Процес мирних переговорів між РФ та Україною публічно зазнав певних змін, але поки що значно не зрушив з "мертвої точки". Останнім часом у медіа поширюється інформація про те, що Офіс Президента України нібито пом'якшив свою позицію щодо умов закінчення війни з РФ. Зокрема, тепер представники влади публічно не наполягають на повному виведенні російських військ і поверненні всіх територій у межах 2013 року. Черговим приводом до цього стало інтерв'ю американській газеті Philadelphia Inquirer Президента України В. Зеленського. На питання про те, що буде для України справжньою перемогою, не прозвучали звичні тези про виведення російських військ з усієї території країни. Замість цього, В. Зеленський сказав, що необхідно не допустити руйнування України і запобігти можливому повторенню агресії, що має забезпечити вступ України до Європейського союзу і НАТО.
З іншого боку, глава Офісу Президента А. Єрмак дещо по-іншому прокоментував чутки, що поширюються в західній пресі, про те, що команда кандидата в Президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа вже веде переговори з РФ про те, яку частину української території вони можуть забрати собі. Зокрема, А. Єрмак сказав, що Україна буде співпрацювати з будь-якою адміністрацією США і поважати вибір американського народу незалежно від того, яким він буде. Однак Україна не готова йти на компроміс з Росією і відмовлятися від будь-якої території, щоб припинити війну. "Ми не готові піти на компроміс щодо дуже важливих речей і цінностей - незалежності, свободи, демократії, територіальної цілісності, суверенітету," – заявив глава ОП.
Зміна риторики українського керівництва щодо переговорів пов'язана з такими факторами:
В ОП готуються до проведення другого Глобального саміту миру (до кінця цього року) і прагнуть залучити до мирного процесу якомога більше невизначених країн і країн Глобального Півдня. Тому в ОП заявляють, що не проти присутності на цьому саміті РФ. Українська сторона навіть допускає свою участь у китайському мирному саміті за участю РФ.
В ОП не виключають сценарій, за якого в США після виборів Президентом стане Дональд Трамп (він обіцяє швидко закінчити війну в Україні), тому частково підлаштовуються під республіканський риторичний мейнстрім.
Нещодавно радники Д. Трампа представили йому план припинення війни Росії в Україні. План передбачає, по суті, за допомогою шантажу завершити війну: сказати Україні, що вона отримає більше американської зброї тільки у випадку її вступу до мирних переговорів з РФ. Також РФ попередять, що будь-яка відмова від переговорів призведе до посилення американської підтримки України. Членство України в НАТО буде відкладено на тривалий період. Україні не потрібно буде офіційно поступатися своєю територією РФ, але й повернення її найближчим часом не розглядатиметься. Україна отримає додаткові гарантії безпеки, що передбачає "озброєння її до зубів". В Офісі Президента України В. Зеленського відкинули пропозиції "мирного плану" радників Д. Трампа і вкотре дали зрозуміти, що не мають наміру відмовлятися від реалізації "формули миру" В. Зеленського (насправді це передбачає капітуляцію РФ).
Варто враховувати, що у своїх діях і заявах Офіс Президента (ОП) змушений орієнтуватися на громадську думку всередині країни. Незважаючи на те, що в українському суспільстві зростає втома від війни, воно поки не готове йти на конкретні поступки РФ (наприклад, відмовитися від частини своїх територій або вступу до НАТО). Вірогідно, що заява голови ОП А. Єрмака була спрямована більшою мірою для внутрішнього українського політичного простору.
Не виключено, що в подальшому, якщо ситуація дійсно вимагатиме замороження війни, керівництво України може вдатися до такої формули: щоб Україна могла звільнити всі свої території, союзники повинні дати більше фінансування і необхідну кількість зброї. А якщо це не станеться, війну доведеться зупинити по лінії фронту, маючи на увазі, що окуповані території будуть звільнені через невизначений проміжок часу.
