На тлі складної ситуації на фронті та кризових настроїв у країні Офіс Президента продовжує спроби переконати союзників схвалити основні пункти «Плану перемоги». Президент В. Зеленський провів зустріч з прем'єр-міністрами скандинавських країн в Ісландії, а керівник Офісу Президента А. Єрмак у США зустрівся з радником Президента США Дж. Байдена з нацбезпеки Джейком Салліваном та Держсекретарем США Ентоні Блінкеном.
Нагадаємо, що основний пункт «Плану перемоги» В. Зеленського — це членство (запрошення) України до НАТО та дозвіл на ураження західною далекобійною зброєю стратегічних цілей на території РФ. Закордонні ЗМІ повідомляють, що в секретній частині "Плану перемоги" В. Зеленський запросив для України ракети "Томагавк", здатні наносити удари на відстань 2400 км вглиб РФ.
В Європі В. Зеленський переконував партнерів, що зараз Україні потрібно не саме членство в НАТО, а запрошення, яке «дасть геополітичну ясність» і підтримку країні. Він також повідомив, що північнокорейські солдати вже беруть участь у бойових діях на території України, а між Іраном і РФ ведуться «поглиблені переговори» щодо постачання ракет.
З огляду на те, що підтримка України в західних країнах поки залишається високою (50-60%), з боку В. Зеленського спостерігаються спроби публічно тиснути на керівництво цих країн. Зокрема, він вказує на те, що допомога з боку союзників надходить несвоєчасно і в недостатній кількості, таким чином побічно покладаючи на них провину за складну ситуацію на фронті. Президент України заявив, що країна отримала лише 10% від пакета допомоги, за який проголосував Конгрес США у 2024 році (61 млрд дол.). Партнери також не надали всі обіцяні системи ППО.
Таким чином, команда Президента намагається будь-якими способами заручитися новою підтримкою союзників, щоб уникнути сценарію вимушених мирних переговорів з РФ (не на українських умовах), адже в іншому разі влада В. Зеленського може втратити стійкість всередині України.
Однак поки що жоден із союзників офіційно не підтримав «План перемоги». І все це відбувається на тлі західних публікацій про те, що запрошення України до НАТО не підтримують щонайменше 8 країн — США, ФРН, Словаччина, Угорщина, Бельгія, Словенія, Туреччина та Іспанія. А дозвіл на далекобійні удари по РФ знову було відхилено США.
Всередині країни представники влади політично та інформаційно намагаються згладити не зовсім вдалу презентацію "Плану перемоги" союзникам в очах українського суспільства. Так, Президент України В. Зеленський доручив органам влади розробити пропозиції для так званого "Внутрішнього Плану Дій" (у рамках Плану перемоги), який допоміг би країні вистояти в умовах війни. На відміну від "Плану перемоги", що покладається на західних партнерів, «Внутрішній План Дій» передбачатиме кроки, які має виконати сама Україна. Документ стосуватиметься внутрішніх рішень у сферах ВПК, оборони фронту, економіки, фінансів, соціальної політики, інформаційної сфери, забезпечення справедливості, регіональної роботи та інших стратегічних напрямів. Фактично це буде політична програма мобілізації всіх ресурсів країни на потреби продовження війни. Відповідати за підготовку ВПД буде секретар РНБО Олександр Литвиненко.
У своєму роді — це сигнал західним партнерам про те, що Україна максимально концентрує всі свої внутрішні ресурси на веденні війни, і тому союзники мають підтримати основні пункти "Плану перемоги".
Союзники України занепокоєні тим, що можлива перемога республіканця Дональда Трампа на виборах у США може призвести до того, що Україна буде змушена піти на болісне мирне врегулювання з РФ і відмовитися від вступу до НАТО.
