СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ: 26 травня – 2 червня 2023 року

Цього тижня РФ продовжувала реалізацію стратегії ракетного терору. Так тепер щодня Україна зазнає інтенсивного та частого обстрілу з боку РФ із застосуванням різних типів ракет і дронів. Особливо від повітряних атак страждає м. Київ, де тривоги звучать практично щодня чи ніч. За офіційною інформацією, основну частину спрямованих на Київ ракет і дронів вдається збивати, але їх уламки іноді падають у житлові квартали міста або проїжджу частину, що призводить до руйнувань будівель, поранень чи загибелі людей. Ушкодження від уламків було зафіксовано у м.Києві, м.Одесі, Львівській області. Вибухи також лунали у Харківській та Дніпропетровській та інших областях.

Якщо в лютому РФ робила масовані обстріли в середньому від 60-80 ракет раз на один-два тижні, то тепер це від 20 до 40, але практично щодня. За заявами військового командування України, вдається збивати понад 90% повітряних цілей (ракет та дронів). Попередні оцінки російських здібностей продовжувати такі удари, що висловлюються офіційними особами і багатьма військовими експертами, виявилися заниженими.

Повітряними атаками України РФ прагне досягти кількох цілей: зруйнувати ресурси та резерви, які підготовлені до українського контрнаступу (запаси боєприпасів, палива, зруйнувати логістичні вузли), однією з головних цілей є системи українського ППО, зокрема ЗРК Patriot. Також РФ прагне тримати українське суспільство у стані глибокого стресу та провокувати соціальні психози, пов'язані постійними повітряними тривогами та ракетними ударами. В цілому, стресовий стан суспільства негативно відбиватиметься на економічному, політичному та соціальному житті країни. Приведе до відтоку людського капіталу з міст та промислових центрів. Не виключено, що це може спричинити напругу всередині команди влади. Ударами по Україні РФ демонструє свої військові можливості західним країнам.

Паралельно Україна намагається «розтягнути» лінію фронту та перенести активні бойові дії на російську територію з метою реалізації своєї переваги у чисельності армії, відтягування російських резервів із окупованих українських територій та політичної дестабілізації РФ. Так у РФ фіксуються заходи диверсійно-розвідувальних груп та активні артилерійські обстріли в прикордонній території, містом Шебекіно в Білгородській області Росії та іншим. У Москві 30 травня також зафіксовано масований наліт дронів (в окремих ЗМІ та ТГ-каналах повідомляють про 30 дронів). Є підтвердження про три вибухи у житлових будинках Москви.

Крім того, прикордонні території Білгородської області зазнають атак збройних формувань. Так у міноборони РФ заявили, що вже відбили три спроби вторгнення в регіон, здійснені силами до двох мотопіхотних рот, посилених танками. Переходу держкордону з боку України влада РФ поки що не підтверджує. Відповідальність за такі атаки бере на себе так званий “Російський добровольчий корпус”, який стверджує, що вони ведуть бої у передмісті м. Шебекіно: селах Нова Таволжанка та Титівка (що складно підтвердити).

На фронті ЗС РФ практично припинили наступати на всіх напрямках, але продовжують локальні бойові дії на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському та Мар'їнському напрямах. Це «затишшя перед бурею» пов'язане з підготовкою сторонами до анонсованого масштабного українського контрнаступу.

В інформаційному плані Є. Пригожин продовжує активно критикувати російську верхівку військового командування. При цьому цілком імовірно, що жорстка риторика Є.Пригожина є частиною стратегії В.Путіна та його оточення. Зокрема, його заяви створюють соціальний запит на зачистку та переформатування російських еліт, що вигідно і самому В. Путіну, оскільки частина з них заважаюэ йому одноосібно правити країною.

Щодо процесу мирних переговорів, можна виділити дві основні групи переговорників у світі. Перша на чолі з Китаєм (куди входять Туреччина, Ватикан та країни третього світу) наполягають на припиненні бойових дій та поновленні переговорів, така позиція передбачає втрату Україною частини її територій та вигідніша РФ. Друга група (Україна, США та Європейські країни) дотримується позиції про деокупацію всіх захоплених територій РФ і лише після цього можливий початок переговорів із РФ.