Загалом можна зробити висновок, що певний закулісний діалог щодо завершення війни між сторонами конфлікту існує. Однак поки залишається незрозумілим, за якими принципами буде вибудовуватися діалог України з РФ. Позиції країн щодо умов миру кардинально не збігаються. Публічно Україна, по суті, продовжує наполягати на реалізації "формули миру" Президента В. Зеленського.
У РФ висунули зустрічний ультиматум від В. Путіна про відмову України на міжнародному рівні від п’яти своїх областей (Криму, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей).
Необхідно також враховувати інтереси і позиції головних геополітичних суперників — КНР і США. У підсумку, зважаючи на всі претензії і вимоги сторін, дійти до компромісу у форматі Україна-Росія-Захід-КНР буде вкрай важко.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 2 червня (вперше з початку війни) прибув в Україну. Примітно, що візит відбувся на наступний день після того, як Угорщина стала головувати в Раді ЄС. В. Орбан провів переговори з Президентом України Володимиром Зеленським і закликав його подумати про припинення вогню. Він також повідомив, що Угорщина готова взяти участь у модернізації української економіки і сподівається на поліпшення відносин між Будапештом і Києвом.
Візит угорського прем'єр-міністра в Україну в основному мав дві основні цілі. По-перше, В. Орбан намагався виступити в якості основного переговорника між Україною, РФ, КНР, ЄС і кандидатом у Президенти США Д. Трампом (з яким у В. Орбана хороші відносини). Основна ідея, з якою приїхав В. Орбан, — це ідея перемир’я, яку раніше пропонував Президент Франції Е. Макрон (у вигляді олімпійського перемир’я). По-друге, В. Орбан представляв країну, яка в найближчі півроку буде очолювати ЄС, і очікував від України поступок на угорсько-українському треку.
Напередодні Україна, заради зняття угорського вето на початок її переговорів про вступ до ЄС, повідомила, що піде на поступки Угорщині у питанні особливих прав угорської меншини. Угорщина висунула Україні 11 вимог, які Будапешт безпосередньо пов'язує з подальшою перспективою української євроінтеграції. Із усього списку вимог половина стосується освіти угорською мовою, включаючи використання угорської мови на всіх етапах освітнього процесу. Деякі вимоги стосуються політичного представництва національних меншин, включаючи гарантії представництва в парламенті. Проблемними є пункти щодо статусу територій, наприклад, пропозиція визнати всі населені пункти Закарпаття "традиційно угорськими", навіть ті, де угорці історично не проживали.
Республіка Білорусь і РФ одночасно почали розкручувати тему загострення на білорусько-українському кордоні, а також на кордоні між Білоруссю і країнами НАТО, при цьому лунають погрози застосування ядерної зброї. Зокрема, в Білорусі стверджують, що на кордоні з країнами ЄС знаходяться 10 батальйонно-тактичних груп НАТО загальною чисельністю близько 20 тисяч осіб. Білоруські прикордонники працюють у посиленому режимі. Раніше в Білорусі заявляли, що на кордон з Україною прибув спецназ ГУР з важкою технікою. Зокрема, на кордоні з Житомирською областю з'явилися бійці "Російського добровольчого корпусу", які воюють на боці ЗСУ. У Білорусі заявляють, що можуть застосувати ядерну зброю "при загрозі своїй незалежності". До заяви Білорусі приєднався прес-секретар Д. Пєсков, який заявив, що це "проблема не тільки Мінська, але і Москви". Минулого року на території РБ було розміщено тактичну ядерну зброю РФ. Приймати рішення щодо її застосування може тільки президент РФ В. Путін.
Цими заявами РФ і РБ можуть переслідувати наступні цілі: створити уявну загрозу для країн НАТО, щоб змусити їх домовлятися щодо України, і скувати українські резерви, яких не вистачає на східному фронті.
На фронті, незважаючи на те що РФ продовжує володіти військовою ініціативою, ситуація поступово починає вирівнюватися, хоча і залишається складною для українських військ. Спроби контратак з боку українських військ стали наслідком надходження західної допомоги. Поступово ситуація на лінії фронту зміщується в бік нового рівноваги сил (і нового глухого кута). Якщо РФ найближчим часом не знайде і не введе в бій додаткові резерви, ситуація на фронті може стабілізуватися, і жодна зі сторін не буде володіти військовою ініціативою.
