Офіс Президента України запропонував концепцію системи міжнародних гарантій безпеки для України. Рекомендації щодо гарантій безпеки для України розроблені за дорученням Президента Володимира Зеленського їх презентували голова Офісу Президента Андрій Єрмак та 12-й Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен. Керівник Офісу Президента наголосив, що українці зірвали плани агресора та відстояли свою державу, а окуповані землі обов'язково будуть повернуті. Водночас необхідно подбати про те, щоб безпека України була повністю забезпечена у майбутньому.
У проекті Концепції гарантій безпеки розумно зазначено, що головним завданням гарантій безпеки є створення умов, за яких Україна може сама себе захистити. Стратегічно правильно та красиво, але це означає і те, що Україна не претендує на зовнішні іноземні військові гарантії безпеки. І, швидше за все, це не вибір України та ВП, а наполегливе прохання “західних партнерів”, які на більше сьогодні щодо України не готові йти.
У проекті гарантій безпеки в якості гарантів пропонується розглядати Євросоюз, США, Великобританію, Канаду, Польщу, Італію, Німеччину, Францію, Австралію, Туреччину, країни Північної, Центральної та Східної Європи, а також держави Балтії. Зазначається, що цей документ може об'єднати основну групу держав-союзників та Україну.
Широка група міжнародних партнерів, включаючи Японію та Південну Корею, також має підтримати набір гарантій невоєнного характеру, що ґрунтуються на санкціях, конфіскувати власність агресора, його суверенні фонди та резерви, а також активи його громадян та організацій, які перебувають у списку санкцій. Зібрані кошти мають бути спрямовані на відновлення збитків, завданих Україні війною.
Керівник Офісу Президента О. Єрмак наголосив, що угода про гарантії безпеки для України не є заміною вступу до НАТО – вона є засобом забезпечення безпеки, доки цей вступ не відбудеться.
Враховуючи унікальне геополітичне становище України, найефективнішою гарантією безпеки є її здатність захистити себе – запобігти агресії.
Гарантії безпеки повинні бути ствердними та чітко сформульованими; вони визначатимуть низку зобов'язань, взятих групою гарантів разом із Україною. Вони мають бути обов'язковими для виконання на основі двосторонніх угод, але об'єднані у рамках спільного документа про стратегічне партнерство під назвою Київський договір безпеки.
Пакет гарантій містить як превентивні заходи, так і заходи, які мають бути вжиті негайно у разі нового зазіхання на суверенітет та територіальну цілісність України.
Договір складатиметься із спільного документа про стратегічне партнерство, підписаного державами-гарантами та Україною (а також двосторонніх угод між Україною та державами-гарантами).
Механізм:
Якщо Україна стала об'єктом агресії, то на її запит, гаранти повинні будуть зібратися для колективних консультацій протягом дуже короткого часу (наприклад, 24 години) та ухвалити рішення про активацію розширених гарантій у складі коаліції країн, готових приєднатися (наприклад, протягом 72 годин). ).
В результаті проведених консультацій можуть бути ухвалені рішення:
• Надавати Україні фінансову допомогу для підтримки її оборонного бюджету, а також забезпечувати фінансову допомогу (у тому числі безповоротну) для відновлення інфраструктури України, яка була знищена чи постраждала від воєнних дій.
• Направлять кошти на відновлення, у тому числі безповоротну фінансову допомогу, на підтримку та розвиток нової оборонно-промислової бази України.
• Забезпечити передачу технологій та експорт зброї.
• Тісно координуватимуть постачання ресурсів, військового обладнання, амуніції та послуг.
• Проводити регулярні навчання українських збройних сил.
• Розпочати програму співпраці з кіберзахисту та безпеки та протидії кіберзагрозам.
• Сучасні оборонні системи, включаючи забезпечення України комплексними оборонними системами для захисту ключових населених пунктів та кордонів шляхом розгортання повітряної та морської протиракетної оборони, кіберпотужностей, передових радіолокаційних комплексів. Ці системи – так звані засоби заборони доступу/закриття території (A2/AD) – можуть містити поєднання національних та іноземних систем. У разі загрози застосування сили або агресії вони можуть бути швидко доповнені системами озброєння, які надають ключові гарантії.