Президент України В. Зеленський заявив, що доки РФ не залишить усі українські території, Київ навіть не думатиме про мирні переговори з Москвою.

У західній пресі поширюється інформація, що США та ЄС нібито схиляють Президента України В.Зеленського до пом'якшення умов, за яких він може піти на переговори з РФ. Ймовірно, це стосується питання деокупації Криму, у західних країнах часто висловлювалися думки, що Україна не зможе звільнити півострів. Також у США нібито налаштовані на якнайшвидше закінчення гарячої фази війни, оскільки це може негативно вплинути на Президента Д.Байдена на виборах у 2024 році. І країни G7 ведуть приховану роботу над гарантіями безпеки для України у разі припинення бойових дій та відновлення мирних переговорів. Так, переговори про вступ України до Євросоюзу вже можуть відбутися на майбутньому саміті ЄС у грудні 2023р.

Але навіть якщо розробка таких гарантій для України і має місце, значною мірою ситуація із мирними переговорами та ступінь можливих компромісів України залежатиме від ситуації на фронті та просування українського контрнаступу (успіх чи провал).

Але ситуація щодо початку контрнаступу залишається поки що до кінця не ясною. В Україні наполягають спочатку на отриманні бойових літаків (винищувачів F-16), а також необхідної кількості важкої техніки та далекобійних ракет. Також в Україні вважають значними ризики політичного та військового характеру, які можуть виникнути у разі провалу контрнаступу.

У травні 2023р. грошове наповнення бюджету України від внутрішніх надходжень перевищило фінансування міжнародних донорів. Так внутрішні ресурси за травень становили - 205, 1 млрд грн. (порівняно з квітнем – 112,8 млрд грн.). При цьому міжнародна допомога становила 3,25 млрд дол. або 119 млрд грн. (У порівнянні з квітнем - 5,55 млрд дол. або 203 млрд грн.).

Разом із міжнародною допомогою та кредитами до Бюджету залучили 324 млрд грн. (315,8 млрд. грн. у квітні). Фінансування держбюджету за рахунок міжнародної допомоги у травні 2023р. тепер становить близько 37% порівняно з 65% у квітні. Нагадаємо, що наприкінці 2022 року вона становила 50-55%.

З 2023 р. до бюджету країни вже надійшло 19,75 млрд дол. Таким чином у середньому з початку року Україна отримала за місяць близько 4 млрд дол. До кінця року Україна очікує отримати понад 40 млрд дол. від 3 до 5 млрд дол. Таким чином, дефіцит бюджету країни поки що покривається за рахунок внутрішніх і зовнішніх надходжень, при цьому наповнення бюджету за рахунок внутрішніх доходів збільшилося до 63%.

Світовий банк вважає, що прямі збитки житловому сектору України становлять 39,2 млрд. доларів. Потреби у відновленні – 69 млрд $ (станом на 1.06.2022).

За інформацією обласних військових адміністрацій, станом на кінець 2022 року пошкоджено або зруйновано понад 169 тис. об'єктів, з них:

• 17 тис. – багатоквартирні будинки

• 132 тис. – приватні будинки.

У Парламенті пропонують продовжити дозвіл на навчання мовами меншин (мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу) з 1 вересня 2023 року до 1 вересня 2024 року. У Верховній Раді зареєстровано відповідний законопроект №9332 про врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану.

Ймовірно, ця законодавча ініціатива має на меті відкласти вирішення питання, але водночас знизити градус невдоволення та критики з боку представників ЄС (особливо Угорщини). Оскільки Україна зараз ініціює переговори щодо вступу до Євросоюзу, які можуть відбутися вже на майбутньому саміті ЄС у грудні 2023р.