Зокрема, кандидат у віцепрезиденти США від Республіканської партії Джей Ді Венс в ефірі телеканалу News Nation дав зрозуміти, що Україні доведеться відмовитися від частини своїх територій, щоб закінчити війну з РФ. На його думку, роль США полягає в тому, щоб запитати РФ та Україну, що їм потрібно, щоб потім "нав'язати справжню дипломатію". "Українцям доведеться ухвалити це рішення… Вони вже надто виснажені… це не може тривати вічно. У них немає людей, у них немає зброї, у них немає грошей," — заявив Д. Венс. Таким чином, у таборі Д. Трампа, скоріш за все, не планують продовжувати військову підтримку України в її нинішній динаміці та будуть активно наполягати на зупинці бойових дій по нинішній лінії фронту.
Попри те, що Президент України В. Зеленський заявляє, що буде продовжувати війну до звільнення всіх окупованих територій, військові сили України дуже виснажені та значною мірою залежать від допомоги США. Навіть якщо на виборах у США переможе кандидат від демократів Камала Гарріс (а «маятник» виборів може непередбачувано коливатися в будь-який бік), Україні, ймовірно, буде важко отримати значну фінансову підтримку через Конгрес США з огляду на складність самої процедури. При цьому частина американських еліт (переважно з табору республіканців) вважають, що основний тягар подальшого фінансування України варто перекласти на європейців. Для України це буде катастрофічний сценарій з огляду на дефіцит ресурсів у самій Європі.
Ймовірно, будь-які рішення щодо подальшої допомоги Україні будуть предметніше обговорюватися вже після американських виборів, коли західні партнери більш чітко зможуть визначити подальній напрям зовнішньої політики США.
Це стосується і процесів, пов’язаних із мирними переговорами. Примітно, що керівник Офісу Президента Андрій Єрмак в інтерв'ю Corriere Della Sera сказав, що Україна готова до переговорів з РФ у разі відступу РФ на кордони до повномасштабного вторгнення (тобто на кордони 23 лютого 2024 року, а не на кордони 1991 року, як було раніше).
З огляду на те, що російські війська мають військову ініціативу на фронті, у РФ не надто схильні розглядати будь-які компроміси з Україною зараз. Там навіть заперечують наявність секретних переговорів з Україною про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, про що пише західна преса. Поки що в кращому випадку РФ погодиться вести переговори про зупинку бойових дій по лінії фронту. І то, якщо на російське керівництво чинитимуть тиск КНР і країни Глобального Півдня.
Останнім часом ситуація на фронті набула виражено негативної динаміки для Збройних сил України. Російські війська явно прискорили просування на півдні Донецької області. На окремих ділянках фронту їхні темпи досягають 50–79 кв. км на день. Зокрема, 250 кв. км території на Донбаському фронті було втрачено лише за останні 10 днів.
На Покровському напрямку війська РФ вже захопили м. Селидове, н.п. Вишневе (західніше) та м. Гірник. У районі м. Вугледара, після захоплення міста, вся оборона ЗСУ тут була прорвана, війська РФ просунулися на північ уже на 9 км, а ширина фронту в цьому районі досягла 15 км. Зараз російська армія захопила н.п. Шахтарське і намагається просуватися далі в н.п. Ясна Поляна, н.п. Богоявленці, н.п. Новоукраїнці. З цього плацдарму РФ може розвивати наступ на північний схід у бік м. Курахове. Західніше в напівохопленні незабаром може опинитися й м. Велика Новоселівка.
Північніше Покровсько-Авдіївського виступу тривають бої за м. Торецьк. Найімовірніше, штурм м. Покровська та м. Мирнограда не розпочнеться, доки ЗСУ зможуть утримувати місто, через побоювання удару з півночі у фланг наступаючому російському угрупуванню.
На північній ділянці фронту (Куп'янському та Лиманському напрямках) висока ймовірність втрати територій у районі н.п. Борове на лівому березі річки Оскіл, де може формуватися плацдарм для подальшого наступу на Слов’янськ і Краматорськ із півночі.
За нинішньої динаміки на фронті Україна може втратити всю південно-західну частину Донбасу, від н.п. Велика Новосілка до м. Курахове включно. А за найбільш негативного сценарію і Покровську агломерацію також.
