7 березня Президент України В. Зеленський заявив, що погодив кандидатуру посла України до Великобританії, ним стане екс-командувач ЗСУ В. Залужний. Згодом запит на агреман для В. Залужного підтвердив Міністр закордонних справ Д. Кулеба. Також у The Washington Post вийшла компліментарна стаття про це рішення із головним посилом, що «США не проти».
Теоретично, таке призначення могло б бути вигідним двом сторонам: В. Зеленський позбавиться політичного конкурента, який створює відчуття дуалізму в політичній системі; а В. Залужний зможе зберегти чисту репутацію за подальші прогнозовані проблеми на фронті та в країні, виїхавши до Великобританії, і водночас перебуваючи на увазі і вичікуючи свого політичного шансу.
Але поки що відсутня публічна реакція екс-главкому ЗСУ В. Залужного на своє призначення послом до Великобританії. Генерал уже кілька днів мовчить і ще не підтвердив свого бажання прийняти цю посаду.
Це посилює підозру про певну гру з боку ОП метою фактично вислати В.Залужного з України під приводом дипломатичної роботи. Так вважає українська опозиція (зокрема оточення П. Порошенка). Особливо на тлі рейтингів SOCIS, які демонструють електоральне домінування В. Залужного над В. Зеленським.
І переведення В.Залужного до Великобританії може бути стратегічним перебігом з боку В.Зеленського, спрямований на нейтралізацію можливих спроб залучення колишнього екс-командувач ЗСУ в політичне протистояння в країні.
Очевидно, що із призначенням В. Залужного опозиція втрачає ймовірного лідера - "тарана" проти В. Залужного.Зеленського і намагатиметься переконати В. Залужного не приймати пропозицію Президента (особливо команда екс-президента П. Порошенка).
Мовчання В. Залужного може говорити про те, що він не надто погоджується з новою посадою і закулісні торги чи тиск на нього з боку Офісу Президента та частини західних партнерів триває.
І хоча західні ЗМІ повідомляють, що номінація В. Залужного на посаду українського посла у Великій Британії стала результатом домовленості між ним та Президентом України В. Зеленським, це швидше за все не так. А виступ Президента з пропозицією щодо В. Залужного став для нього сюрпризом.
Існує ймовірність того, що В. Залужний відмовиться від пропозиції Президента, пославшись на стан здоров'я, що ще більше збільшить політичну турбулентність в Україні на тлі посилення парламентської кризи.
Про те, що якщо в Україні й почнеться перебудова влади – вона почнеться саме з Парламенту, ми писали ще у січні. Чинник екс-командувача ВСУ В. Залужного, навколо якого сьогодні може згуртуватися опозиція, може відіграти вирішальну роль. У Парламенті поступово починає формуватися більшість «за Залужного», що зрештою може спричинити бунт проти влади.
Саме монобільшість у Парламенті дозволила Володимиру Зеленському встановити повний контроль над Урядом та силовими структурами – перетворилася на моновладу. І якщо Президент втратить більшість у Парламенті – він не зможе самостійно приймати необхідні йому закони.
Очевидно, що останнім часом владі стає дедалі складніше організувати депутатів для голосування.
Так, минулого тижня Керівництво Верховної Ради України ухвалило рішення скасувати засідання Парламенту на два тижні. Офіційно, причина полягає в тому, що члени фракції "Слуга народу" вирушають у поїздки армійськими частинами на лінію фронту.
Але опозиція висловлює думку, що причиною скасування засідань парламенту могла стати необхідність розгляду у другому читанні законопроекту щодо посилення мобілізації. Цей документ вже був визнаний проблематичним щодо забезпечення достатньої кількості голосів, і ситуація в цьому відношенні тільки погіршилася. Проект нового закону про мобілізацію викликає занепокоєння серед цивільного населення та роздратування у військовослужбовців, багато з яких очікують зміцнення своїх лав або потай розраховують на можливість ротації. Але як ухвалення, так і відхилення цього законопроекту вплине на авторитет влади: у першому випадку вона ризикує втратити частину свого електорату, який виступає проти мобілізації, а в другому - можливе виникнення непорозуміння та зростання невдоволення серед військових.
Парламентська криза проявляється і всередині фракції "Слуга Народу", де зараз спостерігається посилення фрагментації. Одна частина депутатів продовжує орієнтуватися на ОП чи західних партнерів. Інша шукає альтернативні джерела майбутнього (опозиція чи проект В. Залужного).
Внутрішні протиріччя перегукуються коїться з іншими критичними чинниками - становища фронті, що викликає побоювання майбутнє держави й викликає сумніви у перспективах поточного уряду. Ще один пов'язаний із зусиллями П.Порошенка та інших опонентів В.Зеленського порушити питання про легітимність Президента після 20 травня 2024 року, в даному випадку йдеться про завершення п'ятирічного терміну конституційних повноважень В.Зеленського.