У Донецькій області напрямок на Покровське залишається найбільш важким для ЗСУ після низки проривів; російські війська вже знаходяться всього в кількох кілометрах від ключової траси Покровськ-Костянтинівка. РФ прагнуть вийти на південні околиці населеного пункту Нью-Йорк на Торецькому напрямку. Південна частина селища являє собою великий укріпрайон ЗСУ, який вже кілька тижнів знаходиться в "сірій зоні".
Важкі бої продовжуються в місті Красногорівка на Кураховському напрямку, де війська ЗСУ значно виснажені. Під повним контролем ЗСУ залишається лише північна частина міста Красногорівка, і виникають ризики його втрати, якщо війська не будуть підкріплені резервами. Наразі найбоєздатніші підрозділи ЗСУ спрямовані на північ Харківської області. Таким чином, РФ як мінімум досягла мети щодо відтягування частини українських резервів з Донецької області.
Продовжуються бої на Бахмутському напрямку в районі міста Часів Яр; російські війська захопили мікрорайон Канал, що наближає можливість втрати і самого міста.
Українські війська на деяких напрямках переходять до локальних контратак під Тернами і в Сіверському лісі в Лиманському районі Донецької області.
Складна ситуація на фронті викликає хвилю критики на адресу вищого військового керівництва України, що призводить до кадрових перестановок. Президент Володимир Зеленський звільнив з посади командувача Об’єднаними силами Юрія Содоля. Народний депутат від "Слуги народу" М. Безугла часто критикувала генерала, пов'язуючи його з головою ОП А. Єрмаком, що стало передвісником можливої швидкої відставки, як це було з В. Залужним.
Напередодні в ДБР проти Ю. Содоля написав начальник штабу "Азова" Богдан Кротевич, звинувачуючи його у різних злочинах, недбалому ставленні до особового складу та співпраці з РФ. Критики також звинувачували Ю. Содоля в провалах у зоні відповідальності угруповання "Хортиця", включаючи Горлівку, Часів Яр і Харківську область. Ю. Содоля було звільнено під медійним тиском, що відкриває двері для майбутніх звільнень військових або активістів, які критикують генералів, чиї рішення вони не схвалюють. В цілому, відставка Ю. Содоля повинна знизити невдоволення суспільства ситуацією на фронті, роблячи його відповідальним за провали.
Головнокомандувач ЗСУ А. Сирський поки залишається на своїй посаді, незважаючи на критику з боку депутата М. Безуглої. М. Безугла вважає, що під його командуванням їй не дозволяють відвідувати підрозділи ЗСУ на передовій. Можливо, А. Сирський використовує критику М. Безуглої, щоб захистити військові кадри від нових звільнень, однак політичне керівництво країни висловило невдоволення результатами його роботи. Політичне керівництво країни вважає, що вони зробили все можливе для військових — забезпечили західну допомогу, почали процес мобілізації (при цьому не демобілізуючи, що вимагало генеральної роботи), і вимагають від військових позитивних результатів: як мінімум, зупинки наступу РФ, а в кращому випадку — контратак на кількох напрямках. За нашою інформацією такі покращення на фронті повинні відбутися до 1 вересня 2024 року, щоб створити сприятливий інформаційний фон для виборчої кампанії у США. До цього часу відставка А. Сирського не планується. Але якщо ситуація на фронті продовжить погіршуватися, А. Сирський може бути усунений від своєї посади.
Ситуація на фронті викликає занепокоєння не тільки в ОП, але й з боку США, де ведеться президентська кампанія. Після розблокування допомоги для України в Конгресі США (61 мільярд доларів), союзники також вважають, що зробили все можливе для України і очікують позитивних змін на фронті, або принаймні, ефективного захисту українських військ від російської агресії.
