Авторы публикации
Збройні сили України досягли оперативного перелому та зберігають тактичну військову ініціативу, намагаючись трансформувати її у стратегічну до вступу на фронт значних мас мобілізованих росіян (листопад-грудень). Протягом тижня українські війська продовжували успішний контрнаступ за основними двома напрямками – на кордоні Харківської та Луганської областей (в районі рр. Сватове та Лисичансько-Сєвєродонецькій агломерації) та на півночі Херсонської області (в районі м.м. Берислав та Нова Каховка). Загалом за останні дні Україна просунулась на 20 км у Сватівському напрямку (ЗСУ звільнили м. Лиман та його околиці) та на 30 км. у Бериславському напрямку (ЗСУ звільнив н.п. Давидів Брід та ще малих 17 населених пунктів у цьому районі).
Відступ російських військ з м. Лимана, як і загалом успішне просування ЗСУ у Херсонській області призвели до посилення військово-політичної кризи всередині РФ та розбіжностей у керівництві. Назрівають серйозні кадрові перестановки у керівництві Міноборони РФ та, ймовірно, відставка Міністра оборони РФ, керівництва Генерального штабу.
На тлі поразок російських військ на фронті з'являються нові ініціативи щодо відновлення переговорного процесу між Україною та РФ. Також українське питання стає важливим елементом осінніх виборів до Конгресу США. Зокрема, засновник компаній Tesla та Spacex Ілон Маск опублікував у Twitter опитування з припущеннями про «ймовірне», на його думку, закінчення війни Росії проти України, які контрастують із політикою Білого Дому. Важливо відзначити, що Ілон Маск входив до ради підприємців при Дональді Трампі і, можливо, пов'язаний із Республіканською партією США і ця заява може сприйматися як атака на «українську політику» Д. Байдена та Демократичну партію загалом.
Крім того, рішення ОПЕК скоротити видобуток нафти відразу на 2 мільйони барелів на добу, яке просували Саудівська Аравія та РФ, означає, що ціни на нафту продовжать триматися на високому рівні, і навіть можуть зрости. Це також можна сприймати як спробу напередодні виборів вплинути на електоральні настрої американців, схиливши їх у бік Республіканської партії. Очікується, що рішення ОПЕК почне діяти в листопаді, а проміжні вибори до Конгресу США відбудуться 8 листопада, тому точно не відомо, наскільки значно це вплине на перебіг виборчої кампанії.
Зі свого боку, в РФ повідомили, що на переговорах з Україною питання належності нових регіонів Росії обговорюватися не буде. Росія готова вести переговори, але вже з урахуванням того, що Україна втратила 4 регіони. У відповідь на спробу анексії територій Володимир Зеленський затвердив рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО), в якому констатовано неможливість вести переговори з президентом РФ В. Путіним, що, втім, не означає абсолютної відмови від них. Також Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО.
Паралельно Україна намагається усунути можливі негативні наслідки, пов'язані з приходом до влади в Італії правої коаліції, а також змінити позицію нейтральних країн, таких як Індія чи Китай. Президент України проводить переговори з лідерами цих країн, їх успіх поки що оцінити складно.
РФ фактично завершила процес анексії українських територій, яку підтримали Конституційний Суд, Держдума РФ та Рада Федерації. В. Путіну очевидно було важливо втягнути у війну проти України та Заходу всю російську політичну систему, представлену політичними партіями (у Держдумі), регіональними елітами та олігархами (у Раді Федерації) та бюрократією (уряд та КС). Після підписання В. Путіним відповідного закону про анексію окупованих українських територій вони вже закріплені в російській конституції. Таким чином В.Путін також намагається застрахувати себе від можливих переслідувань у майбутньому, оскільки тепер вилучити ці території за російським законодавством зі складу РФ буде складно через громадську думку. А без цього будь-якому наступному президенту РФ буде складно переслідувати чи критикувати дії В.Путіна в Україні. Підписання законів про анексію вже є останнім політичним інструментом РФ, анексія та мобілізація мали компенсувати військову поразку РФ та критику всередині країни. Тепер постає питання, що Росія робитиме далі, чи висуне вона Україні формальний ядерний ультиматум із вимогою звільнити тепер нібито вже російські території. Оскільки прийняття окупованих регіонів у склад РФ означає, що у них поширюється формальна ядерна доктрина РФ.