Але у ЦВК вважають, що після 20 травня у легітимності Президента В. Зеленського не може бути жодних сумнівів. ЦВК посилається на статті 106 та 108 Конституції України. А також Закон України "Про правовий режим військового стану", де визначено, що в період дії військового стану не можуть бути припинені повноваження Президента України (частина перша статті 10), а у разі закінчення строку повноважень Президента України під час дії військового стану його повноваження продовжуються до вступу на посаду новообраного Президента України, обраного після скасування військового стану.
Але це загострення може призвести до серйозних наслідків лише тоді, коли адміністрація президента втратить контроль над парламентською більшістю, а його опоненти зможуть його захопити. У такому сценарії можлива зміна спікера парламенту та спроба взяти під контроль уряд. Але малоймовірно, що західні союзники підтримають такі кроки опозиції через побоювання дестабілізації загалом. Але у разі подальшого погіршення обстановки в країні та на фронті, не виключено будь-якого розвитку подій.
Цього тижня по українських ЗМІ широко розійшлася соціологія Socis, її дані демонструють, що екс-главком ЗСУ В. Заалужний набрав би в першому турі виборів - 41%, а В. Зеленський - 23,7%. Порошенка (6,4%) та Разумков (5,6%) залишилися далеко позаду. У другому турі В.Залужний переміг би В.Зеленського з результатом 67,5% голосів проти 32,5%.
У разі парламентських виборів переміг би умовний «Блок Залужного» – 46,4%. «Блок Зеленського» набрав би 21,1%, а партія П.Порошенка – 7,5%. Блоки П. Притули та Д.Разумкова отримали приблизно по 7%.
Більшість респондентів (59,7%) відкинули ідею проведення виборів під час війни проти чверті (24,2%), які сказали, що голосування має відбутися.
Але варто зазначити, що загалом ця соціологія може мати певне політичне забарвлення.
Щодо мирних переговорів, думки за і проти продовження війни розділилися в Україні практично порівну. 36% українців згодні на компроміс заради припинення війни за посередництва інших країн. 8,2% виступають за призупинення бойових дій та заморожування конфлікту на нинішній лінії фронту. Загалом за зупинку війни шляхом компромісів у тому чи іншому варіанті виступає 44,3% опитаних. У цьому продовження війни з виходом кордону 1991 року підтримує лише 33,5% респондентів. Ще 11% хочуть воювати до повернення територій, захоплених після повномасштабного вторгнення 2022 року (тобто без Криму та ЛДНР). Тобто всього за продовження війни у тому чи іншому вигляді - 44,5% українців.
Фактично стає зрозуміло, що у листопаді 2024р. Джо Байден (від Демократів) та Дональд Трамп (від Республіканців) знову боротимуться за право обійняти президентську посаду США. Нагадаємо, що минулого тижня Верховний суд США відхилив рішення судді штату Колорадо, який виключив Д.Трампа з республіканських праймеріз, тому що він брав участь у «заколоті чи повстанні». За аналогією з рішенням Колорадо аналогічні заборони Трампу видав і низка інших штатів.
Результати виборів у США (залежно від того, хто стане Президентом Д. Трамп чи Д. Байден) можуть загалом значно вплинути на політичний баланс у світі та Європі, зокрема.
Останні американські праймериз демонструють, що екс-президент Д. Трамп починає випереджати чинного Президента США Д. Байдена в середньому вже на 4%, при цьому його рейтинги має позитивну динаміку. У зв'язку з цим команда Президента України намагається знайти різні шляхи взаємодії з табором Республіканців та Д. Трампа, зокрема, але, зважаючи на все, поки ці спроби не зовсім вдалі, крім того, це викликає негативну реакцію у Білому Домі, де чітко дають зрозуміти, що ці кроки не залишаються непоміченими.
На заході прогнозують, що загалом без збільшення військової допомоги західних союзників та зміни стратегії війни України може різко погіршитись становище ЗСУ на фронті вже до літа.
Найважливіший для України пакет військової та фінансової допомоги США зараз «завис» у Конгресі. Ймовірно, що питання допомоги Україні в США буде розглянуте наприкінці березня – на початку квітня 2024 року.
Минулого четверга Президент США Д.Байден виступив із посланням до Конгресу, частину якого він присвятив Україні та Путіну. Він закликав розблокувати допомогу Україні та пообіцяв, що американські солдати воювати за ЗСУ не будуть.