Рада директорів МВФ завершила четвертий перегляд програми розширеного фінансування для України (EFF) і прийняла рішення виділити країні близько 2,2 млрд доларів для підтримки бюджету. Фонд також опублікував оновлений меморандум з Україною, виконання умов якого визначатиме подальшу допомогу. У березні 2023 року МВФ затвердив 15,6 млрд доларів для України в рамках 48-місячного механізму розширеного фінансування. Україна вже виконала 23 з 37 ключових умов, включаючи реформи і законодавчі зміни.
На оновлений перегляд було заплановано виконання трьох "маяків":
Розробити концептуальну записку за програмою "5-7-9" — виконано.
Одноосібний розгляд справ ВАКС — виконано з затримкою.
Провести аналіз заборгованості і оцінити фінансовий стан підприємств теплокомуненерго — відкладено до кінця жовтня.
Найближчим "маяком" є перезавантаження БЕБ, яке Україна повинна була здійснити до кінця червня. Ввечері 28 червня президент В. Зеленський підписав закон про перезавантаження БЕБ, дотримуючись встановленого терміну.
Україні належить виконати наступні завдання:
Розробити методологію оцінки податкових пільг і їх впливу на бюджет до кінця вересня.
Визначити ключові державні компанії, постраждалі від війни, і підготувати огляд потенційних витрат до кінця вересня.
Завершити зовнішній аудит ефективності НАБУ з міжнародними експертами і опублікувати звіт до кінця вересня.
За допомогою МВФ провести огляд довоєнної політики середньострокового бюджетного планування і порівняти його з кращими практиками до кінця жовтня.
Розробити політику державної власності, дивідендну політику і стратегію приватизації до кінця жовтня.
Внести зміни в Кримінально-процесуальний кодекс для оптимізації роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до кінця жовтня.
Прийняти зміни в Митний кодекс до кінця жовтня.
Проаналізувати заборгованість і фінансовий стан підприємств централізованого теплопостачання до кінця жовтня.
Прийняти постанову для забезпечення зв'язку між середньостроковим терміном служби і капітальними витратами до кінця грудня.
Продовжити передачу державних банків в управління Мінфіну, уникаючи їх рекапіталізації за рахунок державних коштів.
Підготувати концепцію оздоровлення банків у консультації з МВФ до кінця грудня.
Впровадити методологію оцінки наглядових ризиків до кінця грудня.
Створити новий суд для розгляду адміністративних справ проти державних органів до кінця грудня.
В меморандумі, який Україна підписала з МВФ, закладено підвищення тарифів на газ і світло. Там сказано, що це має статися одразу після закінчення війни.
Базовий сценарій прогнозу МВФ на 2024 рік був переглянутий у бік зниження і очікується в діапазоні 2,5–3,5% (з 3–4%), переважно через вплив атак на енергетичну інфраструктуру. Прогноз зростання на 2025 рік також був трохи переглянутий у бік зниження - 5,5% (з 6,5%).
Згідно з базовим сценарієм МВФ прогнозують, що реальний ВВП України повернеться до довоєнного рівня не раніше 2030 року (в 2021 р. ВВП України склав майже 200 млрд дол. +3,4% від 2020 р.). Зазначимо, що зростання ВВП України за 2023 рік склало 5,3% після падіння на 29% у 2022 році.
МВФ зазначає, що останнім часом інфляція продовжує знижуватись, і прогноз на 2024 рік був трохи знижений з 8,5% до 8%. У 2025 році інфляція складе - 7%.
Державний борг України на кінець 2023 року складе - 82,3% від ВВП країни; у 2024 р. він складе - 97,3%; у 2025 р. - 97,7%. Державний борг має повернутися до показника в 82% ВВП до 2028 року. І досягти 65% ВВП до 2033 року.
Дефіцит електроенергії в Україні, спровокований РФ, збережеться до 2026 року. В середньому енергодефіцит у 2024 році складе близько 10% (у години пік - 30%), буде поступово зменшуватись протягом 2025 року. Збитки енергетичній інфраструктурі оцінюються в 1 мільярд доларів США.
Переглянутий сценарій у бік зниження зберігає припущення про більш інтенсивну війну до 2025 року. У такому випадку, прогнозується, що стійкий дефіцит електроенергії призведе до зниження виробництва у 2025 році, що призведе до подальшого скорочення ВВП.