Після цього бої можуть зміститися в Дніпропетровську і Запорізьку області (по всій ймовірності, РФ вже готує наступ у цьому напрямку), а також у напрямку міст Слов'янська і Краматорська з півдня, з боку Костянтинівки.
У перспективі можуть бути втрачені території в Курській області (Курський виступ уже скоротився на третину з початку операції), де війська РФ продовжують контрнаступ, і очікується прибуття першої партії північнокорейських бійців.
Попередньо відомо, що в Курську область (а потім, можливо, і на територію України) відправлять 5 тисяч елітних військових з КНДР. Однак солдати Північної Кореї, які прибули в РФ для навчання і участі в бойових діях, поки мало підготовлені, і перший час матимуть труднощі з адаптацією та освоєнням нового для себе російського обладнання. Тому до виборів у США Курський плацдарм, імовірніше, Україні вдасться утримати. Але висока ймовірність того, що РФ докладе всіх зусиль, щоб вибити звідси ЗСУ до кінця року.
Прискорення наступу російських військ на Донбасі може бути наслідком операції в Курській області, де задіяні найбільш мобільні та підготовлені війська ЗСУ. Представники українського командування називають три основні причини негативної ситуації на фронті.
1.Недостатня кількість боєприпасів та озброєння.
2.Відсутність необхідного поповнення і ротації особового складу.
3.Розбалансованість управління.
Загалом спостерігається фактор загального матеріального виснаження українських військ. Поряд із пануванням в повітрі, РФ зберігає значну перевагу в боєприпасах, а її особовий склад переважає Україну в співвідношенні 3 до 1, ймовірно, набираючи близько 30 000 нових солдатів на місяць.
В Україні продовжили воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 днів — до 7 лютого 2025 року. 29 жовтня Верховна Рада ухвалила відповідні законопроєкти — №12151 та №12152. Це вже 13-те продовження воєнного стану і мобілізації з 24 лютого 2022 року.
Загалом, в Україні спостерігається загальне зростання відчуття кризи в суспільстві. Кількість прихильників переговорів із РФ у тій чи іншій формі продовжує зростати. 35% громадян України вважають, що переговори з РФ потрібно вести вже зараз, без жодних умов; у вересні 2023 р. так вважали лише 21% (за даними дослідження Центру Разумкова). При цьому близько 50% продовжують наполягати на переговорах після звільнення всіх територій, а рік тому так вважали 60%. Більшість громадян продовжують підтримувати курс країни на вступ до Європейського Союзу (74%) і НАТО (72%).
За даними Соціологічної групи "Рейтинг", самі українці здебільшого вважають, що Україна не зовсім готова для вступу до ЄС. Лише 20% вважають, що Україна вже повністю готова до вступу в ЄС. 57% вважають, що для цього країні потрібні подальші реформи, а 22% — що Україна взагалі не готова до вступу в ЄС. Частка тих, хто бачить потребу в подальших реформах, зросла на 14% за останній рік.
Знижується кількість тих, хто вірить у швидкий вступ до ЄС: з 66% у 2022 до 15% у 2024 зменшилась кількість тих, хто вважає, що членство в ЄС можливе протягом 1–2 років.
З твердженням, що Україна обов’язково повинна вступити до ЄС, погоджуються 43%. 48% респондентів схиляються до думки, що Україна може і не вступити до ЄС, але має зміцнювати економічні зв'язки з ним. 7% вважають, що Україні взагалі не потрібно інтегруватися в ЄС.
68% вважають, що Україна повинна відстоювати свої інтереси і не погоджуватись на деякі вимоги ЄС. 28% вважають, що слід погоджуватись на всі вимоги. 48% вважають, що ЄС зацікавлений у приєднанні України, а 50% мають протилежну думку.
Основні джерела інформації: Telegram є найпопулярнішим джерелом інформації для 47%. Далі йде YouTube (26%), «Єдиний марафон новин» (21%), розповіді очевидців подій / знайомих і офіційні державні джерела (обидва — по 19%).