У Європі в основних союзників України збільшуються розбіжності щодо характеру обсягів та номенклатури військової допомоги Україні. В даний час через складну ситуацію на фронті в Україні відбувається посилення побоювань Європи та Німеччини, зокрема, виявитися залученими у війну з РФ, яка загрожує переростанням у глобальний ядерний конфлікт. Офіційно Бундестаг поки що відмовився надати Україні далекобійні ракети «Taurus».
Також заява Президента Франції Е.Макрона про можливе розміщення військ в Україні зазнала сильної критики з боку союзників. Уточнювалося, що Франція може запровадити війська до України, якщо фронт рухатиметься у бік Києва чи Одеси (так передав слова Е.Макрона секретар Французької комуністичної партії Фаб'єн Руссель після зустрічі Президента з лідерами французьких партій).
У Німеччині зазначили, що коментарі Е.Макрона «насправді не допомагають вирішити проблеми України».
Поки можлива перспектива вступу в пряму війну з РФ, з загрозою переростання її в ядерну, викликала відкритий розкол усередині НАТО, а також створила умови для зростання кількості прихильників ідеї якнайшвидшого припинення війни. Також це грає проти збільшення допомоги Україні.
В приватному порядку в німецькому уряді скаржаться, що хоча Е.Макрон жорстко висловлювався з приводу України, він не надав їй такої ж військової підтримки, як у Німеччині.
Німецький Кільський інститут, який збирає дані про національний внесок у військові зусилля для України, оцінює Францію як країну, що явно відстає, з військовою допомогою у 640 мільйонів євро порівняно з Німеччиною, яка надала або пообіцяла 17,7 мільярдів євро.
Французи заперечують ці цифри і стверджують, що вони надають зброю, яка справді має значення на фронті.
Поки що більшість європейських союзників щодо українсько-російської війни прагнуть витримувати певний баланс - допомагати Україні продовжувати війну, але при цьому самим до неї прямо не вступати.
Але загалом затяжна війна в Україні в майбутньому створює значні ризики тим чи іншим чином втягування до неї та європейських країн. Мобілізаційний потенціал України обмежений і в 2-3 рази менший, ніж у РФ. Тому якщо війна в такому режимі і з такою інтенсивністю, як зараз триватиме ще 1,5-2 роки, то, найімовірніше, присутність західних військ в Україні стане вкрай необхідною.
Нагадаємо, що останнім часом РФ посилила свої погрози щодо застосування ядерної зброї. Якщо раніше переважно про це публічно говорили заступник голови Ради Безпеки РФ Д. Медведєв та журналісти федеральних телеканалів РФ, тепер до них приєднався і сам В. Путін.
Так президент РФ В.Путін у своєму посланні Федеральним зборам дав зрозуміти, що РФ може завдати ракетно-ядерного удару тим країнам НАТО, які введуть свої війська в Україну.
В інтерв'ю Д. Кисельову для «Росії 1» і РІА «Новости» В. Путін розповідає, що з військово-технічного погляду Росія готова до ядерної війни. Він також додав, що російська ядерна тріада є більш сучасною, ніж тріади інших держав.
Президент РФ розкритикував вступ Фінляндії та Швеції до НАТО. Він заявив, що розмістить на кордоні з Фінляндією війська, які готові у разі потреби застосувати ядерну зброю.
За його словами, застосування ядерної зброї передбачено лише в тому випадку, якщо існування, суверенітет та незалежність РФ будуть поставлені під загрозу.
В. Путін не вважає, що зараз США чи інші країни-союзники готові направити свої війська в Україні, але попередив, що якщо вони це зроблять, то в РФ «готові та відреагують».
Через складну ситуацію на фронті для українських військ у світі посилюються заклики до відновлення процесу мирного врегулювання. Так значний резонанс справило висловлювання Папи Римського щодо початку переговорів з РФ. На питання журналіста щодо ставлення до можливої поразки України, Папа Римський заявив, що вважає сильнішим за того, хто думає про людей і бачить ситуацію, і у кого "є сміливість підняти білий прапор і вести переговори”. І сьогодні про це можна домовитися за допомогою міжнародних У більшості своїй в Україні це висловлювання понтифіка було сприйнято як заклик до того, щоб Україна визнала себе стороною у війні, що програє, і погодилася на переговори і капітуляцію, що викликало і відповідну негативну реакцію Президент В.Зеленський опосередковано відповів Папі, що той займається "віртуальним посередництвом тим, хто хоче жити, і тим, хто хоче тебе знищити".
Згодом Ватикан роз'яснив, що Папа не закликав Україну капітулювати, а закликав до переговорів про закінчення війни. "Папа використовує термін "білий прапор" і у відповідь на образ, запропонований інтерв'юером, що означає припинення військових дій, перемир'я, досягнуте завдяки сміливості переговорів". Тобто, виходячи з цієї цитати, Папа не закликав Україну капітулювати, а закликав до переговорів про закінчення війни.