Загалом питання утворення представників національних меншин рідною мовою в Україні залишається не вирішеним, за що український уряд неодноразово критикувався з боку сусідніх європейських країн (особливо Угорщини). Закон про нацменшини, який Верховна Рада ухвалила у грудні 2022р. не вирішує питання повноцінного використання та вивчення мови нацменшинами. Зокрема, збереглися всі обмеження, які є у вже чинному законодавстві, зокрема, у законі «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та законі «Про освіту».

Військова ситуація

Бойові дії.

Ситуація у Харківській області: На Куп'янському напрямку відбито атаки у н.п. Масютівки, Крохмального.

На Донбасі: ЗС РФ припинили активно наступати на Лиманському, Бахмутському та Мар'їнському напрямах. Основні локальні зіткнення йдуть у районах міст Бахмута, Мар'їнки. Атаки ЗС РФ відбито в районі населених пунктів Білогорівки, Новоселівського та Стельмахівки у Луганській області. У Донецькій області відбито атаки - в районах населених пунктів Іванівського, Перемоги, Новомихайлівки, Північного, Оріхово-Васильівки та Білої Гори.

Ситуація на Південному напрямку: без значних змін.

Чорноморсько-Азовський напрямок: без значних змін.

Ракетна атака РФ на Україну.

Останній тиждень Україна зазнає інтенсивного та частого обстрілу з боку РФ із застосуванням різних типів ракет і дронів. Особливо від повітряних атак страждає Київ, де тривоги звучать практично щодня чи ніч.

За офіційною інформацією, основну частину спрямованих на Київ ракет і дронів вдається збивати, але їх уламки іноді падають у житлові квартали міста або проїжджу частину, що призводить до руйнувань будівель, поранень чи загибелі людей. Ушкодження від уламків було зафіксовано у м.Києві, м.Одесі, Львівській області. Вибухи також лунали у Харківській та Дніпропетровській областях.

У Дніпрі 26 травня удар зазнав медустанови - психіатричної лікарні та сусідньої ветеринарної клініки, були попадання на територію двох великих підприємств, є загиблі.

У ніч на 28 травня (коли Київ відзначав День міста) відбулася рекордна за кількістю запущених дронів атака Україною - 59 "Шахидів". 58 із них, за заявами військового командування України, було збито. 40 із них було збито над м.Києвом. У Житомирі підтвердили потрапляння по інфраструктурному об'єкту.

29 травня у Хмельницькій області сталося попадання по військовому аеродрому у Старокостянтинові, через що пошкоджено п'ять літальних апаратів та злітну смугу.

30 травня у Києві уламки знову падали у кількох районах міста, у Голосіївському районі було зруйновано поверхи однієї з висоток і загинула жінка. На Київщині зафіксовано понад 50 скарг на постраждалі будинки та квартири.Ракетних атак зазнавала і штаб-квартира Головного управління розвідки на Рибальському острові, українська влада приліт по цьому об'єкту некоментувала. Черговий обстріл Києва прокоментував глава ГУР Кирило Буданов, пообіцявши РФ швидку відповідь.

1 червня Київ знову зазнав обстрілів (вночі та вранці). Як повідомила офіційна влада Києва, у поліклініці №3 Деснянського району, де впали уламки ракети, люди не змогли потрапити в притулок під час тривоги, через що 3 з них загинули. Поліція відкрила кримінальне провадження за цим фактом. Після ракетної атаки в Києві влада скасувала всі заходи до Дня захисту дітей.

Представник Повітряних сил Юрій Ігнат висловив думку, що Росія накопичила ракети, тому її удари стали частішими. «Наразі частота ударів збільшилася, але зменшилась кількість ракет. Коли росіяни мали паузу у весняний період, вони нагромадили запас ракет», - пояснив Ю.Ігнат.

Якщо в лютому РФ здійснювала масовані обстріли в середньому від 60-80 ракет раз на один-два тижні, то тепер це від 20 до 40, але практично щодня. За заявами військового командування України вдається збивати понад 90% повітряних цілей (ракет та дронів).