Верховна Рада відправила у відставку Генерального прокурора України Андрія Костіна через скандал з фальшивими інвалідностями прокурорів. Регіональні прокурори активно оформляли довідки про інвалідність: лише в Хмельницькій області 49 осіб отримали інвалідність 2-ї групи. Президент В. Зеленський, коментуючи масове оформлення інвалідності серед прокурорів, зазначив політичну відповідальність генпрокурора за ситуацію в органах прокуратури України. А. Костін визнав наявність корупції в системі та підтримав пропозицію Президента скасувати незаконні рішення про присвоєння інвалідності й виплату пенсій. У деклараціях зазначені суми пенсій — понад 54 мільйони гривень, деякі виплати оформлялися з 2016 року. Проте реальне покарання для регіональних прокурорів малоймовірне, оскільки багато з них мають значні фінансові й соціальні ресурси.
Ймовірними наступниками А. Костіна називають прокурора, голову Київської обласної військової адміністрації Р. Кравченка, якого вважають близьким до Офісу Президента, або керівника Одеської обласної держадміністрації О. Кіпера, кандидатуру якого активно критикують прозахідні активісти.
Варто зазначити, що чутки про звільнення генпрокурора ходили давно. А. Костін часто відвідував закордонні заходи, активно займався публічною діяльністю і налагодив добрі контакти з європейськими представниками юстиції, проте втратив контроль над ситуацією у своєму Офісі. Немалу роль у його можливій відставці зіграли так звані "глибинні прокурори" — внутрішнє лобі в Генпрокуратурі. Скандал навколо "інвалідизації" прокурорів також став приводом для реорганізації медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) по країні.
Сьогодні Верховна Рада розпочинає розгляд проєкту бюджету на 2025 рік у першому читанні. Зараз триває обговорення. Після того, як відбудеться голосування «за основу» бюджетних висновків і воно набере 226+ голосів, депутати перейдуть до розгляду поправок до бюджету. Їх багато, тому процедура може тривати до ночі. Завтра відбудеться голосування поправок «на підтвердження» і голосування бюджетних висновків загалом, що фактично є голосуванням за бюджет у першому читанні. Далі висновки надсилаються до Уряду, і очікується повернення тексту бюджету, щоб фінально проголосувати його до 20 листопада.
Детальніше пропозиції Уряду щодо проєкту державного бюджету на 2025 рік ми розглядали у випуску від 12–18 вересня 2024 року.
З 22 по 24 жовтня в Казані пройшов XVI саміт БРІКС. Цього року РФ вчетверте головує в БРІКС за 20-річну історію організації. У саміті взяли участь делегації з 36 країн. Серед них — лідер Китаю Сі Цзіньпін та прем’єр-міністр Індії Н. Моді, а також лідери Південно-Африканської Республіки, Єгипту, Туреччини, Ірану, голова Палестинської автономії та інші. Президент Бразилії та принц Саудівської Аравії відмовилися від поїздки до РФ.
Саміт БРІКС відвідав генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. Візит останнього до РФ викликав велике обурення в Україні. У Міністерстві закордонних справ України вказали на те, що А. Гутерреш раніше відхилив запрошення на Саміт миру у Швейцарії.
Проводячи саміт БРІКС, російське керівництво прагнуло продемонструвати, що РФ не перебуває в ізоляції, попри посилення тиску з боку США та союзників через російську агресію проти України.
За підсумками саміту учасники БРІКС прийняли декларацію, яка містить 134 пункти на 43 сторінках. Серед основних тем — подальший розвиток об’єднання, позиція з різних глобальних проблем, санкції, врегулювання регіональних криз, включно з конфліктом в Україні та на Близькому Сході, плани створення нової міжнародної системи платежів і страхування. Напередодні у РФ анонсували, що саміт БРІКС поверне увагу до створеної КНР та Бразилією платформи «Друзі миру» та узгодить загальні положення щодо війни в Україні, які увійдуть у підсумкову декларацію. У РФ заявили, що вважають корисною китайсько-бразильську ініціативу щодо України (що поки не означає повної згоди з нею).