Загалом очевидно, що «човникові переговори» між сторонами конфлікту наразі активізувалися. Зокрема, свою ініціативу як головні переговорники знову виявляють КНР і Туреччина.При цьому Україна активно робить спроби схилити і КНР, і Туреччину до своєї позиції.
Так, 7 березня Україну з офіційним візитом відвідав спеціальний представник Китаю у справах Євразії Лі Хуей. Для посла Сі Цзіньпіна та всієї китайської делегації було проведено брифінг, на якому головував керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.
КНР, який жодного разу не засудив агресію РФ проти України, зараз проводить великі «човникові переговори» про можливість миру між РФ та Україною. Влада країни веде переговори з обома сторонами конфлікту, а також західними країнами, складаючи власну картинку ситуації. Так перед візитом в Україну китайський спецпредставник провів зустріч у Москві. Після України Лі Хуей разом з іншими представниками китайського уряду поїдуть із візитом до Польщі, Німеччини та Франції. Також вони відвідають штаб-квартиру ЄС у Брюсселі. Україна активно намагається втягнути КНР на своєму боці протистояння з РФ і привернути до участі на Глобальному Саміті Світу, пропонуючи їй проекти в аграрному та енергетичному секторі, але розвитку цієї співпраці (крім чинника війни) заважає позиція США та накопичені раніше нерозуміння між сторонами (наприклад, ситуація навколо "Моторсичі"). Загалом візит Лі Хуея мав ознайомлювально-моніторинговий характер – КНР перевіряла, чи Україна готова йти на компроміси з РФ.
Президент України Володимир Зеленський відвідав з офіційним візитом Туреччину, де провів двосторонню зустріч із Президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом, а також із представниками турецьких оборонних компаній. В. Зеленський висловив зацікавленість України у зміцненні двосторонньої співпраці та партнерстві з турецькими оборонними компаніями. Україна розраховує на допомогу Туреччині у визволенні військовополонених та інших українських громадян, які перебувають у російському полоні.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган знову запропонував свою країну як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Він висловив жаль, що не був використаний потенціал майданчика для переговорів, який Туреччина створила у березні 2022 року. Анкара пропонує свою підтримку і для нових домовленостей між Україною та РФ на зразок Чорноморської зернової ініціативи.
В.Зеленський зі свого боку ще раз наголосив, що розраховує отримати як результат справедливий світ для України. Він повідомив, що говорив з Р.Ердоганом про майбутній саміт світу у Швейцарії та розраховує на лідерську роль Туреччини у реалізації цієї ініціативи. В. Зеленський зазначив, що на цьому етапі РФ на саміт запрошено не буде, і спочатку «цивілізовані країни розроблять план, а вже потім будуть запрошені представники РФ».
На фронті ВРРФ продовжують поступове просування у районі м. Авдіївки на Донецькому фронті. Так росіяни просунулися на схід від н.п. Бердичів на північний захід від Авдіївки. Йдуть бої у східній частині н.п.Орлівки та південніше росіяни атакують із флангів Тоненьке.Але там контратакують ЗСУ, вибивши російські сили з низки будівель. На Мар'їнському напрямку, росіяни просунулися на південь від н.п.Георгіївки, також вони пройшли вперед на південному заході н.п.Новомихайлівки. Також відновилися спроби просування під м. Вугледаром у Донецькій області, і просунулися до центру н.п. Івановського під м. Бахмутом.
В Україні оголосили примусову евакуацію дітей у чотирьох населених пунктах Донецької області (де - не повідомляється), те саме було зроблено в Куп'янському районі Харківської області, де російські війська знову просунулися на північних околицях н.п.Сіньківки.
Одним із чинників невеликого, але частого просування російських військ на фронті вважається масоване застосування авіабомб. Також має значення перевага РФ за кількістю артилерійських снарядів. Армія РФ зараз випускає по 10 тис. снарядів на день, тоді як ЗСУ - по 2 тис.
За оцінками розвідки НАТО, Росія виробляє близько 250 тис. артилерійських боєприпасів на місяць, або близько 3 мільйонів на рік, США та Європа здатні сукупно виробляти близько 1,2 мільйона боєприпасів щорічно для відправки в Україну.
Нацбанк у своєму «Щомісячному макроекономічному та монетарному огляді» повідомляє, що дефіцит держбюджету в січні-лютому 2024 року збільшився через зменшення зовнішніх надходжень. Точного розміру дефіциту в НБУ не вказують, але повідомляють, що за два перші місяці року Україна отримала зовнішнього фінансування лише на $1,2 млрд ($0,9 млрд — гранти).
