Перший день саміту НАТО у Вільнюсі став випробуванням для його учасників: одні на ходу змінювали плани, інші – переписували програми.
Чому було неспокійно, розбиралися Vesti.ua.
Запрошення замість членства
Спостерігачі та експерти припускали, що Україна не отримає дати (або іншої конкретної "прив'язки") вступу до НАТО. Цей прогноз справдився.
"Ми чітко дали зрозуміти, що Україна отримає запрошення до НАТО, коли союзники погодяться, що виконані всі умови. Це дуже чітка вказівка, як далі буде розвиватися ця ситуація… Це найсильніший сигнал за час існування НАТО…Меж немає, вони (запрошення) завжди спиралися на виконання умов", – розповів генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг за підсумками першого дня саміту.
Сигнал справді чіткий, але він має і зворотний бік. Це означає, що НАТО своїх військ нам не дасть і воювати в цій війні не буде, – розповів президент Українського інституту політики Руслан Бортник.
"Якщо подивитися повний текст резолюції, для Альянсу актуальні Іран, Китай, а також збереження поля для політичного маневру, зокрема можливості вести переговори з Росією в будь-якому випадку", – наголосив він. Україна отримала на цей час максимум можливого в даній ситуації, враховуючи різні думки серед країн-членів НАТО, вважає політолог Олексій Якубін.
Обійшлися без гарантій
Напередодні західні ЗМІ писали про гарантії безпеки для України типу Будапештських. Такого документа в перший день саміту не було озвучено.
Це болючий результат – ні ефективних гарантій безпеки, ні членства в НАТО, вважає Руслан Бортник, "але ми не вийшли з порожніми руками". Думаю, питання ще обговорюватиметься, оскільки залишається актуальним і на період "після війни", вважає політолог Олексій Якубін: "НАТО, можливо, має країни, які мислять старою парадигмою, що РФ може розпочати велику війну з НАТО. Але нюанс у тому, що, як свідчить ситуація, неприйняття України в НАТО якраз і призвело до війни, а відтягування цього рішення дає підстави Росії вважати, що вона може захопити силовим шляхом Україну. Тобто членство України в Альянсі – це не ескалація, а якраз зупинка великої війни, яка й так іде".
Гроші замість термінів
Україна отримує безпрецедентний з часів холодної війни пакет підтримки і гроші. Як розповів Єнс Столтенберг, для нашої країни:
- скасовується ПДЧ, що робить процедуру вступу до Альянсу не дво-, а одноетапною;
- створено Раду "Україна – НАТО" (перше засідання нової Ради – 12 липня).
І це було очікувано. Третій пункт став сюрпризом:
- щорічно фінансування реформи ЗСУ, а також витрат на переозброєння, медицину, розмінування та забезпечення армії паливом (довгострокова програма).
Щорічно 500 млн доларів США на довгостроковій основі краще, чим нічого, вважає Руслан Бортник. Але головна "плюшка" пакета підтримки, на його думку, навіть не у грошах, а в тому, що за кілька днів до саміту "Норвегія, Франція, Німеччина та США ухвалили рішення виділити нові пакети військової допомоги (Україні)". Водночас, підкреслив експерт, скасування ПДЧ насправді не таке вже й скасування, оскільки "вимоги щодо реформ залишаються, тому без ПДЧ, але з "ПДЧ" – щоб досягти критеріїв НАТО, потрібно виконати певні дії". Прискорена процедура ставить Україну на одну дошку з Фінляндією та Швецією, які входили до Альянсу також у режимі ad hoc, підкреслив Олексій Якубін: "Подивіться на Грузію – вона вступає до НАТО з ПДЧ, а ми цей етап, виходить, минули".
Нервозна ситуація
Напередодні саміту президент Володимир Зеленський та лідери низки держав-членів Альянсу офіційно стверджували – наша країна гідна членства у НАТО. Тому коли конкретика 11 липня не прозвучала, Володимир Зеленський зреагував у Twitter: "Безпека на східному фланзі НАТО насправді залежить від України. Коли ми подали заявку на вступ до НАТО, ми були відвертими: UA (Україна) де-факто вже в Альянсі". Bloomberg звернув увагу на таку його фразу: "Схоже, немає готовності запросити Україну до НАТО, ні зробити її членом Альянсу."
Після твіту, як стверджує народний депутат Олексій Гончаренко, текст комюніке за підсумками першого дня було переписано, "знаю, були навіть сварки між учасниками обговорень". Головне досягнення, за версією Гончаренка, це те, що у комюніке з'явилося слово запрошення.
Єнс Столтенберг цю версію побічно підтвердив. "Це сильний і позитивний сигнал про постійну підтримку та членство, – відповів він журналісту Вашингтон пост. – Вперше ми говоримо про запрошення, (а не про членство)".