Проте Україна в декларації згадується лише один раз у 36-му пункті, де зазначено: «Ми нагадуємо про національні позиції щодо ситуації в Україні та навколо неї, визначені на відповідних форумах, включно з Радою Безпеки ООН та Генеральною Асамблеєю ООН. Ми підкреслюємо, що всі держави мають діяти відповідно до цілей і принципів Статуту ООН у всій їхній повноті та взаємопов’язаності. Ми із задоволенням відзначаємо відповідні пропозиції про посередництво і добрі послуги, спрямовані на забезпечення мирного врегулювання конфлікту шляхом діалогу та дипломатії». Таким чином, у рамках формату країн БРІКС щодо війни в Україні зберігається загальна розмита невизначеність. Ніяких конкретних рішень або положень щодо України в письмовій формі не зафіксовано. Зокрема, у декларації ніде не згадуються китайсько-бразильські мирні ініціативи або платформа «Друзі миру», про які в усній формі на саміті обговорювалися.
Щодо згадок та посилань на статут ООН, він може по-різному тлумачитися різними сторонами, як Україною, так і РФ. Тут слід розуміти, що йдеться не тільки про територіальну цілісність, а й про безпеку. Таким чином, РФ може трактувати цей пункт зі своєї позиції: що вона здійснила агресію проти України для подолання порушення принципу безпеки Статуту ООН, яке нібито здійснила Україна та її союзники. Також причиною посилання на статут ООН був і візит на саміт БРІКС генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша, який підвищив його статус своєю присутністю.
Загалом, країни БРІКС у прийнятті спільних рішень обмежені низкою протиріч. Триває боротьба щодо вступу тих чи інших країн до БРІКС. Наприклад, Індія і Бразилія скептично ставилися до розширення блоку (наприклад, за рахунок Туреччини), вважаючи це неявною спробою послабити їхній власний вплив.
Також спостерігається боротьба двох підходів: РФ хотіла б, щоб БРІКС у майбутньому трансформувались у повноцінний військово-політичний блок — своєрідний «Анти-НАТО». Водночас КНР та інші країни виступають лише за розширення економічної співпраці на зразок початкової стадії розвитку Європейського Союзу.
БРІКС досі не є повноцінною організацією та намагається структуруватися. Країни БРІКС різняться в принципах і підходах до гострих глобальних проблем, таких як війна в Україні та в секторі Газа, і не повністю збігаються за деякими більш широкими питаннями, висунутими лідерами блоку, включно з відлученням міжнародної торгівлі від долара США та пом'якшенням загрози, яку становлять санкції США.
Тому наразі БРІКС є більшою мірою напівформальною слабо організованою структурою, яка негласно опонує G7, що тільки потенційно може перетворитися на новий союз на зразок ЄС або навіть на військово-політичний блок у дуже віддаленому майбутньому. Про це свідчить і широкий геополітичний набір розглянутих у Декларації Саміту питань — від космосу до екології й штучного інтелекту, ситуації в Сирії та Газі до міжнародної торгівлі, санкцій і спортивних змагань.
Країни БРІКС домовилися спрощувати процедури торгівлі між державами і намагаються створити паралельну фінансову систему, але від ідеї спільної валюти поки що відмовилися.
РФ також просуває створення нової фінансової системи для обходу домінування долара і санкцій. Двосторонні зв’язки між Росією та країнами, що входять до БРІКС, досить складні. І ускладнені насамперед санкціями і вторинними санкціями. В основному ці країни дотримуються режиму санкцій у фінансовій сфері. Тому в РФ виникла ідея цифрової платформи «Міст БРІКС», яку можна створити тільки за рахунок того, щоб у цьому не брали участь великі банки країн БРІКС, оскільки вони не хочуть потрапити під санкції. Кремль розвиває ідею створення малих банків у різних країнах, які створять мережу. Втім, у РФ зазначають, що запропонована В.Путіним інвестиційна платформа БРІКС у перспективі не стане альтернативою системі платежів SWIFT.
У декларації БРІКС йдеться про плани створення нової міжнародної системи платежів і страхування, а також зазначено, що країни БРІКС сприятимуть використанню національних валют під час здійснення фінансових операцій між країнами БРІКС та їхніми торговими партнерами.