Розпочався процес захоплення/націоналізації українських активів на анексованих територіях (про що ми попереджали раніше). Йдеться про активи на десятки або навіть сотні мільярдів доларів. Так президент РФ В.Путін доручив передати Запорізьку АЕС під управління Росії (тут свою роль відіграв і новий візит МАГАТЕ, який готується, делегацію якої спробують поставити перед фактом «російського» статусу станції). Такі ж рішення очевидно будуть ухвалити по Запорізькій ТЕС, Каховській ГЕС, морським портам та іншим об'єктам.
Більшість видатків державного бюджету України йде на оборону країни – 47%. Також значна частина становить соціальне забезпечення -18%. З серпня надходження до державного бюджету знизилися майже на 15 млрд. грн., за рахунок скорочення надходжень від міжнародних донорів.
У цьому відношенні США залишаються основним партнером України, зокрема, готові надавати Україні щомісячну фінансову допомогу у розмірі $1,5 млрд протягом усієї війни (за даними уряду Україна потребує $3-5 млрд). Крім того, США чинять тиск на європейських союзників з метою наростити допомогу Україні.
На газопроводах «Північний потік-1» та «Північний потік-2» було виявлено одразу чотири витоки палива у відкритому морі. Незалежно від того, хто здійснив диверсію на газопроводі «Північний потік», наслідками цього інциденту стане скорочення поставок російського газу до Європи (і без того вже раніше скорочене) та зростання цін на енергоносії, падіння доходів російського бюджету, прискорення відмови від російських енергоносіїв та заняття ринку іншими постачальниками, корекція програм переходу на зелену енергетику тощо. Проблеми з газом у Європі посиляться на тлі того, що «Газпром» може повністю зупинити транзит газу через Україну до Європи. Залежно від висновків з причин аварії, ця ситуація може спричинити новий виток політико-військової ескалації між РФ і США з союзниками, або призвести до несподіваного політичного повороту.
Військова ситуація
Бойові дії.
Ситуація у Харківській області: ЗСУ продовжують просування в Харківській області та зайняли населені пункти Борова та Шийківка.
На Донбасі: Українські війська встановили контроль за м. Лиманом. ЗСУ атакують район м.Кременна Луганської області. Після звільнення н.п.Торського та н.п.Тернов, українські війська просунулися до ділянки шосе біля н.п.Червонопопівки та н.п.Піщаного, що проходять уздовж дороги Сватово-Кременна. Також розпочався наступ від м.Сіверська на м.Лисичанськ. Ішли бої в районі м. Бахмута, н.п.Весела Долина, н.п.Зайцеве та н.п.Первомайське.
Ситуація на Південному напрямку: на Херсонщині ЗСУ просунулися на 30 км. у Бериславському напрямку (українські війська звільнив н.п. Давидів Брід та ще близько 17 населених пунктів у цьому районі).
Чорноморсько-Азовський напрямок: Одеська обл. продовжує зазнавати обстрілів, а також атак безпілотників. У Криму російські війська приведені в повну бойову готовність, формується нова мотострілецька дивізія, на півострові триває активна підготовка мобілізованих.
Іранські безпілотники стають значною проблемою для ЗСУ.