З огляду на дискусії всередині НАТО цілком могло бути й "переписування", але принципово воно нічого не змінило, підкреслив Руслан Бортник. Володимир Зеленський, враховуючи ситуацію, намагається підняти планку, щоб отримати якомога більше від цього саміту, і це йому вдалося, вважає Олексій Якубін.
Головна умова
Головна умова членства України в НАТО не була зафіксована у підсумковому комюніке, хоча малася на увазі. Єнс Столтенберг озвучив її на прес-конференції: "Якщо Україна не переможе, питання про членство взагалі не стоятиме".
Це означає, що питання членства України в НАТО можливе після завершення війни й тільки в тому випадку, якщо ми переможемо Росію, звернув увагу Руслан Бортник. "До того часу ніхто не розглядатиме можливе членство (України) у НАТО", – пояснив експерт. І ще важливий момент. Фокус уваги НАТО націлений на Іран та Китай, тема України була незручною для Столтенберга, звернув увагу експерт: "Нагадаю, що Франція днями направила винищувачі в Південно-Китайське море на навчання. Для Заходу, насамперед, для США проблема Китаю важливіша, бо Росія ще багато десятиліть не зможе кинути такий виклик Заходу, як Китай".
Грузинський синдром та плюшки середовища
Загалом, вважає Руслан Бортник, перший день саміту сенсацій не приніс – все очікувано. На другий день для України можливі нові "плюшки", адже складний переговорний процес триває, та й Україна намагатиметься виявити свою позицію.
"Я не виключаю демаршу Володимира Зеленського або його висловлення невдоволення партнерами, але треба розуміти, що ми в нинішній ситуації залежимо від НАТО, тому можливості впливати (на Альянс) у нас дуже обмежені",– пояснив він.
Крім того, Україна продовжить спроби прояснити позиції країн-членів Альянсу, хто "за", на кого треба посилити вплив. Тобто попереду серйозна робота. Тому для команди президента дуже важливо, щоб Україна не захворіла на "грузинський синдром": щоб у суспільстві не почало наростати розчарування позицією НАТО по нашій країні.
Олексій Якубін упевнений, що на демарш президента України очікувати не варто, а на Раді обговорюватимуться, насамперед військові питання. І ось тут Україна може отримати додаткові "плюшки" від НАТО, вважає експерт: "Наша стратегія – взаємодія як з Альянсом загалом, так і з окремими країнами блоку. Тому можливе досягнення домовленостей про розширення підтримки безпосередньо від конкретних країн. І не забуваємо про довгострокову співпрацю – для нас це дуже важливо, і такі угоди можуть бути за підсумками саміту у Вільнюсі".
Вибуховий твіт та переклад з американської
Західні ЗМІ, аналізуючи підсумки першого дня Вільнюського саміту НАТО, звернув увагу на те, чому не виправдалися сподівання Києва на членство в Альянсі.
"Вашингтон і Берлін ясно дали зрозуміти, що Україні не можна давати беззастережну обіцянку про прийом до Альянсу, – пише Politico. – Багато партнерів Києва наполягали на рішучому політичному жесті на саміті, заявивши, що Україна перебуває на шляху до членства. Однак Вашингтон та Берлін виступили проти конкретних зобов'язань Києва". За даними The Guardian, президент України висловив невдоволення президенту США та лідерам країн-членів Альянсу, але це не вплинуло на текст комюніке (що спростовує версію Гончаренка). Делегація США розлютилася через твіт Зеленського, повідомив The Washington Post з посиланням на людину, знайому із ситуацією.
"Формулювання комюніке відображає незгоду Німеччини та США, що надто тверде зобов'язання може спровокувати ескалацію з боку Росії, і, якщо Україні буде дозволено приєднатися до альянсу, поки конфлікт триває, це може, зрештою, привести НАТО до війни проти Москви", – стверджує автор The Guardian.
Бо саміт у Вільнюсі став тестом для самого НАТО на єдність. Члени НАТО приховали розбіжності щодо України, намагаючись наблизити країну до Альянсу, але не запропонували конкретних термінів членства, що розчарувало Київ, який вважає включення до групи вирішальним фактором для стримування російської агресії, зробив висновок The Wall Street Journal.
Тест не міцність та фактор "Джо"
Отож, НАТО проходить перевірку на міцність, адже досі Альянс діяв в умовах холодної війни, надаючи перевагу дипломатичним методам.
"У часи холодної війни НАТО виконувало роль "стримувача", але зараз ситуація гарячої війни", але Альянс, певне, звик "стримувати", – звернув увагу Олексій Якубін.
А Україні сумувати особливо не варто – запрошення до НАТО вона може отримати вже 2024 року, причому незалежно від кінця війни.
"Буде ювілейний саміт, у Вашингтоні, у розпал передвиборчої кампанії, – розповів Олексій Якубін. – Можливо, Джо Байден, запросивши Україну до НАТО, давши їй чіткий сигнал, розраховує зібрати більше підтримки серед американців".