Карти бойових дій.
Донецька область.
Соціологія.
Згідно з даними дослідження Центру Разумкова (проведено з 20 по 26 вересня 2024 року):
Ставлення громадян України до вступу в Європейський Союз та НАТО
На референдумі щодо вступу України до ЄС взяли б участь 81% опитаних.
Проголосували б за вступ до ЄС – 73,7% (-5%), проти – 13% (+6%) серед усіх опитаних. У березні 2023 року співвідношення було 78,6% за та 7% проти.
Серед тих, хто взяв би участь у референдумі, 88% (-4%) підтримали б вступ, проти – 7,6% (+3,7%). У березні 2023 року співвідношення було 91,8% за та 3,9% проти.
На референдумі щодо вступу України до НАТО взяли б участь 82% опитаних.
Проголосували б за вступ до НАТО – 72% (-2%), проти – 14,8% (+6,3%) серед усіх опитаних. У березні 2023 року співвідношення було 74% за та 8,5% проти.
Серед тих, хто взяв би участь у референдумі, 86% (-1,5%) підтримали б вступ, проти – 9,7% (+5%). У березні 2023 року співвідношення було 87,5% за та 4,7% проти.
Ставлення до закордонних країн
Переважно позитивно українці ставляться до: Латвії (87%), Литви (87%), Німеччини (87%), Великобританії (86,5%), Франції (86%), США (84%), Канади (84%), Нідерландів (84%), Чехії (83%), Естонії (82%), Польщі (78%), Молдови (74%), Японії (72%), Словаччини (68%), Румунії (65%), Грузії (65%), Ізраїлю (58%), Туреччини (55%), Вірменії (52%).
Частка позитивного ставлення перевищує негативне до: Азербайджану (46% і 26% відповідно), Південної Кореї (44% і 30% відповідно), Бразилії (41% і 28% відповідно).
Ставлення до Казахстану майже поділилося порівну (40% і 39,5% відповідно).
Більшість опитаних негативно ставляться до: Росії (94%), Ірану (85%), Білорусі (84%), Північної Кореї (76%), Китаю (73%), Угорщини (59,5%).
Частка негативного ставлення перевищує частку позитивного щодо: Індії (45,5% і 32% відповідно), ПАР (36% і 28% відповідно).
До президента РФ негативно ставляться 96,3% громадян України. З березня 2023 року цей показник майже не змінився.
Після перемоги України повний розрив усіх відносин із РФ підтримують 78,5% проти 13,3%.
Вважають, що Білорусь є стороною у війні проти України – 78% проти 11%. У березні 2023 року так думали 80% проти 7,5%.
Після перемоги України підтримують повний розрив усіх відносин із Білоруссю – 68% проти 19%.
Щодо переговорів з РФ
Кількість прихильників переговорів з РФ у тій чи іншій формі в Україні продовжує зростати.
Варіант: Вважають, що це ефективний спосіб досягнення миру, яким варто скористатися вже зараз – "так" (35,2%); "ні" (47,8%); не змогли відповісти (17%).
У вересні 2023 року співвідношення було: "так" (21%); "ні" (63%); не змогли відповісти (16%).
Варіант: Переговори з Росією слід вести лише після звільнення територій України станом на 23 лютого 2022 року – "так" (37,2%); "ні" (41,2%); не змогли відповісти (21,5%).
У вересні 2023 року співвідношення було: "так" (25%); "ні" (61%); не змогли відповісти (13,8%).
Варіант: Переговори з Росією слід вести лише після звільнення територій України станом на 1991 рік – "так" (49,4%); "ні" (29,2%); не змогли відповісти (21,4%).
У вересні 2023 року співвідношення було: "так" (60,8%); "ні" (23,6%); не змогли відповісти (15,5%).
Згідно з даними дослідження Соціологічної групи "Рейтинг".
Довіра до правоохоронних органів та судів
Національна гвардія України має найвищий рівень довіри серед правоохоронних органів: 86% респондентів висловили довіру порівняно з 72% у 2023 році.