У другій половині вересня російські війська вперше почали атакувати військові та інфраструктурні об'єкти України за допомогою нової зброї – безпілотних дронів іранського виробництва. При цьому перші випадки застосування іранських БПЛА виявились досить результативними. Наприклад, в Одесі, Кривому Розі, Очакові Миколаївської області цими дронами були вражені об'єкти військового та інфраструктурного значення. 5 жовтня у м. Біла Церква внаслідок нічної атаки безпілотниками (за попередніми даними вони пролетіли понад 300км та були запущені з півдня Херсонської області) пошкоджено три будівлі інфраструктури. Це перший випадок атаки безпілотниками на Київщині. Також ЗС РФ застосували дрони в Миколаївській області (шість апаратів "Shahed-136").
В Україні зараз розробляють усі можливі варіанти запобігання таким атакам або мінімізації їх наслідків. Іранські безпілотники відносно невеликі та літають на малій висоті, ухиляючись від засобів ППО. Україна отримує від США обладнання для боротьби з іранськими дронами, виготовлене спільно з Ізраїлем.
Переговори.
Постійно з'являються нові ініціативи щодо відновлення переговорного процесу між Україною та РФ, що ймовірно пов'язане з інтересами певної частини світових еліт. Зокрема, після ініціативи Туреччини щодо відновлення переговорів України з РФ, Папа Римський Франциск засудив нову анексію Росією українських територій, закликав до поваги до територіальної цінності та висловив біль з приводу численних жертв. Він звернувся до президентів Росії та України Володимира Путіна та Володимира Зеленського. В.Путіна він закликав зупинити бойові дії, а В.Зеленського бути відкритим до переговорів.
Водночас в Україні ще раз наголосили, що не вважаю за можливе проводити переговори з президентом РФ В. Путіним, таке рішення одноголосно підтримали на останньому засіданні РНБО, яке затвердив Президент України В. Зеленський. «Ми вестимемо переговори лише з іншим президентом Росії. З цим бузувером взагалі нема про що говорити», — повідомив секретар РНБО О.Данілов.
Зі свого боку, в РФ повідомили, що на переговорах з Україною питання належності нових регіонів Росії обговорюватися не буде. Росія готова вести переговори, але вже з урахуванням того, що Україна втратила 4 регіони.
Засновник компаній Tesla та Spacex Ілон Маск опублікував у Twitter опитування з припущеннями про «ймовірне», на його думку, закінчення війни Росії проти України. Можливі вимоги для закінчення війни в Україні:
Проведення референдумів на окупованих територіях під наглядом ООН.
Крим формально у складі Росії, як і був з 1783 до «помилки Хрущова».
Забезпечити водопостачання у Криму.Україна залишається нейтральною державою.
В Україні такі ініціативи сприйняли негативно. Президент України В. Зеленський запустив у своєму Twitter опитування, яким Ілон Маск усім подобається більше — той, хто підтримує Україну, або той, хто підтримує Росію.
У відповідь на твіт В.Зеленського Ілон Маск написав: «Я все ще дуже підтримую Україну, але переконаний, що масштабна ескалація війни завдасть великої шкоди Україні та, можливо, світу».
На ініціативу Ілона Маска відреагували у Білому Домі, там заявили, що все, що стосується України, не обговорюватиметься без України.
"Це їхнє рішення, коли справа стосується будь-якої дипломатії чи переговорів із цього приводу. І тому я залишаю це на розсуд українського народу. Але, знаєте, ми збираємося переконатися, що ми будемо поряд з українцями, коли вони боротимуться за свій суверенітет. І це рішення щодо їхнього суверенітету, свободи, демократії прийматиметься разом з ними", - сказала прес-секретар Білого дому Карін Жан-П'єр.
Тут варто зазначити, що Ілон Маск є успішним бізнесменом світового рівня, так і лідером громадської думки. Він «ікон» ліберально-технологічного процесу. І заяви Ілона Маска, безумовно, впливають на уми молодого та середнього покоління.