Станом на 1 березня 2024 року міжнародні резерви України становили 37 052,0 млн. дол. США, скоротившись у лютому на 3,8%. Зазначається, що таку динаміку зумовлено валютними інтервенціями НБУ для збереження курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті, які частково були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів. При цьому попит на іноземну валюту в лютому скоротився, що було пов'язано зі стримуванням бюджетних видатків, доброю ситуацією з експортом та покращенням курсових очікувань населення.
Усього за два роки повномасштабної війни Україна залучила понад $75 млрд. зовнішньої допомоги. На потреби безпеки та оборони держава витрачає лише внутрішній ресурс. На решту напрямків потрібна допомога від партерів. Близько 37 млрд залучили у 2022, понад 42 млрд — у 2023. Цього року держава потребує як мінімум 37 млрд.
У цьому році дефіцит бюджету — понад 20% від ВВП країни — 37 млрд. Уряд очікує, що 17,3 млрд доларів ми залучимо від механізмів ЄС Ukraine Facility (50 млрд євро на 4 роки).
У січні 2024 року було експортовано рекордні в період повномасштабного вторгнення обсяги продукції — 12 млн. тонн, з яких 8,7 млн. було вивезено морським транспортом. Найбільший приріст був зафіксований у постачаннях залізняку, які збільшилися майже вдвічі — до 3,2 млн тонн.
Україна збільшила обсяги експорту електроенергії завдяки ремонту в енергетиці. Завдяки збільшенню потужностей генерації в енергосистемі фіксується профіцит електроенергії. У лютому Україна продала сусідам 64 тисячі МВт-год електроенергії, а лише за 6 днів березня – 57 тисяч МВт-год. За понад 120 днів опалювального сезону Україна лише 8 разів зверталася за так званою аварійною допомогою, коли екстрено отримували електроенергію від країн-сусідів. Водночас 12 разів Україна сама надавала таку допомогу.
Обсяг грошових переказів в Україну, який раніше був одним із основних джерел надходження валюти до країни, скорочується другий рік поспіль. Відповідно до звіту Національного банку, за 2023 рік їх обсяг грошових переказів фізосіб зменшився на 7,8%, а за 2022 рік — на 10,5%. В абсолютних значеннях динаміка така: 2021 - $14 млрд; 2022 рік - $12,5 млрд; 2023 рік — $11,6 млрд. Також «витікає» зараз із України через витрати українців за кордоном набагато більше грошей, ніж надходить до країни у вигляді грошових переказів.Основними причинами зниження грошових надходжень можуть бути наступні: частина трудових мігрантів, які були за кордоном ще до повномасштабної війни, після її початку поступово забирають до себе своїх родичів, і їм більше не потрібно пересилати гроші в Україну; зростання цін на товари та послуги в Європі, які знижують грошові залишки на руках заробітчан та перекази додому; також відзначається зниження активності ІТ-сектору та надходжень у вигляді зарплат програмістам з-за кордону.
Карта бойових дій.
Внутрішня ситуація в Україні
Президент України В. Зеленський оголосив про призначення В. Залужного на посаду посла у Велику Британію.
7 березня Президент України В. Зеленський заявив, що погодив кандидатуру посла України до Великобританії, ним стане екс-командувач ЗСУ В. Залужний. Згодом запит на агреман для В. Залужного підтвердив Міністр закордонних справ Д. Кулеба. Також у The Washington Post вийшла компліментарна стаття про це рішення із головним посилом, що «США не проти».
Своє рішення щодо В. Залужного Президент та Глава МЗС обґрунтовують тим, що раніше вони вже обговорювали з В. Залужним його можливу дипломатичну кар'єру. У той же час ні В. Зеленський ні Д. Кулеба не кажуть прямо, що це конкретне рішення направити В. Звалужного послом узгоджено із самим Залужним.
В. Зеленський у такій ситуації, можливо, також сподівається, що в переконанні В. Залужного взяти цю пропозицію активну участь візьмуть і британські партнери. Адже заяву про відправлення В. Залужного послом було оголошено після зустрічі Президента України із Державним секретарем Великобританії з питань оборони Грантом Шапсом.
У той же час, таке призначення могло б бути вигідним двом сторонам: В. Зеленський позбавиться політичного конкурента, який створює відчуття дуалізму в політичній системі; а В. Залужний зможе зберегти чисту репутацію за подальші прогнозовані проблеми на фронті та в країні, виїхавши до Великобританії, і водночас перебуваючи на увазі і вичікуючи свого політичного шансу.
Але поки що відсутня публічна реакція екс-главкому ЗСУ В. Залужного на своє призначення послом до Великобританії. Генерал уже кілька днів мовчить і ще не підтвердив свого бажання прийняти цю посаду.