При найбільш негативному сценарії та інтенсифікації бойових дій ВВП наприкінці 2024 р. може знизитись до -1,7%; у 2025 році ВВП знизиться на -1%. Інфляція складе - 10% у 2024 р., і 8,5% у 2025 р.
У такому випадку Державний борг у 2024 р. складе вже 104% ВВП країни, а у 2025 р. - 121,5%.
Показники платоспроможності Фонду залишаються в тих же діапазонах, що і в попередньому огляді. Згідно з базовим сценарієм, очікується, що у 2024 році загальний обсяг кредитів Фонду досягне піка в 8,2% ВВП і 35,7% валових резервів. Обслуговування боргу Фонду досягне піка в 1,9% ВВП і 8,1% валових резервів у 2024 році.
Реалізація ризиків погіршення ситуації призведе до збільшення цих коефіцієнтів: непогашені кредити Фонду досягнуть піка в 9,1% ВВП у 2026 році і 46% валових резервів у 2024 році; обслуговування боргу Фонду досягне піка в 2,1% ВВП у 2025 році і 10,4% валових резервів у 2024 році.
Українська влада зобов’язалася уникати відкритої емісії гривні для покриття дефіциту держбюджету.
Громадська думка. Згідно з даними дослідження Центру Разумкова, після початку війни в Україні частка громадян, які вважають, що події в країні розвиваються в правильному напрямку, зросла з 20% у грудні 2021 р. до 51% у жовтні 2022 р., досягнувши найвищого показника 60% у лютому 2023 р., після чого спостерігається поступове зниження. Наразі 47% громадян України вважають, що події в країні розвиваються в неправильному напрямку, а 33% — у правильному.
В цілому спостерігається зниження довіри до інститутів влади. Найчастіше респонденти висловлювали довіру Президенту В. Зеленському — 54% (не довіряють майже 38%). При цьому «особистісний» рівень довіри до В. Зеленського перевищує «інституційний» рівень довіри до Президента України (50%). З січня 2024 р. (69%) довіра до В. Зеленського знизилася на 15%, а недовіра (24,5%) збільшилася на 13,5%.
Довіра до інститутів суспільства
Найчастіше довіра висловлюється:
Збройним Силам України — 90%
Волонтерським організаціям — 81%
Добровольчим батальйонам — 80%
Більшість респондентів висловлюють недовіру:
Державному апарату (чиновникам) — 78,5%
Політичним партіям — 77,5%
Верховній Раді України — 76%
Судам (судовій системі загалом) — 73%
Уряду України — 73%
Ставлення до проведення загальнонаціональних виборів в Україні до завершення війни.
59% негативно ставляться до ідеї проведення виборів в Україні (президентських або парламентських) до завершення війни (у вересні 2023 р. — 64%)
22% — позитивно ставляться (у вересні 2023 р. — 15%)
Підтримка ідеї проведення виборів до завершення війни залишається на низькому рівні, але вже починає зростати і залежить від ступеня довіри до чинної влади. Серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 11,5% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 34%.
У ніч на 28 червня в США відбулися дебати між діючим президентом Джо Байденом та екс-президентом Дональдом Трампом. Дебати тривали 90 хвилин, з яких приблизно 5 хвилин було присвячено україно-російському питанню. Війна в Україні залишається одним із ключових питань, що найбільше розділяють кандидатів.
Принципова відмінність позицій кандидатів щодо війни в Україні полягає в наступному:
Дональд Трамп пропонує стратегію завершення війни. Він вважає, що позиція України слабка, а США витрачають на це занадто багато коштів, які могли б не витрачати. Трамп вважає, що зможе завершити цю війну шляхом тиску на Володимира Путіна та Володимира Зеленського і змусити їх до взаємних компромісів.
Джо Байден пропонує продовження підтримки України у війні. Він стверджує, що Володимир Путін є військовим злочинцем, з яким неможливо домовитися, і що він прагне захопити всю Україну та відновити свою імперію. Байден також підкреслює, що амбіції Путіна становлять загрозу для союзників США по НАТО в Європі.