Його думка може підтримувати певна частина бізнес-еліти Заходу, які сьогодні стурбовані тим, що російсько-українська війна може призвести до деглобалізації у світі та зруйнує сучасний ліберально-технологічний процес. І навряд чи хтось міг би змусити І. Маска дати такі заяви проти його волі.Крім того, Ілон Маск входив до ради підприємців при Дональді Трампі та працює на інтереси Республіканської партії, і ця заява щодо українського питання може бути підготовкою до проміжних виборів до Конгресу США.
Надалі ініціатива І.Маска може вплинути на громадську думку Заходу та перебіг політичної дискусії щодо України та Росії. Можливо, І. Маск продовжує процеси, які розпочали Папа Римський та Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Тобто це спроба підштовхнути Україну та Росію до переговорів. Але в даний час досягнення домовленостей не є можливим через різницю позицій сторін і збереження значного військового потенціалу. Сторони дуже далекі від можливої угоди. Саме з цим пов'язана відсутність зустрічей формальних політичних переговорних груп та заяви про те, що вони (Україна та РФ) не збираються вести переговори найближчим часом. Водночас переговорний процес триває на різних рівнях, зокрема щодо транзиту газу, зернової угоди, обміну захопленими особами тощо.
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді та обговорив з ним продовольчу та ядерну безпеку. Також В. Зеленський провів переговори з майбутнім прем'єр-міністром Італії, лідером політичної сили «Брати Італії» Д. Мелоні. Таким чином Україна намагається усунути можливі негативні наслідки, пов'язані з приходом до влади в Італії правої коаліції, а також змінити позицію нейтральних країн таких як Індія чи Китай, успіх таких переговорів поки що оцінити складно.
Карти бойових дій
Ситуація в окупованих регіонах.
Процес анексії українських територій Російською Федерацією.
5 жовтня президент Росії В. Путін підписав закони, що ратифікують договори «про прийняття до складу Росії» Донецької та Луганської народних республік («ДНР» та «ЛНР»), Херсонської та Запорізької областей. З цього ж дня договори вважаються такими, що набрали чинності.
Напередодні 3 жовтня Держдума одноголосно ратифікувала договори про «входження» «ДНР» та «ЛНР», Запорізької та Херсонської областей до складу Росії. 4 жовтня Рада Федерації одноголосно схвалила всі чотири договори про анексію, а також ухвалила федеральні конституційні закони про включення до складу РФ чотирьох нових суб'єктів. Тепер вважається, що у РФ їх 89.
Конституційний суд РФ визначив статуси регіонів, що увійшли. Згідно з документом, «ДНР», «ЛНР», Херсонська та Запорізька область входять до складу РФ відповідно до Конституції, утворюючи нові суб'єкти — дві «республіки» та дві області.
У договорах передбачається, що державною мовою «ДНР» та «ЛНР» є російська мова, а Російська Федерація гарантує всім народам, які проживають на їхній території, право на збереження рідної мови. Грошової одиницею в «нових суб'єктах РФ» буде карбованець, до 31 грудня при розрахунках допускатиметься обіг гривні. "Збройні сили" "ДНР" і "ЛНР" включаються до складу російської армії.
У цих регіонах призначають тимчасових керівників протягом 10 днів. Голів Херсонської та Запорізької областей називатимуть «губернаторами».
Повідомляється, що т.зв. «Вибори парламентів» усіх чотирьох регіонів пройдуть у російський єдиний день голосування у вересні 2023 року. Ті, хто живе на непідконтрольних Україні територіях на момент їх «прийняття» до складу РФ, автоматично отримають російське громадянство. Виняток робиться для осіб, які протягом одного місяця (мабуть, з дня офіційної анексії) зголосяться зберегти наявне у них громадянство.
Перехідний період для «інтеграції нових суб'єктів» із Росією діє до 1 січня 2026 року. До 1 червня 2023 року там буде створено територіальні органи федеральних органів виконавчої влади.
До загальноросійського бюджету ці території включать із 1 січня 2023 року, з тієї ж дати там почне застосовуватись російське бюджетне законодавство.
