Протидія корупції в Україні за результатами попередніх зусиль та протягом 2023 року професіоналізувалася та набула системних рис, однак застарілі підходи та недосконалість законодавства і бюрократія в публічному управлінні дозволяють використовувати шпарини для незаконного збагачення корупціонерам та уникати в окремих випадках, відповідальності.
За минулий рік Україна за оцінками експертів і дослідженнями авторитетних міжнародних організацій, соціологів та аналітичних центрів за індексом сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index) додала до свого показника один бал і тепер із 33 балами, ділить 116 сходинку з Алжиром, Анголою, Замбією, Монголією, Сальвадором та Філіппінами. Стосовно України під час складання такого індексу використовувалося 9 з 13-ти досліджень щодо сприйняття рівня корупції саме в державному секторі, що виражає політичну та адміністративну корупцію, а не побутову. Такий показник Україна досягала ще в 2020 році, коли на тлі зміни влади в країні відбувалися підняття очікувань сподівань від переобрання керівництва та країни та зміни відношення до системи управління в державі. Саме набрання такої кількості балів і є показником рівня сприйняття корупції за 100 бальною системою. Для розуміння прогресу варто зауважити про те, що у 2013 році Україна за оцінками профільних експертів та організацій набрала 25 балів.
З метою порівняння відношення до статистичних показників варто навести показники офіційної статистики. Так, із загальної чисельності кримінальних правопорушень станом на грудень 2023 року за даними Офісу Генерального прокурора України1 (долі ОГПУ)їх показники становлять - 453 231. З їх числа кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг – 14521. Осіб, які вчинили кримінальні корупційні правопорушення за даними статистики 2900.
Однак, за статистичними даними Національного агентства з питань запобігання корупції2 (далі НАЗК), динаміка облікованих кримінальних правопорушень мала найвищий показник у 2019 році – 4371, у 2022 році – 22143.
Тут слід зауважити, що сьогодні корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до примітки до статті 45 Кримінального кодексу України вважаються:
а) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 – 369-2 КК;
б) передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем.
Кримінальними правопорушеннями, пов’язаними з корупцією, вважаються правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 КК.
Протягом 2023 року Національним антикорупційним Бюро України (далі НАБУ) та Спеціальною антикорупційною прокуратурою ОГПУ (далі САП) було повідомлено про підозри 254 особам. Серед цих осіб передусім високопосадовці: народні депутати, судді, прокурори, чинні та колишні управлінці на відповідальних посадах. Слід зазначити про те, що саме цей рік став переламним у сфері протидії корупції. Знято запобіжники, які раніше дозволяли уникнути таким особам відповідальності. Цьому сприяє мобілізація суспільного негативного відношення до корупції топ посадовців. Ніхто вже не сприймає таких щурів, які попри війну, воєнний стан та військові масові злочини рашистів, продовжують використовувати своє становище для незаконного збагачення. Слід зазначити про те, що від початку війни, загиблі українськи герої, тисячі невинних жертв зміцнили українську націю як проти ворога, так і проти внутрішніх колаборантів і різного роду щурів, які або займалися здирництвом, або на власний меркантильний розсуд користувалися важелями влади та публічного управління.
Але ж, офіційні показники роботи антикорупційних органів ніколи не відповідають реальному стану протидії корупції, а їх значення мінімальне, не відображає зв’язку причин таких корупційних правопорушень і механізмів протидії їм та впливає лише на внутрішню політику правоохоронців.
Варто зауважити про те, що органи влади завжди живуть своїм відокремленим життям від суспільства у світі цифр, показників, нормативно правових актів, а їх виконання радше стає мантрами загравань із суспільством не звертаючи увагу на те, що головне для народу країни та громадянина, зокрема, визначальним є ефективність публічного управління, а передусім якість життя і безпека в країні. Слід зазначити про те, що протягом незалежності України було прийнято близько 400 нормативно-правових актів з протидії корупції, однак реальний стан такої протидії залишався низьким та декларативним. Лише зараз українське суспільство зміцнило своє відношення проти ворога, яким сприймаються і корупціонери.
В порівнянні з 2022 роком зниження показників антикорупційних органів та загалом публічного управління пов’язано в першу чергу з розпочатою російською недодержавою невмотивованою військовою агресією, а фактично, війною, розпочатою проти та на території України. Це агресія має рішучий пагубний вплив та буде рішуче зупинена зусиллями українців, як на полі бою, так успіхами на внутрішньому та міжнародному рівнях.
Однак, окрім зазначеного, для стану протидії корупції позначилися і внутрішні негативні політично-правові помилки, а саме:
-
результати так званого «турборежиму», тобто методів та практики роботи новообраних парламентарів Верховної Ради України ІХ скликання;
-
порушення процедури запуску роботи Вищого антикорупційного суд;
-
перезавантаження роботи НАЗК;
-
зумисне затягування проведення та визнання результатів конкурсу на керівника САП ОГПУ;
-
переобрання очільника Національного антикорупційного бюро;
-
втручання та блокування проведення окремих політично значущих антикорупційних розслідувань.