Результати дебатів
Більшість медіа відзначають перемогу Дональда Трампа в дебатах. Згідно з опитуванням CNN/SSRS, 67% вважають, що переміг Трамп, і лише 33% назвали переможцем Байдена. Перед дебатами 55% виборців очікували, що Трамп покаже кращі результати, ніж Байден.
Ця ситуація підвищує ймовірність заміни Джо Байдена іншим кандидатом від демократів. Західна преса повідомляє, що на тлі невдалих для Байдена дебатів спонсори Демократичної партії занепокоєні. Деякі з них обговорюють можливі способи виведення Байдена з передвиборної гонки та його заміну іншим кандидатом. Однак штаб Байдена заявив, що не планує змінювати кандидата, оскільки це призведе до "хаосу" і перемоги Трампа. Вони також стверджують, що інші потенційні кандидати, включаючи Камалу Харріс, мають менші шанси на перемогу.
Загалом невдалий виступ Байдена поставив Демократичну партію перед складним вибором - вести на вибори Байдена чи замінити його іншим кандидатом. Однак наразі немає кандидатів із рейтингом, який міг би конкурувати з Трампом. Існує ризик, що новий кандидат може набрати ще менше голосів.
Дебати кандидатів на пост Президента США були не останніми, наступні очікуються 10 вересня та 2 жовтня. Неможливо стверджувати, що результати дебатів стануть визначальними для виборів. Наприклад, у 2016 році всі дебати у Трампа виграла Хілларі Клінтон, але це не завадило Трампу перемогти на виборах. Проте шанси на перемогу у Байдена зменшуються. Останні національні опитування (New York Times/Siena College та Quinnipiac University) показують, що Трамп вже випереджає Байдена на 4%.
Карта бойових дій.
Внутрішня ситуація.
Економічна ситуація
Рада директорів МВФ завершила четвертий перегляд програми розширеного фінансування для України (EFF) і прийняла рішення виділити країні близько 2,2 млрд доларів для підтримки бюджету. Фонд також опублікував оновлений меморандум з Україною, виконання умов якого визначатиме подальшу допомогу. У березні 2023 року МВФ затвердив 15,6 млрд доларів для України в рамках 48-місячного механізму розширеного фінансування. Україна вже виконала 23 із 37 ключових умов, включаючи реформи і законодавчі зміни.
На оновлений перегляд було заплановано виконання трьох "маяків":
Розробити концептуальну записку по програмі "5-7-9" — виконано.
Єдиноличний розгляд справ ВАКС — виконано з затримкою.
Провести аналіз заборгованості і оцінити фінансовий стан підприємств теплокомуненерго — відкладено до кінця жовтня.
Найближчим "маяком" є перезавантаження БЕБ, яку Україна мала здійснити до кінця червня. Ввечері 28 червня президент В. Зеленський підписав закон про перезавантаження БЕБ, дотримуючись встановленого терміну.
Україні належить виконати наступні завдання:
Розробити методологію оцінки податкових пільг і їхнього впливу на бюджет до кінця вересня.
Визначити ключові державні компанії, що постраждали від війни, і підготувати огляд потенційних витрат до кінця вересня.
Завершити зовнішній аудит ефективності НАБУ з міжнародними експертами і опублікувати звіт до кінця вересня.
З допомогою МВФ провести огляд довоєнної політики середньострокового бюджетного планування і порівняти його з найкращими практиками до кінця жовтня.
Розробити політику державної власності, дивідендну політику і стратегію приватизації до кінця жовтня.
Внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу для оптимізації роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до кінця жовтня.
Прийняти зміни до Митного кодексу до кінця жовтня.
Проаналізувати заборгованість і фінансовий стан підприємств централізованого теплопостачання до кінця жовтня.
Прийняти постанову для забезпечення зв'язку між середньостроковим терміном служби і капітальними витратами до кінця грудня.
Продовжити передачу державних банків в управління Мінфіну, уникаючи їхньої рекапіталізації за рахунок державних коштів.
Підготувати концепцію оздоровлення банків у консультації з МВФ до кінця грудня.