Як повідомив заступник голови Мінекономрозвитку РФ С. Назаров, прийняття нових регіонів у РФ дозволить забезпечити приріст у металургії на 20%, у вугіллі — на 6%, по зерну — більш ніж на 10%. Також планується ухвалити закон про створення єдиної вільної економічної зони у нових регіонах РФ за аналогією з Кримом.
На анексованих територіях встановлюється спеціальний режим для містобудівної діяльності до 1 січня 2028 року (йдеться, мабуть, про відновлення після бойових дій). До 1 січня 2028 року реєстрація прав на нерухомість в анексованих районах буде можлива на підставі українських документів.
У законопроектах В. Путіна про «прийняття до складу Росії» захоплених українських областей міститься пункт про кордон. По всіх чотирьох регіонах йде одне й те саме формулювання: «Межі території будуть визначатися межами території "республіки" (області), що існували на день її утворення та день прийняття до Російської Федерації». Судячи з нього, Росія вважає, що анексує їх у існуючих адміністративних кордонах відповідних областей. Таким чином РФ офіційно заявляє претензії на всю територію Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, включаючи ту частину території, яка зараз під контролем України.
Таким чином, РФ фактично завершила процес анексії українських територій, яку підтримали і Конституційний Суд і Держдума РФ і Радою Федерації. В. Путіну очевидно було важливо втягнути у війну проти України та Заходу всю російську політичну систему, представлену політичними партіями (у Держдумі), регіональними елітами та олігархами (у Раді Федерації) та бюрократією (уряд та КС).
Можна говорити про те, що після анексії українських територій, а також успішного контрнаступу українських військ зростає ймовірність і ядерної загрози. Хоча в цілому ризик застосування ядерної зброї поки що невисокий, оскільки РФ насамперед спробує використати проти України чисельну перевагу, яка може бути досягнута внаслідок мобілізації.
Почав процес захоплення/націоналізації українських активів на анексованих територіях, може йтися про десятки або навіть сотні мільярдів доларів. Так, президент РФ В.Путін доручив передати Запорізьку АЕС під управління Росії.
Україна, у відповідь на спробу анексії українських територій, Володимир Зеленський ухвалив рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО), в якому констатовано неможливість вести переговори з президентом РФ В. Путіним та необхідність посилення обороноздатності України.
Внутрішня ситуація в Україні
Україна подала заявку на вступ до НАТО у прискореному режимі.
30 вересня Президент України Володимир Зеленський заявив, що країна подає заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку. Він послався на швидке приєднання до альянсу Фінляндії та Швеції. «Де-факто ми вже пройшли свій шлях до НАТО. Де-факто ми вже довели взаємосумісність із стандартами альянсу, вони реальні для України – реальні на полі бою та у всіх аспектах нашої взаємодії», -В. Зеленський. Також Президент В.Зеленський запропонував реалізувати пропозиції щодо гарантій безпеки для України та всієї Європи згідно з київським договором про безпеку. В. Зеленський також заявив, що всю територію України буде звільнено, і що Україна готова до діалогу, але вже з іншим президентом РФ.
Для вступу країни до НАТО необхідно, щоб усі країни-члени (всього їх 30) схвалили це розширення. До країни, яка прагне приєднатися до альянсу, висуваються досить жорсткі вимоги – наприклад, проведення правових, економічних та антикорупційних реформ. Однією з умов вступу до НАТО є можливість і бажання робити внесок у безпеку в регіоні.
Президенти дев'яти країн Центральної та Східної Європи закликають усіх членів НАТО збільшити військову допомогу Україні та підтримали її членство в Альянсі. Документ підписали президенти: Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії, Словаччини. «Ми знову заявляємо про нашу підтримку суверенітету та територіальну цілісність України. Ми не визнаємо і ніколи не визнаємо спроби Росії анексувати будь-яку українську територію. Ми закликаємо всіх членів Альянсу суттєво збільшити військову допомогу Україні», - йдеться у спільній заяві глав держав.