Повітряними атаками України РФ прагне досягти кількох цілей: зруйнувати ресурси та резерви, які підготовлені до українського контрнаступу (запаси боєприпасів, палива, зруйнувати логістичні вузли), однією з головних цілей є системи українського ППО, зокрема ЗРК Patriot. Також РФ прагне тримати українське суспільство у стані глибокого стресу, що провокується постійними тривогами та ударами.Загалом, стресовий стан суспільства негативно відбиватиметься на економічному, політичному та соціальному житті країни. Приведе до відтоку людського капіталу з міст та промислових центрів. Не виключено, що це може спричинити напругу всередині команди влади. Ударами по Україні демонструє свої військові можливості західним країнам.

Паралельно в РФ фіксуються «прильоти» прикордонною територією, містом Шебекіно в Білгородській області Росії. Були обстріли в районі підконтрольного РФ Бердянська – говорять про удар у районі заводу "Азовкабель". У Москві 30 травня також зафіксовано масований наліт дронів (в окремих ЗМІ та ТГ-каналах повідомляють про 30 дронів). Є підтвердження про три вибухи у житлових будинках Москви.

Карти бойових дій.

Внутрішня ситуація в Україні

Економічна ситуація у країні.

У травні 2023р. грошове наповнення держбюджету від внутрішніх надходжень перевищило фінансування міжнародних донорів Так внутрішні ресурси за травень становили - 205, 1 млрд грн. (порівняно з квітнем - 112,8 млрд грн.)

Включно з податковою – 101 млрд грн. (+9% від запланованого обсягу або +8,4 млрд грн.) та митниці – 34,3 млрд грн. (+0,2% від запланованого обсягу).

При цьому міжнародна допомога становила 3,25 млрд дол. або 119 млрд грн. (У порівнянні з квітнем - 5,55 млрд дол. або 203 млрд грн.).

Разом із міжнародною допомогою та кредитами до Бюджету залучили 324 млрд грн. (315,8 млрд. грн. у квітні).

Фінансування держбюджету за рахунок міжнародної допомоги у травні 2023р. тепер становить близько 37% порівняно з 65% у квітні. Нагадаємо, що наприкінці 2022 року вона становила 50-55%.

З 2023 р. до бюджету країни вже надійшло 19,75 млрд дол. Таким чином у середньому з початку року Україна отримала за місяць близько 4 млрд дол. До кінця року Україна очікує отримати понад 40 млрд дол. від 3 до 5 млрд дол.

Таким чином, дефіцит бюджету країни поки що покривається за рахунок внутрішніх та зовнішніх надходжень, при цьому наповнення бюджету за рахунок внутрішніх доходів збільшилося до 63%.

З початку війни, за даними НБУ, гривня девальвувала більш ніж на чверть, у зв'язку з чим в Україні зберігається стабільний попит на долар. В обмінниках курс у середньому перебуває в межах 37,4-37,8 грн/дол. За даними НБУ, банки поставили рекорд із завезення готівкового долара до України. За 4 місяці 2023-го, коли банки привезли до країни відразу $3,2 млрд. Що в 1,7 разу більше за аналогічний період 2022 року, а також у 3 рази більше, ніж у 2021 році. За прогнозами, банки за 2023 рік поставлять у країну $9,7 млрд — що в 1,6 разу більше, ніж у 2022 році.

Світовий банк вважає, що прямі збитки житловому сектору України становлять 39,2 млрд. доларів. Потреби у відновленні – 69 млрд $ (станом на 1.06.2022).

За інформацією обласних військових адміністрацій, станом на кінець 2022 року пошкоджено або зруйновано понад 169 тис. об'єктів, з них:

• 17 тис. – багатоквартирні будинки

• 132 тис. – приватні будинки.

У парламенті пропонують продовжити дозвіл на навчання мовами меншин до 1 вересня 2024 року.