Це посилює підозру про певну гру з боку ОП з метою фактично вислати В.Залужного з України під приводом дипломатичної роботи. Так вважає українська опозиція (зокрема оточення П. Порошенка). Особливо на тлі рейтингів SOCIS, які демонструють електоральне домінування В. Залужного над В. Зеленським.
І переведення В.Залужного до Великобританії може бути стратегічним перебігом з боку В.Зеленського, спрямований на нейтралізацію можливих спроб залучення колишнього екс-командувача ЗСУ в політичне протистояння в країні.
Очевидно, що з призначенням В. Залужного опозиція втрачає ймовірного лідера - "тарана" проти В. Зеленського і намагатиметься переконати В. Залужного не приймати пропозицію Президента (особливо команда екс-президента П. Порошенка).
Мовчання В. Залужного може говорити про те, що він не надто погоджується з новою посадою і закулісні торги чи тиск на нього з боку Офісу Президента та частини західних партнерів триває.
І хоча західні ЗМІ повідомляють, що номінація В. Залужного на посаду українського посла у Великій Британії стала результатом домовленості між ним та Президентом України В. Зеленським, це швидше за все не так.
А виступ Президента з пропозицією щодо В. Залужного став для нього сюрпризом.
Існує ймовірність того, що В. Залужний відмовиться від пропозиції Президента, пославшись на стан здоров'я, що ще більше посилить політичну турбулентність в Україні на тлі посилення парламентської кризи.
Економіка.
Нацбанк у своєму «Щомісячному макроекономічному та монетарному огляді» повідомляє, що дефіцит держбюджету в січні-лютому 2024 року збільшився через зменшення зовнішніх надходжень. Точного розміру дефіциту в НБУ не вказують, але повідомляють, що за два перші місяці року Україна отримала зовнішнього фінансування лише на $1,2 млрд ($0,9 млрд — гранти).
Станом на 1 березня 2024 року міжнародні резерви України становили 37 052,0 млн. дол. США, скоротившись у лютому на 3,8%. Зазначається, що таку динаміку зумовлено валютними інтервенціями НБУ для збереження курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті, які частково були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів. При цьому попит на іноземну валюту в лютому скоротився, що було пов'язано зі стримуванням бюджетних видатків, доброю ситуацією з експортом та покращенням курсових очікувань населення.
Усього за два роки повномасштабної війни Україна залучила понад $75 млрд. зовнішньої допомоги. На потреби безпеки та оборони держава витрачає лише внутрішній ресурс. На решту напрямків потрібна допомога від партерів. Близько 37 млрд залучили у 2022, понад 42 млрд — у 2023. Цього року держава потребує як мінімум 37 млрд.
У цьому році дефіцит бюджету — понад 20% від ВВП країни — 37 млрд. Уряд очікує, що 17,3 млрд доларів ми залучимо від механізмів ЄС Ukraine Facility (50 млрд євро на 4 роки).
У січні 2024 року було експортовано рекордні в період повномасштабного вторгнення обсяги продукції — 12 млн. тонн, з яких 8,7 млн. було вивезено морським транспортом.Найбільший приріст був зафіксований у постачаннях залізняку, які збільшилися майже вдвічі — до 3,2 млн тонн.
Україна збільшила обсяги експорту електроенергії завдяки ремонту в енергетиці. Завдяки збільшенню потужностей генерації в енергосистемі фіксується профіцит електроенергії. У лютому Україна продала сусідам 64 тисячі МВт-год електроенергії, а лише за 6 днів березня – 57 тисяч МВт-год. За понад 120 днів опалювального сезону Україна лише 8 разів зверталася за так званою аварійною допомогою, коли екстрено отримували електроенергію від країн-сусідів. Водночас 12 разів Україна сама надавала таку допомогу.
Обсяг грошових переказів в Україну, який раніше був одним із основних джерел надходження валюти до країни, скорочується другий рік поспіль. Відповідно до звіту Національного банку, за 2023 рік їх обсяг грошових переказів фізосіб зменшився на 7,8%, а за 2022 рік — на 10,5%. В абсолютних значеннях динаміка така: 2021 - $14 млрд; 2022 рік - $12,5 млрд; 2023 рік — $11,6 млрд. Також «витікає» зараз із України через витрати українців за кордоном набагато більше грошей, ніж надходить до країни у вигляді грошових переказів.Основними причинами зниження грошових надходжень можуть бути наступні: частина трудових мігрантів, які були за кордоном ще до повномасштабної війни, після її початку поступово забирають до себе своїх родичів, і їм більше не потрібно пересилати гроші в Україну; зростання цін на товари та послуги в Європі, які знижують грошові залишки на руках заробітчан та перекази додому; також відзначається зниження активності ІТ-сектору та надходжень у вигляді зарплат програмістам з-за кордону.