У той же час глава Пентагону Ллойд Остін дав зрозуміти, що питання вступу України до НАТО швидко не вирішиться. «Ми віддані підтримці політики "відчинених дверей" НАТО, але те, як це відбувається, справді є питанням, яке вирішується 30 країнами, які проводять голосування, а також країною, яка прагне».
Імовірність вступу України до НАТО до завершення війни вкрай мала, хоча не можна виключити створення між Україною та НАТО додаткових/розширених форматів співробітництва (за прикладом Угоди про Асоціацію з ЄС). Загалом заявка на вступ до НАТО в прискореному режимі з боку влади України — це своєрідна відповідь на анексію захоплених РФ територій. Зважаючи на те, що більшість громадян України підтримують вступ України до НАТО. Згідно з останнім опитуванням, «Рейтинг», за вступ до НАТО проголосували б - 83%. І Президент продемонстрував суспільству, що всупереч російським вимогам він просуває реалізацію цієї ідеї.
Фінансова ситуація
Загальні Витрати Держбюджету України з 01 січня до 01 вересня 2022 року склали близько - 1.6 трлн грн.
Більшість видатків державного бюджету (47%) йде на оборону країни. Також значна частина становить соціальне забезпечення -18%.
Із серпня надходження до державного бюджету знизилися майже на 15 млрд грн. (у серпні 2022 року до бюджету надійшло 204,6 млрд. гривень). У вересні фінансові надходження до держбюджету України становили -190 млрд грн.
Зокрема:
Продаж «військових облігацій» дав рекордно малі 2,7 млрд грн
НБУ - купівля облігацій (емісія гривні) на - 30 млрд грн
Тобто, всіма внутрішніми ресурсами ми як країна залучили приблизно у вересні 115 млрд грн
Зменшилась частина закордонної допомоги. Якщо в серпні це було 109 млрд. грн., то тепер – 74,5 млрд. грн.
Податкові та мита сукупно принесли до Бюджету всього 82 млрд грн. Митниця за вересень 2022 року зібрала: 30,1 млрд. грн. Майже також, що у серпні.
Надходження до бюджету від експорту в 2022 році значно впали, загалом рівень українського експорту скоротився майже на половину в порівнянні з довоєнними показниками. Якщо у січні-лютому Україна експортувала щомісяця на рівні 6 мільярдів доларів і більше, то зараз це 3,4 мільярда доларів. Але водночас експорт із України до ЄС перевищив довоєнний рівень.
Нацбанк України майже вдвічі збільшив продаж валюти із резервів. Про це свідчать дані регулятора. Протягом вересня Нацбанк на міжбанківському валютному ринку продав 2 792,1 млн. доларів. Тоді як у серпні ця цифра становила 1 329,7 млн. доларів.Також повідомляється, що у вересні Нацбанк купив 39,4 млн. доларів. Таким чином, негативне сальдо за перший місяць осені склало 2 752,7 млн доларів.
Україна до кінця року розраховує отримати 10 мільярдів доларів міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, очікується ще 4,5 мільярда доларів від США і близько 1,4 мільярда доларів від МВФ.
При цьому поки що західні донори демонструють готовність надавати фінансову допомогу Україні і надалі. І щодо цього США залишаються основним партнером України, зокрема там, готові надавати Україні щомісячну фінансову допомогу у розмірі $1,5 млрд протягом усієї війни. Крім того, США чинять тиск на європейських союзників з метою наростити допомогу Україні. ЄС підписав меморандум про надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі 5 млрд євро із раніше обіцяних у травні 9 млрд євро. Із цього пакету допомоги Україна отримала 1 млрд євро.
Раніше український уряд заявляв, що для покриття дефіциту бюджету потрібно 3-5 млрд. доларів щомісячної допомоги.