У Верховній Раді зареєстровано законопроект №9332 про врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану. Закон має забезпечити права осіб, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, та почали здобувати загальну середню освіту до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини. Депутати пропонують продовжити дозвіл на навчання мовами меншин (мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу) з 1 вересня 2023 року до 1 вересня 2024 року.

Загалом питання утворення представників національних меншин рідною мовою в Україні залишається не вирішеним, за що український уряд неодноразово критикувався з боку сусідніх європейських країн, особливо Угорщини. Після ухвалення за президента Петра Порошенка нового закону «Про освіту», в якому запускалися механізми поступового скасування навчання рідною мовою, окрім української, протистояння Будапешта та Києва з цього питання загострилося. Закон про нацменшини, який Верховна Рада ухвалила у грудні 2022р. не вирішує питання повноцінного використання та вивчення мови нацменшинами. Зокрема, збереглися всі обмеження, які є у вже чинному законодавстві, зокрема, у законі «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та законі «Про освіту».Ймовірно, законодавча ініціатива продовжити навчання мовами меншин до 1 вересня 2024 року має на меті відкласти вирішення питання, але водночас знизити градус невдоволення та критики з боку представників ЄС. Оскільки Україна зараз ініціює переговори щодо вступу до ЄС. У березні прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна виконала всі сім рекомендацій ЄС, які необхідні для започаткування таких переговорів. переговори про вступ до Євросоюзу можуть відбутися вже на майбутньому саміті ЄС у грудні 2023р.

Ситуація довкола України.

Мирні переговори.

Загалом, що стосується процесу мирних переговорів, можна назвати дві основні групи переговорників у світі. Перша на чолі з Китаєм (куди входять Туреччина, Ватикан та країни третього світу) наполягають на припиненні бойових дій та поновленні переговорів, така позиція передбачає втрату Україною частини її територій та вигідніша РФ. Друга група (Україна, США та Європейські країни) дотримується позиції про деокупацію всіх захоплених територій РФ і лише після цього можливий початок переговорів із РФ.

Президент України В. Зеленський заявив, що доки РФ не залишить усі українські території, Київ навіть не думатиме про мирні переговори з Москвою. "Ми не готові навіть думати про це, поки Путін не виведе свої війська з України. Спочатку вони повинні вивести війська з України, а потім уже ми маємо думати над форматом, як далі з ними говорити: у якому форматі, хто має бути свідком і з ким загалом з того боку можна говорити. Адже довіри немає", - заявив В.Зеленський.

У західній пресі поширюється інформація, що США та ЄС нібито схиляють Президента України В.Зеленського до пом'якшення умов, за яких він може піти на переговори з РФ. Ймовірно, це стосується питання деокупації Криму, у західних країнах часто висловлювалися думки, що Україна не зможе звільнити півострів. Також у США нібито налаштовані на якнайшвидше закінчення гарячої фази війни, оскільки це може негативно вплинути на Президента Д.Байдена на виборах у 2024 році. І країни G7 ведуть приховану роботу над гарантіями безпеки для України у разі припинення бойових дій та відновлення мирних переговорів. Так, переговори про вступ України до Євросоюзу вже можуть відбутися на майбутньому саміті ЄС у грудні 2023р.

Але, схоже, лідери європейських країн поки не підтримують вступ України до НАТО (не озвучувалися терміни та гарантії). Президент України В. Зеленський заявив, що надії на вступ до НАТО "стають дедалі віддаленішими". У ході свого візиту до Молдови він заявив: "Наші надії стають все більш і більш віддаленими, і мені шкода, що мені доводиться висловлювати це розчарування тут як від імені солдатів, які борються за свободу, так і від імені нашого народу. Настав час. рішень. Саміт НАТО цього літа вимагає прийняття України як члена. Нам потрібен мирний саміт".

Але навіть якщо розробка таких гарантій для України і має місце, значною мірою ситуація із мирними переговорами та ступінь можливих компромісів України залежатиме від ситуації на фронті та просування українського контрнаступу.

 

Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко

для Українського Інституту політики