Соціологія.
За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг". У суспільстві надалі фіксуються найвищі показники довіри до військових:
96% - довіряють зараз ветеранам АТО, що знову воюють.
94% - довіряють військовим ЗСУ та ветеранам нинішньої війни
84% – ветеранам АТО (ООС) 2014-2021 рр.
Зростає кількість тих, чиї близькі сьогодні воюють на фронті.
55% - опитаних зазначили, що серед їхніх близьких та рідних є ті, хто брав участь у військових діях на території України, з 2014 по 2021 рік.
70% мають серед близьких тих, хто воював чи бореться на фронті, починаючи з 24 лютого 2022 року.
41% опитаних припускають, що можуть стати ветераном у майбутньому, 53% – протилежної думки. Найчастіше про можливість стати ветераном говорили жителі західних регіонів, наймолодші респонденти, чоловіки, які мають родичів та ближніх, які воювали з 2014 року та зараз воюють.
76% опитаних вважають, що суспільство сьогодні поважає ветеранів, їх кількість майже не змінилася (у вересні таких було 79%). Протилежну думку сьогодні мають 18%.
Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни: у серпні 2022 року таких було 69%, у січні 2023 – 53%, у вересні 2023 – 33%, у березні 2024 – 25%. Сьогодні тих, хто вважає інакше, – понад 60%.
Серед ризикових явищ, з якими можуть зіткнутися ветерани російсько-української війни після повернення зі служби, на перших місцях – психоемоційна нестабільність, проблеми з фізичним здоров'ям, проблеми з отриманням медичної допомоги, відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю, а також проблеми із оформленням соціальних пільг.
Ситуація довкола України.
Ініціативи мирних переговорів.
Через складну ситуацію на фронті для українських військ у світі посилюються заклики до відновлення процесу мирного врегулювання. Такий значний резонанс справило висловлювання Папи Римського щодо початку переговорів з РФ. Так на запитання журналіста про ставлення до можливої поразки України, Папа Римський заявив, що вважає сильнішим за того, хто думає про людей і бачить ситуацію, і у кого "є сміливість підняти білий прапор і вести переговори”. І сьогодні про це можна домовитися за допомогою міжнародних держав У більшості своїй в Україні цей вислів понтифіка був сприйнятий як заклик до того, щоб Україна визнала себе стороною, що програє у війні, і погодилася на переговори, що викликало й відповідну негативну реакцію.
Президент В.Зеленський опосередковано відповів Папі, що той займається "віртуальним посередництвом між тими, хто хоче жити, і тим, хто хоче тебе знищити".
Пізніше Ватикан роз'яснив, що, виходячи з цієї цитати, Папа не закликав Україну капітулювати, а закликав до переговорів про закінчення війни. "Папа використовує термін "білий прапор" і у відповідь на образ, запропонований інтерв'юером, що означає припинення військових дій, перемир'я, досягнуте завдяки сміливості переговорів". Тобто, виходячи з цієї цитати, Папа не закликав Україну капітулювати, а закликав до переговорів про закінчення війни. Там також нагадали фразу Папи про те, що «переговори ніколи не є капітуляцією».Але варто зазначити, що саме у такому контексті – «капітуляції» – офіційно розглядають переговори з РФ (без виходу на кордони 2013 року) українське керівництво та західні партнери. Тому, ймовірно, понтифік у своєму інтерв'ю все ж таки більше звертався до України, ніж до РФ, яка офіційно можливість переговорів не відкидає, але готова до них лише на умовах «визнання реалій на фронті».
Але загалом очевидно, що «човникові переговори» між сторонами конфлікту нині активізувалися. Зокрема, свою ініціативу як головні переговорники знову виявляють КНР і Туреччина. При цьому Україна активно робить спроби схилити і КНР, і Туреччину до своєї позиції.
Так, 7 березня Україну з офіційним візитом відвідав спеціальний представник Китаю у справах Євразії Лі Хуей. Для посла Сі Цзіньпіна та всієї китайської делегації було проведено брифінг, на якому головував керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. Як повідомили у прес-службі ВП, головним питанням обговорення було питання безпеки в Україні. О. Єрмак та інші представники українського уряду доповіли делегації про реальну ситуацію на фронті. Також обговорили роботу "зернового коридору", захист прав цивільних заручників, повернення військовополонених та депортованих українських дітей, демілітаризацію та деокупацію Запорізької АЕС, забезпечення ядерної безпеки та інші міжнародні ініціативи.Українська сторона також намагалася залучити КНР до обговорення перспектив встановлення справедливого світу для України, відновлення територіальної цілісності країни та її суверенітету на основі Української формули світу В. Зеленського.