Світовий банк виділить Україні додаткові $530 млн. Кошти будуть спрямовані на задоволення «нагальних потреб, що виникли внаслідок вторгнення Росії в Україну». Зазначається, на сьогодні Світовий банк мобілізував майже $13 млрд. надзвичайного фінансування для України, включаючи зобов'язання та обіцянки донорів, з яких $11 млрд. повністю освоєно.На думку регіонального країнового директора Світового банку зі Східної Європи Арупа Банерджі, потреби України на реконструкцію та відновлення на найближчі три роки становитимуть понад $100 млрд, і ця цифра зростатиме у міру продовження війни.
Щодо бюджету на 2023 р., народний депутат від фракції «Слуга народу», голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев повідомив, що Державний бюджет на наступний рік – це військовий бюджет із пріоритетними видатками на оборону та безпеку та спеціальних дискусій щодо нього не буде. Він підкреслив, що Україна фінансує витрати на безпеку та оборону власним коштом, а держава може покривати соціальні витрати за рахунок кредитних та грантових програм.
Суспільна думка.
За даними дослідження Соціологічної служби «Рейтинг», яке проводилось у рамках проекту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства».
Близько чверті опитаних українських громадян наголосили, що були змушені змінити своє місце проживання в Україні за час повномасштабного вторгнення Росії до України. Найбільше серед тих, хто мешкав у зоні бойових дій* – 64%, а також у Києві – 42%. Третина тих, хто залишав будинок, вже повернулися. 9% – серед переселенців планують повернутися найближчим часом, 15% – ще зачекають. Третя частина має намір повернутися, але тільки коли закінчиться війна. Не планують повертатися – 6%.
32% - опитаних заявили, що зазнали матеріальних втрат у результаті війни. 67% – не понесли. Більше половини мешканців територій, де були або ще продовжуються бойові дії, зазнали втрат.
Серед втрат найчастіше називали гроші – 36%, житло – 23%, побутову техніку – 14%, 7% – втратили свійських тварин, 6% – автомобіль, 5% – виробництво, 4% – комерційну нерухомість.
2% - зазначили, що житло або зруйновано, 8% - пошкоджено, 5% не знають у якому стані їхнє житло зараз. Для 85% ситуація із житлом не змінилася.
Більшість тих, хто втратив житло, планують відновлення в першу чергу за власні кошти - 58%, 27% - за державні кошти, 12% - за кошти міжнародних організацій, 9% - кошти волонтерів, 7% - за кошти родичів або благодійних фондів.
Нині серед тих, хто мав роботу до війни, працюють 61%: повноцінно – 36%, віддалено чи частково – 19%, знайшли нову роботу – 6%.37% втратили роботу та не працюють зараз.
Основним джерелом доходів у більшості опитаних є заробітна плата (56%) та пенсія (31%). Доходи від приватного бізнесу мали 8%, стільки ж отримували соціальну допомогу. Серед тих, у кого джерелом доходів до війни був бізнес, лише 12% зазначили, що він і надалі працює повноцінно.
Понад 90% вважають, що росія має компенсувати економічні та інфраструктурні втрати України за часи війни. При цьому вірять у це лише третина опитаних. На компенсації від країн Європи та міжнародних організацій очікують 14-15%, від США – 10%, від України – 9%. Вірять у можливість реалізації цих країн понад 70%.
Опитування проводилось у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок.
Ситуація навколо України
Аварія на газопроводі Північного потоку.
На газопроводах «Північний потік-1» та «Північний потік-2» було виявлено одразу чотири витоки палива у відкритому морі. Два з цих чотирьох витоків перебувають у винятковій економічній зоні Швеції, а два інших збитків перебувають у датській економічній зоні. У районі витоків газу з «Північних потоків» було зареєстровано потужні підводні вибухи. Аварія на «Північному потоці» ризикує спровокувати як економічну катастрофу, а й екологічну. Внаслідок витоку газопроводу в атмосферу потрапить близько 300 тисяч тон метану.