Проблем до цього завдало прийняття рішення Конституційного Суду України (далі КСУ), яким з 27 жовтня 2020 року було практично знівельовано електронне декларування та заблоковано велику частину антикорупційної реформи4.
Так, КСУ скасував кримінальну відповідальність за завідомо недостовірне декларування або умисне неподання декларації (до 2 років в’язниці).
Також КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю та перевірки декларацій, відкритого цілодобового доступу до реєстру декларацій, проведення моніторингу способу життя. Також фактично скасовані права уповноважених осіб НАЗК та завдання уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції.
Було визнано неконституційними повідомлення про суттєві зміни у майновому стані декларантів, а також статтю Закону “Про запобігання корупції” про відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
КСУ позбавив НАЗК багатьох прав, зокрема мати доступ до реєстрів, складати протоколи про адміністративні правопорушення, вносити приписи про порушення вимог антикорупційного законодавства, проводити “антикорупційні” перевірки в державних органах (зокрема щодо захисту викривачів), звертатися до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів тощо.
Таке становище загрожувало європейським ініціативам українського суспільства та за ініціативи Глави держави, на щастя, було подолано та антикорупційна система нормативно-правових актів відновлена протягом 2023 року.
Нарешті, підсумовуючи 2023 рік, маємо визнати результативність, яка має всі перспективи для подальшого прогресу у роботі після новопризначених керівників та налагодженню нормального функціонування НАБУ та САП.
Важливою перемогою та результатами вжитих заходів до зміни законодавства та виконанням пропозицій Європейської комісії з метою наближення України до вступу в Європейський союз (далі ЄС) стало голосування та визначення початку перемовин до такого вступу. Однією з основних вимог являється проведення та успішне виконання судової та антикорупційної реформи при отриманні статусу кандидата на членство в ЄС. Корупція також стоїть на заваді просування України до вступу в НАТО.
Основними корупційними кейсами протягом цього часу стали розслідування та притягнення до відповідальності колишнього міністра екології Миколи Злочевського, визнання винним у передачі зі спільниками 5 млн. доларів хабаря колишнім податківцем Миколою Іляшенком керівнику антикорупційної прокуратури за зняття підозри з М.Злочевського. Гучними справами стали затримання за корупцію голови Верховного суду України В.С. Князєва та суддів Київського апеляційного суду.
Ще одним випробуванням стало закриття з початку повномасштабної війни з лютого 2022 року реєстру осіб, які вчинили корупцію. Лише у вересні 2023 року НАЗК, яке адмініструє реєстр, який належить ОГПУ, знову відновило публічний доступ до даного реєстру, що дозволило відслідковувати корупціонерів та запобігати уникненню ними відповідальності та влаштуванню на іншу високопоставлену чиновницьку роботу.
Станом на кінець року до реєстру корупціонерів внесено близько 47000 осіб, з них 15,3 тис. осіб скоїли кримінальні правопорушення, 29,4 допустили адміністративні правопорушення, а 1,9 тис. осіб були притягнуті за дисциплінарні правопорушення
Необхідно зазначити про те, що найчастіше притягувалися державні службовці, які невчасно або неповно подали і оприлюднили електронну декларацію про свої статки та статки близьких осіб.
Прізвище фігуранта потрапляє до Реєстру після того, як відомство одержало електронну копію рішення суду, яке набрало законної сили, та засвідчену в установленому порядку паперову копію розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
За даними ресурсу «Опендатабот», який аналізує відкриті дані з держреєстрів, з моменту повномасштабного вторгнення кількість внесених справ до реєстру корупціонерів різко зменшилася порівняно з мирним періодом. Наприклад, у 2022-му внесено 2585, за неповний 2023-й – 1586 справ. Для порівняння: у 2021 році у реєстр було додано 6850 справ, 2020 році – 5249, 2019 році – 5182. У Національному агентстві з питань запобігання корупції пояснюють все тим, що на час воєнного стану не здійснюються будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів. Там також послалися на «воєнний» закон про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів, у хвалений Радою на початку березня 2022-го.
Нині левову частину фігурантів реєстру корупціонерів становлять порушники вимог фінансового контролю, зокрема у 84% випадків до реєстру потраляють ті, хто несвоєчасно подав декларації; далі йдуть особи, котрі допустили конфлікт інтересів, та чиновники, які попалися на вимаганні або одержанні неправомірної вигоди.
Найчастіше фігурантів реєстру корупціонерів штрафують: таке покарання застосовано у 33908 справах. Варто зазначити, що у 56% або 19043 випадках ці штрафи становлять «смішні» 850 грн. Другий за поширеністю вид покарання – позбавлення волі – отримали 3285 корупціонерів з них 346 – умовні терміни. На третьому місці конфіскація майна – цей вид покарання застосовано лише у 1377 справах.
Та попри очевидні плюси, реєстр корупціонерів ще досі не можна вважати найбільш повним і достовірним джерелом інформації про таких осіб. Адже є перелік цілком законних підстав, за якими прізвище фігуранта може бути звідти вилучено.
