизно на шість місяців за умови, що витрати залишаться такими ж, як зараз.
Представник адміністрації США Карін Жан-П'єр повідомила, що Білий дім зараз має кошти на термінові потреби для військової допомоги Україні, але не на довгострокову підтримку. Вона додала, що США цього тижня оголосять про новий пакет військової допомоги Україні.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