Через припинення подачі газу через «Північний потік» вартість газу в Європі одразу зросла до 2100 тисяч доларів за тисячу кубометрів, але вже 4 жовтня ціна впала нижче за 1650 доларів за тисячу кубометрів.
У Європі розпочали розслідування причин аварій. Головна версія – диверсія. Також влада Німеччини стурбована тим, що подія може бути цілеспрямованою атакою на європейську газову інфраструктуру та газові ринки.
В Україні та Польщі влада звинуватила у підриві труби РФ. У Росії ж звинувачують у диверсії США та Велику Британію. У західних ЗМІ поки що не висувають оформлених версій того, що сталося на «Північному потоці-2». Але вже лунають натяки на те, що це могла зробити Росія.
Пентагон стверджує, що США "абсолютно не причетні" до інциденту на "Північному потоці". Таку заяву зробив речник американського Міноборони на брифінгу. Водночас МЗС РФ нагадав, що у лютому цього року Президент США Д.Байден обіцяв покінчити з «Північним потоком — 2», якщо Росія вторгнеться в Україну. На що прес-секретар Білого дому Карін Жан-П'єрайден заявила, що Байден не обіцяв «знищити «Північний потік», він обіцяв «не допустити» його введення в роботу.
Незалежно від того, хто здійснив диверсію на газопроводі «Північний потік», наслідками цього інциденту стане скорочення постачань російського газу до Європи (і без того вже раніше скорочене) та зростання цін на енергоносії, падіння доходів російського бюджету (з прорваних труб може вийти газу) на $2 млрд.). Проблеми з газом у Європі посиляться на тлі того, що «Газпром» може повністю зупинити транзит газу через Україну до Європи.
Постачання зброї та фінансова допомога Україні.
Контрнаступ українських військ, як і результат бойових дій, здебільшого безпосередньо залежить від постачання зброї та фінансової допомоги міжнародних донорів. Основна частина військової та фінансової допомоги в Україну надходить із США, які залишаються для країни найважливішим стратегічним партнером. Минулого тижня Конгрес США ухвалив закон про фінансування уряду, до якого включено $12,4 млрд допомоги Україні.
Кошти будуть розподілені таким чином:
$4,5 млрд - фонд економічної допомоги для підтримки бюджету
$3 млрд на військову підтримку України, включаючи навчання військових, постачання зброї та обладнання та логістику
$2,8 млрд на операції американських військових у Європі, включаючи підтримку роботи місії, розвідувальні операції, оплату служби військових та закупівлю обладнання
$1,5 млрд, щоб заповнити власні військові запаси США, що скоротилися через постачання Україні
$0,5 млрд на виробництво критично значимих озброєнь для заміщення, відправлених Україні.
При цьому лише близько 20% нового пакету військової допомоги піде безпосередньо на озброєння для України, ще близько 35% – на підтримку бюджетних можливостей; решта коштів буде спрямована на посилення американських збройних сил, їх операції, а також на надання пов'язаних з війною в Україні військових послуг.
Також Білий дім повідомив про надання Україні нового пакету військової допомоги на суму 625 мільйонів доларів. До нового пакету військової допомоги увійдуть:
– чотири установки HIMARS та боєприпаси;
- Тисяча 155-мм снарядів RAAMS;
- Шістнадцять 105-мм гаубиць;
- Шістнадцять 155-мм гаубиць;
- 75 тисяч 155-мм снарядів;
- 500 високоточних 155-мм снарядів;
- 30 тисяч 120-мм хв;
- 200 машин MRAP MaxxPro;
– 200 тисяч патронів для стрілецької зброї;
– обладнання для встановлення перешкод, міни Claymore
Варто зазначити, що ці кошти значно перевищують суми, які виділяли США Україні раніше.
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