• Доступ до програм фінансування ЄС для розвитку оборонно-промислового сектору України за стандартами ЄС/НАТО та розвитку спільно з державами-членами ЄС нових оборонних можливостей.
• Як кандидат на членство в ЄС Україна може отримати привілейований доступ до фінансування ЄС, головним чином Європейського фонду оборони та Європейського фонду миру.
• За зразком країн з обов'язковим військовим призовом Україна має містити досить великі сили територіальної оборони, включаючи служби резервістів, яких можна покликати на військову службу. Сили територіальної оборони, які включають всіх цивільних осіб віком від 18 років.
• Забезпечити посилену співпрацю у сфері розвідки, включаючи постійний обмін розвідданими та початок регулярного співробітництва між розвідувальними службами України та держав-гарантів.
• Гарантії не повинні змушувати Україну обмежувати чисельність чи могутність своїх збройних сил. Вони також не повинні бути елементом обміну на певний статус, як нейтралітет, чи накладати на Україну інші зобов'язання чи обмеження.
Деталі:
Привертає увагу, що РФ немає серед потенційних підписантів проекту, гарантій безпеки, як це розглядалося раніше, що очікувано викличе негативну реакцію в Москві.
Запропоновані гарантії безпеки не мають автоматичних механізмів надання Україні військ або військової допомоги у разі агресії. Очевидно, що західні партнери поки що не готові давати Україні такого роду гарантії.
Хоча, наприклад, США надали військові гарантії безпеки Японії, Південної Кореї та Філіппінам свого часу.
Структура договору передбачає повноцінний санкційний пакет проти країни-агресора, а також може містити додаткові компоненти, наприклад угоди про забезпечення сучасними системами ППО/ПРО, регіональні угоди про безпеку в Чорному морі тощо.
Україні необхідні ресурси для утримання потужних ЗСУ, здатних протистояти збройним силам та іншим воєнізованим формуванням РФ.
Багаторічні стабільні інвестиції в оборонно-промислову базу України, передачу зброї та розвідувальну підтримку з боку союзників, інтенсивні тренувальні місії та спільні навчання під егідою ЄС та НАТО.
Гарантії безпеки мають визначати низку зобов'язань, взятих групою гарантів разом із Україною. Гарантії мають бути політично та юридично обов'язковими для виконання.
Гарантії безпеки не замінюють прагнення України вступити до НАТО.
Якщо напрацьовані у Києві пропозиції щодо гарантій безпеки будуть підтримані партнерами, насамперед західними країнами, йтиметься про мілітаризацію України та її поглиблену співпрацю з НАТО без відмови від майбутнього вступу до Альянсу.
Зазначимо, що Український Інститут політики (УІП) у липні 2022р. направив до Офісу Президента України свої пропозиції щодо гарантій безпеки.
Зокрема, у проекті безпеки Офісу Президента, як і у запропонованому варіанті УІП зазначено, що гарантії безпеки мають бути політично та юридично обов'язковими для виконання; крім військової допомоги, договір має містити механізми фінансової, гуманітарної допомоги, їх обсяг; санкційну політику щодо агресора; Сторони повинні проводити консультації превентивного характеру: регулярні міжурядові форуми/наради; договір повинен містити чітку відповідь не тільки для збройної агресії, а й гібридної інтервенції, кібератак тощо;
Водночас, на відміну від нашого варіанту, в запропонованому документі Офісу Президента не йдеться про те, що напад на Україну має трактуватися як напад на країни-гарантори безпеки, суверенітету та територіальної цілісності та автоматичне оголошення війни ім. У запропонованих гарантіях безпеки немає автоматичних механізмів надання Україні військ чи військової допомоги у разі агресії, нічого не йдеться про режим забезпечення ядерної безпеки (парасольки) у разі застосування такої зброї проти України чи загрози ядерним об'єктам на території України.
Очевидно, що над гарантіями безпеки для України необхідно продовжувати працювати та вимагати більшого від західних партнерів. Адже без ефективних (насамперед військових) гарантій безпеки для України навряд чи можливий стабільний світ у Європі.
Руслан Бортник, Оксана Красовська