Впровадити методологію оцінки наглядових ризиків до кінця грудня.
Створити новий суд для розгляду адміністративних справ проти державних органів до кінця грудня.
У меморандумі, який Україна підписала з МВФ, закладено підвищення тарифів на газ і електроенергію. Зазначено, що це має відбутися одразу після закінчення війни.
Базовий сценарій прогнозу МВФ на 2024 рік було переглянуто в сторону зниження і очікується в діапазоні 2,5–3,5% (з 3–4%), головним чином через вплив атак на енергетичну інфраструктуру. Прогноз зростання на 2025 рік також було трохи переглянуто в сторону зниження — 5,5% (з 6,5%).
Згідно з базовим сценарієм МВФ прогнозує, що реальний ВВП України повернеться до довоєнного рівня не раніше 2030 року (в 2021 році ВВП України становив майже 200 млрд доларів, +3,4% від 2020 року). ВВП України за 2023 рік зріс на 5,3% після падіння на 29% у 2022 році. МВФ відзначає, що в останній час інфляція продовжує знижуватися, і прогноз на 2024 рік було трохи знижено з 8,5% до 8%. У 2025 році інфляція складе 7%.
Державний борг України на кінець 2023 року складе 82,3% від ВВП країни; у 2024 році — 97,3%; у 2025 році — 97,7%. Державний борг має повернутися до показника 82% ВВП до 2028 року і досягти 65% ВВП до 2033 року.
Дефіцит електроенергії в Україні, спричинений РФ, збережеться до 2026 року. У середньому енергодефіцит у 2024 році складе близько 10% (у години пік — 30%), і поступово зменшуватиметься протягом 2025 року. Збитки енергетичній інфраструктурі оцінюються в 1 мільярд доларів США.
Переглянутий сценарій у сторону зниження зберігає припущення про більш інтенсивну війну до 2025 року. У цьому випадку прогнозується, що стійкий дефіцит електроенергії призведе до зниження виробництва у 2025 році, що спричинить подальше скорочення ВВП. При найбільш негативному сценарії та інтенсифікації бойових дій ВВП на кінець 2024 року може знизитися до -1,7%; у 2025 році ВВП знизиться на -1%. Інфляція складе 10% у 2024 році і 8,5% у 2025 році.
У такому випадку державний борг у 2024 році складе вже 104% ВВП країни, а у 2025 році — 121,5%. Показники платоспроможності Фонду залишаються в тих самих діапазонах, що й у попередньому огляді.
Згідно з базовим сценарієм, очікується, що у 2024 році загальний обсяг кредитів Фонду досягне піка в 8,2% ВВП і 35,7% валових резервів. Обслуговування боргу Фонду досягне піка в 1,9% ВВП і 8,1% валових резервів у 2024 році.
Реалізація ризиків погіршення ситуації призведе до збільшення цих коефіцієнтів: непогашені кредити Фонду досягнуть піка в 9,1% ВВП у 2026 році і 46% валових резервів у 2024 році; обслуговування боргу Фонду досягне піка в 2,1% ВВП у 2025 році і 10,4% валових резервів у 2024 році.
Українська влада зобов'язалася уникати відкритої емісії гривні для покриття дефіциту держбюджету.
Громадська думка
Згідно з даними дослідження Центру Разумкова, після початку війни в Україні частка громадян, які вважають, що події в країні розвиваються у правильному напрямку, зросла з 20% у грудні 2021 року до 51% у жовтні 2022 року, досягнувши найвищого показника у 60% у лютому 2023 року, після чого спостерігається поступове зниження. Зараз 47% громадян України вважають, що події в країні розвиваються у неправильному напрямку, а 33% — у правильному.
В цілому спостерігається зниження довіри до інститутів влади. Найчастіше респонденти висловлюють довіру Президенту Володимиру Зеленському — 54% (не довіряють майже 38%). При цьому «особистісний» рівень довіри до В. Зеленського перевищує «інституційний» рівень довіри до Президента України (50%).
З січня 2024 року (69%) довіра до В. Зеленського знизилася на 15%, а недовіра (24,5%) зросла на 13,5%.