КНР, який жодного разу не засудив агресію РФ проти України, зараз проводить великі «човникові переговори» про можливість миру між РФ та Україною. Влада країни веде переговори з обома сторонами конфлікту, а також західними країнами, складаючи власну картинку ситуації. Так перед візитом в Україну китайський спецпредставник провів зустріч у Москві. Після України Лі Хуей разом з іншими представниками китайського уряду поїдуть із візитом до Польщі, Німеччини та Франції. Також вони відвідають штаб-квартиру ЄС у Брюсселі.
Цього тижня Президент України Володимир Зеленський відвідав з офіційним візитом Туреччину, де провів двосторонню зустріч із Президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом, а також із представниками турецьких оборонних компаній. В. Зеленський висловив зацікавленість України у зміцненні двосторонньої співпраці та партнерстві з турецькими оборонними компаніями. Україна розраховує на допомогу Туреччині у визволенні військовополонених та інших українських громадян, які перебувають у російському полоні.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган знову запропонував свою країну як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Він висловив жаль, що не був використаний потенціал майданчика для переговорів, який Туреччина створила у березні 2022 року. Анкара пропонує свою підтримку і для нових домовленостей між Україною та РФ на зразок Чорноморської зернової ініціативи.
В.Зеленський зі свого боку ще раз наголосив, що розраховує отримати як результат справедливий світ для України. Він повідомив, що говорив з Р.Ердоганом про майбутній саміт світу у Швейцарії та розраховує на лідерську роль Туреччини у реалізації цієї ініціативи. В. Зеленський зазначив, що на цьому етапі РФ на саміт запрошено не буде. і спочатку "цивілізовані країни розроблять план, а вже потім будуть запрошені представники РФ".
Військова та фінансова підтримка України.
На заході прогнозують, що загалом без збільшення військової допомоги західних союзників та зміни стратегії війни України може різко погіршитись становище ЗСУ на фронті вже до літа.
Найважливіший для України пакет військової та фінансової допомоги США зараз «завис» у Конгресі. Ймовірно, що питання допомоги Україні в США буде розглянуте наприкінці березня – на початку квітня 2024 року.
Минулого четверга Президент США Д. Байден виступив із посланням до Конгресу, частину якого він присвятив Україні та Путіну. Він закликав розблокувати допомогу Україні та пообіцяв, що американські солдати воювати за ЗСУ не будуть.
У Європі в основних союзників України збільшуються розбіжності щодо характеру обсягів та номенклатури військової допомоги Україні. В даний час через складну ситуацію на фронті в Україні відбувається посилення побоювань Європи та Німеччини, зокрема, виявитися залученими у війну з РФ, яка загрожує переростанням у глобальний ядерний конфлікт. Офіційно Бундестаг поки що відмовився надати Україні далекобійні ракети «Taurus».
Також заява Президента Франції Е. Макрона про можливе розміщення військ в Україні. зазнала сильної критики з боку союзників. Уточнювалося, що Франція може запровадити війська до України, якщо фронт рухатиметься у бік Києва чи Одеси (так передав слова Е.Макрона секретар Французької комуністичної партії Фаб'єн Руссель після зустрічі Президента з лідерами французьких партій).
У Німеччині зазначили, що коментарі Е.Макрона «насправді не допомагають вирішити проблеми України».Поки можлива перспектива вступу в пряму війну з РФ, з загрозою переростання її в ядерну, викликала відкритий розкол усередині НАТО, а також створила умови для зростання кількості прихильників ідеї якнайшвидшого припинення війни. Також це грає проти збільшення допомоги Україні.
В приватному порядку в німецькому уряді скаржаться, що хоча Е.Макрон жорстко висловлювався з приводу України, він не надав їй такої ж військової підтримки, як у Німеччині.
Німецький Кільський інститут, який збирає дані про національний внесок у військові зусилля для України, оцінює Францію як країну, що явно відстає, з військовою допомогою у 640 мільйонів євро порівняно з Німеччиною, яка надала або пообіцяла 17,7 мільярдів євро.
Французи заперечують ці цифри і стверджують, що вони надають зброю, яка справді має значення на фронті.
Поки що більшість європейських союзників щодо українсько-російської війни прагнуть витримувати певний баланс - допомагати Україні продовжувати війну, але при цьому самим до неї прямо не вступати. Але загалом затяжна війна в Україні в майбутньому створює значні ризики тим чи іншим чином втягування до неї та європейських країн. Мобілізаційний потенціал України обмежений і в 2-3 рази менший, ніж у РФ. Тому якщо війна в такому режимі і з такою інтенсивністю, як зараз триватиме ще 1,5-2 роки, то, найімовірніше, присутність західних військ в Україні стане вкрай необхідною.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