Служба безпеки України — 73%, що на 14% більше порівняно з минулим роком. Державній прикордонній службі довіряють 54%, а 42% — не довіряють. Іншим установам переважно не довіряють. Національна поліція та Міністерство внутрішніх справ мають по 48% довіри, при цьому не довіряють їм 51% та 38% опитаних відповідно. У 2023 році частка тих, хто довіряє Національній поліції, становила 56%.
Державному бюро розслідувань довіряють 45%, а 50% висловлюють недовіру. Національне антикорупційне бюро, Генеральна прокуратура та Державна митна служба мають приблизно однаковий рівень довіри (близько 33%), тоді як понад 60% не довіряють цим установам. Найнижчий рівень довіри має судова влада: лише 25% висловлюють довіру, а 72% — недовіру.
Ставлення до реформ та підтримка ЄС
74% респондентів вважають боротьбу з корупцією найважливішою реформою. Реформи у сферах національної безпеки, оборони та судової системи також отримали по 36% підтримки. Реформи поліції та митниці є пріоритетними для 10% респондентів.
Найвищі оцінки отримали:
Реформа цифрової трансформації: повністю або частково нею задоволені 66% респондентів; ще 20% незадоволені, а 13% опитаних не змогли відповісти.
Підтримкою гендерної рівності задоволені близько 50%, близько 30% незадоволені, ще 21% не визначилися.
Реформа національної безпеки: 46% задоволених, 47% незадоволених і 7% не визначилися.
Реформою поліції незадоволені 57% опитаних, задоволені 40%.
Митною реформою незадоволені 56%, задоволені 30%, а 15% не визначилися.
Судова реформа отримала найнижчу оцінку: 73% незадоволені, лише 21% задоволені.
Антикорупційні зусилля мають найнижчу підтримку — 15% задоволених та 84% незадоволених.
Джерела інформації
Telegram є найпопулярнішим джерелом інформації для 47%. Далі йдуть YouTube (26%), «Єдиний марафон новин» (21%), розповіді очевидців/знайомих та офіційні державні джерела (обидва — по 19%).
Вступ України до ЄС
68% вважають, що Україна має відстоювати свої інтереси й не погоджуватися на деякі вимоги ЄС. 28% вважають, що потрібно погоджуватися на всі вимоги. 48% вважають, що ЄС зацікавлений у приєднанні України. 50% — мають протилежну думку. 20% вважають, що Україна вже повністю готова до вступу в ЄС. 57% вважають, що для цього країні потрібні подальші реформи. 22% думають, що Україна зовсім не готова до вступу в ЄС. Частка тих, хто бачить необхідність у подальших реформах, збільшилася на 14% за останній рік.
Терміни вступу України до ЄС
З часом зменшується кількість тих, хто вірить у швидкий вступ до ЄС (з 66% у 2022 році до 15% у 2024 році зменшилася кількість тих, хто вважає, що членство в ЄС можливе протягом 1–2 років). З твердженням, що Україна обов'язково має вступити до ЄС, погоджуються 43%. 48% респондентів більш схильні до думки, що Україна може й не вступити до ЄС, але повинна зміцнювати економічні зв'язки з ним. 7% вважають, що Україні взагалі не потрібно інтегруватися в ЄС.
Щодо підтримки з боку ЄС
Підтримка ЄС на деокупованих територіях вважається найефективнішою — 48% респондентів оцінюють її позитивно, а підтримку в розслідуванні воєнних злочинів вважають ефективною 38% опитаних.
Очікування від вступу до ЄС
Найчастіше очікують боротьби з корупцією (41%), співпраці у сфері безпеки та оборони (36%) і гарантій безпеки (35%). Також очікують економічного співробітництва (27%), фінансової підтримки (26%), реформування судової та правоохоронної системи (21%), дотримання прав і свобод, покращення економічної ситуації (по 19%).
Руслан Бортнік, Оксана Красовська, Андрій Тимченко
для Українського Інституту політики