Довіра до інститутів суспільства. Найчастіше висловлюється довіра: Збройним Силам України — 90%; волонтерським організаціям — 81%; добровольчим батальйонам — 80%.
Більшість респондентів висловлюють недовіру: державному апарату (чиновникам) — 78,5%; політичним партіям — 77,5%; Верховній Раді України — 76%; судам (судовій системі в цілому) — 73%; Уряду України — 73%.
Ставлення до проведення загальнонаціональних виборів в Україні до завершення війни: 59% негативно ставляться до ідеї проведення виборів в Україні (президентських чи парламентських) до завершення війни (у вересні 2023 року — 64%); 22% — позитивно ставляться (у вересні 2023 року — 15%).
Підтримка ідеї проведення виборів до завершення війни поки що залишається на низькому рівні, але вже починає зростати і залежить від ступеня довіри до чинної влади. Серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 11,5% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 34%.
Ситуація навколо України.
Дебати Президента США Джо Байдена та екс-президента Дональда Трампа.
В ніч на 28 червня в США відбулися дебати між чинним Президентом Джо Байденом та екс-президентом Дональдом Трампом. Дебати тривали 90 хвилин, з яких близько 5 хвилин було присвячено українсько-російському питанню. Однак війна в Україні залишається однією з ключових тем, яка найбільше розділяє кандидатів.
Основні позиції кандидатів щодо війни в Україні
Д. Трамп пропонує стратегію завершення війни. Він вважає, що позиція України слабка і що США витрачають на це занадто багато грошей, яких могли б не витрачати. Д. Трамп вважає, що зможе завершити цю війну шляхом тиску на В. Путіна та В. Зеленського і примусу їх до взаємних компромісів.
Д. Байден пропонує продовження війни. Він стверджує, що В. Путін — військовий злочинець, з яким неможливо домовитися, який хоче захопити всю Україну та відновити свою імперію. Крім того, амбіції В. Путіна ставлять під загрозу союзників США по НАТО в Європі.
Основні тези кандидатів щодо війни в Україні
Д. Трамп пропонує стратегію завершення війни.
Вважає, що війна ніколи не мала початися.
Обіцяє завершити війну між Путіним і Зеленським ще до вступу на посаду.
Критикує витрати США на Україну.
Вважає, що Україна не виграє війну.
Д. Байден стверджує, що якщо не зупинити Путіна, під загрозою опиняться країни НАТО.
Називає Путіна військовим злочинцем, який хоче відновити імперію.
Критикує Трампа за здачу України.
За підсумками дебатів, більшість медіа відзначають перемогу Д. Трампа. Згідно з опитуванням CNN/SSRS, 67% вважають, що переміг Д. Трамп, і лише 33% назвали переможцем Д. Байдена. Перед дебатами 55% виборців очікували, що Д. Трамп покаже кращі результати, ніж Д. Байден.
Ця ситуація збільшує ймовірність заміни Д. Байдена на іншого кандидата від Демократів. Західна преса повідомляє, що на тлі невдалих для Байдена дебатів спонсори Демократичної партії "занепокоєні". Деякі з них обговорюють можливі способи виведення Байдена з передвиборної гонки і його заміну іншим кандидатом. Проте штаб Д. Байдена заявляє, що не планує змінювати кандидата, бо це призведе до "хаосу" і перемоги Д. Трампа. Вони стверджують, що у інших потенційних кандидатів, включаючи Камалу Гарріс, менше шансів на перемогу, ніж у Д. Байдена.
Дебати кандидатів на пост Президента США були не останніми, наступні очікуються 10 вересня та 2 жовтня. Немає повної впевненості, що результати дебатів стануть визначальними для виборів. Наприклад, у 2016 році всі дебати у Д. Трампа виграла Х. Клінтон, що не завадило Д. Трампу виграти вибори. Проте шанси на перемогу у Д. Байдена зменшуються, останні національні опитування (New York Times/Siena College та Quinnipiac University) демонструють, що Д. Трамп вже випереджає Д. Байдена на 4%.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