Всього їх шість:
ухвали суду про скасування Вироку ;
виправдувального Вироку;
ухвали суду про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;
розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
А ось шоста підстава дуже сумнівна і схожа на ручне втручання у реєстр. Мова про те, що НАЗК дає шанс корупціонерам, котрі з 24 лютого 2022 року боронять Україну від російських загарбників, прибрати своє прізвище з Реєстру.
Для цього на електронну пошту антикорупційного агентства треба подати заяву і копію військового квитка або іншого документа, який підтвердив би участь в обороні Батьківщини. Враховуючи те, що багато обвинувачених насамперед за тяжкими статтями Кримінального кодексу пішли у військо, прохачів у НАЗК, щоб вилучити їх з реєстру корупціонерів побільшає.
У реєстрі корупціонерів був також зареєстрований колишній заступник начальника департаменту генеральної прокуратури Дмитро Сус, який мав великий вплив на правоохоронну систему. У серпні 2023 року п’ять років умовно за хабар $1,1 тис. отримав суддя Корецького районного суду Рівненської області Євген Кулик. Минув місяць із часу, як вирок набув чинності, і прізвище судді також замайоріло у реєстрі корупціонерів.
Крім цього, до реєстру корупціонерів цьогоріч потрапило одразу троє міських голів, які автоматично після судових рішень втратили свої посади. Це ексмери Полтави Олександр Мамай (розтратив понад пів мільйона гривень з держбюджету на домогосподарок), Чернігова Владислав Атрошенко (конфлікт інтересів, яке являється адміністративним правопорушенням) і Рівного Олександр Третяк (конфлікт інтересів, тобто також адміністративне правопорушення).
Варто зазначити і про те, що вибіркове правосуддя було допущено у випадку, коли у грудні 2019 року на той момент директор НАБУ Артем Ситник потрапив до реєстру корупціонерів. Однак це не вплинуло на його подальшу кар’єру. Він дивом став заступником голови НАЗК
Стосовно Артема Ситника, то у грудні 2019 року він, очолюючи НАБУ, потрапив до реєстру корупціонерів і досі там залишається. Анти корупціонер -корупціонер програв суди, які визнали його винним в одержанні подарунку на суму 25 тис. грн. Йдеться про знижку 70% на відпочинок, яку для екскерівника НАБУ «вибив» товариш власників мисливського господарства на Рівненщині. Також Ситник заплатив символічний штраф 3,4 тис. грн.
Однак, попри це реєстр корупціонерів є корисним і необхідним, оскільки уже сам факт дії реєстру може слугувати запобіжником для осіб, обтяжених владою і можливостям, але які не бажають потрапити у цей чорний список. Також під час проведення спеціальних перевірок для посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком, обов’язково надається інформація з цього Реєстру. Часто перепоною займати певні посади є сам факт притягнення особи до відповідальності протягом року за пов’язане з корупцією правопорушення. Ця інформація відображається у самому Реєстрі. Крім цього, відомості про особу в реєстрі корупціонерів можуть стати негативним чинником під час проведення відкритих кадрових конкурсів.
Підсумовуючи надбання та недоліки у сфері протидії корупції та прогнозуючи зміни у наступному 2024 році варто нагадати про необхідність наступних змін для ефективного руху у даному напрямі:
-
здійснення ефективного громадського контролю та контролю з боку Рахункової палати України за обліком та ефективного використання міжнародної партнерської допомоги та фінансування з боку Світового банку та інших міжнародних і донорських організацій. Творення єдиної інформаційної електронної платформи обліку та перевірки за таким фінансуванням;
-
посилення спроможності органів антикорупційної інфраструктури та забезпечення її якісним кадровим резервом під наглядом за дотриманням Кодексів етичної поведінки, справжнього способу життя управлінця та його близьких осіб, роботи Наглядових ради та громадських, у тому числі міжнародних експертів під час обрання на посади та проведення конкурсів;
-
транспарентність в роботі правоохоронних, судових антикорупційних органів;
-
співпраця та формування співпраці з представниками бізнесу, інвесторів та донорів щодо унеможливлення впливу та їх діяльність правоохоронних та антикорупційних органів, у тому числі Бюро економічної безпеки та інших схожих за напрямом діяльності;
-
розробка та прийняття Цифрової Стратегії держави та цифровізація в діяльності органів публічного управління;
-
розвиток послуг публічного управління та можливостей закону про адміністративну процедуру.
Ігор Печенкін
1 Офіційний сайт Офісу Генерального прокурора України - https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2
2 Офіційний сайт Національного агентства з питань запобігання корупції - https://nazk.gov.ua/uk/koruptsijna-statystyka/
3 Динаміка облікованих кримінальних корупційних правопорушень - https://nazk.gov.ua/uk/interaktyvna-grafika-dosudove-rozsliduvannya-koruptsijnyh-kryminalnyh-pravoporushen-2016-2021-roky/
4 Офіційний сайт Конституційного Суду України - https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/13_p_2020.pdf
